інформаційні технології в туризмі

     Слід  сказати, що інформаційні технології відіграють винятково важливу роль у забезпеченні інформаційної взаємодії між людьми, а також у системах підготовки та поширення масової інформації. Ці засоби швидко асимілюються культурою суспільства, так як вони не тільки створюють великі зручності, але знімають багато виробничі, соціальні і побутові проблеми, що викликаються процесами глобалізації та інтеграції світового співтовариства, розширенням внутрішніх і міжнародних економічних і культурних зв’язків, міграцією населення і його все більш динамічним переміщенням по планеті. На додаток що стали вже традиційними засобами зв’язку (телефон, телеграф радіо і телебачення) все більш широко використовуються системи електронних телекомунікацій, електронна пошта, факсимільний передача інформації та інші види зв’язку.

     У свою чергу мережеві інформаційні технології є актуальний і перспективний напрямок розвитку інформаційних технологій.

     Їх  мета – не тільки забезпечення обміну інформацією між окремими користувачами інформаційно-обчислювальних систем, але також і створення для них можливості кооперативного використання розподілених інформаційних ресурсів суспільства, отримання довідкової, документальної та іншої інформації з різного роду спеціалізованих інформаційних фондів. Останнім часом центральною темою публікацій не тільки комп’ютерної преси, а й масових видань, став – інтернет [6], прикувавши до себе увагу фахівців з інформаційних технологій, бізнесменів, рядових користувачів і всього цивілізованого світу.

     Справжній бум Інтернет припав на початок 90-х років, коли з’явилися перші навігаційні програми типу Mosaic, що дозволяють власникам звичайних комп’ютерів бродити по мережі. Разом з тим, Інтернет – це не одна комп’ютерна мережа, а десятки тисяч локальних і глобальних національних мереж, з’єднаних між собою. Серед російських комп’ютерних мереж до Інтернету підключені Relcom, Glasnet, і багато інших. В даний час всесвітня павутина налічує понад 40 мільйонів передплатників у більш ніж 100 країнах світу на всіх семи континентах. Про популярність інтернету говорить хоча б той факт, що кількість передплатників мережі подвоюється кожні 10 місяців. Обмін інформацією через мережу щорічно зростає майже в 10 разів.

     Кожну секунду по мережі передається понад 4000 електронних повідомлень [7].

     Всесвітня комп’ютерна мережа розвивається настільки стрімко, що щорічно число її передплатників і обсяг інформаційних ресурсів практично подвоюються. Очевидно, що не залишається в стороні від цього буму і туристичний бізнес. Тільки в 1996 році в інтернеті з’явилися тисячі самостійних розділів турагентств, готелів, авіакомпаній, десятки систем бронювання туристичних послуг. На думку експертів, до 2003 року з допомогою інтернету буде продано турів і супутніх послуг на суму близько 200 мільярдів $. Тому агентствам навряд чи варто ігнорувати інтернет у своїй роботі. У що розглядається нами час, інтернет не можна розглядати і як конкурента в бізнесі, оскільки всесвітня павутина надає неоціненну інформаційну допомогу і додає до традиційних новий канал реалізації туристичних послуг – електронний.

     Вже зараз половина всієї виручки, що генерується через інтернет, припадає на галузь подорожей і туризму. 62% користувачів, що звертаються в інтернет, шукають тарифи готелів і авіакомпаній, і відомості про наявності вільних місць. Переваги глобальної мережі: по-перше, охоплення аудиторії. Він дозволяє 35 000 клієнтів відвідувати самий популярний сервер з туризму TravelWeb, на якому представлено понад 17000 готелів; по-друге, порівняно невисокі накладні витрати і зусилля, що докладаються для продавців і покупців. Вартість бронювання через інтернет складає в середньому 1,7 $, тоді як через GDS – 3,5 $, третє зручність – цілодобовий доступ до мережі для приватних користувачів. Ці переваги інтернету, а також можливість відновлення інформації залічений час, використовують і туристичні фірми, перед якими мережа відкриває значні можливості реалізації туристичних продуктів в режимі on-line і їх рекламі, а також стимулювання продажів [8].

     Не  залишилися осторонь від використання інтернету і Волинські туристичні агентства. За даними каталогу «Інтернет гід» в Волинському інтернет-просторі міцно влаштувалися: туристичне агентство «TERRA TOUR» (),туристичне агентство «ВОЛИНЬТУРИСТ ЗАТ» (), агентство «БЮРО ПОДОРОЖЕЙ» (), агентство «АЛЬФА-СЕРВІС» (), агентство «ОАЗИС» (), агентство «ПРЕМ'ЄР-ТУР ВОЛИНЬ ТОВ» (), і т.д., а всього в згаданому інтернет-каталозі зареєстровано близько 12 фірм.  

     1.2 Інформація - сполучна ланка туристкою діяльності 

     Як  відомо основу туристичної індустрії  становлять фірми туроператори та турагенти займаються туристичними поїздками, продажем їх у вигляді путівок і турів; що надають послуги з розміщення та харчування туристів (готелі, кемпінги тощо), їх пересування по країні, а також органи управління, інформації, реклами з дослідження туризму і підготовці для нього кадрів, підприємства з виробництва та продажу товарів туристського попиту. На туризм працюють і інші галузі, для яких обслуговування туристів не є основним видом діяльності (підприємства культури, торгівлі та ін.) Туризм – інформаційно-насичена діяльність.

     Існує небагато інших галузей, в яких збір, обробка, застосування і передача інформації були б настільки ж важливі для щоденного функціонування, як в туристичній індустрії. Послуга в туризмі не може бути виставлена і розглянута в пункті продажу, як споживчі або виробничі товари. Її зазвичай купують заздалегідь і далеко від місця споживання. Таким чином, туризм на ринку майже повністю залежить від зображень, описів, засобів комунікацій і передачі інформації [9].

     Пристрій  туристичної галузі дуже схоже на організацію будь-якої іншої економічної сфери діяльності. Турагент – фізична або юридична особа, яка виступає посередником у продажу сформованих туроператором турів. Тур – туристична організація, займається комплектацією турів.

     Однак виділяється особливість – сполучною центром, який утримує різних виробників у рамках туристичної галузі, є інформація. Саме інформаційні потоки, а не товари забезпечують зв’язки між виробниками туристичних послуг. Вони йдуть не тільки у вигляді потоків даних, але виступають також у формі послуг і платежів. Послуги, наприклад (ночівля в готелі; оренда автомобіля; комплексні тури і місця в літаках) не пересилаються турагентам які в свою чергу не зберігають їх до тих пір, поки не продадуть споживачам. Передавання та використовується інформація про наявність, вартості та якості цих послуг. Точно так самореальні платежі не переводяться від турагентів турпоставщикам а комісійні від турпоставщиков турагентам. Насправді перекладається інформація проплатежі і надходження.

     Можна виділити три характерні риси туризму. По-перше, це – різноманітна і інтегрована торгівля послугами. По-друге, це – комплексна послуга, як з точки зору виробника, так і споживача.

     Нарешті, туризм це – інформаційно-насичена послуга. Тому туризм – як міжнародний, так і внутрішній, сфера зростаючого застосування інформаційних технологій. Система інформаційних технологій, що використовуються в туризмі, складається з комп’ютерної системи резервування, системи проведення телеконференцій, відеосистем, комп’ютерів, інформаційних систем управління, електронних інформаційних систем авіаліній, електронного пересилання грошей, телефонних мереж, рухливих засобів повідомлення і т.д. При цьому необхідно зазначити, що ця система технологій розгортається не туристичними агенціями, готелями або авіакомпаніями кожним в окремо, а всіма ними. Більше того, використання кожним сегментом туризму системи інформаційних технологій має значення для всіх інших частин. Наприклад, системи внутрішнього управління готелем можуть бути пов’язані з глобальними комп’ютерними мережами, які забезпечують, у свою чергу, основу для зв’язку з готельними системами резервування, які вже у зворотному напрямку, можуть бути доступні туристичним агентствам через їхні комп’ютери.

     Отже, тут ми маємо справу з інтегрованою системою інформаційних технологій, яка поширюється в туризмі. З викладеного вище стає зрозуміло, що в туристичній індустрії поширюються не комп’ютери, не телефони, і не відеотерміналів - тут функціонує система взаємопов’язаних комп’ютерних і комунікаційних технологій. Крім того, окремі компоненти туристичної галузі тісно взаємозалежні один з одним – адже багато турвиробників вертикально або горизонтально залучені в діяльність одне одного. Все це дозволяє розглядати туризм як високо-інтегровану послугу, що робить його ще більш чутливим для застосування інформаційних технологій в організації та управлінні [10]. 

     Розділ 2. Вітчизняні туристичні фірми та їх співпраця із системами резервування 

     2.1 Системи автоматизації документообігу 

     Сьогодні, коли серед найважливіших досягнень  сфери туризму стала її комп’ютеризація, яка сталася комп’ютерна революція  в туризмі одночасно набула характерних їй особливості, на які варто звернути увагу.

     Кожна з них розповідає про застосування комп’ютерів у сере управління, прямо або побічно дає рекомендації менеджерам туристичних компаній, які  зіткнулися з труднощами в застосуванні комп’ютерних технологій.

     Існуючий  сьогодні широкий діапазон економічно перспективних комп'ютерних програм (Voyage Office Pro, Turwin-MultiPro, Едельвейс та ін.) доступний більшій частині туристських  фірм, часто обмежується недостатньою підготовкою персоналу, безпосередньо  працює з комп’ютерами, а також недостатньою ініціативністю керівної ланки.

     Разом з тим, керівники туристичних  фірм вже почали усвідомлювати, що для  найбільш плідного використання комп’ютерних технологій у майбутньому необхідно  підвищувати рівень кваліфікації співробітників вже сьогодні, а також інформувати співробітників про великих можливостях комп’ютера. Зокрема, в туристичному агентстві «Юнона» (Росія) при об’єднанні всіх комп’ютерів в єдину мережу співробітники пройшли спеціальний курс навчання, що істотно підвищило оціночні критерії продуктивності праці. Очевидно, що і зросла при цьому якість обслуговування клієнтів, так як менеджери отримали можливість швидше і точніше компонувати тур, кожен з них може вивести на екран свого комп’ютера інформацію про різні тури, заповнюваності готелів, авіа перельотах і т. д. Варто зазначити, що існуюче програмне забезпечення управління туристської діяльністю дозволяє вирішувати різні завдання, як-то складання бізнес-плану, ефективне компонування передбачуваних турів, або скажімо управління готелем при тому що керівник має можливість коригувати найрізноманітніші фактори за допомогою комп’ютера. Дані програми дозволяють економити час, підвищують якість проекту, але необхідно пам’ятати, що тільки правильне застосування електронної версії дає позитивні результати. На жаль, на даному етапі розвитку туризму в країні і спеціальні комп’ютерні програми використовуються в роботі лише небагатьох турфірм. Це обумовлено багатьма факторами: високою вартістю технологічних продуктів, відсутністю потреб в комп’ютеризації даній області, регіону, міста страхом допустити будь-який ступінь провалу в процесі впровадження або використання і т. д. [11]. 

     2.2 Проблеми використання сучасних інформаційних технологій бронювання в туристичній галузі України 

     Вітчизняні  підприємства, стикаючись із проблемами забезпечення конкурентоспроможності туристичних послуг, ще неефективно  використовують вироблений зарубіжними  туристичними фірмами інструментарій сучасних інформаційних технологій. Зростання рівня життя, особистого доходу, рівня освіти підвищує інтерес людини до подорожей та можливостей здійснювати їх як у своїй країні, так і за її межами, а висока якість туристичного продукту робить туризм привабливим для багатьох людей. Глобалізація у сфері туризму – один із основних напрямків в індустрії міжнародних великих компаній. Ці компанії, крім економії у великих масштабах, мають можливості розподіляти ризик між різними ринками, застосовувати сучасні маркетингові схеми доступу на міжнародний ринок праці, а також виграють від активного використання нових технологій.

     У розвинених країнах світу водночас, доповнюючи одна одну, відбуваються зміни  в інформаційних технологіях  і в туристичному бізнесі, на відміну  від України, де такі перетворення характеризуються відсутністю злагодженості. У зв’язку із цим процес впровадження інформаційних технологій у діяльність суб’єктів господарювання у сфері туризму Криму стикається з рядом проблем. Розглянемо більш детально основні з них.

     1. Слабкі комунікації. Більшість  сайтів туристичних підприємств використовуються як інформаційно-рекламний канал, який надає актуальну інформацію, що постійно оновлюється. Але проведені дослідження показують, що в середньому тільки 17 % туристичних фірм України мають власний сайт. У інших він узагалі відсутній або з моменту створення не оновлювався й містить застарілу інформацію. Крім того, сайти кримських туристичних фірм мають порівняно обмежений обсяг інформації, є однотипними та характеризуються відсутністю явної спрямованості на розвиток туристичного комплексу регіону в цілому (табл. 1) [12].

     Із  таблиці 1 видно, що лише 17 % туристичних  фірм України мають власний сайт, а це свідчить про недосконалість механізму інформаційного обміну суб’єктів  господарювання у сфері туризму  й зовнішнього середовища за допомогою мережі Інтернет.

     2. Недостатній рівень підготовки  менеджерів з інформаційних технологій  та низька інформаційна грамотність.  Основною проблемою при встановленні  програмного забезпечення на  кримських туристичних підприємствах,  крім технічних питань, є недостатня кваліфікованість персоналу. Переважна кількість працівників туристичної галузі має гуманітарну освіту, що викликає певні труднощі в роботі з комп’ютером та Інтернетом. Навчання співробітників або наймання професіоналів потребує додаткових фінансових коштів; далеко не всі туристичні підприємства України можуть дозволити собі утримувати в штаті фахівців з інформаційних технологій.