Організація та проведення тематичних екскурсій

 Подібні екскурсії  іноді відносять до групи виробничих  екскурсій. Потрібно помітити, що  тематичні екскурсії того або  іншого виду рідко існують  ізольовано один від одного. Історичний  матеріал використовується в  екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми. Історико-революційна й воєно-історична тематичність є основою для поглибленого аналізу творів образотворчого мистецтва на екскурсіях мистецтвознавчих. Елементи природознавчих екскурсій знаходять своє місце в екскурсіях майже кожної групи тематичних екскурсій. 

 Класифікація  екскурсій по складу учасників  вимагає внесення змін у зміст  заходів, методику й техніку  їхнього проведення, тривалість. 

 Екскурсії  проводяться для дорослої аудиторії  й для дітей; для місцевого  населення й для приїжджаючих туристів; для міського й сільського населення; для організованих груп і для одиночних відвідувачів за рахунок особистих засобів трудящих. 

 По місцю  проведення різняться екскурсії  - міські, заміські, виробничі й музейні.  Міська - передбачає показ усього міста або однієї з його частин, наприклад старої частини або району новобудов, що одержав влучну назву "Черемушки". Міська екскурсія може бути присвячена докладному знайомству з одним з адміністративних районів, однієї з міських вулиць або площ. 

 Класифікація  екскурсій проводиться за різними  ознаками: 

 Тематичні  екскурсії присвячуються одній  певній темі програми. Вони знайомлять  учнів з практичним застосуванням  явищ, які вивчаються в темі, або  проявами цих явищ у природі. 

 Комплексні  екскурсії проводяться за схожими темами кількох навчальних предметів. Наприклад, хімії, фізики, біології. Таке об'єднання дає можливість реалізувати принцип міжпредметних зв'язків і забезпечує ефективне розв'язання проблем, пов'язаних з організацією і проведенням екскурсій. Прикладом такої екскурсії може бути екскурсія в цех електролізу металургійного заводу, на якій учні знайомляться не лише з застосуванням хімічної дії струму, але і з хімічними аспектами технології. 

 Ввідні екскурсії  є вступом у тему, їх головне завдання - створити проблематику теми, показати значення теми і тим самим зацікавити учнів, заохотити їх до вивчення навчального матеріалу. 

 Як правило,  екскурсії проводяться як заключні (узагальнюючі). Саме цей вид екскурсій  може бути комплексним. Тут  здійснюється узагальнення вивченого матеріалу і прив'язування його до практики. 

 Дидактична  ефективність екскурсії суттєво  залежить, в першу чергу, від  правильності вибору об'єкту. 

 Вибір об'єкту  екскурсії обумовлюється не тільки  змістом теми, але і виробничим та природнім довкіллям[6, c. 32-35]. 

 Розділ 2. Організація  та проведення тематичних екскурсій

2.1. Технологія  підготовки і проведення екскурсій 

 Підготовка  екскурсій проводиться в декілька  етапів: вибір теми екскурсії,  створення екскурсії під вибрану тему, підготовка екскурсовода для проведення екскурсії. 

 Вибір теми  екскурсії залежить від потенційного  попиту, конкретного замовлення  або цілеспрямованого створення  "банку" екскурсій. Тема екскурсії  повинна об'єднувати всі об'єкти  відвідування в єдине ціле. 

 Підготовка  екскурсії проводиться творчою  групою, склад якої залежить від  теми екскурсії. Тут можуть  бути залучені працівники музеїв, галерей, наукових закладів, спеціалізованих  туристично-екскурсійних організацій  і т. ін. 

 Робота розпочинається з підбору матеріалу по темі і його вивчення, відбору об'єктів показу, а також накопичення знань по всіх розділах теми. 

 При опрацюванні  матеріалів по темі доцільно  скласти бібліографію літературних  та інших джерел, а також використати  архівні матеріали, розповіді учасників подій та очевидців, кінохроніку та ін. 

 Екскурсії  повинні бути чітко сплановані  і старанно готуватися. 

 Плануються  такі складові елементи екскурсій:

 тема екскурсії;

 об'єкт екскурсії;

 час проведення;

 оформлення  результатів. 

 Вибір теми екскурсії і об'єкту екскурсії здійснюється комплексно, взаємопов'язано. В умовах обмеженості часу, який відводиться програмою на проведення екскурсій, учитель повинен вибрати таку тему, яка має практичне значення і втілення в даних умовах. І це втілення повинне бути якомога яскравішим і повнішим, зручним для спостереження. 

 Іншими словами:  знаючи, які можливі об'єкти для  екскурсії, потрібно вибрати тему, що узгоджується з місцевими  умовами. 

 Важливим  етапом створення екскурсії є  правильний підбір об'єктів показу. 

 В Україні  на державному обліку знаходиться  велика кількість пам'ятників  архітектури, історії, культури, археології, а в музеях країни  зберігаються мільйони експонатів. 

 Об'єктами  екскурсій можуть бути:

 місця, пов'язані  з історичними подіями;

 природні  об'єкти і заповідники;

 будівлі і  споруди;

 меморіальні  пам'ятники і комплекси;

 об'єкти, пов'язані  з життям і творчістю видатних  особистостей;

 пам'ятники  мистецтва;

 експозиції  музеїв, картинних галерей, виставок, технічні експонати;

 археологічні пам'ятки. 

 При великій  кількості таких об'єктів необхідно  звернути увагу на їх правильний  відбір з урахуванням пізнавальної  цінності, важливості, змісту, функціонального  призначення, безпечності та ін.[8, c. 59-61] 

 Екскурсія  не повинна бути перевантажена великою кількістю відвідуваних об'єктів, тому що це збільшує її тривалість і зменшує інтерес туристів. Оптимальна тривалість екскурсії по місту складає 2-3 години, при цьому з інтересом сприймається не більше 15-20 екскурсійних об'єктів. 

 При підготовці екскурсії доцільно скласти паспорт на кожний об'єкт, в який має бути внесено назву об'єкта, події, пов'язані з цим об'єктом та дати, коли відбувались ці події, місцезнаходження, джерела інформації про об'єкт та дані про авторів об'єкта, безпека при його відвідуванні, фотографії та відеозйомки та інші дані. 

 Процес створення  екскурсії також включає в  себе розробку екскурсійного  маршруту, тексту екскурсії, методики  проведення, розробку і виготовлення  демонстраційного матеріалу (фото, відео, плакати), калькуляцію витрат і розрахунок ціни на екскурсійну послугу, затвердження екскурсії у встановленому порядку, рекламу екскурсійного маршруту. 

 При пробному  обході або об'їзді маршруту  екскурсовод зобов'язаний ознайомитися  з планом розташування вулиць  і площ, визначити місця стоянок транспортних засобів, місцезнаходження об'єкта та площадки для найкращого показу, провести хронометраж маршруту та ін. 

 Після пробного  обходу або об'їзду затверджується  контрольний текст екскурсії,  на основі якого екскурсовод готує індивідуальний текст, а також різні варіанти даної екскурсії. 

 На основі  контрольного тексту, індивідуального  тексту екскурсовода, контрольного  обходу або об'їзду, хронометражу  маршруту, складається паспорт екскурсійного  маршруту і всі ці документи разом подаються на засідання методичної комісії. Методична комісія приймає матеріали та шляхом відкритого захисту на методичній раді екскурсоводом, який брав участь в розробці екскурсії, затверджує екскурсійний маршрут. 

 Підготовка  екскурсії відбувається в такій послідовності:

 детальне  ознайомлення з об'єктом екскурсії.  Визначення тих частин об'єкту  або технологічного комплексу,  які безпосередньо становлять  інтерес стосовно даної;

 визначення  екскурсовода на час проведення  екскурсії. Ідеальним випадком  потрібно вважати випадок, коли екскурсію веде сам учитель. Але на промислових об'єктах ерудиції вчителя може бути недостатньо. Тому, як правило, в таких випадках екскурсію проводить працівник підприємства, з яким заздалегідь проведена узгоджувальна бесіда щодо мети екскурсії і рівня підготовленості учнів;

 визначення  і вивчення маршруту, яким здійснюватиметься  переміщення учнів з школи  до об'єкта екскурсії;

 проведення  бесіди з учнями, під час якої  учням повідомляється тема і  мета екскурсії, повторюється  потрібний теоретичний матеріал. Учні одержують питання, на які потрібно знайти відповідь під час екскурсії[9, c. 141-143].

2.2. Сучасні методики  екскурсійного обслуговуваннята  проведення тематичних екскурсій 

 Показ та  розповідь є основою методики  проведення екскурсій - сукупності прийомів, які є основою роботи екскурсовода під час надання екскурсійних послуг. Вона включає загальну і спеціальні методики. Загальна методика проведення екскурсій охоплює систему методичних прийомів показу і розповіді, незалежних від теми, складу групи та інших факторів. Спеціальна — конкретизує методичні прийоми стосовно особливостей певного екскурсійного маршруту. 

 Сучасні методики  екскурсійного обслуговування головну  роль відводять показу — спостереженню,  огляду об'єкта під керівництвом екскурсовода, при якому екскурсант і не тільки бачить об'єкт, але й розрізняє в ньому окремі частини, бере участь в їх аналізі. Основою показу є три елементи: безпосереднє спостереження об'єкта, ознайомлення з експонатами «портфеля екскурсовода», зорова реконструкція для відтворення зовнішнього вигляду втраченого об'єкту, картини минулих подій, поведінки людей, про яких розповідає екскурсовод. 

 Показ в  екскурсії — не цілеспрямований,  послідовний процес ознайомлення  екскурсантів з об'єктами, що розкривають тему екскурсії. Використання цього прийому під час екскурсії має бути послідовним та логічним. 

 Розповідь  екскурсовода — невід'ємна частина  екскурсії, хоча по відношенню  до показу Rona виконує вторинну  роль. Адже надання екскурсоводом  інформації про об'єкт не може підміняти самостійну, активну, аналітичну роботу екскурсантів, перетворювати екскурсію в лекцію. Під час розповіді екскурсовод має зацікавити і активізувати екскурсантів. Для цього в практиці екскурсійного обслуговування широко використовуються ілюстрації, наочні матеріали, активізуючі запитання. Особливості використання прийомів розповіді при забезпеченні екскурсійного обслуговування залежать від швидкості руху групи (ритму), підпорядкованесті розповіді показу (вторинність), необхідності використання візуальних доказів. 

 Співвідношення  показу та розповіді неоднакове  в різних екскурсіях і залежить  від теми екскурсії, наявності  та характеру об'єктів показу, виду екскурсії та складу групи.  їх дозування в часі зумовлює  посилення ефективності і якості  екскурсійного обслуговування. Практика доводить, що час показу - нормативний розрахунковий час, який виділяється на показ під час екскурсії, повинен займати не менше 2/3 всього екскурсійного часу і оптимально розподілятися за структурними складовими екскурсії: вступом, основною і заключною частинами. 

 Вступна частина  екскурсії, як правило, складається  з двох частин: організаційної (знайомство  з аудиторією, інструктаж екскурсантів  щодо правил поведінки, безпеки  на маршруті тощо) та інформаційної  (коротке повідомлення про тему, маршрут, його протяжність, тривалість, час і місце закінчення екскурсії). Основна частина будується на поєднанні показу конкретних екскурсійних об'єктів та розповіді про них, які підпорядковуються обраній темі. Досвід свідчить, що найбільш якісно розкрити основну тему дозволяє виділення від 5 до 12 окремих підтем. 

1) висновки за  темою екскурсії, які закріплюють  її мету та 

2) інформація  про інші екскурсії, які можуть  поглибити дану тему. 

 Розташування  і співвідношення підтем, основних  питань, вступу і заключної частини формують композицію екскурсії, основи якої визначаються в процесі проектування екскурсії. Етапи підбору і формування тексту і змісту екскурсії включають: