1) попередню
роботу - підбір матеріалів, їх вивчення,
відбір об'єктів, які стануть основою
екскурсії;
2) розробку екскурсії:
складання екскурсійного маршруту,
обробку фактичного матеріалу;
роботу над змістом екскурсії,
її основною частиною (підтеми
і основні питання кожної з
них); підготовку контрольного тексту
екскурсії; роботу над методикою проведення
екскурсії; вибір найбільш ефективних
методичних прийомів показу і розповіді
та кращих точок, ракурсів огляду об'єктів
показу; підготовка методичної розробки
екскурсії, технологічної карти і схеми
маршруту (для транспортної екскурсії),
"портфеля екскурсовода".
Співвідношення
цих двох стадій при розробках
інноваційного екскурсійного продукту
майже завжди співпадають.
Пошук оптимальних
поєднань методів і прийомів
екскурсійного обслуговування, визначення
структури, композиції екскурсії
і проектування екскурсійиих послуг зумовлюються
класифікацією екскурсій: за змістом,
складом учасників, місцем проведення,
засобом пересування, формою проведення,
кількістю учасників[19, c. 49-51].
До групи,
класифікованої з критерієм змісту,
належать дві підгрупи екскурсій - оглядові
(багатопланові) та тематичні.
Оглядові
екскурсії — багатотемні, тобто
розкривають різні аспекти життя
міста тощо. Об'єкти показу різняться
за формою та змістом (пам'ятки
історії та культури, будинки,
природні об'єкти, місця знаменних подій
тощо). В цих екскурсіях поєднується історичний
та сучасний матеріал. Хронологічні рамки
оглядової екскурсії - час існування міста
з дня його заснування до сьогодення. Відмінність
оглядової екскурсії від тематичної простежується
у змісті, глибині розкриття матеріалу;
накладає відбиток на вступ та висновки,
логічні переходи (підпорядковані, тотожні,
протилежні, співвідносні тощо).
Тематична
екскурсія присвячується одній
темі. Тематичні екскурсії поділяються
на ряд груп: історичні, істерико-революційні,
воєнно-історичні, виробничі, природознавчі,
мистецтвознавчі, літературні і архітектурно-містобудівні.
Кожна з зазначених груп має відповідні
підгрупи.
Так, за
змістом історичні екскурсії
поділяються на підгрупи: історико-краєзнавчі,
археологічні і етнографічні. В екскурсіях
на історико-революційні теми виділяють
підгрупи, присвячені видатним революційним
діячам, певним періодам боротьби. Воєнно-історичні
екскурсії поділяються на екскурсії по
пам'ятним місцям, де проходили бої; по
місцям, пов'язаним з подвигами народних
героїв; екскурсії до музеїв.
Виробничі
екскурсії поділяються на історичні,
виробничо-економічні, виробничо-технічні.
Екскурсії на природознавчі теми
поділяють на геологічні, географічні,
гідрологічні, біологічні, ландшафтні.
В групі
мистецтвознавчих екскурсій виділяють:
театральні, історико-музичні, екскурсії
до музеїв, на виставки, по місцям
життя та діяльності майстрів
мистецтва.
Літературні
екскурсії доцільно групувати
наступним чином:
літературно-біографічні
— по місцям, що зберігають пам'ять
про життя та творчість певного письменника;
історико-літературні
— розкривають певні періоди
розвитку літератури;
літературно-краєзнавчі
— присвячені вивченню природного
або культурного комплексу за
допомогою літературних творів;
літературні
екскурсії на природу — побудовані
на літературному матеріалі, художньо
описаних природних об'єктах.
Щодо екскурсій
на архітектурно-містобудівну тематику
існує наступна класифікація:
♦ екскурсії,
пов'язані з показом пам'яток
архітектури певного періоду;
♦ екскурсії,
що дають уявлення про творчість
одного архітектора;
♦ екскурсії,
що знайомлять з плануванням
та забудовою
міст за
генеральними планами.
Тематичні
екскурсії певного виду рідко
існують ізольовано одна від
одної.
За складом учасників
розрізняють екскурсії для дорослої аудиторії
і для дітей; для місцевого населення та
для туристів; для міського та сільського
населення; для організованих груп та
для поодиноких відвідувачів. За місцем
проведення розрізняють екскурсії міські,
позаміські, виробничі, музейні, комплексні.
Міські екскурсії
передбачають показ усього міста
або його частини. Вони бувають
оглядовими та тематичними. Позаміська
екскурсія організовується за
межі міста, при цьому рекомендується,
щоб відстань до кінцевого пункту
слідування не перевищувала 100 км. Такі
екскурсії також поділяються на оглядові
та тематичні.
Місцем проведення
виробничих екскурсій є підприємство.
Значні масштаби
варіативності обслуговування характеризують
екскурсії до музеїв: історичних,
мистецтвознавчих, технічних, природничих,
краєзнавчих, меморіальних тощо.
Особливо
складними з точки зору змісту
екскурсійного обслуговування є
комплексні екскурсії, які поєднують
міські та музейні екскурсії.
Вони складаються з двох частин
- оглядової та тематичної екскурсії під
час відвідання музею, виставки. Обидві
частини пов'язані однією загальною темою[18,
c. 109-111].
За засобом
пересування екскурсії бувають
пішохідними та транспортними.
Транспортні — в основному
автобусні екскурсії, але бувають
і тролейбусні, теплохідні, залізничні
тощо.
Пішохідні
екскурсії більш насичені, оскільки
надають можливість глибше вивчити
об'єкти, але вони охоплюють меншу
територію. Протяжність таких
екскурсій не перевищує 5-6 км
в місті, 10-12 км за містом.
Транспортні
екскурсії мають свої особливості — аналіз
екскурсійних об'єктів здійснюється на
зупинках з виходом із транспортного засобу,
а також під час його руху.
За формою
проведення розрізняють: екскурсії-масовки,
екскурсії-прогулянки, бесіди, концерти,
уроки, консультації тощо.
Екскурсія-масовка
передбачає велику кількість
учасників (10-30 автобусів). Крім екскурсії
передбачається проведення мітингів,
зокрема, на місці пам'ятних
подій, зустрічей з їх учасниками.
Екскурсія-прогулянка
поєднує загальноосвітні елементи
та елементи відпочинку (частіше за все,
це — природознавчі екскурсії) .
В екскурсії
бесіді перевага надається розповіді
(музейні екскурсії, відвідання
виставок, підприємств). Закінчується
така екскурсія обговоренням
ЇЇ змісту.
Екскурсія-концерт
проводиться в межах позаміських екскурсій,
в процесі слідування до об'єкта показу.
Екскурсія-урок
являє собою форму навчання
або підвищення кваліфікації
екскурсоводів.
Пробна екскурсія
є заключним етапом індивідуальної
роботи по підготовці до проведення
екскурсії.
Важливим
елементом екскурсійного забезпечення
турпродукту є надання екскурсійних
послуг широкого тематичного
асортименту. Кожна екскурсія
має свою тему - основу, на якій
будується показ та розповідь.
Тема пов'язана з об'єктами, адже
вона ґрунтується на тому матеріалі, який
повідомляється екскурсантам при показі
цих об'єктів. Вона обумовлює зміст розповіді.
Умовою якісного екскурсійного обслуговування,
розкриття теми екскурсії є вірний підбір
об'єктів. З великої кількості об'єктів
відбираються найцікавіші, найбільш інформативні.
Враховується їх виховне значення та художня
цінність, ступінь збереження. Відбір
об'єктів проводиться за наступними критеріями:
пізнавальна цінність, відомість (популярність),
незвичайність (екзотичність), неповторність,
виразність, ступінь збереження, місцезнаходження.
Для оглядової екскурсії рекомендується
15-20 об'єктів, для тематичної — 8-10. На кожний
об'єкт складається паспорт – картка[15,
c. 83-86].
Сукупність
об'єктів та явищ, які включаються
до екскурсії, формує маршрут. Він може
бути побудований за хронологічним, тематичним
або тематико-хронологічним принципом
і в просторовому аспекті визначає оптимальний
шлях руху екскурсантів (екскурсійної
групи) і задовольняє вимогам логічної
послідовності об'єктів екскурсійного
показу і атрактивності загального сприйняття.
Атрактивність
— це імперативний акцент екскурсійного
обслуговування — важливе відношення
суб'єкта до ресурсу, яке визначає
індивідуальну або групову привабливість
місцевості (місця), природного ландшафту,
міста, селища, культурно-історичної пам'ятки,
країни, взагалі будь-якого природного
тіла, явища або артефакту, які виступають
предметами оцінки з боку екскурсантів
(споживачів екскурсійної послуги). Дане
відношення є інтегральним. Воно враховує
інші властивості екскурсійних об'єктів
- екзотичність, комфортність, виразність,
унікальність, типовість і т.п. і максимально
визначає рівень естетичної оцінки ресурса
та його вибірковість.
Сприйняття,
як цілісне відображення предметів,
ситуацій, подій, яке виникає при дії
фізичних подразників, є однією з важливих
характеристик екскурсії, оскільки представляє
її комплексну оцінку з урахуванням індивідуального
досвіду особистого відпочинку, рекреаційних
очікувань, моди, комплексної ціни на обслуговування.
Психологи
стверджують, що 93% сприйняття ґрунтується
на візуальних відчуттях. Суспільна
психологія останнім часом акцентує
увагу на їх екологізації, що
має виключно важливе значення
для екскурсійної діяльності
в контексті аналізу механізмів
сприйняття людиною естетичності ландшафтів.
Так, ландшафт сприймається як незвичайний,
якщо його композиція і глибока перспектива
чітко виражені. Досвід свідчить, що візуальний
прояв контрастності не повинен бути дуже
сильним — ця властивість саме в малих
дозах підкреслює необхідність природного
комплексу. В цілому, сприйняття естетичності
ландшафтного комплексу залежить від
його екологічного стану. Саме тому, особливо
корисними при визначенні перспектив
розвитку пізнавально-рекреаційного типу
природокористування, виборі естетично
цінних ландшафтів, вирішення завдань
екскурсійної маршрутизації і проведенні
системи природоохоронних заходів є, так
звані, ментальні карти, які в останні
роки набули значного поширення.
Сприйняття
пов'язане з мисленням, пам'яттю,
увагою і спрямовується мотивацією.
Спеціальні дослідження, які ґрунтуються
на визнанні пріоритету «принципу діяльності»,
пояснюють мотивацією не тільки вибір,
але й поведінку людей під час подорожі,
екскурсії. А це означає і той досвід, який
розвивають рекреаційно-туристичні потреби
та їх задоволення, в тому числі в процесі
екскурсійного обслуговування.
Одним з
обов'язкових каналів сприйняття
екскурсії, окремої події або
об'єкта є спогади - емоційний
настрій (позитивний чи негативний),
який залишається в пам'яті
екскурсанта, як результат взаємовідносин,
що витікають з процесу обслуговування.
Сприйняття проявляється в різних емоційних
станах, які ранжуються від максимально
позитивних до максимально негативних:
приємне відчуття, задоволення, захоплення,
прикрість, роздратування, обурення.
Факторами,
що впливають на сприйняття
екскурсійного обслуговування і
якість сервісного забезпечення
турпродукту є безпека, постійність
(відчуття високої якості обслуговування
протягом всього часу), повнота
обслуговування (відповідність всіх запропонованих
послуг отриманим), умови (навколишнє середовище
і фізичне оточення), доступність, поведінка
і зовнішній вигляд обслуговуючого персоналу.
В Україні
на державному обліку знаходиться
велика кількість пам'ятників
архітектури, історії, культури,
археології, а в музеях країни зберігаються
мільйони експонатів.
Об'єктами
екскурсій можуть бути:
- місця, пов'язані
з історичними подіями;
- природні об'єкти
і заповідники;
- будівлі і
споруди;
- меморіальні
пам'ятники і комплекси;
- об'єкти, пов'язані
з життям і творчістю видатних особистостей;
- пам'ятники
мистецтва;
- експозиції
музеїв, картинних галерей, виставок,
технічні експонати;
- археологічні
пам'ятки.
При великій
кількості таких об'єктів необхідно
звернути увагу на їх правильний
відбір з урахуванням пізнавальної цінності,
важливості, змісту, функціонального призначення,
безпечності та ін.
Екскурсія
не повинна бути перевантажена
великою кількістю відвідуваних
об'єктів, тому що це збільшує
її тривалість і зменшує інтерес
туристів. Оптимальна тривалість екскурсії
по місту складає 2-3 години, при цьому з
інтересом сприймається не більше 15-20
екскурсійних об'єктів.
При підготовці
екскурсії доцільно скласти паспорт
на кожний об'єкт, в який
має бути внесено назву об'єкта,
події, пов'язані з цим об'єктом та дати,
коли відбувались ці події, місцезнаходження,
джерела інформації про об'єкт та дані
про авторів об'єкта, безпека при його
відвідуванні, фотографії та відеозйомки
та інші дані.