Отчет по педагогической практике на базі Східноукраїнського національного університету

Знайомство  екскурсовода з групою. Екскурсовод, увійшовши до автобуса, знайомиться  з групою. Він вітається з присутніми, називає своє прізвище, ім'я, по батькові, екскурсійну установу, яка представляє, знайомить екскурсантів з водієм автобуса, т. е. починає екскурсію вступом.

Важливо, щоб  із самого початку екскурсовод підпорядкував  свої дії правилам спілкування, що встановилися, з групою. Він не відразу починає  говорити. Виникає пауза, яка триває десять-двадцять секунд. Відбувається перше знайомство, від нього багато в чому залежать подальші контакти екскурсовода з групою. Екскурсанти  поступово замовкають, зручніше розсаджуються, їх увага перемикається на екскурсовода. Екскурсанти прикидають, на що здатний  екскурсовод, що цікавого їм розповість, а екскурсовод думає про те, як зацікавити цих людей, як прикувати  їх увагу до теми.

При правильній організації екскурсійної роботи підготовка до неї повинна відбуватися заздалегідь. Роблять це організатори екскурсії або турагенти.

Сюжет екскурсії  має бути заздалегідь відомий  екскурсантові. Екскурсант повинен  знати тему екскурсії. Надзвичайно  важливо, щоб рекламна діяльність і  купівля екскурсійної путівки були відокремлені від екскурсії одним-двома днями. Це істотно в тому відношенні, що за цей проміжок часу станеться відома психологічна установка екскурсанта. Він встигне вдуматися і ужитися в сюжет екскурсії.

У кожної теми свій вступ. Якщо склад групи різний(наприклад, місцеве населення і приїжджі туристи, дорослі і діти), у однієї і тієї ж екскурсії будуть різні  вступи. Екскурсовод особлива увага  обертає на підготовку і виконання  вступу, який дає конкретну установку  екскурсантам, дозволяє встановити з  ними контакт.

Вихід екскурсантів з автобуса(тролейбуса, трамвая). До виходу екскурсантів треба заздалегідь  готувати. У тих випадках, коли це не робиться, значна частина групи  залишається сидіти в автобусі, не виходячи для спостереження пам'ятників  на місці їх розташування. Тим самим  екскурсанти втрачають можливість особистого знайомства з об'єктом.

Кількість зупинок  з виходом групи рекомендується назвати у вступному слові, пояснивши  значення таких виходів, зацікавити екзотичністю, незвичністю об'єкту.

На зупинках, де передбачений вихід екскурсійної групи, екскурсовод виходить першим, показуючи приклад групі і  визначаючи напрям її руху до об'єкту. У тих випадках, коли в екскурсіях влаштовуються інші зупинки, наприклад, санітарні або для придбання  сувенірів, екскурсовод повідомляє точний час(година і хвилини) відправлення автобуса. Необхідно вимагати від  екскурсантів дотримання регламенту проведення екскурсії, що впливає на графік руху автобуса по маршруту. Якщо час стоянки  в заміській екскурсії з якихось  причин скорочується або збільшується, екскурсовод повідомляє про це усіх екскурсантів.

Розставляння  групи у об'єкту. При розробці екскурсії, як правило, визначається декілька варіантів розміщення групи для  спостереження екскурсійного об'єкту. Робиться це на той випадок, коли місце, визначене методичною розробкою, зайняте  іншою групою або коли сонячні  промені світять в очі, заважаючи  оглядати об'єкт. Бувають і інші причини, що заважають використати рекомендоване  місце. У жаркий час використовуються можливості для розташування груп в  тіні. На випадок дощу передбачається варіант розміщення екскурсантів під  дахом, під кроною дерев. В окремих  випадках методика вимагає, щоб для  огляду об'єкту було вибрано декілька точок: далека, якщо об'єкт показується  разом з довкіллям або іншими об'єктами; ближня, якщо аналізуються окремі деталі будівлі, споруди, місцевості, об'єкту природи. Ці особливості відбиваються в графі "Організовані вказівки методичної розробки". Кожен екскурсовод  уважно вивчає ці вказівки і до виходу з групою на маршрут уточнює питання, пов'язані з розставлянням групи  для спостереження об'єктів. Слід також забезпечити безпеку екскурсантів при огляді об'єктів і під час  переходу через автомагістралі.

При одночасному  розташуванні декількох груп у одного об'єкту між ними має бути збережена  така відстань, щоб один екскурсовод  своєю розповіддю не заважав іншому, щоб одна група не затуляла інший  об'єкт спостереження. Відомі труднощі при дотриманні цієї умови викликає розміщення груп для показу музейної експозиції.

Пересування екскурсантів від автобуса до об'єкту, від об'єкту до автобуса, між об'єктами здійснюється групою. Місце екскурсовода - в центрі групи, кілька чоловік йде попереду, декілька поруч, інші - позаду. Важливо, щоб група не розтягувалася: відстань між її головною частиною і тими, хто йде останніми, не повинне  перевищувати 5-7 метрів. Екскурсовод  повинен домагатися, щоб при пересуванні  групи на маршруті не порушувалася цілісність. При ростянутості групи не усі почують розповідь екскурсовода, його пояснення і логічні переходи, які викладаються в дорозі. Досвідчені екскурсоводи уміло керують пересуванням на маршруті.

Темп руху групи  залежить від складу групи(діти, молодь, середній вік, літні люди), від рельєфу  місцевості, наприклад, під'їм в гору, невпорядкованість дороги, подолання  канав небезпечних зон в працюючих  цехах і т. д.

У пішохідній екскурсії  темп руху екскурсантів повільний, неквапливий, оскільки об'єкти показу розташовані  поруч один з одним.

Складніше встановити необхідний темп руху групи в автобусній екскурсії. Тут, вийшовши з автобуса, екскурсовод починає рух не відразу, особливо якщо об'єкт розташований на віддалі. Він дає можливість більшості  екскурсантів вийти з автобуса і  потім, не кваплячись, але і не занадто  повільно, на чолі групи спрямовується  до мети. Підійшовши до об'єкту, він  починає свою розповідь не відразу, а після того, як збереться уся  група.

Екскурсовод керує  пересуванням екскурсантів і в ході їх самостійної роботи на маршруті. Екскурсанти обходять навкруги об'єкту, щоб самим прочитати напис  на нім, увійти всередину його, побачити своєрідні риси архітектури. Вони підіймаються на пагорб, щоб визначити його висоту, піднімаються на дзвіницю, мінарет, щоб  переконатися в незвичайному "кроці" східців крутих сходів, спуститися в кріпосний рів для визначення його глибини і т. д. Ці пересування  екскурсантів збагачують їх додатковою інформацією і новими враженнями, дають можливість відчути неповторні риси об'єктів, особливості подій, яким присвячена екскурсія.

Повернення  екскурсантів в автобус. Під час  пересування групи її очолює екскурсовод. При посадці групи в автобус  він стоїть праворуч від входу  і перераховує екскурсантів, які  входять в салон. Робиться це непомітно. Переконавшись в тому, що зібралися  усі учасники екскурсії, він входить  в автобус останнім і подає  умовний знак водієві про початок  руху.

Необхідно уникати  перерахунку екскурсантів, що вже  зайняли місця в автобусі. Це вносить  непотрібну нервозність іноді викликає комічні ситуації, порушуючи тим  самим хід екскурсії.

Місце екскурсовода. Екскурсовод в автобусі повинен  займати таке місце, звідки йому добре  видно ті об'єкти, про які йде  мова на екскурсії, але щоб в полі його зору знаходилися і усі екскурсанти. В той же час екскурсанти повинні  його бачити. Як правило, це спеціально відведене переднє сидіння поряд  з водієм(крісло за водієм призначене для іншого водія). Стояти екскурсоводові при русі автобуса(так само як і  екскурсантам) не дозволяється в цілях  безпеки.

На пішохідній екскурсії екскурсовод повинен  розташовуватися впівоберта до об'єкту. Проведення показу зорово сприйманих об'єктів вимагає, щоб вони знаходилися  перед очима екскурсовода, адже він  аналізує їх на основі своїх зорових  вражень. Це особливо важливо в заміських  екскурсіях, коли екскурсовод під  час руху автобуса, сидячи на своєму місці спиною до екскурсантів, дивиться в переднє скло автобуса і розповідає про те, що вже бачать або ось-ось  побачать екскурсанти.

Дотримання  часу в екскурсії. У методичній розробці вказується точний час, відведений на розкриття кожної підтеми в хвилинах. Тут передбачено все: показ об'єктів, розповідь екскурсовода, пересування  по маршруту до наступного і рух  групи біля спостережуваних об'єктів. Уміння укластися у відведений час  до екскурсовода приходить не відразу. Для цього потрібно велику практику, у тому числі проведення екскурсії  з годинником в руках: удома, у  конкретного об'єкту. Треба добитися дотримання часу при проведенні логічного  переходу, освітленні окремо взятої підтеми  і основних питань. Допомагає екскурсоводові хронометраж витрати часу на окремі частини екскурсії. На основі такого хронометражу з урахуванням зауважень  того, що прослуховує екскурсовод  вносить відповідні корективи у  свою розповідь. З екскурсії забирається  усе зайве, що веде до перевитрати  часу. Нерідко екскурсія з причин, не залежних від екскурсовода, значно скорочується за часом. Провиною цьому  являються тривалі збори групи, не вчасно поданий туристам сніданок, запізнення автобуса та ін. В результаті екскурсія починається із запізненням. У екскурсовода залишається один вихід - скорочувати час, відведений на розкриття теми. Робити це слід, зберігаючи усе головне в змісті екскурсії  і прибираючи другорядне. Для цього  потрібно заздалегідь підготуватися  до можливого скорочення матеріалу  екскурсії.

Техніка проведення розповіді при русі автобуса. Розповідь  під час руху в автобусі повинна  вестися екскурсоводом через  мікрофон. Якщо устаткування погано функціонує або мікрофон взагалі відсутній, екскурсоводові вести розповідь  під час руху марно. Шум двигуна  і трясіння автобуса обмежують чутність, так що пояснення будуть чутні  лише екскурсантам, що сидять зблизька. В цьому випадку матеріали  про найближчу ділянку маршруту екскурсовод дає до початку руху, а в ході руху повідомляє тільки назви об'єктів або місцевості. За наявності важливих об'єктів або  населених пунктів необхідно  зупинити автобус, вимкнути двигун і  тільки після цього давати пояснення. Це повинно бути заздалегідь погоджено  з водієм.

Відповіді на питання  екскурсантів. У екскурсійній практиці склалася певна класифікація питань. Вони підрозділяються на чотири групи: питання екскурсовода, на які відповідають екскурсанти; питання, поставлені в  ході розповіді, на які відповідає екскурсовод; риторичні питання, які ставляться для активізації уваги екскурсантів; питання, що задаються учасниками екскурсій  по темі. Перші три групи питань пов'язані з методикою проведення екскурсій і лише четверта група  питань має відношення до техніки  проведення екскурсій. Утримування  їх різне - іноді вони пов'язані з  об'єктами, іноді - з життям відомих  діячів, а нерідко - з подіями, що не мають відношення до теми екскурсії. Головне правило роботи з такими питаннями - не слід переривати розповідь  і давати негайну відповідь на них, не треба також відповідати  на питання після закінчення кожної з підтем. Це розсіює увагу і  відволікає аудиторію від сприйняття змісту розкриваної теми, оскільки не усіх в групі хвилюють саме ці питання. Тому екскурсоводові слід відповідати  на питання не в ході екскурсії, а  після її закінчення. Зміст відповідей не повинен носити дискусійний характер, т. е. викликати у екскурсантів бажання  посперечатися, продовжити тему, зачеплену  в питанні.

Роблячи вступ  до теми, екскурсовод повідомляє своїх  слухачів про такий порядок відповідей на питання.

Паузи в екскурсії. Екскурсовод не повинен говорити безперервно. Між окремими частинами  розповіді, розповіддю і екскурсійною довідкою в дорозі, логічним переходом  і розповіддю про об'єкт і події, з ним пов'язані, мають бути невеликі перерви.

Паузи переслідують наступні завдання:

- перша - смислова, коли час перерв використовується  людьми для обдумування того, що вони почули від екскурсовода  і побачили своїми очима. Для  закріплення фактичного матеріалу  в пам'яті, формулювання своїх  виведень і запам'ятовування побаченого. Важливо, щоб екскурсанти мали  у кожного об'єкту вільний від  показу і розповіді час для  самостійного огляду, підготовки  до сприйняття того, що буде  показано і розказано на наступній  зупинці;

- друга - дати  короткочасний відпочинок екскурсантам. Вона не несе якого-небудь смислового  навантаження. Це особливо важливо  для тих, хто ще не звик  до такої активної форми культурно-освітньої  роботи, як екскурсія.

Паузи в заміських  екскурсіях поєднуються з відпочинком, який відповідно до існуючого порядку  надається екскурсоводові : 15 хв. після  закінчення кожної години роботи(для  екскурсовода година ведення екскурсії  дорівнює 45 хвилинам). Цей відпочинок може бути підсумовуваний і використаний екскурсоводом у кінці екскурсії. У екскурсіях можуть бути також паузи - вільний час, використовуваний для  придбання сувенірів, друкарської  продукції, тамування спраги, а також  для санітарних зупинок. Техніка  використання "портфеля екскурсовода". Зміст "портфеля екскурсовода", його значення і роль у використанні методичних прийомів показу має відношення до методики підготовки і проведення екскурсії. Кожен експонат - фотографія, малюнок, репродукція картини, портрета, креслення, копія документу - має свій порядковий номер. Це визначає послідовність демонстрації цього експоната екскурсантам.

Експонат може бути показаний екскурсоводом з  його робочого місця, переданий до рук  екскурсантів по рядах для детальнішого ознайомлення.

Іноді відповідно до методичної розробки екскурсовод  організовує програвання магнітофонних  і відеозаписів. Важливо заздалегідь  перевірити справність апаратури, наявність  необхідних записів, забезпечити чутність для усіх учасників екскурсії. Екскурсовод  повинен уміти користуватися  цією апаратурою.

Під час проведення екскурсій використовуються елементи ритуалу(церемоніалу, виробленого народними  звичаями). Екскурсанти в місцях поховань і меморіалів шанують пам'ять  загиблих хвилиною мовчання, є присутніми при зміні почесної варти, беруть участь в ходах і мітингах, прослуховують  траурні мелодії. Екскурсоводові необхідно  знати порядок покладання квітів, проходження екскурсантів в місцях розташування братських могил і  обелісків, участі в почесній варті, в хвилині мовчання, правила поведінки  у Вічного вогню і на місцях поховання героїв громадянської, Великої  Вітчизняної війни(1941-1945 рр.) і інших  воєн. Перед початком екскурсії екскурсовод  про все повідомляє, підкреслюючи значення дотримання ритуалу при  відвідуванні історичних місць.

Хід заняття.

Тема  лекційного заняття «Техніка проведення екскурсії».

Тривалість  пари 1година 20 хвилин.

Розподіл  часу пари

1.Організація початку заняття (психологічний настрій студентів);5 хвилин

2. Повідомлення теми лекції і її завдань;4 хвилини