Рекреаційно-туристські ресурси АР Крим

Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Факультет міжнародних економічних  відносин та туристичного бізнесу

Кафедра туристичного бізнесу

 

Рег. №_________                                                    

                                                                                                      «До захисту»

                                                                                           В. о. зав. кафедрою

________________

доц. Парфіненко А. Ю.

 

 

РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКІ РЕСУРСИ

АР Крим

(курсова робота)

 

 

 

Виконала:

студентка 2-ого курсу

група УТ-22                                                                  Ю.О. Кирносенко

 

Науковий керівник:

старший викладач                                                            І.С. Посохов

старший викладач                                                             Ю.П. Грицак

 

 

 

Харків – 2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ  ФОРМУВАННЯ

РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ АР КРИМ

1.1. Основні відомості про область (регіон)

1.2. Географічні аспекти формування рекреаційно-

туристичних ресурсів АР Крим

1.3. Коротка історія  формування території АР Крим 

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ І СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКІ РЕСУРСИ АР КРИМ

2.1 Природні рекреаційно-туристські ресурси

2.1.1. Природно-географічні  рекреаційно-туристські ресурси

2.1.2. Природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси

2.2. Соціально-історичні рекреаційно-туристські ресурси

2.2.1. Архітектурно-історичні  рекреаційно-туристські ресурси

2.2.2. Біосоціальні рекреаційно-туристські  ресурси

2.2.3. Подійні рекреаційно-туристські  ресурси

2.2.4. Трансресурсні об’єкти (гомогенні і парарекреаційні рекреаційно-туристські ресурси

РОЗДІЛ 3.   РЕСУРСНО-РЕКРЕАЦІЙНЕ РАЙОНУВАННЯ

АР КРИМ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Поступово туристичні можливості використовуються політиками, бізнесменами, вченими, спортсменами, артистами, просто рядовими громадянами  з усіх країн світу, які приїздять  в Україну з метою вивчення та обміну передовим досвідом в авіабудуванні, участі в спортивних змаганнях, проведенні концертних заходів та ін. В Україні вже стало регулярним проведення міжнародних і національних туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів, конкурсів, які з кожним роком залучають все більше і більше іноземних гостей. Отже, маючи такий ресурсний потенціал, туризм України повинен сприяти зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства. Найголовнішим у ефективному використанні рекреаційних ресурсів є наявність туристичної інфраструктури. Це готелі, мотелі, будинки відпочинку, пансіонати, санаторії, заклади харчування. Більшість готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристичних баз будувались за проектами, що сьогодні не відповідають міжнародним стандартам. Мережа їх активно формувалась у період масового туризму, з інтенсивною експлуатацією та несвоєчасним капітальним і поточним ремонтом, що призвело до значного зносу цих будівель та оснащення. Багатопрофільність засобів розміщення потребує їх класифікації та стандартизації. Типологічна уніфікація засобів розміщення дозволить створити стандарт, центральною частиною якого мас стати класифікація засобів розміщення, розроблена ВТО. Нинішній і майбутній розвиток туризму потребує активнішої підтримки з боку урядів у плані інформації та просування туризму, а також забезпечення інфраструктури; необхідно освоювати нові ринки, робити кроки щодо забезпечення співпраці в усіх сферах в інтересах максимального заохочення сектору туризму.

 

Метою курсової роботи є  оцінка рекреаційно-туристського регіону  України – АР Крим.

Для виконання поставленої  мети необхідно розв'язати наступні задачі:

• здійснити загальну характеристику АР Крим;
• розглянути та проаналізувати природно-ресурсний потенціал області;
• вивчити історико-культурні ресурси АР Крим;
• виконати аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристичної галузі в АР Крим.

Об’єктом дослідження  є рекреаційно-туристські ресурси АР Крим.

        Предмет дослідження – обсяги, структура і територіальна диференціація  рекреаційно-туристських ресурсів, сучасний рівень їх використання  і можливості оптимізації туристської діяльності на території АР Крим.

Методологічною основою  даного дослідження є теоретичні положення сучасної конструктивної географії, праці вітчизняних і  зарубіжних вчених з питань регіонального  розвитку та вчення про природно-ресурсний  потенціал.

Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, містить 45  сторінок тексту, 6 рисунків, 2 таблиць, 2 додатків. Список джерел включає 12 найменувань літератури, 3 електронну публікацію.

 

РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ АР КРИМ

 

1.1.Основні відомості про АР Крим

 

Кримський півострів  розташований на самому півдні Україні, на 45 ° північної широти, приблизно  на середині між екватором і північним  полюсом; курорти Великої Ялти - майже  на тих самих широтах, що і Лазурний берег, Ніцца.

Глибоко видається в  Чорне море, зі сходу омивається Азовським морем. Площа - близько 26 860 км ². Береги акумулятивно вирівняні. Протяжність берегової лінії понад 1 тисячі км. Найбільші затоки на узбережжі Чорного моря: Каркінітська, Каламітська, Феодосійська. На узбережжі Азовського моря: Сиваш, Казантипська та Арабатська. На сході Криму Керченський півострів, на заході - Тарханкутський півострів. За характером рельєфу ділиться на 2 частини: переносних рівнинну (70% території) та складчасто-гірську. На півдні Криму - Кримські гори. Найвища точка півострова - гора Роман-Кош висотою 1545 м.

Площа поверхні півострова близько 27 тис. км ², з яких 72% рівнина, 20% гори і 8% озера та інші водні об'єкти. Омивається на заході та півдні Чорним і на сході  Азовським морями. На півночі з'єднується з континентом вузьким (до 8 км) Перекопським перешийком. На сході Криму, між Чорним і Азовським морями, розташовується Керченський півострів, на заході звужується частина Криму утворює Тарханкутський півострів [9].

Крайня північна точка Криму розташована на Перекопському перешийку, крайня південна - мис Сарич, крайня західна - мис Кара-Мрун (Прибійний) на Тарханкуті, крайня східна - мис Ліхтар на Керченському півострові. Відстань із заходу на схід (між мисами Кара-Мрун і Ліхтар) - 326 км, з півночі на південь (від Перекопського перешийка до мису Сарич) - 205 км.

Загальна протяжність сухопутних і морських кордонів більше 2500 км.

Автономна Республіка Крим входить  до складу України. Має Верховна Рада, Рада Міністрів, Верховний і Арбітражний суди, місцеві представницькі та державні органи влади.

Республіканський центр - м. Сімферополь.

Адміністративно-територіально Автономна  Республіка Крим розділена на 14 районів. У Криму 18 міст. Місто-герой Севастополь - центрального державного адміністративно-територіального підпорядкування;

11 міст - республіканського і 6 - районного підпорядкування, 66 селищ  міського типу; 990 сільських населених  пунктів. 

У республіці проживають представники більше 80-ти національностей і народностей. Найбільш чисельними з них - росіяни, українці, кримські татари; з нечисленних - корінні жителі Криму караїми та кримчаки.

Державні мови - російська, українська, кримськотатарська.

Чисельність населення кримчан  за оцінкою на 1 лютого 2008 року становила 1969800 чоловік. У містах проживає 1239800 осіб, у сільській місцевості - 730,0 тисяч чоловік. Найбільші міста: Севастополь, Сімферополь, Керч, Євпаторія і Феодосія.

Найбільше місто Кримського півострова - Севастополь - 389 921 жителів (2009), столиця  АРК Сімферополь на 2-му місці - 337 139 жителів (2009). Історично для Севастополя і Сімферополя характерно «змагання» за 1-е місце по населенню, третє ж місце з першого всеросійського перепису населення в 1897 році незмінно належить Керчі (станом на 2009 рік 148 120 чоловік [2].

Крим, незважаючи на відносно невелику територію, відрізняється різноманітним  кліматом. Клімат Криму ділиться на три під зони:

1) Степовий Крим (велика частина  Криму, північ, захід і центр  Криму).

2) Кримські гори 

3) Південний берег Криму

Клімат північної частини  помірно-континентальний, на південному березі - з рисами субтропічного. Середня  температура січня від +1 ° C на півночі  до +4 ° C на півдні, липня +24 ° C. Опадів від 300-500 мм на рік на півночі до 1000-1200 мм в горах [11].

Степова частина Криму  лежить у степовій зоні помірного  клімату. Ця частина Криму відрізняється  тривалим посушливим і дуже жарким літом і м'якою, малосніжною зимою  з частими відлигами і дуже мінливою погодою. Для Кримських  гір характерний гірський тип  клімату з вираженою поясністю по висотах. Південний берег Криму лежить у субтропічному поясі. Літо також дуже спекотне та сухе, зима ж волога і м'яка. Для Південного берега Криму характерний середземноморський клімат. Сніговий покрив буває лише тимчасовий, встановлюється в середньому раз в 7 років, морози тільки при проходженні арктичного антициклону.

 

1.2. Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних

ресурсів АР Крим

 

Південно-східне узбережжя Криму  має велике майбутнє. Гарні кліматичні умови, мінеральні джерела й запаси лікувального бруду дозволять перетворити цей регіон у велику курортну зону всесоюзного значення [12].

З географічної точки зору Південний  берег Криму (ЮБК) - це прибережна смуга, що тягнеться від мису Айя на заході до міста Теодозії на сході, що у крайніх своїх межах має різний рельєф місцевості, різний клімат.

Цей курортний регіон з півночі  захищений від вторгнення холодних повітряних мас Головною грядою Кримських  гір; з півдня обмивається незамерзаючим  Чорним мором, що є свого роду регулятором тепла: узимку віддає його в атмосферу й зм'якшує морози, улітку приносить прохолодь, зменшує спеку. На усьому Південному узбережжі сприятливі кліматичні умови сприяють виростанню теплолюбних рослин, які очищають повітря, роблять його цілющим.

Клімат на Південного узбережжя м'який, середземноморський. Опади випадають переважно у вигляді дощу, у взимку. Літо сонячного, сухе, у спеку зменшується морськими бризами й тому переноситься легко.

Західний курортний регіон простирається  по рівнинному узбережжю Криму від Севастополя до мису Тарханкут. Головними факторами, що визначають його клімат, є море й степ. Відсутність лісових масивів і інших природних перешкод сприяє постійній циркуляції степових вітрів і морських бризів, що створюють специфічні особливості цього кліматичного району. Морські бризи проникають у глиб півострова на 30 км і приносять у денний час прохолодь, насичують повітря негативними морськими солями. У холодний період року на узбережжя переважають різкі північно-східні й західні вітри, у теплий період року - південно-західні, м'які, освіжаючі [1].

Західне узбережжя у Криму - чудовий курортний регіон - має ще багато необжитих місць, незасвоєної курортної цілини.

 

1.3. Коротка  історія формування території  АР Крим

 

У сучасних ландшафтах в результаті тривалої історії формування територій складно поєднуються різнорідні і різновікові освіти. Найбільш давніми є гірські породи. Більш молодими складаються з них великі форми рельєфу. Ще молодше помпи, рослинність, тваринний світ. Різновікові і більш дрібні природні комплекси, що утворюють ландшафти. Поряд з цим сучасні ландшафти в цілому відображають останній період в тривалої геологічної історії формування територій [7].

Особливо великі відмінності  природи рівнинної і гірської частин Криму пов'язані головним чином з неоднаковим напрямком руху їх поверхонь, починаючи з крейдяного періоду по теперішній час. Прогинання і накопичення осадових порід відбувалося на основній площі рівнинного Криму, підняття і розмив - в його гірській частині. Складно поєднувалися ці процеси на Керченському півострові. При цьому площі, обриси цих частин півострова і омивають їх морів у минулому неодноразово істотно змінювалися [6].

Перш ніж розглянути походження сучасних ландшафтів півострова, слід більш детально ознайомитися з геологічною будовою його великих частин. У їх кам'яного літопису міститься розгадка історії формування території та природи Криму в цілому. Зрозуміти цей процес необхідно, перш за все, для того, щоб визначити тенденції змін природи у майбутньому.