Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 23:33, курсовая работа
Метою курсової роботи є оцінка рекреаційно-туристського регіону України – АР Крим.
Для виконання поставленої мети необхідно розв'язати наступні задачі:
здійснити загальну характеристику АР Крим;
розглянути та проаналізувати природно-ресурсний потенціал області;
вивчити історико-культурні ресурси АР Крим;
виконати аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристичної галузі в АР Крим.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ
РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ АР КРИМ
1.1. Основні відомості про область (регіон)
1.2. Географічні аспекти формування рекреаційно-
туристичних ресурсів АР Крим
1.3. Коротка історія формування території АР Крим
РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ І СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКІ РЕСУРСИ АР КРИМ
2.1 Природні рекреаційно-туристські ресурси
2.1.1. Природно-географічні рекреаційно-туристські ресурси
2.1.2. Природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси
2.2. Соціально-історичні рекреаційно-туристські ресурси
2.2.1. Архітектурно-історичні рекреаційно-туристські ресурси
2.2.2. Біосоціальні рекреаційно-туристські ресурси
2.2.3. Подійні рекреаційно-туристські ресурси
2.2.4. Трансресурсні об’єкти (гомогенні і парарекреаційні рекреаційно-туристські ресурси
РОЗДІЛ 3. РЕСУРСНО-РЕКРЕАЦІЙНЕ РАЙОНУВАННЯ
АР КРИМ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Як і в усіх туристичних регіонах України, АР Крим також має в складі своїх туристичних ресурсів гомогенні та парарекреаційні туристичні ресурси.
Наприклад, Військовий меморіал, присвячений британцям, що загинули під час Кримської війни 1853-1856 pp. у м.Севастополі, Римська фортеця I-II ст. на мисі Ай-Тодор [1].
Скіфський курганний могильник в с. Братське, хоч і не є туристичним об’єктм, але його часто відвідують деякі туристи.
Сімферопольський залізничний вокзал, житловий будинок на вул. Жуковського (№ 11), площа ім. В. І. Леніна в Сімферополі, площа Радянська в Ялті, Міжнародний піонерський табір «Артек», палаци здоров'я «Гірський», «Росія», «Україна», «Черноморье», «Вітрило», курортні комплекси «Донбас», «Ай-Даніль», «Айвазовськоє», «Фрунзе», деякі висотні житлові будинки і готелі також приваблюють туристів, але, нажаль, не являються туристичними пам’ятниками.
Також, надалі в кримських містах передбачається створити заповідні зони – вулиці, квартали, групи кварталів. Такі зони першими з'являться, ймовірно, в Керчі (поблизу гори Мітрідат) і в Сімферополі (вулиці Пушкіна, Жуковського, Желябова). У Севастополі може стати заповідною забудова вулиць Леніна, Великою Морською, площ Пушкіна, Ушакова, Нахимова – точніше, вся центральна частина, зведена в історичний час. Що представляє і нині високу художню цінність, в майбутньому вона стане пам'ятником безприкладному творенню в тяжких умовах післявоєнної розрухи. Але, нажаль, зараз вона відноситься до парарекреаційних ресурсів.
В Криму є дуже багато цікавих об’єктів, створених в честь іноземних персон та споруджень, які приваблюють туристів, але ще не являються туристичними об’єктами офіційно. Це говорить про те, що Кримському регіону ще потрібно розвиватись, щоб викоритовувати всі його принади в сфері туризму, що зпровокує ще більшу кількість туристів.
РОЗДІЛ 3. РЕСУРСНО-РЕКРЕАЦІЙНЕ РАЙОНУВАННЯ АР КРИМ
Кримський рекреаційний регіон включає Північно-західний Крим (Чорноморський та Роздольненський райони), Західний Крим (Сімферопольський та Євпаторійський райони), Південно-західний Крим (Севастопільська зона), Південний Берег Криму (Велика Ялта, Алушта, Судак), Південно-східний Крим (Старий Крим, Феодосійський район) та Східний Крим (Керченський півострів), Північний Крим (Джанкой).
Північно-західний Крим
Північно-західний Крим збігається з територією Чорноморського і Роздольненського районів. Край з неозорими степовими і морськими просторами, обширними піщаними пляжами, з теплим і м'яким кліматом, цілющими грязями, мінеральними і термальними водами. Побережжя Північно-західного Криму – край курортної цілини. Природа ж воістину благодатна для відпочинку – немає різких перепадів температур протягом доби і року. По кількості сонячних днів в році ці місця перевершують Ялту і Сочі.
Найкращий час для відпочинку з початку травня до кінця вересня. Прибережні морські бризи приносять чистісінький потік іонізованого морськими солями повітря, погода тепла, суха зі стійким атмосферним тиском. Купальний сезон в Північно-західному Криму починається приблизно на півмісяця раніше, ніж на Південному Березі, оскільки мілководі затоки і бухти навесні швидше прогріваються сонцем. У травні – червні в цих краях буває набагато менше днів з штормовою погодою, чим на ЮБК.
Західний берег Криму
Західний берег тягнеться по побережжю Криму від селища Піщане уподовж Каломітської та Караїнітськогї заток Чорного моря та Севастополя й Балаклави. На Західному березі розташовані такі відомі курортні міста як Евпаторія і Саки, селища Піщане, Миколаївка, Любимівка, Орлівка. Особливе місце серед курортних селищ займають селища півострова Тарханкут – Чорноморське, Міжводне, Оленівка, Поповка. Ця благодатна земля з давніх часів залучала людей.
Південно-західний Крим
Гірський південно-західний Крим цікавий, перш за все, історичними та археологічними пам'ятками - це ханський палац у Бахчисараї, печерні міста і монастирі, руїни середньовічних фортець, стоянки первісної людини та багато іншого (рис. 3.6.). Чудові і тутешні природні краси - каньйони, водоспади, печери, гірські вершини, різноманітні ландшафти і пейзажі. Цікаві маршрути по своїй території пропонує Кримський природний заповідник. Стежки прокладені по самих мальовничих місцях і найбільш цікавих об'єктів заповідника.
Південний Берег Криму
На Південному березі можна знайти куточки, що нагадують природу багатьох країн світу, – Італії і Іспанії, Австралії і Греції. Вузька, залита сонцем смужка землі біля теплого моря від Мису Айя до Алушти – це і є Південний берег Криму. Це досить обширна територія протяжністю приблизно 70 кілометрів самої благодатної берегової смуги від Гурзуфа, розташованого біля підніжжя гори Аю-Даг, до мису Ласпі. А майже в центрі цієї смужки, на березі відкритої глибоководної бухти розкинулося на живописних схилах гір місто Велика Ялта. Південний берег Криму здобув популярність як курортна зона з середини XIX століття. Завдяки популярності в аристократії Російської імперії в кінці XIX — початку XX століть тут велося інтенсивне будівництво літніх палаців і вілл, з яких найбільш відомі Лівадійський, Массандрівський, Воронцовський, Юсуповський палаци і Дюльбер.
Південно-східний Крим
Гірський південно-східний Крим, на відміну від південно-західного, цікавий, перш за все, своїми природними пам'ятками - водоспадами, печерами, гірськими вершинами, прекрасними, часом несподіваними, ландшафтами і краєвидами. Втім, є тут і історичні пам'ятники. Якщо Ви маєте намір зробити подорож по південно-східному Криму, то, в залежності від початкової точки маршруту, необхідно вирішити як до неї добиратися.
Рекреаційні ресурси
регіону ефективні при
Східний Крим
Східне побережжя Криму, починається за Алуштою і захоплює берегову межу всього Керченського півострова. Найсхідніша точка Кримського півострова – мис Ліхтар, скелясте піднесення на краю Керченського півострова на якому в 1820 році був побудований Єникальський маяк. На східній прибережній території Криму зосереджена неймовірна кількість природних і історичних пам'яток: Карадаг, Золоті Ворота Криму, Караул-обидва; античні городища: Китей, Мірмекий, Німфей, Тірітаки, Казека, Акра, Пантікапей, Ені-Кале, Керч, Генуезька; Цілющі озера: Чокрак, Кичик, Узунлар; цікаві геологічні об'єкти: в мисів Малий, Ліхтар, Казантіп, Опук, Чауда, Меганом, Алчак і багато що інше. Східне побережжя менш обжито і упорядковано, чим Південний берег Криму. Тут знаходяться три державні заповідники: Карадагський, Казантіпський і Опукський, а так само ботанічний заповідник Нове Світло. Східний Крим – це найромантичніші курорти Криму. Величні гори – Сокіл, Бакаташ, Таракташ, Караул-обидва і піщані, гравієві, галечні пляжі, таємничі гроти представляють інтерес для всіх.
Північний Крим
Північна частина Криму,
це низовинний степ розташований в
межах Каркинітськой і
ВИСНОВКИ
Переважання рівнинних
просторів причорноморської і північнокримської
низовини, що обрамлені з північного
заходу відрогами подільської
Завдяки морським ресурсам район став одноосібним лідером в цій області рекреаційного господарювання, а міста Ялта, Гурзуф, Алушта –одними з найбільших курортів не тільки України, а й цілого Чорноморського узбережжя.
Рекреаційний комплекс АР Крим є районотворним елементом, галуззю спеціалізації. Він представлений переважно галузями лікування, відповідну, туризму. Його розвитку сприяли природні умови (тривалість сонячного сяйва, теплий клімат, морське узбережжя, мальовничі ландшафти Криму), та наявність природних ресурсів (лікувальні грязі й ропа лиманів, мінеральні джерела). Для курортного господарювання умови є практично скрізь, так як район базується на унікальному субтропічному кліматі, мальовничих гірських ландшафтах. Морських пляжах, лікувальних грязях.
АР Крим має багато туристичних ресурсів. Серед них понад 700 лікувально-оздоровчих закладів, у тому числі 128 санаторіїв. В Криму зосереджено 36% санаторно-курортного фонду, понад 30% будинків відпочинку, близько 20% туристських закладів України, налічується близько 146 природно-антропогенних об'єктів.
У Кримських горах багато природно-заповідних територій. Частка природно-заповідного фонду майже втричі більша, ніж в цілому в Україні.
Великим природним багатством Кримських гір є лісові ресурси. В лісових районах, на які припадає близько 40% площі гір, створено природоохоронний фонд різного рівня заповідності. На державному обліку перебуває 992 пам'ятки. До списку міст і селищ України, що мають цінну архітектурно-культурну спадщину, включено 28 населених пунктів Криму
Завдяки своєрідному клімату в Кримському регіоні унікально поєднуються рекреаційні ресурси. Передусім це такі моря, чудові пляжі й сприятливий клімат морських узбереж, а також лікувальні болота, озер, лиманів, мінеральних джерел, мальовничі ландшафти гір, природо заповідні та історико-культурні об’єкти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Биржаков М.Б. Введение в туризм. – СПб., 2009.
2.Гілецький Й.Р. Географія
для випускників та
3. Заставний Ф.Д. фізична географія україни "Навч. книга" 2005р. Ст..212-214
4.Качанов В.С. Туристические маршруты. – М.: Профиздат, 2005.
5.Ковалевський. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К: 2003 р.
6.Масляк Л.О., Шищенко П.Г. Хрестоматія з географії Криму. –К: Генеза 1994р.
7.Масляк Л.О., Шищенко П.Г. Географія України. – К: "Зодіак-ЕКО" 2000 р
8.Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соц.-економічна географія України з основами теорії. – К.: Артек. 1999.
9.Руденко Природно-ресурсний потенціал Криму. Л: Світ 1998 р.
10.Федорченко В.К. Історія туризму в Україні. – К: Вища школа 2002 р.
11.Яценко Б.П. Соціальна географія АР Крим. – К: "Форум" 2004 р.
12. Атестація з географії (ред. В.М. Бойка). – Т: Навч.кн. 2002 р.
13. www/turism.сom.ua
14. www.turvostok.ru
15. www. Driada-wed.ua.
ДОДАТКИ
Додаток А
Рис. 2.1. Гора Роман-Кош
Рис. 2.2. Херсонес
Рис. 2.3. Алупкинський Воронцовський палац
Рис 3.4. Мис Тарханкут
Рис. 3.5. Фортеця Алустон
Рис. 3.6. Ханський палац у Бахчисараї
Додаток В
Таблиця 2.1
Природні заповідники, заказники, парки та пам'ятки природи АР Крим
№ |
Назва території
або об’єкта природно- |
Категорія |
Площа, га |
Рік створення |
ПРИРОДНІ ЗАПОВІДНИКИ | ||||
1 |
Опукський |
1592.30 |
1998 | |
2 |
Казантипський |
450.10 |
1998 | |
3 |
Ялтинський гірсько-лісовий |
14523.00 |
1973 | |
4 |
Кримський |
34563.50 |
1923 | |
4 |
Кримський (Лебедині острови) |
9612.00 |
1949 | |
5 |
Карадазький |
2855.20 |
1979 | |
6 |
Мис Март'ян |
240.00 |
1973 | |
РЕГІОНАЛЬНІ ЛАНДШАФТНІ ПАРКИ | ||||
7 |
Каліновський |
120.0 |
20 | |
8 |
Бокальська коса |
1520.0 |
20 | |
ЗАКАЗНИКИ | ||||
9 |
Астанінські заплави |
Орнітологічний |
50.0 |
1974 |
10 |
Плакуча скеля |
Ландшафтний |
21.70 |
1989 |
11 |
Урочище Куболач |
Ботанічний |
526.0 |
1978 |
12 |
Аю-Даг |
Ландшафтний |
527.0 |
1974 |
13 |
Канака |
Ботанічний |
160.0 |
1987 |
14 |
Новий Світ |
Ботанічний |
470.0 |
1974 |
15 |
Каркінітський |
Орнітологічний |
27646.0 |
1978 |
16 |
Урочище Карабі-Яйла |
Ботанічний |
491.0 |
1978 |
17 |
Великий Каньйон Криму |
Ландшафтний |
300.0 |
1974 |
18 |
Хапхальський |
Гідрологічний |
250.0 |
1974 |
19 |
Арабатський |
Ботанічний |
600.0 |
1974 |
20 |
Гірський карст Криму |
Геологічний |
4316.0 |
1989 |
21 |
Качинський каньйон |
Геологічний |
100.0 |
1974 |
22 |
Ділянка степу біля с. Клепініно |
Ландшафтний |
3.0 |
1986 |
23 |
Ділянка степу на Тарханкутському півострові |
Ботанічний |
100.0 |
1980 |
24 |
Ділянка степу біля с. Сонячне |
Ландшафтний |
5.0 |
1986 |
25 |
Пожарський |
Ботанічний |
20.0 |
1979 |
26 |
Михайлівський |
Ботанічний |
145.0 |
1979 |
27 |
Бельбекський тисовий гай |
Ботанічний |
20.0 |
1980 |
28 |
Південнобережні діброви |
Ботанічний |
20.40 |
1997 |
29 |
Урочище Парагільмен |
Ботанічний |
225.0 |
1979 |
30 |
Джангульський |
Ландшафтний |
100.0 |
1980 |
31 |
Цілинний степ біля с. Григорівка |
Ландшафтний |
208.0 |
1988 |
32 |
Кастель |
Ботанічний |
150.0 |
1979 |
33 |
Зелене кільце |
Лісовий |
172.0 |
1980 |
34 |
Тирке |
Ботанічний |
1500.0 |
1979 |
35 |
Караларський |
Ландшафтний |
5900.0 |
1988 |
36 |
Північно-східна околиця оз. Донузлав |
Ландшафтний |
800.0 |
1980 |
37 |
Присивашський |
Ботанічний |
10.0 |
1979 |
ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ | ||||
38 |
Гора останець Мангуп-Кале |
Комплексна |
90.00 |
1975 |
39 |
Гора Кішка |
Комплексна |
50.00 |
1984 |
40 |
Урочище Демерджи |
Геологічна |
20.00 |
1991 |
41 |
Карабі-яйлинська котловина |
Ботанічна |
32.00 |
1975 |
42 |
Гора Кара-Тау |
Ботанічна |
100.00 |
1981 |
43 |
Сопка Джау-Тепе |
Геологічна |
10.00 |
1975 |
44 |
Агармишський ліс |
Комплексна |
40.00 |
1975 |
45 |
Гірський масив Караул-оба |
Комплексна |
100.00 |
1975 |
46 |
Гора Ак-Кая |
Комплексна |
30.00 |
1981 |
47 |
Кизил-коба |
Геологічна |
33.00 |
1963 |
48 |
Урочище Карасу-Баші |
Гідрологічна |
24.00 |
1975 |
49 |
Карстова шахта Солдатська |
Геологічна |
10.00 |
1975 |
50 |
Бельбекський каньйон |
Комплексна |
100.00 |
1975 |
51 |
Грязьова сопка Андрусова |
Геологічна |
1.00 |
1969 |
52 |
Грязьова сопка Вернадського |
Геологічна |
1.00 |
1969 |
53 |
Грязьова сопка Обручева |
Геологічна |
1.00 |
1969 |
54 |
Прибрежний аквальний комплекс у м. Опук і островів Скелі-кораблі |
Гідрологічна |
150.00 |
1972 |
55 |
Прибережний аквальний комплекс у м. Чауда |
Гідрологічна |
90.00 |
1972 |
56 |
Мис Чауда |
Геологічна |
5.00 |
1964 |
57 |
Прибережний аквальний комплекс біля гірського масиву Караул-Оба |
Гідрологічна |
90.00 |
1972 |
58 |
Ай-Серез |
Комплексна |
5.00 |
1965 |
59 |
Гора Жаба |
Комплексна |
5.00 |
1969 |
60 |
Суворівський дуб |
Ботанічна |
0.090 |
1997 |
61 |
Вовчий грот |
Геологічна |
1.00 |
1972 |
62 |
Печера-грот Кіік-Коба |
Геологічна |
1.00 |
1964 |
63 |
Печера-грот Чокурча |
Геологічна |
1.00 |
1964 |
64 |
Дуб-Богатир Тавриди |
Ботанічна |
0.00 |
1972 |
65 |
П'ятистовбурний каштан |
Ботанічна |
0.00 |
1972 |
66 |
Острівець-глиба пермських вапняків на Сімферопольському водосховищі |
Геологічна |
1.00 |
1964 |
67 |
Ділянка узбережжя біля с. Миколаївка |
Комплексна |
5.00 |
1964 |
68 |
Оголення скам'янілого потоку вулканічної лави |
Геологічна |
0.50 |
1988 |
69 |
Ділянки дубових гаїв |
Комплексна |
14.00 |
1964 |
70 |
Зміїна печера |
Геологічна |
1.00 |
1989 |
71 |
Балка |
Комплексна |
5.00 |
1964 |
72 |
Гора-останець Шелудива |
Комплексна |
5.00 |
1964 |
73 |
Столова гора-останець Тепе-Кермен |
Комплексна |
5.00 |
1964 |
74 |
Природні сфінкси в долині річки Чурук-Су |
Геологічна |
5.00 |
1964 |
75 |
Печера-грот Сюрень |
Геологічна |
1.00 |
1964 |
76 |
Природні сфінкси Каралезької долини |
Геологічна |
5.00 |
1964 |
77 |
Печера-грот Данильча-Коба |
Геологічна |
1.00 |
1964 |
78 |
Печера Сюндюрлю |
Геологічна |
1.00 |
1972 |
79 |
Карстова шахта Максимовича |
Геологічна |
5.00 |
1989 |
80 |
Скеля Іфігенія |
Комплексна |
9.00 |
1997 |
81 |
Прибережний аквальний комплекс біля скелі Діва та гори Кішка |
Гідрологічна |
60.00 |
1972 |
82 |
Мис Ай-Тодор |
Комплексна |
8.00 |
1972 |
83 |
Прибережний аквальний комплекс біля скелі мису Ай-Тодор |
Гідрологічна |
40.00 |
1972 |
84 |
Гора Христова |
Комплексна |
7.00 |
1965 |
85 |
Червоний камінь |
Геологічна |
1.00 |
1989 |
86 |
Кучук-Ламбатський кам'яний хаос |
Геологічна |
5.00 |
1989 |
87 |
Мис Плака |
Комплексна |
5.00 |
1964 |
88 |
Прибережний аквальний комплекс біля м. Плака |
Гідрологічна |
60.00 |
1972 |
89 |
Гора-відторженець Парагільмен |
Комплексна |
5.00 |
1964 |
90 |
Печера Аянська |
Геологічна |
1.00 |
1972 |
91 |
Печера МАН (малой академії наук) |
Геологічна |
1.00 |
1972 |
92 |
Печера Аджи-Коба |
Геологічна |
1.00 |
1972 |
93 |
Гай ялиці високої в р-ні Семидвір'я |
Комплексна |
5.00 |
1964 |
94 |
Ділянка узбережжя між с. Сонячногірське та Малоріченське |
Геологічна |
5.00 |
1989 |
95 |
Прибережний аквальний комплекс між с. Сонячногірське та Малоріченське |
Гідрологічна |
60.00 |
1972 |
96 |
Скелі-острівки Адалари |
Комплексна |
1.00 |
1964 |
97 |
Прибережний аквальний комплекс біля Джангульського зсувного узбережжя |
Гідрологічна |
180.00 |
1972 |
98 |
Прибережний аквальний комплекс біля м. Карангат |
Гідрологічна |
150.00 |
1972 |
99 |
Прибережний аквальний комплекс біля гори Аю-Даг |
Гідрологічна |
150.00 |
1972 |
100 |
Прибережний аквальний комплекс біля м. Казантип |
Гідрологічна |
240.00 |
1972 |
101 |
Прибережний аквальний комплекс між с. Новий Світ та м. Судак |
Гідрологічна |
120.00 |
1972 |
102 |
Прибережний аквальний комплекс Бакальська коса |
Гідрологічна |
410.00 |
1972 |
103 |
Прибережний аквальний комплекс біля м. Хрони |
Гідрологічна |
180.00 |
1972 |
104 |
Прибережний аквальний комплекс біля м. Атлеш |
Гідрологічна |
180.00 |
1972 |
105 |
Аквальний комплекс у Арабатської стрілки |
Гідрологічна |
150.00 |
1972 |
ЗАПОВІДНІ УРОЧИЩА | ||||
106 |
Гора Опук та острови Скелі-Кораблі |
100.00 |
1980 | |
107 |
Мис Алчак у м.Судак |
55.00 |
1981 | |
108 |
Атлеш |
10.00 |
1980 | |
109 |
Балка Великий Кастель |
20.00 |
1980 | |
110 |
Лісовий гай "Левадки" |
16.00 |
1980 | |
111 |
Гай фісташки туполистої |
4.30 |
1997 | |
112 |
Долина р. Сатера |
10.0 |
1980 | |
113 |
Мис Казантип |
900.0 |
1980 | |
114 |
Яйла Чатирдагу |
900.0 |
1980 | |
115 |
Гірсько-лісовий масив у с. Тополівка |
200.0 |
1980 | |
ПАРКИ-ПАМ’ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА | ||||
116 |
Алупкінський |
40.00 |
1960 | |
117 |
Місхорський |
23.00 |
1960 | |
118 |
Харакський |
15.00 |
1960 | |
119 |
Лівадійський |
40.10 |
1960 | |
120 |
Масандрівський |
44.10 |
1960 | |
121 |
Гурзуфський |
12.00 |
1960 | |
122 |
Кіпарисний |
9.00 |
1972 | |
123 |
Утьос-Карасан |
23.00 |
1960 | |
124 |
Фороський |
70.00 |
1960 | |
125 |
Парк будинку відпочинку "Судак" |
17.420 |
1997 | |
126 |
Сакський курортний парк |
23.00 |
1964 | |
127 |
Парк Салгірка |
42.00 |
1965 | |
128 |
Меласький |
12.00 |
1972 | |
129 |
Нижня Ореанда |
41.60 |
1972 | |
130 |
Лазурний |
22.00 |
1972 | |
131 |
Морський |
7.00 |
1972 | |
132 |
Гірський |
23.00 |
1972 | |
133 |
Комсомольський |
7.00 |
1972 | |
134 |
Лісопарк Перчем |
4.60 |
1972 | |
135 |
Парк санаторія "Сокіл" |
3.060 |
20 | |
136 |
Парк санаторія "Дюльбер" |
5.640 |
20 | |
137 |
Парк санаторія "Морський прибій" |
8.870 |
20 | |
138 |
Парк дачі "Місхор" |
2.260 |
20 | |
139 |
Парк санаторія "Гірський" |
17.70 |
1998 | |
140 |
Чукурлар |
14.420 |
1999 | |
141 |
Парк Еміра Бухарського Сейїд-Абдул-Ахад-Хана |
9.50 |
1998 | |
142 |
Парк пансіоната "Прибережний |
6.00 |
20 | |
143 |
Парк санаторія "Ай-Даніль" |
19.40 |
1998 | |
144 |
Парк будинку відпочинку "Айвазовське" |
18.00 |
1998 | |
ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК | ||||
145 |
Євпаторійський дендропарк |
3.20 |
20 | |
БОТАНІЧНИЙ САД | ||||
146 |
Державний Нікітський ботанічний сад |
876.600 |
1983 |