Становлення та розвиток сільського туризму на Закарпатті

 

Мукачівський район є  одним із найчарівніших районів  Закарпаття, розташований в західній частині області. Він займає найвигідніші позиції з-поміж усіх районів  області. В минулому тут проходили  давні торговельні шляхи, які  в історичних документах відомі під  назвою «Великий слов’янський шлях». Сьогодні по території району проходить  автомагістраль міжнародного значення Київ-Ужгород, яка розбудовується і  перетворюється на 5-й трансєвропейський  коридор міжнародного значення сполученням  Трієст-Львів, та залізнична лінія міжнародного сполучення Київ-Чоп, які з’єднують  Україну із Західною Європою.

 

Мукачівський район характеризується потужною мережею санаторно-курортних, оздоровчо-туристичних та готельних  закладів, серед яких виділяються: санаторій  «Карпати», «Перлина Карпат», «Синяк», «Солені млаки», оздоровчі табори «Водограй», «Карпати», «Білочка», «Юність» та готельні комплекси «Карпатський мисливець», «Інтурист», «Червона гора», «Золоті ворота», «Корал», «Троянда Карпат». У районі представлені родовища сульфітних вод типу Кемери, а також  термальних вод декількох типів: азотно-метанових кременистих Піренейского типу, азотно-ме- танових хлоридних  натрієвих типу Хайдусобосло. Основні  родовища мінеральних вод Мукачівського  району: Синяцьке, Карпатське, Мукачевське, Лисарня, Залузьке, Латорицьке.

 

Взимку до послуг відпочиваючих  бугельний витяг «Турбо-2000» довжиною 400 м поблизу оздоровчого табору «Водограй», кінні прогулянки гірськими  стежками. Влітку — багаточисленні туристські маршрути, екскурсії, рибальство, полювання, збір грибів та ягід.

 

У Мукачівському районі налічується 51 археологічна, 10 архітектурних та 47 історичних пам’яток, найвизначнішими  з яких є: дерев’яна церква XV11I—XIX ст (с. Вільховиця), католицький костьол XIV—XV ст. (смт. Чинадієво), палац графа  Шен- борна XVIII ст. (с. Карпати). Туристів приваблює одна з найцінніших  пам’яток історії та архітектури XIV—XVII ст. — замок Паланок, зразок середньовічної архітектури, в якому поєднані різні  стилі. Окрім лікування, традиційного культурного відпочинку, автобусних екскурсій, кожен відпочиваючий  може вибрати цікавий і посильний  для нього пішохідний маршрут  в околицях старого мисливського палацу, починаючи з теренкуру  — лікувальної дозованої ходьби по горбистій місцевості і закінчуючи сходженням на гірську вершину, що знаходиться  на відстані 6 км від санаторію «Карпати». Своєрідна краса природи, лісисті  гори, історичні та архітектурні пам’ятники обіцяють екскурсантам цікаві враження, позитивні емоції і хороший відпочинок.

 

На Мукачівщині в галузі надання послуг сільського туризму  відзначається комунальне підприємство «Туристська садиба», яка увійшла  до складу Всеукраїнської спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, а також є членом Асоціації  туристичних підприємств Закарпаття. Дане підприємство співпрацює з власниками сільських садиб та жителями курортної  зони Мукачівщини по питанням організації  та надання житла, харчування відпочиваючим  туристам на селі, а в подальшому — організації їх дозвілля. Власники сільських садиб володіють облаштованим для прийому гостей житловим фондом різного рівня комфортабельності. «Туристська садиба» розробила  унікальну карту туристських  маршрутів Мукачівщини — туристичний довідник «Карпати-Синяк», який став ще й інформаційно-практичним посібником власників агроосель.

 

Пріоритетними напрямками туризму  у Берегівському районі вважаються сільський туризм, який перспективно розвивається в селах Четфолво, Бене, Боржава, Дий- да, Велика Бакта та інших  населених пунктах; екскурсійні  маршрути для ознайомлення гостей з  історичним минулим району, пам’ятками культури, традиціями угорської культури. У районі знаходяться середньовічні  замки у селі Квасово, Варієво  та палац родини Бетлені у м.Берегово. Берегівський район відомий гостинністю  господарів сільських садиб. Тут  туристи відчують неповторний смак закарпатських фруктів та овочів, ознайомляться з архітектурно-історичним минулим угорського народу.

 

У Берегівському районі представлені основні запаси термальних вод Закарпаття трьох типів — вуглекислі, кремнисті  терми (Берегівське родовище), азотні терми (Іванівське, Боржавське родовища) і азотно-метанові, йодо-бромні, хлоридні натрієві (Гараздовське родовище). У  районі нараховується до 25 виходів  цих вод. Існують численні пансіонати с.Косино «Косино», с.Боржава «Боржава», с.Ремети «Енергетик», «Зоря», с.Квасово  «Веселка» та ін. На базі Берегівського  родовища створений спортивно-оздоровчий комплекс «Закарпаття» із плавальним бассейном, який використовується для  тренувань олімпійських команд. Планується розлив лікувальної йодо- бромної  мінеральної води «Гараздівської»  як найбільш кондиційної по йоду і  брому для питного використання.

 

Для ефективного розвитку сільського туризму на Виноградівщині створені всі необхідні умови: природно-кліматичні особливості; водопрояви термальних вод,

 

цілющі за своїми властивостями; унікальні туристичні об’єкти: флористичний заповідник «Чорна гора» загальнодержавного значення, чудові замкові споруди (замок  «Канків», замок «Ньолаб» в селищі Королево), краєзнавчі музеї (краєзнавчий  музей м. Виноградів, етнографічний  музей с.Новоселиця, Затисянський краєзнавчий  музей в с. Тісобикень (Бобове), картинна галерея в с. Пийтерфолво (Петрово), пам’ятки архітектури (костьол «Вознесіння» — XIV ст., Успенська церква і дзвіниця XVII ст. в с. Новоселиця, монастир і  костьол францисканців, палац Перені м. Виноградів та інші).

 

Мінеральні ресурси Виноградівського району представлені окремими виходами мінеральних вод, з яких найбільше  використовуються слабомінералізовані  кременисті термальні мінеральні води місцевості «Теплиця». На їхній базі функціонують пансіонати «Теплиця», «Дубки», «Тиса», «Виннички».

 

Для району актуальним є розвиток уже сформованої бази сільського туризму. Акцентується увага на розвитку елітних видів туризму — мисливському, рибальському, конярстві, велотуризмі, а також економічному та етнографічному — переважно в місцях компактного проживання національних меншин (угорців). На території району в урочищі «Виннички» розташована опорна база українсько-угорського клубу любителів природи та водного туризму. Для туристів організовують рафтинг по річці Тиса (з Тячева, Хуста) на байдарках, каное, рафтах, човнах. Великою популярністю серед туристів користується спортивно-розважальний комплекс с.Пейтерфолво. У с. Новоселиці сорок п’ять господарств утримують близько 70 коней. Новоселиця відроджує конярство і стародавні традиції, проект програми яких представлено на конкурс фундації Карпатського регіону.

 

Кращим санаторно-лікувальним  закладом України у 2005 p., за результатами опитування, що проводилося Національною туристичною організацією України, визнано багатопрофільний санаторій  «Теплиця» (м.Виноградово), який надає  не тільки лікувальні, розважальні, спортивні, але і екопослуги.

 

Передгірська природно-економічна зона займає територію у 3,7 тис. км2 (28,9% від загальної площі) і представлений  в Іршавському, Тячівському, Хустському районах. Населення становить 401 тис. чол. (31,1% від загальної чисельності).

 

Іршавський район розташований в мальовничій передгірській  боржавській долині, через яку  протікають численні річки та струмки. Цілющі джерела з мінеральною, термальною і прісною водою, стрункі смереки  і могутні буки у пралісах створюють  для відпочиваючих надзвичайну  природну цінність. В межиріччі річок  Боржави та Іршавки розкинулися  сади і виноградники, плантації, засаджені  овочами.

 

В Іршавському районі знаходиться  одне з найбільших родовищ термальних метанових, гідрокарбонатно-хлоридних, натрієвих, йодо-бромних вод типу Хайдусобосло. Численні виходи цих  вод є у с. Велика Ростока, Мала Ростока, Дубрівка, Кам’янське, Мідяниця, Дунковиця, Доробратово та ін. Це родовище перебуває в геогенетичному зв’язку  з вугленосними породами Ільницького  родовища кам’яного вугілля. Прямих аналогів термальних метанових йодо-бромних  вод Іршавського родовища на Україні  немає.

 

Іршавщина приваблює туристів численними забудовами оригінальної архітектури, мальовничими місцями для відвідування. Це урочища «Будулів», «Стремтура»,

 

«Ставліш», «Кам’янка», «Багно», (розташоване єдине в краї сфагнове болото, взяте під охорону державою), полонина Кук. Тут знаходиться один з кращих резерватів живої природи  краю — Зачарована Долина, яка займає 150 га. Подібних їй не знайдеш не тільки в Україні, але й в Європі. Букові праліси, оліготрофне болото «Багно», вкрите товстим килимом з моху, квітка, росичка круглолиста, яка  обідає ...комахами. Особливістю цієї місцевості є те, що тут знаходяться  величезні кам’яні брили, які утворилися внаслідок вивітрювання гірських порід протягом мільйонів років. В народі їх образно називають «Смерекові камені». Численні скелі заввишки 20—100 м набули форм замкових руїн (троний камінь), скам’янілої смереки, тварин (камінь верблюд — велетень). Виходи андезитових скель створюють тут незабутній пейзаж для туристів.

 

Пріоритетними напрямками туризму  в Іршавському районі вважаються: сільський туризм в селах Довге, Великий Раковець, Ільниця, Лисичево, Білки, Чорний Потік, Арданово, Велика Розтока; дитячо-юнацький туризм; лікувально-оздоровчий (використання термальних мінеральних  вод в с Велика Розтока). Пропонується відпочинок на кращих турбазах: «Полонина», «Синевирське озеро», «Ялинка», санаторії  «Верховина».

 

В районі знаходяться унікальні  дерев’яні церкви у селах Локіть, Дешковиця. Тут є декілька монастирів: жіночий православний у с.Приборжавське, жіночий греко- католицький у  с. Імстичево. У с. Лисичево знаходяться  музей-кузня «Гамора», якій вже майже 300 p., а в с. Приборжавське —  діючий водяний млин. На території  району розташований легендарний середньовічний замок — Бронецький XIII ст. та дворянський  палац сім’ї Довгаї. Вони — не лише свідки історії розвитку виробництва  в цьому куточку Карпат, але  й осередки відродження народної духовності, традицій, звичаїв тощо.

 

Важливим туристичним  об’єктом Закарпаття є Боржавська вузькоколійка, побудована у 1907—1909 pp., довжина якої у 1926 р. сягала 107 км. За радянських часів рух тут припинився повністю. В останній час його відновлено на відрізку: Іршава — Хмільник, Хмільник — Виноградів. Ділянка шляху Хмільник — Берегове використовується для  технічних робіт. Незважаючи на те, що залізничне полотно тут не ремонтували  упродовж останніх 20 років, 80% шпал потребують негайної заміни, а два піввікові  паровози з шістьма вагонами давно  вже треба ремонтувати — цей  об’єкт неодмінно щороку притягує до себе тисячі туристів із Великобританії, Австрії та Чехії. Громадська організація  «Боржавська ініціатива», яка продовжує  діяльність по відновленню цієї історичної залізниці-вузькоколійки, пропонує екскурсії-подорожі за маршрутами ст. Іршава — ст. Хмільник — ст. Виноградів, а також ст. Іршава — ст. Хмільник — ст. Берегово.

 

Тячівщина, розташована у  південно-східній частині Закарпаття, являється найбільшою територіальною одиницею (площа району складає 14% території  області). На території району розташовані 62 населені пункти, з них — 19 мають  статус гірських. У районі виявлено понад 67 водопроявів мінеральних (у  т. ч. термальних) вод, які містять  до 20-ти життєво-необхідних для здоров’я людини мікроелементів та за своїми властивостями  не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Франції. Пріоритетом ефективного  розвитку туристично-рекреаційної галузі в районі є вико-

 

ристання соляних шахт для лікування органів дихання  та багатьох супутніх хвороб. У Солотвині  функціонують Українська та обласна  алергологічна лікарні, Усть- Чорній — лікувально-оздоровчий комплекс «Ялинка», в Бурштині — лікувально-оздоровчий комплекс «Тиса», Діброві — санаторій «Мінерал», Тарасівці — санаторій- профілакторій «Плай», Лазах — санаторій «Чорна вода», Тереблі — санаторій «Теребля» та база відпочинку «Едем», зони відпочинку у с. В. Лази та В. Уголька.

 

Тячівський район можна  вважати колискою православ’я. В  Грушевському та Углянському монастирях перебували ще посли Івана Грозного. Осередком духовності є і єдиний народний музей на Закарпатті в селі Грушево, що влаштував у власній  оселі В. Тегза. Район відомий  своїми археологічними пам’ятками. Зокрема, на території села Руське Поле виявлено городище Капуна (VI—IV ст. до н.е.), Карпатські кургани (IV—III ст. до н. е. — II ст. н.е.) та дуб віком понад 400 років.

 

Хустський район славиться  своїми унікальними пам’ятками природи. В урочищі Кіреші ще з льодовикового  періоду збереглися низинні нарциси  вузьколисті. І це єдине в Європі диво приваблює туристів з різних куточків України та з-за кордону  Під час цвітіння рослин проводиться  огляд-конкурс юних талантів під  назвою «Золотий нарцис». Також тільки тут примножується унікальне  поголів’я буйволів карпатської  популяції, які мають цілюще молоко 9% жирності. Швидко прижилися в заповіднику  с. Ізи плямисті олені. їх панти мають  велику цінність у фармацевтиці. Добре  акліматизувалися екзотичні австралійські  страуси.

 

На території села Шаян розміщені санаторії: «Шаян», «Перлина Карпат», «Вісак» та інші. Є тут  й приватні готелі з високим рівнем обслуговування, зокрема, рекреаційний готельний комплекс «Карпатія». Колиба у « Карпатії» найбільша в  Україні за кількістю місць і  пропонує найширший асортимент закарпатських, угорських та словацьких страв. Хустська районна спілка «Сільський зелений  туризм» пропонує відвідати «Гуцульську  хату», яка надає різні види екотуристичних послуг.

 

Хустська земля здавна несла православ’я народу Закарпаття. І сьогодні є осередком багатьох монастирів. Збереглися кам’яні культові споруди в селищі Вишкові (реформаторська церква 1270 р.) та в м. Хуст (Єлизаветська церква кінця XIII ст.) З традиційних  народних ремесел Закарпаття одним  з найбільш привабливих є лозоплетіння. Село Іза поблизу Хуста давно  стала справжньою виставкою виробів  з лози. Також на території району збереглися давні водяні млини, на яких і тепер за допомогою гірських потічків мелють збіжжя.

 

Гірська природно-економічна зона займає територію у 5,7 тис. км2 (44,5 % від загальної площі) і представлена Великоберезнянським, Перечинським, Свалявським, Воловецьким, Міжгірським, Рахівським районами. Населення становить 291 тис. чол. (22,6% від загальної чисельності).

 

У гірських умовах покладаються переважно на систему дрібносерійного  виробництва, які характеризуються більш високими витратами виробництва. Загальновизнаними моделями господарювання є лісове та сільське господарство, а також туризм. Спостерігається найбільша питома вага сіножатей, пасовищ та полонини, що створює сприятливі умови для розвитку тваринництва м’ясного напрямку та переробки екологічно чистої продукції побічного користування лісу. Це сприятиме збільшенню сировинних ресурсів (збирання дикоростучих плодів і ягід, грибів, березового соку),

 

кормових ресурсів (заготівля  сіна і гілкового корму), організації  виробництва хвойного вітамінного  борошна і кормових дріжджів, збиранням  лікарських рослин, медоносних ресурсів та організації мисливського господарства.