Управління фінансовим забезпеченням туристичного підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2011 в 12:13, курсовая работа

Описание

Метою даної роботи є вивчення фінансового забезпечення готельного комплексу “Братислава” та факторів, що на нього впливають.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
Розкрити економічну сутність фінансового менеджменту;
Здійснити аналіз використання фінансового менеджменту в діяльності готельного комплексу “Братислава”;
Визначити напрямки підвищення ефективності діяльності готельного комплексу.

Содержание

Вступ 3
Розділ 1. Економічна сутність фінансового менеджменту в туризмі 5
1.1. Визначальна роль доходів для фінансового забезпечення економічної ефективності діяльності підприємств 5
1.2. Характеристика системи фінансового менеджменту в туризмі 8
Розділ 2. Фінансовий менеджмент в діяльності готельного комплексу “Братислава” 11
2.1. Загальна характеристика діяльності готельного комплексу 11
2.2. Аналіз управління доходами та витратами готельного комплексу 13
2.3. Управління оборотними коштами та аналіз рентабельності 22
Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства 28
3.1. Зміна структури надання послуг 28
3.2. Підвищення продуктивності праці працівників та її вплив на результати діяльності готельного комплексу “Братислава” 30
Висновки та пропозиції 33
Список використаної літератури 35

Работа состоит из  1 файл

Курсова робота.doc

— 447.00 Кб (Скачать документ)

     Оплата  праці (поварів, офіціантів) тісно пов'язана  з виробництвом та реалізацією товарів  та послуг, ці витрати треба вважати  змінними.

     Змінні  витрати аналізуються шляхом співставлення  рівня витрат у відсотках до обсягу виручки.

     Поділ витрат на умовно-постійні та змінні дозволяє показати залежність між виручкою від  реалізації послуг, собівартістю та розміром прибутку від реалізації послуг.

     Аналіз  ступеню впливу виручки від реалізації послуг та товарів та рівня собівартості приведені у таблиці 2.6.

     На  основі даних первинного обліку вибрані  умовно-постійні витрати, сума яких склала 2025,4 тис. грн.

     Визначимо суму змінних витрат (3976,7 - 1802,9), яка  складає 1951,3 тис. грн. Розрахуємо рівень умовно-постійних та змінних витрат.

     Умовно-постійні.

     2025,4 * 100 /  7419,2 = 27,3 %

     Змінні:

     1951,3 * 100 / 7419,2=  26,3 %.

     Таблиця 2.6

     Визначення  ступеню впливу виручки на рівень собівартості готелю "Братислава" за минулий та звітний роки

 
     
Показники 
     
Минулий рік Повинно бути з урахуванням суми виручки звітного року Відхилення 

(+,-)

тис. грн.     % до виручки тис. грн.     % до виручки тис. грн.   % до виручки
1 2 3 4 5 6 7-5-3 8 = 6-4
1 Виручка 7419,2 - 7831,5 - 412,3 -
2 Собівартість,

у тому числі:

3976,7 53,6 4085,1 52,2 81,4 -1,4
3 Умовно-постійні 2025,4 27,3 2025,4 25,9 - -1,4
4 Змінні витрати 1951,3 26,3 2059,7 26,3 260,2 -
 

     Розрахуємо  якою повинна була бути собівартість у минулому році при рості виручки  на 412,3 тис. грн.

     Умовно-постійні витрати повинні зберігатися в сумі на рівні минулого року (2025,4 тис. грн.). Рівень змінних витрат складав у минулому році (26,3 %), тому і в розрахунку він повинен зберегтися на тому ж рівні (26,3 % до виручки від послуг).

     Розрахуємо  суму змінних витрат, якою вона може бути при збільшенні виручки до 7831,5 тис. грн.:

     26,3х  7831,5              = 2059,7 тис. грн.

             100

     Розрахуємо    загальну    суму    собівартості    при    збільшенні    виручки    на 412,3тис.грн.:

     2025,4 + 2059,7 = 4085,1 тис. грн.

     Розрахуємо  рівень собівартості у відсотках  до виручки:

     4085,1 x 100    = 52,2 %

              7831,5

     Або 25,9 % + 26,3 % = 54,1 %

     Таким чином дані таблиці 6 дозволили нам  розрахувати вплив на зміну собівартості фактора - виручки від реалізації послуг. Виручка збільшилась на 412,3 тис. грн., за рахунок цього фактору сума собівартості збільшилась на 81,4 тис. грн. , а її рівень зменшився на 1,4 % до виручки.

     За  даними попередніх таблиць ми бачимо, що собівартість у звітному році склала 4236,8 тис. грн., тобто збільшилась на 260,2 тис. грн. в порівнянні з минулим роком. Цей приріст на 81,4 тис. грн. обумовлено ростом виручки, а на 178,8 тис. грн. (260,2 -   81,4) є результатом впливу інших факторів, насамперед зниженням собівартості послуг.

     2.3. Управління  оборотними коштами та аналіз рентабельності

 

     Вкладення капіталу повинно бути ефективним. Під ефективністю використання капіталу слід розуміти розмір прибутку, що припадає на одну грошову одиницю вкладеного капіталу.

     Капітал - комплексне поняття, що включає в себе рух оборотних коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Тому аналіз використання капіталу проводиться по окремим його частинам, потім робиться зведений аналіз. [10]

     Ефективність  використання оборотних коштів характеризується, насамперед, їх обертанням. Під оборотністю коштів розуміється тривалість проходження коштами окремих стадій виробництва й обертання. Час, на протязі якого оборотні кошти знаходяться в обороті, тобто послідовно переходять з однієї стадії в іншу, складає період оборотності оборотних коштів. Оборотність оборотних коштів обчислюється тривалістю одного обороту в днях або кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнтом обертання). Тривалість одного обороту в днях - це відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми одноденної виручки за період, що аналізується:

     

     Ζ - оборотність оборотних коштів у  днях;

     О - середній залишок оборотних коштів, грош. од.;

     t - кількість днів періоду, що  аналізується;

     Τ - виручка від реалізації продукції  і послуг за період, що аналізується, грош. од.

     Середній  залишок оборотних коштів визначається як середня хронологічна моментного ряду, що обчислюється за сукупністю значення показника в різні моменти  часу:

     

     О1, О2, On - залишок оборотних коштів на 1-е число кожного місяця, грош. од.;

     n - кількість місяців.

     Коефіцієнт  оборотності коштів характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в  розрахунку на одну грош. од. оборотних  коштів. Він визначається як відношення суми виторгу від реалізації продукції  до середнього залишку оборотних  коштів за формулою:

     

     К0 - коефіцієнт оборотності, обороти;

     Τ - виручка від реалізації продукції  за період, що аналізується, грош. од;

     О - середній залишок оборотних коштів, грош. од.

     Коефіцієнт  оборотності коштів - це фондовіддача оборотних коштів. Зростання його свідчить про більш ефективне використання оборотних коштів. Коефіцієнт оборотності одночасно показує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується і може бути розрахований як відношення кількості днів року, що аналізується до тривалості одного обороту в днях (оборотність в днях):

     

     де  К0 - коефіцієнт оборотності коштів, обороти;

     t - кількість днів року, що аналізується (90, 360);

     Ζ - обертання оборотних коштів, днів.

     Важливим  показником ефективності використання оборотних коштів с також коефіцієнт завантаження коштів в обороті. Він характеризує суму оборотних коштів, що авансуються на 1 грош. од. виручки від реалізації продукції. Іншими словами, являє собою оборотну фондоємність, тобто витрати оборотних коштів для одержання 1 грош. од. реалізованої продукції (робіт, послуг). Коефіцієнт завантаження коштів в обороті являє собою відношення середнього залишку оборотних коштів до суми виручки від реалізації продукції:

     

     К3 - коефіцієнт завантаження коштів в обороті;

     О - середній залишок оборотних коштів, грош. од. ,

     Т- виручка від реалізації продукції  за період, що аналізується, грош. од.

     Коефіцієнт  завантаження коштів в обороті - величина, зворотна коефіцієнту оборотності  коштів (Ко). Чим менше коефіцієнт завантаження засобів, тим ефективніше використовуються оборотні кошти. [8]

     Аналіз  оборотності оборотних коштів готелю «Братислава» наведений у таблиці 2.7.

     Розрахуємо

     1. Тривалість 1 обороту в днях:

     на  поч. року - 1320 * 365 / 7419,2 = 52,19 днів;

     на  кін. року - 1489,7 * 365/7831,5 = 51,08 дня.

     1. Коефіцієнт оборотності коштів  в оборотах:

     на  поч. року - 7419,2/1320 = 6,99 оборотів; на кін. року - 7831,5/1489,7 = 7,14 оборотів.

     2. Коефіцієнт завантаження коштів  в обороті: на поч. року - 1320/ 7419,2 = 0,143 на кін. року - 1489,7/7831,5 = 0,139.

     Оборотність оборотних коштів готелю «Братислава» за рік зменшилося на 1,11 дні - з 52,19 до 51,08 що призвело до збільшення коефіцієнта  оборотності коштів на 0,15 обороту - з 6,99 до 7,14 оборотів -   до зменшення  коефіцієнта завантаження коштів в  обороті на 0,004 грн. - з 0,143 до 0,139 грн.

     Таблиця 2.7

     Аналіз  оборотності оборотних коштів готелю «Братислава»

Показники познач. Минулий рік Звітний рік Відхилення
Кількість днів року, що аналізується t 365 365 -
Виторг, тис. грн. Τ 7419,2 7831,5 + 412,3
Одноденна виручка, тис. грн. D 25,29 29,16 + 3,87
Середній  залишок оборотних коштів, тис. грн. 0 1320 1489,7 + 169,7
Тривалість  одного обороту, днів Ζ 52,19 51,08 - 1,11
Коефіцієнт  оборотності коштів, обороти Κο 6,99 7,14 +0,15
Коефіцієнт  завантаження коштів в обороті, грн. Кз 0,143 0,139 - 0,004
 

     Зміну швидкості обороту оборотних  коштів було досягнуто в результаті взаємодії двох чинників: збільшення розміру виручки на 412,3 тис. грн. (7831,5 - 7419,2) і збільшення середнього залишку оборотних коштів на 169,7 тис. грн. (з 1320 тис.грн. до 1489,7 тис. грн.). Вплив кожного з цих чинників на загальне прискорення оборотності оборотних коштів такий:

     1) зріст розміру виручки прискорив  оборотність оборотних коштів  на 6,9 дні (Oo/Dt-Zo):

     1320/29,16-52,19 = -6,9 дні;

     2) збільшення середнього залишку  оборотних коштів на 169,7 тис. грн.  зменшило оборотність коштів  на 1,36 дня:

     169,7/29,16 = 5,76 дня. Разом -6,9 + 5,76 = -1,14 днів.

     Прискорення оборотності оборотних коштів на 1,14 дні визволило з обороту кошти в сумі 33,24 тис.грн.:

     -1,14 * 29,16 = - 33,24 тис.грн.

     Розмір  економічного ефекту, отриманого від  прискорення оборотності оборотних  коштів можна визначити використовуючи коефіцієнт завантаження коштів в обороті. Так, якщо торік для одержання 100 грн. виторгу було витрачено 14,3 грн. оборотних коштів, то в звітному році - тільки 13,9 грн., тобто менше на 0,4 грн. Отже, загальна сума економії оборотних коштів із усього розміру виручки складає : - 0,4 * 7831,5 /100 = - 42,58 тис. грн.

     Капітал являє собою суму оборотних коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Ефективність використання капіталу найкраще характеризується його рентабельністю. Рівень рентабельності капіталу вимірюється  процентним відношенням балансового  прибутку до розміру капіталу Аналіз рентабельності капіталу в цілому наведений у таблиці 2.8.

     Рівень  рентабельності капіталу може бути виражений  такою формулою, яка характеризує його структуру:

     Р = (П * 1ОО/Т) * (1/(1/Ко)+(1/Ф)+(1/Фн)), де

     Ρ - рівень рентабельності капіталу, %;

     Π - балансовий прибуток, грош. од.;

     Τ - виручка, грош. од ;

     Ко - коефіцієнт обертання оборотних  коштів, оберти;

     Φ - фондовіддача основних фондів, грош. од.;

     Ф„ - фондовіддача нематеріальних активів, грош. од.

Информация о работе Управління фінансовим забезпеченням туристичного підприємства