Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2012 в 11:32, курсовая работа
Ми вступили в ринкове господарство в той період, коли на міжнародному
ринку уже відбулися істотні зміни у відношенні туризму. Туризм в усьому
світі став одним із самих значних економічних галузей, а для деяких
держав, що розвиваються - основою їхнього існування (Таїланд, Кіпр,
Малайзія й ін.). Крім того, у багатьох країнах світу туристська галузь
Розділ 1. Організаційна функція.
1.1. Методи керування менеджера туристичного комплексу.
1.2. Стилі керівництва менеджера туристичного комплексу.
Розділ 2. Вимоги до роботи менеджера.
2.1.Влада й особистий вплив.
2.2.Авторитет менеджера.
2.3. Підходи до прийняття рішень.
Розділ 3. Організація роботи менеджера туристичного комплексу.
3.1. Основні напрямки раціональної організації праці .
3.2. Оплата і стимулювання праці.
3.3. Преміальна оплата праці.
3.4. Поділ управлінської праці.
3.5. Департменталізація.
3.6. Технічне забезпечення і механізація роботи менеджера.
3.7. Нормування праці.
3.8. Сприятливий режим і умови праці.
Висновок.
Список використаної літератури.
Для туризму характерна ще і департменталізація за часом, тобто трудові
процеси плануються й організуються у визначені періоди часу. Оскільки
туризм має сезонний характер, то даний аспект поділу праці менеджеру
потрібно обов'язково враховувати.
Особливий інтерес в області поділи праці подає взаємозв'язок задач по
поділі управлінської
праці в управлінській
Поділ праці припускає його кооперацію, тобто об'єднання людей для
планомірної і спільної участі в однім або різних, але пов'язаних між
собою процесах праці. Оскільки кооперація виступає матеріальною основою
об'єднання людей у спільному трудовому процесі, особливу актуальність
набуває аналіз теоретичних аспектів її розвитки, що потребує як нового
переосмислення спадщини й уроків минулого, так і узагальнення змін, що
відбуваються в економіці й у суспільстві. Виникає необхідність
осмислення нових підходів до кооперації, що об'єднує людей у колективи
за принципом добровільності, а не примусовості.
Так називана адміністративна кооперація, що діяла до 1990 р., являла
собою об'єднання людей під егідою адміністрації в напрямку тільки
вертикального поділу праці. У ринковій економіці кооперація набуває
іншого змісту. У її основі лежать уже не наказ адміністрації, а
колективні економічні інтереси. У цьому випадку кооперацію необхідно
розглядати як
добровільне об'єднання
зацікавленості в співробітництві. Колектив являє собою співдружність
однодумців, у якому створюються передумови до формування визначеного
соціального середовища,
що сприяє найбільше повному
розвитку особистості. Виконання норм у такому колективі не гнітить
особистість.
3.6. Технічне забезпечення і механізація роботи менеджера.
Щорічно в сфері керування обертається множина організаційно-розпорядницьких, планових, статистичних і інших документів. Для роботи з ними потрібно численний аппарат адміністративно-управлінських і інженерно-технічних робітників.
Полегшити працю апарата керування, підвищити його продуктивність і
культуру і
покликана організаційна
Необхідність широкого використання засобів організаційної техніки
виникає також і в зв'язку з переходом до ринкових відносин, зростанням
виробництва і зміною номенклатури послуг, а також збільшенням обсягів
інформації, що потребує швидкого опрацювання. Традиційні прийоми збору,
опрацювання і передачі інформації стають малоефективними, а це потребує
пошуку і упровадження високопродуктивних систем механізації й
автоматизації управлінської праці. Так, упровадження навіть найпростіших
засобів техніки керування скорочує що затрачається на опрацювання
документів час приблизно на 20%, а системне їхнє застосування збільшує
продуктивність управлінської праці в трьох разу. Крім того, широке
використання
різноманітних технічних
на якісно новий рівень керування, сприяє ефективному рішенню багатьох
управлінських задач, забезпечує опрацювання інформації в мінімально
короткі терміни.
Проте варто мати на увазі, що застосування технічних засобів керування
повинно здійснюватися на основі комплексного підходу, з урахуванням
глибокого аналізу техніко-економічних показників керованої системи. Це
пов'язано з тим, що засоби організаційної техніки не є самі по собі
універсальним засобом підвищення продуктивності праці робітників
адміністративно-управлінського персоналу.
Водночас вони можуть зробити діючу поміч у зниженні витрат часу на
виконання технічних операцій по опрацюванню інформації і тим самим
збільшити ресурси часу на творчі процеси, зробити управлінську працю
більш інтенсивним і результативним.
До дійсного часу визначилися два основних напрямки в механізації й
автоматизації управлінської праці. Перше здійснюється шляхом
упровадження сучасних електронно-обчислювальних систем, розробки
економіко-математичних
методів і моделей і
АСУ; друге - за допомогою застосування організаційної техніки і
розроблених на її основі організаційних проектів і систем комплексної
механізації й
автоматизації управлінської
У залежності від використання тих або інших засобів організаційної
техніки можна виділити трьох основних напрямку механізації й
автоматизації управлінської праці: механізація окремих операцій;
механізація груп операцій і процедур керування; створення систем
комплексної механізації й автоматизації процесів, усіх функцій
керування.
Таким чином, організаційною технікою, або технікою керування, прийнято
називати сукупність засобів, службовців для раціональної організації й
автоматизації управлінських робіт із метою підвищення оперативності,
ефективності і культури керування.
Ступінь механізації
управлінської праці
збору і передачі інформації праця робітників системи керування по своєму
змісту є переважно технічною, допоміжною. На етапі аналізу й опрацювання
інформації переважають логічні операції. Хоча номенклатура засобів
оргтехніки винятково широка (від авторучок і резинок до друкарських-множних і ЕОМ), у залежності від характеру роботи з інформацією їх можна об'єднати в такі основні групи.
Засоби виготовлення документів.
Упорядкування документів - один із найбільше масових процесів в апараті
керування. Дослідження показують, що витрати на створення документів
ручним засобом багаторазово перевищують витрати на цей процес із
застосуванням комплексу технічних засобів.
Основна частина документів, утворюваних в апараті керування,
виготовляється на друкарських машинках (застосовується і комп'ютерний
набір). За своїм характером машинописні роботи потребують значної уваги.
Подальший розвиток машин здійснюється шляхом оснащення їх приставками.
Поряд із друкарськими машинками в останні роки застосовуються пишучи
автомати - устрій, що автоматизує процес упорядкування текстових
документів.
Значно підвищують продуктивність управлінської праці реєстратори
інформації, що одночасно створюють первинні документи і машинний носій
інформації.
Диктофонна техніка рятує апарат керування від необхідності готувати
рукописні чернетки документів, забезпечує більш рівномірне завантаження
друкарок, підвищує продуктивність їхньої праці на 40 - 50 %. Крім того,
пришвидшується час проходження й опрацювання інформації , що надходить.
Засоби копіювання і розмноження документів.
Сучасна копіювально-множна техніка подана різноманітними устроями.
Найбільше прогресивними
методами є електрографія і
Мікрофільмування прискорює пошук інформації , що зберігається , і
заощаджує до 90 - 95 % площі архівних помешкань. Найбільше часто
використовуються ксерокси різноманітних модифікацій.
Засоби опрацювання інформації.
Машини й устаткування цієї групи механізують роботи, пов'язані з
прийомом і опрацюванням документів. Їх можна використовувати окремо, а
також об'єднувати в комплекси. Сюди входять устрої для скресання і
заклеювання конвертів, фальцювальні машини й устрої, адресувальні і
штемпельні засоби, засоби скріплення і документів і ін. У умовах АСУ
засоби опрацювання інформації забезпечують керування ходом рішення задач по заданих алгоритмах і здійснюють обмін інформацією з устроями
запровадження-висновка, із зовнішніми устроями , що запам'ятовують, із
лініями зв'язку. Сюди входять також обчислювальні машини, комплекси і
процесори з оперативною пам'яттю різноманітних типів ЕОМ.
Засоби збереження, угруповання і пошуку документації.
Практика
керування потребує
інформації. Для цієї цілі використовується спеціальне устаткування для
збереження документів (блоки підвісного збереження, спеціальні шафи,
секційні і рухливі стелажі), різноманітні комп'ютерні системи.
Засоби передачі інформації.
Ці засоби повинні забезпечувати передачу інформації і можливість
функціонування інших систем керування організацією.
Вони входять у число основних систем технічної бази керування. Це
системи фахового радіозв'язку (радіостанції, радіотелефони) і
радіотелефонні системи, директорські комп'ютери, автоматичні
номеронабирачі, автовідповідачі і різноманітні селекторні устрої.
Засоби обчислювальної техніки.
Цю групу засобів складають лічильно-клавішні механічні й електронні
машини. Використовуються комп'ютерні моделі лічильно-вирішальних систем.
Більшість транспортно-пасажирських фірм, готельних ланцюгів і
турменеджерів встановили в останні роки електронні системи бронювання
місць у готелі. Різноманітні товариства і країни можуть підключитися до
міжнародних систем. Любе турбюро може мати доступ до множини
інтегрованих систем бронювання (система START/ TRAVISWISS).
Високорозвиненими системами бронювання авіаліній є ГАЛІЛЕО, АМАДЕУС і САБРЕ: до них підключаються багато тур-фірм. Через подібні системи бронюються авіаквитки, автомобілі напрокат і місця в готелях у будь-якій частині світу. Поряд із бронюванням через комп'ютер вони роблять
розрахунок тарифів і видачу квитків.
Тенденція, що розширюється, до стирання меж у виробництві засобів
телекомунікації, ЕОМ і технічного устаткування фірм, падіння цін, ріст
ноу-хау, а також значні технологічні нововведення (збільшення обсягу
пам'яті ЕОМ, модернізація електронних перекладачів і т.п.) роблять свій
вплив і на структуру інформаційних систем у туризмі. Нові системи
повинні вибиратися з урахуванням вищезгаданої відповідності.
Информация о работе Управління сучасним готельним комплексом