Запорізький рекреаційний ринок для дітей і підлітків

Південне положення області, близькість морського басейну обумовлює  тривалий вегетаційний період який досягає 210-220 днів на рік. Літо сухе, спекотне, з  великою кількістю сонячних днів. Зима помірно холодна, м’яка, з частими  відлигами, значні морози бувають рідко.

Характерним для області є перевага протягом року східних та північно-східних  вітрів. У прибережних районах  у теплі роки спостерігаються  бризи.

Середньорічна температура повітря  коливається від 8,5⁰ до 10⁰C; у липні територія області розташована між ізотермами від 26⁰С на півночі і північному сході до 30⁰ на крайньому південному сході. Максимальна температура повітря досягає 38-40⁰ — це район міста Бердянськ, який є найбільш теплим кутком Запорізької області. Сонячний період досягає більш 2380 годин.

У січні ізотерма – 6⁰, як найбільш низька липнева ізотерма, охоплює тільки окраїни північного сходу області. Ізотерма – 5⁰С проходить через Запоріжжя, опускається на південний схід та виходить за межі області. Ізотерма у –4⁰С перетинає запорізьку область майже по прямій лінії від чорноземного на заході до Бердянська на півдні. [48]

Уподовж весняних місяців дують  сильні вітри то холодні, то теплі  та сухі. На прикінці квітня, або на початку виникають пилові бурі.

Азовське море також має помітний вплив на місцевий клімат. Цей вплив  позначається на неширокій узбережній смузі і проявляється у вигляді  пом’якшення температури, збільшення швидкості вітру і вологості  повітря. У повітрі вміст кисню  у 1,5 більше ніж на узбережжі Чорного  моря.

Повітря насичене озоном, бромом, йодом, і хлоридами, степовим різнотрав’ям, солями і мікроелементами, що зумовило створення багаточисельних санаторіїв, профілакторіїв баз відпочинку, дитячих  оздоровчих таборів. [54]

Водні об’єкти використовують організації  для пляжного купального відпочинку. Купальний період визначається числом днів з температурою води вище 17⁰С. Тривалість купального періоду на Азовському морі складає —120 днів. При виборі водного об’єкту для купання враховується характер берегу (пологий, терасований, крутий), ступінь зручності, підходу до води і розмір пляжної смуги та її формування (пісок, галька, глина, трав’яний покрив та інші), наявність мілини, характер дна. [31]

Крім того враховується швидкість  течії (для річок) та імовірність  штормів в купальний період (для  морів).

В Запорізькій області є багато малих річок та декілька притоків Дніпра, які населення здавна використовує, як для рибної ловлі, так і для  відпочинку — пляжний відпочинок, купання, плавання, катаннях на човнах та інші види відпочинку. Найбільша  річка України — Дніпро, 138 км або 6% своєї протяжності в межах Запорізької області. Дніпро також приймає декілька притоків з лівого боку. Найбільша з них є річка Конка. Крім того до річок Дніпра відносяться Вовча, Жеребець, Мокра Московка, Верхня Терсо, Гайчур, Янгул. Річка Берда — степова річка Приазов’я. Перед Азовським морем вона створює Бердянський лиман та впадає до моря біля міста Бердянськ.

Друга за протяжністю річкою Приазов’я  є Обіточна. На захід від Обіточної  тече річка Лозовака і впадає в  Азовське море біля с. Райнівка, на захід  від Лозоватки до Азовського моря впадає річка Корсак. [52]

До річок, які безпосередньо  не пов’язані з Азовським морем  відносяться річка Молочна з  притоками Токмак, Чунгул, Юшанли та Тащенак, яка впадає до молочного  лиману. [16]

На півдні область омивають води Азовського моря. Довжина берегової  лінії в межах області складає  306 км. Типова риса — присутність морських заток. Площа Азовського моря складає 37,6 тис км² при середній глибині 11 метрів. Оздоровчий ефект купання посилюється завдяки підвищеної мінералізації морських вод завдяки можливості отримувати таласотерапію (купання в природних мінеральних водах). Вода біля берега достатньо чиста і прогрівається до 28⁰С.

Від Запоріжжя до Дніпропетровська знаходиться водосховище Дніпровської ГЕС (озеро ім. В.І Леніна). В озері  є до 40 видів різних риб.

Нижче Дніпрогесу Дніпро роз’єднується  на два рукави: лівий — новий  Дніпро та правий — старий Дніпро. Між  якими знаходиться острів Хортиця.

Південніше Запоріжжя починається  Каховське море, яке з’явилося  після спорудження дамби біля міста Каховки. [16]

На запорізькому узбережжі Азовського моря розташовано ряд солоних  водойм — озер і лиманів. На схід Бердянська паралельно берегу моря розташовані  різні за формою та розмірами озера. У всіх цих озерах значні поклади  лікувальних грязей. На південь від  м. Ногайська, що на березі моря, розташоване  озеро Цілющий Лиман, довжина  якого 3-5 км, ширина 500 м, найбільша глибина 1 м. Місцеві жителі здавна використовують його грязі, як лікувальні.

Молочний лиман — це велике водоймище, відокремлене від Азовського моря пересипом. Він має довжину 32 км і ширину 5 км, глибина його не перевищує 2 м. Грязі лиману і зокрема району гирла р. Тащенак давно відомі як лікувальні.

На крайньому південному заході області в сушу вдається великий  Утлюкський лиман, який на відміну від  Молочного лиману широко сполучається з морем. У північно-західній частині  лиману добувають лікувальні грязі, які використовує Кирилівський курорт.

До гідромінеральних ресурсів можна  віднести мінеральні води та лікувальні грязі. Головним лікувальним фактором є мінеральні води, які використовують як для зовнішнього так і для  внутрішнього застосування.

Мінеральні лікувальні води вміщують у підвищених концентраціях різноманітні мінеральні компоненти і мають різноманітні специфічні фізичні властивості  в наслідок чого вони можуть впливати на організм людини. Вони мають широкий  спектр лікувальних показників. Для  бальнеологічних цілей використовуються головним чином підземні мінеральні води. [48]

На території Запорізької області  використовують підземну йодо-бромну хлоридно-натрієву воду для лікувальних  ванн з мінералізацією від 12 до 60 г/л, мінеральна хлоридно-натрієва вода підземного джерела мінералізацією 48-50г/л для  лікувальних ванн, хлоридно-натрієва слабо лужна середньої мінералізації  мінеральна вода “Кирилівська” (6-8 г/л), хлоридно-натрієва слабко лужна мінеральна вода “Бердянська” для внутрішнього прийому з мінералізацією 3-5 г/л. “Бердянська” вода відноситься до слабо мінералізованих, слабко лужних питних вод. За хімічним складом вона аналогічна питним водам “Миргородська” і “Куяльник”. Іонно-сольовий склад води різноманітний, вона вміщує більш 50 хімічних елементів таблиці Менделєєва у вигляді різноманітних сполук. Солі натрію, що входять до складу води “Бердянська” регулюють обмінні процеси, стимулюють секреторний апарат травлення, активують жовчовидільну функцію печінки. Іони калію посилюють тонус і рухливу активність шлунку і кишечнику, солі магнію знімають спазм жовчного міхура та сприяють регулярному виходу жовчі у кишковий тракт, знижують рівень холестерину в крові, приводить до зниження цукру в крові. Включення в комплекс санаторно-курортного лікування питної мінеральної води “Бердянська” підвищує на 30% результати ефективності санаторного лікування.

Сіркокислотні солі натрію, що входять  до складу води регулюють водний обмін. Іони калію активізують роботу шлунку і кишечнику, сприють синтезу  глікогену в печінці. Розчини  солі магнію надають спазмолітичну  дію на жовчний міхур, сприють  виходу жовчі у кишковий тракт. [56]

Солі кальцію надають протизапальну  дію, володіють вяжучею властивістю  і збезводнювальною дією.

Крім того, в межах Приазов’я  використовують мінеральні води за бальнеологічним  типом “Миргородська”, “Нафтуся”, “Свалява”.

Широко відомою стала лікувальна вода з свердловини с. Ботієве (“Бабанівський  фонтан”), розташоване в долині нижньої  течії річки Корсак. Великим попитом  користується Мелітопольська мінеральна вода. Лікувальними властивостями наділені артезіанські води Приазов’я (с.Георгіївна, с. Примпосад та інші), із значним  змістом сірководню.

Лікувальні грязі (пелоїди) представляють  собою опади різних водоймищ, та інші природні утворення, які складаються  з води, мінеральних та органічних речовин, що використовуються для грязелікування. Вплив грязей на організм людини пов’язано з вмістом в їх складі органічних речовин, мікрофлори, солей та інших біологічно активних речовин. Органічні речовини визначають такі важливі властивості лікувальної грязі, як теплоємність, здатність утримувати тепло. Мікрофлора та органічно-мінеральний комплекс, смолоутворювальні пенициалиноподібні та інші речовини лікувальних грязей пояснює її антибактеріальні властивості, властивості регенерації (відновлення бальнеологічних властивостей після використання). [37]

В Запорозький області використовують грязі найбільш активні во всій Україні, аналог відомих курортів Саки і Карлові  Вари. Мулово-сульфідні грязі —  основний лікувальний фактор, ефективно  впливаючий як на місцевий запальний  процес, так і на всі основні  функції організму — кровообіг, дихання, обмін речовин. Використовуються лікувальні лиманні грязі і цілющі голубі глини, які успішно застосовуються при лікуванні таких захворювань  як: артрит, артоз та інші.

Використання мінеральних вод, цілющих грязей і глин Приазов’я  в медико-курортних цілях рекомендовано  Одеським Н І І. За комплексним набором природних цілющих факторів Приазов’я переважає навіть унікальні можливості Мертвого моря. [33]

Крім мінеральних вод та грязей використовують рідкісні види природної  сировини, до якої відносять продукти, озокерит, лікувальні трави та інші.

Ландшафтні ресурси також необхідні  для здоров’я відпочиваючих. Одна з  складових ландшафту рослинний  покрив. Значення дуже велике, так як з ним пов’язано безпосередній  вплив ландшафту, що виявляється  іонізаційним та фітонцидним властивостям рослин. Особлива важлива роль лісової  місцевості, яка сприяє підвищенню вмісту кисню в повітрі та його іонізацію, виявляє очищуючу дію  на організм людини.

Фітонциди (летючі речовини, які виділяються  деревинною рослинністю) мають стерелізуючий  вплив на визначені мікроорганізми. Так Запорізька область знаходиться  в межах унікального клімату, що увібрав в себе дивні врачуючи сили степу, лісу і величної річки  Дніпро та Азовського моря. В межах  долини ріки Дніпро розташований хвойно-листяний ліс і стик повітряних фронтів, що призвели до виникнення озонового колодязю. [40]

Крім того функціональні особливості  ландшафту важливі його естетичні  властивості. Краса пейзажів впливає  на емоційний вплив відпочиваючих, піднімаючи при цьому їх життєвий тонус. Надзвичайно різноманітними є природно-заповідні ресурси  краю. Вони представлені різними природно-ландшафтними об’єктами: Старобердянський ландшафтний  заказник загальнодержавного значення, Радионівський лісовий заказник, Алтагірський зоологічний заказник загальнодержавного значення, гідрологічний  заказник “Молочний лиман”, Коса Обіточна — ландшафтний загальнодержавний  заказник — це місце гніздування  водно-болотних птахів, прилегла територія  є нерестовищем ряду цінних видів  морських риб. [20]

Заплава р. Берди, який є унікальним доброзбереженим в умовах антропогенно зміненого Північного Приазов’я  природним комплексом.

Сиваш — ландшафтний загальнодержавний  заказник де зберігалися у приданому  стані комплекси водно-болотної та степової рослинності з популяціями  рідкісних видів рослин та місцем гніздування і оселення різних видів  птахів.

Коса Федотова — ландшафтний  загальнодержавний заказник з унікальною водно-болотною степовою рослинністю. Великі та Малі Кучугури — орнітологічний загальнодержавний заказник – це місце гніздування водно-болотних птахів, мілководдям цінними нерестовищами  риб.