Золоті куполи Київ і Чернігів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Января 2013 в 22:09, курсовая работа

Описание

Туризм - одна з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні темпи зростання і не зазнає коливань попиту/пропозиції, тому вважається одним з найперспективніших напрямків соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства і участь у туристичному процесі можна розглядати як складову якості життя.

Работа состоит из  1 файл

курсова Золоті куполи Київ і Чернігів.docx

— 88.10 Кб (Скачать документ)

За переказами, Чернігів отримав назву на честь  першого місцевого князя — Чорного. На сьогодні відомо багато різних легенд і переказів пов'язаних з назвою міста. 

У Чернігові є багато древніх  церков і соборів, що містять пам'ятники древнього живопису і архітектури 11-12 ст. На даний час деякі з соборів відкриті для богослужінь, а в деяких із них розташовані музеї.

 

Пам’ятки культури, які будуть відвідані:

 

Спасо-Преображенський собор 

У 1033-1034 роках у центрі древнього дитинця  чернiгiвський князь Мстислав, син  київського князя Володимира, заклав собор Святого Спаса. Було збудовано  п'ятиглавий величний храм з круглою  сходовою баштою для входу на хори з північного боку i невеликим храмом - хрещальнею - з пiвденного. Щедро прикрашений зовнi вiзерунковим орнаментальним муруванням i всерединi фресками золотаво-червоних, сiро-зелених та сiро-блакитних тонів, мозаїчною пiдлогою, рiзьблення по бiлому мармуру i червоно-фiолетовому овруцькому шиферу, собор був головним громадсько-культовим, полiтичним i культурним центром мiста i Чернiгово-Сiверської землi. У ХVTT - ХTХ i на початку ХХ ст. собор було реконструйовано(див. Додаток 16).

 

Борисо-Глібський собор 

На пiвнiчно-захiдному  боці вiд Спаського собору у першiй  чвертi ХII ст. пiд час князювання Давида Святославича було закладено на залишках будiвлi ХI ст. одноглавий храм-усипальню  з великими галереями, названий iменами князiв Бориса i Глiба перших давньоруських  святих.

Собор - зразок чернiгiвської школи кам'яного  зодчества часiв феодальної роздрiбненостi Русi. Зруйнований фашистськими бомбами  у серпнi - вереснi 1941 року, собор був  вiдбудований у первiсному виглядi за проектом архітектора М.В. Холостенка. З 7 березня 1972 року вiн став музеєм архiтектурно-iсторичного заповідника (див. Додаток 17).

 

Іллінська церква 

Церкву  було збудовано в ХІІ столітті біля південного входу до Антонієвих печер, разом з якими вона поклала початок Іллінському монастирю.

Спершу  вона виконувала функції хрещальні  і належала до рідкісного типу для  придніпровської архітектури — була тридільною, однобанною, мініатюрних розмірів, складалася з прямокутних у плані бабинця, нефу та напівкруглої апсиди. Сучасний вигляд Іллінської церкви — результат перебудов XVII—XVIIІ століть.

З 1967 року Іллінська церква входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і є його музеєм. На сьогоднішній день Іллінська церква є єдиним уцілілим в Україні одноненним храмом доби Київської Русі (див. Додаток 18).

 

Катерининська церква

Церква  споруджена в 1715 р. на кошти Я.Ю. Лизогуба на честь подвигів Чернiгiвського козацького полку при штурмі турецької фортеці Азов. Вона розміщена напроти дитинцю, на схилі пагорба, на мiсцi древньоруського храму ХII ст.

Храм  п'ятикамерний, в стилі українського бароко. Кожен з п'яти основних об'ємів храму завершується банею, вікна  мають видовжену форму, прикрашені наличниками, портали входів у стилі  бароко, а над головним входом вікно  у вигляді вікна.

Під час  другої світової церква згоріла, після  війни проведена консервація, реставрація  відбулася лише наприкінці 70 р.р. Зараз тут міститься музей народно-декоративних мистецтв Чернігівщини (див. Додаток 19).

 

Єлецький Успенський монастир

Заснований  в 11 ст. чернігівським князем Святославом Ярославовичем. В 1239 р. спалений монголо-татарами. Відбудований 1445-95 р.р. На території розташовано: Успенський собор, 36-метрова надбрамна дзвіниця, Петропавловськая церква з трапезною, келії, усипальниця родини чернігівського полковника Я.Лизогуба. Зараз монастир є жіночим (див. Додаток 20).

 

Троїцький монастир

Троїцький монастир входить до складу ансамблю Троїцько-Iллiнського монастиря ХT - ХVIII ст. - одного з найбільш цiнних архiтектурно-художнiх  ансамблiв України. Троїцький монастир. Головною спорудою нового монастиря  став Троїцький собор. Складний об'єм споруди, де поєднанні композицiйнi принципи давньоруської, української  та захiдноевропейської культової  архітектури, завершується п'ятьма  банями i з заходу двома верхами  квадратних кутніх веж. До ансамблю Троїцького монастиря входять одноповерховi келiї, трапезна з двоглавою церквою  Введення у храм та iншi споруди (див. Додаток 21).

 

 

П'ятницька церква

За архівними  джерелами та цю пам'ятку споруджено в кiнцi ХII - на початку ХIII ст. Одноглавий чотиростовпний храм оригінальний завдяки  своєї динамiчнiй стрункiй композицiї, багатому орнаментальному декору фасадів.

У ХVII-ХVIII ст. церква зазнала значної реконструкцiї i була перетворена на семиглавий храм, а у ХIХ ст. об'єднана в єдину  мальовничу композицiю разом з  побудованою круглою ротондою - дзвiницею  А.Карташевського. У вереснi 1943 церква була зруйнована фашистською авiацiєю, а пiсля вiйни вiдтворена у первiсному виглядi за проектом архiтектора-реставратора П.Д. Барановського (див. Додаток 22).

 

Храмовий комплекс усіх святих Чернігівських 

Спроектував храм чернігівський архітектор Віктор Матвійович Устінов за участю Тамари Овсянникової. Храм п'ятикупольний, двоповерховий. В ньому чітко простежується традиційна вертикальність об'ємів: від першого поверху погляд плавно переходить до двоповерхових бічних прибудов, потім до південного і північного тамбурів, далі підхоплюється вертикальністю 4-х малих куполів і центрального великого купола. Центральний західний фасад прикрашений унікальним вітражем, якому немає аналогів. Площа вітража 70 кв. метрів, висота — 12 м, ширина — 6 м.

При ньому  вже відкрито недільну школу для  дорослих і дітей, створено бібліотеку духовної літератури. Також в одному з центральних приміщень працює іконописна майстерня (див. Додаток 23).

 

 

3.3  Розробка схеми маршруту з зазначенням транспортного обслуговування

 

День 1

02.00

Зустріч групи з представником туристичної фірми на залізничному вокзалі м. Вінниці.

02.54 – 12.20

Переїзд до м. Чернігова (потяг  № 098Л Львів – Київ пасажирський).

12.20 – 13.00

Зустріч з екскурсоводом та трансфером.

13.00 – 14.00

Обід (здійснюється за власні кошти).

14.00 – 15.00

Поселення у готель.

15.00 – 17.00

Автобусна екскурсія, з зупинками на об’єктах, відвідування соборів і монастирів: Іллінська церква, Спасо-Преображенський собор, Борисо-Глібський собор, П'ятницька церква.

17.00 – 20.00

Вільний час.

20.00 – 21.00

Повернення  до готелю. Вечеря. Нічліг.

 

День 2

09.00 – 10.00

Сніданок  у готелі.

10.00 – 11.00

Звільнення  номерів.

11.00 – 13.00

Автобусна екскурсія, з зупинками на об’єктах, відвідування соборів і монастирів: Катерининська церква, Храмовий комплекс усіх святих Чернігівських, Троїцький монастир, Єлецький Успенський монастир.

13.00 - 15.00

Переїзд до м. Києва на автобусі.

15.00 – 16.00

Обід  (здійснюється за власні кошти).

16.00 – 17.00

Поселення у готелі.

17.00 – 20.00

Вільний час.

20.00 – 21.00

Повернення  у готель. Вечеря. Нічліг.

 

День 3

09.00 – 10.00

Сніданок  у готелі.

10.00 - 13.00

Автобусна екскурсія, з зупинками на об’єктах, відвідування соборів і монастирів: Андріївська церква, Києво-Печерська Лавра (Успенський собор).

13.00 – 14.00

Обід (здійснюється за власні кошти).

14.00 – 16.00

Автобусна екскурсія, з зупинками на об’єктах, відвідування соборів і монастирів: Михайлівський Золотоверхий собор, Софійський собор, Володимирський собор, Кирилівська церква.

16.00 – 17.00

Повернення  до готелю. Звільнення номерів.

17.00 – 18.00

Перевезення групи на Київський залізничній  вокзал.

18.52 – 21.56

Переїзд до м. Вінниці (потяг № 081К Київ Пас-Ужгород).

 

 

3.4 Визначення  програмного забезпечення нового  туру у відповідності до визначеної  тематики

 

Програмне забезпечення транспортно - пішохідного туру «Золоті куполи: Київ і Чернігів» забезпечує туристам відпочинок, ознайомлення з історією краю. Загальний ліміт часу програмного забезпечення становить близько 15 годин, з урахуванням нормативних витрат часу на поселення, харчування – сніданки по 60 хв., вечері по 60 хв., екскурсійне обслуговування від 2 до 3 годин.

Програма  харчування згідно з програмою маршруту (п.3.3.)

 

Вартість  туристичної путівки включає:

  • вартість проїзду;
  • вартість харчування (сніданки та вечері);
  • вартість проживання;
  • вартість екскурсійної програми;
  • вартість страхового полісу.

 

 

3.5 Пошук  та відбір партнерів-постачальників  товарів та послуг в кожному  пункті нового маршруту у відповідності  до обраного класу обслуговування

 

Протягом  усього туристичного маршруту трансфери  здійснюватимуться завдяки компанії партнера-постачальника туристичної  фірми «Kraina UA», автотранспортних послуг «АлексТранс», автобус класу «люкс».

У м. Чернігів група буде розміщена у готелі «Україна», в номерах по 1 особі, набір послуг – напівпансіон (HB); у м. Київ група буде розміщена у готелі «Ineko» , в номерах по 2 особи, набір послуг – напівпансіон (НВ).

Тур обслуговується власними гідами-екскурсоводами туристичної  фірми «Kraina UA».

Страховою компанією партнером-постачальником є компанія "Оранта".

 

 

 

 

3.6 Підготовка  інформаційно-методичного та рекламного  забезпечення туру(складання програми  перебування(програми туру),технологічної  картки маршруту, графіку завантаження  туристського підприємства, інформаційного  листка до путівки туристської  подорожі, проведення розрахунку  вартості туру, підготовка прикладів  рекламного матеріалу).

 

Програми перебування туристів - перелік послуг, визначених об’єктів і подій, що надаються туристам в визначеній послідовності, часі, місці і умовах обслуговування.

Технологічна картка маршруту - технологічний документ, який визначає зміст програми та умови обслуговування туристів на конкретному маршруті (див. Додаток 24).

Графік завантаження туристського підприємства - відображає реальне завантаження туристичних підприємств по маршруту і дозволяє його контролювати і спостерігати (див. Додаток 25).

Інформаційний листок туристської  подорожі - містить розділи обов’язкові та додаткові інформації по маршруту, призначений для туриста і є обов’язковим додатком до путівки чи ваучера (див. Додаток 26).

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Особливості технології туристичної  діяльності в процесі реалізації  розробленого туру

 

4.1. Визначення  каналів збуту нового туру

 

Найважливішим напрямком діяльності турфірми є  просування туристичного продукту до його подальшої реалізації. Це завдання покладається на збутову мережу, яка  проводить туристський продукт  від виконавця до його потенційного споживача.

Канал збуту  – це сукупність фірм або окремих  осіб(посередників), які приймають  на себе або допомагають передати іншій особі право власності  на конкретний товар або послугу  на їх шлях від виробника до споживача, допомагаючи таким чином виробнику  забезпечити нормальний процес його комерційної діяльності.

Прямі канали збуту забезпечують безпосередній  зв'язок постачальників туристських  послуг зі споживачем. З цією метою  готелі, транспортні компанії відкривають власні торгові точки, організують збут за каталогами, телефоном, здійснюють продаж туристських послуг через глобальні комп'ютерні системи резервування, через Інтернет та інші системи бронювання. Прямий канал збуту дозволяє виробникові підтримувати контакт зі споживачем і тим самим контролювати збут своєї продукції. У цьому випадку виключені торгові націнки і комісійні винагороди для посередників. 

Опосередкований канал збуту передбачає реалізацію турпродукту через посередників. Вважається, що використання посередників призводить до відсутності контролю над кінцевою ціною, однак забезпечує більш високу ефективність доведення  товару (послуги) до цільових ринків завдяки  контактам, досвіду, спеціалізації  і розмаху їх діяльності. Посередники можуть впливати на те, коли, куди і як люди подорожують. 

Роль  основного посередника між організаціями-виробниками  туристських послуг та споживачем здійснює туроператор, до функцій якого входить  закупівля у великих обсягах  турпослуг, формування на їх основі турпродуктів та їх реалізація або самостійно, або через посередників. 

Основним  каналом збуту туру «Золоті куполи: Київ і Чернігів» є реклама. Реклама  є компонентом маркетингової  політики, спрямований на інформування про продукцію тур фірми. Саме від реклами залежить чи скористається  клієнт послугами саме туристичної  фірми «Країна Ю Ей», чи обере саме цей запропонований тур. Окрім того, слід враховувати, що в рекламі виключається можливість неправдивого рекламування продукції, тобто під час реклами слід попереджати туриста про можливі недоліки даного туру, але акцент робити на перевагах.

Информация о работе Золоті куполи Київ і Чернігів