Звіт про проходження переддипломної практики в туристичному підприємстві ЗАТ “Тернопільтурист”

Робоче місце менеджера є окремий кабінет, де здійснюється трудова діяльність і маються необхідні засоби праці відповідно до змісту робіт, що виконуються.

Менеджер на своєму робочому місці приймає відвідувачів, одержує і передає конфіденційну інформацію, проводить бесіди, наради, то він, як правило, повинен займати окреме приміщення.

Щоб розрахувати площу робочого місця, необхідно окремо врахувати площу кожної з трьох частин робочого місця, а саме: площа, необхідна для роботи і пересування співробітника; площа, яку займає обладнання; площа проходів. Тобто, загальна площа робочого місця дорівнює сумі усіх попередньо зазначених частин.

При такому методі підрахування можна врахувати також необхідну площу для відвідувачів, а в деяких випадках для устаткування, використовуваного колективно.

Якщо робочу сферу менеджера треба збільшити, це досягається за рахунок повороту його на обертовому стільці.

Робоче місце може знаходитися у загальному приміщенні. Але тоді воно повинно займати більшу площу, ніж у підлеглих, і розташовуватися окремо від них.

Кабінет менеджера поділять на три функціональні зони: робочу, нарад, відпочинку. Кожній з них повинна відповідати своя обстановка.

Робоче місце менеджера оснащене засобами адміністративного зв’язку, сигналізації, складання, копіювання, збереження, пошуку документів, виконання креслярських робіт, обчислювальною технікою, іншими технічними засобами, пристроями, настільною оргтехнікою, канцелярськими пристосуваннями.

Повнота реалізації трудового і творчого потенціалу менеджера, його працездатність, продуктивність праці, здоров’я і тривалість життя значною мірою залежить від виробничого середовища на робочому місці, тобто умов його праці.

Інтер’єр – архітектурне і художнє оформлення внутрішніх приміщень будинку. Робочі приміщення менеджерів якоюсь мірою є обличчям туристичного підприємства. По їхньому оформленні найчастіше судять про дане підприємство.

Головна вимога до оформлення інтер’єру робочого місця менеджера – це об’ємно-просторова єдність усіх його складових: планування та архітектурно-будівельного оформлення кімнати, робочих меблів, устаткування, іншого оснащення.

Важливим естетичним елементом службових кабінетів є озеленення. Рослини в кімнатах, крім виконання декоративної функції, поліпшують склад повітря й очищають його, знижують нервове і зорове стомлення.

Крім персонального комп’ютера менеджер уміє працювати з диктофоном, калькулятором, іншими оргтехнічними пристроями.

2. Планування робочого часу менеджера

Головним завданням  менеджера ЗАТ “Тернопільтурист” є ефективний вплив на процес виробництва на підприємстві. Результати його діяльності оцінюються за рівнем виконання завдань підприємства. Але форми прояву діяльності такі багатоманітні, що безпосередня участь менеджера у всіх просто неможлива. Менеджер повинен правильно розподілити робочий час для рішення поточних і перспективних завдань, визначити функції між працівниками, делегувати їм частину повноважень і обов'язків, вибрати ефективну форму своєї участі у виконанні завдань підприємства.

Всі витрати робочого часу менеджера необхідно розглядати як витрати часу для рішення поточних і перспективних задач. Для цього  менеджер відповідного рівня повинен  чітко уявляти мету і зміст  робіт.

Існують п'ять основних елементів для підвищення ефективності праці керівника які використовують менеджери туристичного підприємства “Тернопільтурист”.

1. Ефективні керуючі повинні знати, на що вони витрачають свій час. Уміння контролювати свій час є найважливішим елементом продуктивної роботи.

2. Ефективні керуючі повинні концентруватися на досягнення, що виходять за рамки своїх організацій. Їм варто бути націленими не на виконання роботи як такий, а на кінцевий результат. Гарний керуючий, перш ніж приступити до виконання того чи іншого завдання, задає собі питання: "Яких результатів я повинний досягти?" Сам процес роботи і її методи відходять для нього на другий план.

3. Ефективні керуючі повинні будувати свою діяльність на переважних, сильних якостях, як власних, так і керівників, колег і підлеглих, а також зобов'язані відшукувати позитивні моменти в конкретних ситуаціях. Їм не слід спиратися на те, що ненадійно. Не можна починати роботу з рішення нереальних на даний момент задач.

4. Ефективні керуючі концентрують свою увагу на декількох найважливіших ділянках, у яких виконання поставлених завдань принесе найбільш відчутні результати. Вони повинні навчитися встановлювати пріоритетні напрямки робіт і не відхилятися в їхньому виконанні. Власне, уся їхня діяльність повинна складатися з виконання саме пріоритетних завдань - зобов'язаний займатися лише головним. Порожня витрата сил і часу приводить до самих негативних результатів.

5. Нарешті, ефективні керуючі повинні приймати ефективні рішення. А це насамперед питання системності, тобто процес виконання завдання повинний проходити в потрібній послідовності. Варто пам'ятати, що ефективне рішення - це завжди судження, засноване, скоріше, на "розбіжності думок", чим на "погодженості по фактах". Надмірна поспішність веде до прийняття невірних рішень. Рішень повинне бути небагато, але усі вони повинні бути фундаментальними. У прийнятті рішень потрібно керуватися вірною стратегією, а не сиюминутними тактичними розуміннями.

До поточного (оперативного) управління відносять роботи з організації процесів діяльності у кожній конкретній ділянці роботи в період робочого дня, тижня, декади та ін. їх зміст полягає у розстановці виконавців за робочими місцями, систематичному контролі, оперативному усуненні причин, що заважають виконанню трудових процесів у визначений строк.

Основними критеріями оцінки поточного управління є вірність і своєчасність прийнятих рішень, швидкість доведення їх до виконавців і забезпечення точного й своєчасного  виконання.

Таким чином, ціль оперативного управління процесами діяльності полягає у забезпеченні організаційної стійкості усіх елементів системи, якою управляють, для своєчасного виконання завдань організації і кожного підрозділу короткострокового періоду.

Перспективне (стратегічне) управління визначає ціль, структуру і обсяги виробництва на довгостроковий період. Тут менеджер ЗАТ “Тернопільтурист” компетентно і завчасно визначатає цілі перед колективом і створює умови для їх виконання.

Необхідність швидкого і компетентного рішення різних оперативних завдань з урахуванням інтересів всього підприємства вимагає участі керівника в оперативному управлінні.

У зв'язку з цим керівник передає права на прийняття оперативних  рішень менеджерам і спеціалістам, залишаючи за собою право рішення  суттєвих оперативних завдань, що виникли раптово. Винятком є оперативне планування, яке повинно бути під постійним контролем керівника організації, тому що від цього залежить ритмічність і узгодженість усіх виробничих процесів.

Термін найбільшої працездатності залежить від таких факторів:

• складності і інтенсивності праці;

• здоров'я людини;

• умов праці;

• соціально-економічних умов;

• психологічного клімату у колективі;

• правильності перерв на протязі робочого дня та ін.

Час, витрачений менеджером ЗАТ “Тернопільтурист” на оперативне управління, не є жорстко регламентованим і нормованим. Його величина залежить від ряду факторів, основними із яких є:  ситуації, обумовлені змінами у внутрішньому та зовнішньому середовищі, впровадженням нової технології, форм організації праці, удосконаленням управління та ін. У таких випадках керівник є максимально звільненим від вирішення дрібних питань.

Висновки

В результаті проходження технологічної практики в туристичному підприємстві  «Тропільтурист» та написання звіту можемо зробити висновок, що воно виконує  важливу роль у розвитку туризму.

Охарактеризувавши дане підприємство бачимо, що воно відповідає основним вимогам і має всі документи необхідні для здійснення турагентської діяльності. Також ми розглянули основні напрямки його діяльності та ознайомились з особливостями створення туристичного підприємства та організації його роботи.

Вивчивши основні нормативні документи в галузі туризму щодо обслуговування туристів ми з’ясували правові основи організації діяльності підприємств у туристичній сфері.

Ми розглянули маршрути, за якими працює туристична агенція «Тернопільтурист» та проаналізували рівень попиту на них.

Ми також вивчили особливості організації договірних відносин, на основі яких здійснюється виробництво, реалізація та споживання туристських послуг.

Спостерігаючи за роботою працівників турфірми ми виявили особливості ефективного  спілкування з клієнтами, навчилися  правильно підбирати тури згідно їх вимог, чітко, доступно та красиво  передавати інформацію про туристичні центри і послуги. Таким чином ми пройшли практичну підготовку та отримали базовий рівень знань необхідний для подальшого розвитку професійних вмінь і навичок.

Список використаної літератури

1. Бейдик О.О. Словник-довідник туристських термінів. - К.: Вища школа, 2008.
2. Биржаков М. Б. Введемие в туризм. - М. - СПб, 2009.
3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» від 18.11.2003.
4. Квартальнов В.А. Туризм: Ученик. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320с.
5. Кифяк В.Ф. Організація туризму: Навч. посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2008. – 344с.
6. Организация туризма: Учеб. пособие / А.П. Дурович, Н.И. Кобушкин, Т.М. Сергеева и др.; Под общ. ред. Н.И. Кабушкина и др. – Мн.: Новое знание, 2003. – 632с.
7. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент.- Львів, 2009
8. Мошек Г.Є. Організація праці менеджера.- К.: КДТЕУ, 2008.
9. Хміль Ф.І. Менеджмент. - К.: Вища шк., 2011.
10. Мартиненко Н.М. Менеджмент фірми.- К.: МП «Леся», 2008.

Додатки

Додаток  1

 

Додаток 2

 
Додаток  3

Пояснююча записка до бухгалтерського  звіту

 

Додаток 4

Схема маршруту

 

Додаток 5

Реклама з журналу “Туризм в Україні”                                      

Додаток 6

Організаційна структура  туристичного підприємства ЗАТ “Тернопільтурист”