Міжнародна економічна система

      приватні особи – неторгові операції  -туризм, переказ заробітної плати, пенсій, гонорарів і продаж готівкової валюти.

III. Комерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв’язків:

      комерційні банки (ТНБ) – проводять основний обсяг валютних операцій, акумулюють загальні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні/розміщенні  коштів і виходять з ними на інші банки;

IV. Валютні біржі та валютні відділи товарних фондових бірж.

       валютні біржі – в країнах з перехідною економікою - обмін валют для юридичних осіб       і формування валютного курсу;

       валютні брокерські фірми - зведення покупця і продавця іноземної валюти і здійснення між ними конверсійної чи кредитно-депозитної операції. Знімаються комісійні.

Структура валютного ринку

За суб’єктами

      Міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх  операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують  не в усіх країнах світу)

      Клієнтський

      Біржовий

      Торгівля через валютну біржу

      Торгівля деривативами

За терміном операцій

      Спот ринок (поточний)

      Форвардний ринок (терміновий)

      Своп ринок

За функціями

      Обслуговування міжнародної торгівлі

      Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)

За валютними обмеженнями

      Вільні

      Обмежені

За застосуванням валютних курсів

      З одним режимом

      З кількома режимами

За  об’ємом і характером валютних операцій

      Глобальні (світові)

      Регіональні (міжнародні)

      Внутрішні  (національні)

За територіальною ознакою:

1.Європейський ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.

2.Американський ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.

3.Азіатський – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.

Структура світового валютного ринку в 2001 році.

           операції спот –35%

операції форвард –10,8%

            операції своп – 54,2%

Таблиця  3. 
Обсяги світового валютного ринку (щоденний обіг в млрд. дол.)

Джерело: за даними Банку  міжнародних розрахунків( Treinnial central bank survey of foreign exchange and derivative market activity in 2001 issued by Bank for international settlements in march 2002 // www.bis.org)

Найбільше всього скоротилася торгівля на ринках “спот”, де середньоденний обсяг торгів скоротився з 568 мільярдів доларів до 387 мільярдів доларів. Обсяг торгівлі свопами скоротився з 734 млрд. до 656 млрд. доларів. І лише торгівля ф’ючерсними контрактами  зросла незначним чином  до 131 млрд. доларів.

Головними причинами скорочення обсягів міжнародного валютного ринку на думку експертів Банку Міжнародних Розрахунків  були:

      введення євро;

      зростаюча доля електронного брокінгу на міжбанківському спот ринку;

      процеси консолідації в банківській галузі;

      більш значний рівень неприймання ризиків операторами ринку після фінансової кризи 1998 року;

      консолідація в промислових галузях, що призвело до скорочення кількості клієнтів та зменшенню обсягів операцій .

Валютна пара долар-євро була найбільш торгуємою парою в 2001 році її частка склала 30%  світового торгівельного обігу, пара долар/ієна  складала близько 20% та долар/фунт стерлінгів - 11 %.

     Роблячи підсумок, треба відмітити, що  головною причиною появи і розвитку валютних ринків була необхідність обслуговування міжнародних економічних відносин. Спочатку валютні ринки обслуговували лише торгівельні операції, а потім з розвитком МЕВ почали обслуговувати і інші їх види. Без валютних ринків міжнародна економічна діяльність на сьогоднішній день не можлива, про що свідчать обсяги цього ринку - 1210 млрд. доларів на добу, що  робить  його найбільшим ринком в світі. Основними суб’єктами сучасних валютних  ринків виступають держави, юридичні та фізичні особи, банки, валютні біржі та брокерські фірми.

         Основними видами операцій, які виконують суб’єкти цього ринку є традиційні операції до яких відносять операції спот, форвард та ф’ючерсні операції та нетрадиційні валютні операції - свопи, опціони, а також процентні інструменти. Головню особливістю міжнародних валютних ринків останні три роки є тенденція до скорочення обсягів валютних операцій на всіх сегментах, викликана введенням євро, консолідацією в банківській та промислових галузях, зростанням частки електронного банкінгу та зростанням неприйняття ризиків операторами ринку після фінансової кризи 1998 року.   

Валютне котирування і валюта котирування

Торгівля на валютному ринку здійснюється на базі встановлення обмінного курсу валют.

   Процес встановлення валютного курсу є котируванням валют.

     Існує два метода котирування іноземної валюти до національної:

      Пряме котирування

      Непряме котирування

Пряме котирування – при якому курс одиниці іноземної валюти (базова валюта) виражається в національній валюті (валюта, що котирується).Це вираження одиниці іноземної валюти у національній:1долар=5,3гривні.

База котирування – базова валюта – валюта, відносно якої котирується інші валюти,  (звичайно нею є валюта, яка признається   у всьому світі , але деколи з історичних причин базовою є    більш мілка валюта ) Переважно  долар США використовується  у вигляді базової валюти.

Валюта котирування – валюта, що котирується.

Непряме котирування – це вираження одиниці національної валюти в іноземній. Переважно цей метод застосовується у Великобританії та її колишніх колоніях:1фунт стерлінгів=0.7доларів.

Між двома цими методами немає економічної різниці, сутність валютного курсу єдина.

Різні методи котирування створюють практичні зручності для валютних операторів, тому що виключають необхідність в додаткових розрахунках. Котирування по прямому методу на двох ринках повинні бути оберненими, тобто вартість курсового перерахунку валюти рівна 0.

Пряме котирування = 1/ Обернене котирування

Котирування валют для торгово-промислової клієнтури, як правило, базується на крос-курсі. Крос-курс:

      Це співвідношення між двома валютами, яке випливає з їх курсів щодо третьої валюти;

      Це курс, де долар не є валютою, що торгується;

      Це курс обміну між двома валютами за виключенням долара США.

Наприклад:

1долар США=5,3гривні

1німецька марка =2,7гривні

тоді, 1долар США=5,3:2,7=1,96 німецької марки

Банки, які активно котирують валюту на ринку називаються маркет-мейкери.

Ці банки мають значні обсяги валютних угод, як з торговельно-промисловою клієнтурою, так і з банками, мають достатні розміри власних коштів, які дозволяють тримати значні валютні позиції, щоб мати можливості диктувати курси по угодам певного об’єму. Ці банки підтримують ліквідність ринку.

Маркет-юнкери - ці банки, які є пасивними учасниками процесу котирування, тобто вони роблять запит банку-контрагенту про стан валютного курсу і повинні погоджуватись на менш вигідний курс.

Валютні операції на світовому валютному ринку.

Валютна операція – це операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

У вузькому розумінні  валютні операції розглядаються як вид банківської діяльності з купівлею – продажем іноземної валюти.

Як правило, виділяють:

- поточні валютні операції(перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо);

- валютні операції, пов’язані з рухом капіталу ( прямі інвестиції, портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання і отримання фінансових кредитів на строк понад 180 днів тощо).

КОНВЕРСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ:

-     угоди з негайною поставкою : угоди типу “today”, угоди типу “tomorrow”, угоди типу “spot”;

-     строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;

-     угоди типу “swap”;

-     валютний арбітраж: просторовий арбітраж, часовий арбітраж, конверсійний валютний арбітраж;

КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ З ІНОЗЕМНИМИ БАНКАМИ:

-         встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;

-         самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;

-         досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародним розрахункам;

-         робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;

-         встановлення кореспондентських відношень і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

ВІДКРИТТЯ ТА ВЕДЕННЯ ВАЛЮТНИХ РАХУНКІВ

-         відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам та нерезидентам), фізичним особам;

-         нарахування процентів по залишках на рахунках;

-         надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно рішення керівництва банку);

-         надання виписок по мірі здійснення операції;

-         оформлення архіву рахунку за любий проміжок часу;