Міжнародна економічна система

2)  неторговельні операції з валютними цінностями;

3) ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

4) ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України;

5) відкриття кореспондентських рахунків в уповноваже­них банках України в іноземній валюті та здійснення опе­рацій за ними;

6) відкриття кореспондентських рахунків у банках (нере­зидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

7) залучення та розміщення іноземної валюти на валют­ному ринку України;

8) залучення та розміщення іноземної валюти на міжна­родних ринках;

9) валютні операції на міжнародних ринках;

10) операції з банківськими металами на валютному ринку України;

11) операції з банківськими металами на міжнародних ринках.

  Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. №15-93 отримана банком ліцензія на здійснення опе­рацій з валютними цінностями у межах повного, наведеного вище, переліку є генеральною ліцензією на право здійснення валютних операцій.

      Операції на міжбанківському валютному ринку регламен­туються "Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України", затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18 березня 1999 р. за №127. Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать: 

      Національний банк України,

      уповноважені комерційні банки,

      уповноважені кредитно-фінансові установи,

      валютні біржі.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України купу­ють іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів (резидентів, нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України.

Порядок та умови проведення уповноваженими банками та кредитно-фінансовими установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами На­ціонального банку України.

На сьогодні основною ціллю придбання валюти резидентами є здійснення міжнародних розрахунків.

Валютні операції комерційних банків  України

     До пріоритетних на­прямів діяльності переважної частини великих українських комерційних банків відносяться валютні опера­ції.

Характерними сторонами валютної діяльно­сті комерційних банків у нашій країні  є:

      повільне просування на світовий валютний ринок,

      невеликий обсяг операцій купівлі-продажу валюти на УМВР порівняно з провідними державами світу,

      досить жорстка регламентація форм та умов проведення валютних опера­цій, встановлених державними органами.

Серед основних валютних операцій та послуг, що надаються зараз комерційними банками можна виділити:

1  Ведення валютних рахунків клієнтів;

2. Неторгові операції ( основне пункти валют );

3  Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками ( прямих та через кореспондентські рахунки НБУ або уповноважених банків );

4. Операції за міжнародними торговими розрахунками;

5. Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку здійснюються з резидентами України;

7. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках;        8. Валютні операції на міжнародних грошових ринках;

9. Операції з банківськими металами на внутрішньому ринку;

10.Операції з банківськими металами на міжнародному ринку .

   В Україні, за даними Національного банку України, станом на 01.01.2002,  ліцензію на здійснення валютних операцій року мали 149 банків. Однак провідними гравцями на валютному ринку є десять найбільших банків України, до яких входять: АКБ Промінвестбанк,  АКБ “Укрсоцбанк”, КБ “ Приватбанк”, ПУМБ, “Укрексімбанк”, АППБ “Аваль”, “Ощадний банк", АКБ “Укрсімбанк”, АКБ "Райфайзерн Україна", АКБ “Надра”. Ці банки обслуговують більшу частину міжнародних  платежів, володіють більш ніж половиною кредитного портфелю банківської системи у вільноконвертованих валютах (близько 55,2 %)  та тримають близько 54,7 % депозитів у валюті. Ці данні свідчать про значний контроль найбільших банків над валютними операціями на Українському ринку .

  Слід також розглянути кредити, надані комерційними банками в економіку України в 1998-2001 роках .

  Основним напрямком кредитування у ВКВ залишалися кредити на проведення експортно–імпортних операцій. Сьогодні кредити в іноземній валюті стали привабливими не тільки для суб’єктів міжнародної  економічної діяльності, а й для фірм, які працюють на внутрішньому ринку. Ця привабливість виходить з основної особливості отримання кредитів в іноземній валюті – вони, на сьогодні, стали набагато дешевшими ніж кредити в національній валюті; це пояснюється тим, що ставки, за якими банки надають кредити в ВКВ, є значно нижчими, ніж ставки по кредитам в іноземній валюті, та і ставки за кредитами у ВКВ падали значно швидше ніж за кредитами в національній валюті (таблиця).  Також до цього слід додати, що за останні два роки гривня ревальвувала в номінальному, а особливо в реальному вираженні, що, звісно, сприяло підвищенню привабливості банківських кредитів у ВКВ.

Таблиця 4.

      Процентні ставки банків України за кредитами у національній та вільноконвертованих валютах

Джерело: Бюлетень НБУ № 1, 2001 рік.   

За  останній час на українському міжбанківському валютному ринку, пропозиція валюти постійно перевищувала попит, що пов’язано зі значним зростанням експорту Українських товарів після девальвації гривні в 1998–99 роках та відповідно значним позитивним сальдо платіжного балансу України за поточними операціями, а також обов’язковим продажем 50 % валютних надходжень на валютному ринку, що і забезпечило стабільну пропозицію валюти  на ринку. Значним чином збільшилися і обсяги міжбанківського валютного ринку 8023,78 млн. грн. в 1999 році до 13053 млн. грн. в 2001 році. Структура міжбанківського валютного ринку відзначалася найбільшою питомою вагою доларів США: з купівлі близько 84 % та з продажу близько 85 % від загального обсягу. Разом з цим. частка російських рублів складала близько 14% як на купівлю так і на продаж . У розрізі сегментів валютного ринку, питома вага міжбанківського ринку дорівнювала з купівлі 93,8 % та з продажу 96,7% , готівкового – 6,2% і 3,3% відповідно.

Також слід відмітити, що постійні інтервенції НБУ, з метою викупити надлишок пропозиції валюти на міжбанківському ринку, зробили валютний ринок основним каналом емісії гривні в економіку, та результатом збільшення обсягу грошей в банківській системі стала не девальвація національної валюти, а зростання ліквідності комерційних банків і суттєве здешевлення кредитних ресурсів. Адже нині у банків залишається один шлях вкладання грошей – кредитування реального сектору економіки.

  Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що на міжбанківському та готівковому валютних ринках протягом останніх трьох років панували стабільність курсу національної валюти та поступове зростання обсягу ринку, при значній мірі зарегульованості проведення самих операцій .

Характеристика банківських операцій з валютними ціннісними була б неповною якби не розглянути наймолодший сегмент валютного ринку – ринок банківських металів. Він розпочав свою діяльність як організований ринок  в 1998 році з відповідної постанови НБУ «Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України», яка встановила правила діяльності банків з банківськими металами. Результати роботи «золотого» ринку за цей період експерти оцінюють двояко. З одного боку, оптимістичний варіант розвитку ринку (він передбачав досягнення протягом року з початку роботи обсягів продажу на УМВБ однієї тони золота)  реалізувати не вдалося, і обсяги торгівлі залишають бажати кращого. З іншого боку в 2001 році з’явилася тенденція до збільшення кількості банків, які бажають працювати з банківськими металами, і це свідчить про чималий потенціал розвитку даного ринку і можливості отримувати вигоду від операцій на ньому як для банків, так і для клієнтів. На сьогодні ліцензію НБУ мають 14-ть банків.

  Практично весь метал, який постачається в Україну - іноземного виробництва. Це пов’язано з невизнанням українських афінажорів на світовому ринку. Загалом, українські банки купують зливки банківських металів в Німеччині.

ГЛОСАРІЙ

База котирування – базова валюта – валюта, відносно якої котирується інші валюти,  (звичайно нею є валюта, яка признається   у всьому світі , але деколи з історичних причин базовою є    більш мілка валюта ) Переважно  долар США використовується  у вигляді базової валюти.

Валюта - в широкому розумінні означає грошову одиницю будь – якої країни(долар ,фунт стерлінгів).

Валюта котирування – валюта, що котирується.

Валютна операція - це операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

Валютна система  країн ЄС – це специфічна організаційно-економічна форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливання курсів національних валют та їх взаємну ув’язку.

Валютна система – форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил та механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.

Валютний арбітраж - валютна операція, що сполучає покупку (продаж) валюти з наступним здійсненням контругоди з метою одержання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках (просторовий арбітраж) чи за рахунок курсових коливань протягом визначеного періоду (часовий арбітраж).

Валютний кошик – це метод співвідношення середньозваженого курсу однієї валюти по відношенню до визначеного набору інших валют (визначається склад валют, їх доля в кошику, розмір валютних компонентів, тобто кількість одиниць кожної валюти у наборі) .

Валютний курс – це мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Валютний опціон - це договірне зобов’язання, що породжує право (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим на момент укладання угоди курсом у на наперед погоджену дату або протягом узгодженого періоду часу.

Валютний паритет визначається купівельною спроможністю валют.

Валютний ринок – як економічна категорія - це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі – продажу іноземних та платіжних документів в іноземних валютах.