Німеччина у світовій економіці

 

 

 

Київський національний економічний  університет 

ім. В.Гетьмана

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

Зміст

 

 

1.Німеччина як суб’єкт  міжнародного середовища бізнесу.

1.1.Рейтингові  позиції у світовій економіці за основними показниками

(ВВП; ВВП на душу  населення, тощо)

 

Важливу роль в світовому  господарстві та ЄС відіграють країни-лідери Європейського Союзу, до яких належить Федеративна Республіка Німеччина (Bundesrepublik Deutschland) . Це країна з високо-розвинутою економікою, що здійснює великий вплив на формування міжнародних економічних відносин. Країна займає перше місце в Європі за кількістю виробленої промислової продукції. Традиційно вона є одним з основоположників створення більшості міждержавних організацій і блоків в галузях економіки, фінансів, банківської системи, окремих напрямках промисловості і сільського господарства.

Німеччина є членом «Великої вісімки» країн світу, Європейського Союзу (ЄС), Організації Північноатлантичного договору (НАТО), Західноєвропейського союзу; входить до 10 країн-лідерів за рівнем ВВП і займає 5 місце, поступаючись лише США, Китаю, Японії і Індії. 

Так рівень  ВВП (вартість усіх кінцевих товарів і послуг вироблених в країні протягом одного року)  Німеччини станом на 01.01.2008 року  становив  $2 833 млрд. дол. США, у 2007 році він дорівнював -  $2 585 млрд. дол. США ,  в 2006 році  -   $2 764 млрд. дол. США, а станом на 1/01/2005 рівень ВВП в Німеччині складав -  $2 362 млрд. дол. США.

За рівнем ВВП на душу населення країна займає е 17 місце -  $31 400 дол. США. 

Розподіл ВВП по секторам економіки: сільське господарство - 1,2%,

промисловість - 30,4%, сфера послуг - 68,4%.

 

 

Динаміка зміни  ВВП

 

1.2.Національний  економічний потенціал

1.2.1. Наявність  сприятливих природних ресурсів (корисних копалин, грунтово-кліматичних умов).

 

Німеччина має вигідне географічне положення в світі: вона лежить у центрі Західної Європи, має вихід до морів – Північного та Балтійського. Головні морські порти – Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен , Бремергафен, Любек , Росток, Вісмар , Штральзунд. Через її територію проходять важливі транс’європейські шляхи як широтного, так і меридіанного напрямків.

Межує з Чехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембургом, Бельгією, Нідерландами, Данією.

До складу ФРН входять  Східно-Фризькі і Північно-Фризькі острови, а також Гельголанд і Дюні в Північному морі, о. Фемарн у Балтійському морі. Найдовша відстань з півночі на південь - 876 км, з заходу на схід - 640 км. Крайніми географічними точками є: на півночі селище Ліст на острові Сильт, на сході - саксонське село Дешка, баварський Оберстдорф - на півдні та Сельфкант (Північній Райн-Вестфалія) - на заході.   Береги Північного і Балтійського морів переважно низькі, плоскі, розчленовані бухтами й естуаріями. Вздовж узбережжя Північного моря простягається смуга ватів, зовнішньою межею яких служать Східно-Фризькі і Північно-Фризькі острови.  Територія країни підвищується з півночі на південь. Північна частина ФРН знаходиться в межах Північно-Німецької низовини, де добре збереглися сліди заледенінь (особливо чітко виражені на північному сході) у вигляді моренних рівнин, зандрів, долин стоку льодовикових вод та інших форм льодовикового рельєфу. На північному сході - великі горбкувато-моренні височини і численні озера (пояс прибалтійських озер). Горбкуваті передгір'я утворюють перехід до низького і середньовисотного рельєфу (600-1400 м). Рейнські Сланцеві гори, висотою до 880 м, Везерські гори, пагорбка височина і низькогір'я Гессену, частина масиву Гарц, висотою до 1142 м, гірські масиви Шварцвальд, висотою до 1493 м, Оденвальд, Шпессарт, Хардт.

Вздовж кордону з  Чехією піднімаються хребти Шумава (висотою  до 1456 м) і Чеський Ліс; на захід  від них - середньогірські масиви - Баварський Ліс, Фихтель і Швабо-Франконська  куестова область з численними проявами карсту. Рельєф усієї середньої частини країни відрізняється мозаїчністю і подрібненнями. Вирівняні поверхні на вершинах гір різко контрастують з крутими стрімчастими схилами. На півдні країни, на місці Передальпійського крайового прогину, розташоване Баварське плато (висотою від 600 м на півночі до 300 м на півдні) з перевагою льодовиково-акумулятивного рельєфу. На крайньому півдні ФРН - передові хребти Східних Альп (висотою до 2963 м - гора Цугшпітце), із широким розвитком льодовикових і карстових форм рельєфу.

Найважливіші корисні  копалини - кам'яне вугілля (загальногеологічні запаси 230 млрд. т), у тому числі Рурський кам'яновугільний (Рурський басейн посідає І-ше місце в західній Європі), Саарський вугільний, Ахенський вугільний басейни, буре вугілля (70 млрд. т), у тому числі Нижньорейнський басейн; калійні солі (9 млрд. т) - район Ганноверу (західне продовження Штасфурт-ського соленосного басейну), басейн Верра - Фульда. Відомі також родовища нафти (76,1 млн. т), газу (південна частина Середньоєвропейського нафтогазового басейну, Рейнського і Передальпій-ського басейнів), залізної руди (1,9 млрд. т) - Гіфхорн, Зальцгнттер, Зігерланд, барито-цинкових (Мегген), свинцевих (Мехерних), свинцево-цинкових (Раммельсберг, Рур) руд, флюориту, графіту (Пассау) тощо.

Клімат помірний, морський і перехідний від морського до континентального. Пануюче західне  перенесення повітряних мас з  циклональною циркуляцією приносить  тепло і вологу з Атлантичного океану. У гірських районах характерні висотна кліматична поясність і експозиційні розходження. Середня температура січня на рівнинах заходу і сходу від 0 до - 1 °С, на північному сході від - 1 до - 2 °С, на Баварському плато від 2 до 4 °С, у верхніх частинах Середньонімецьких гір - 4 °С, в Альпах - 5 °С і нижче. Середня температура липня на півночі та північному заході 16-17 °С, у долинах Рейну, його приток і Дунаю 18-20 °С, у верхніх частинах Середньонімецьких гір і Альп 14°С і нижче. Річна кількість опадів на рівнинах складає у середньому 600-700 мм, в окремих міжгірних улоговинах менше 500 мм, у горах - до 1600-1800 мм (у Гарці і Шварцвальді), місцями понад 2000 мм у рік (в Альпах). Максимум опадів на північному заході випадає восени, мінімум - навесні, південніше ви-ражені літній максимум і зимовий мінімум опадів. Сніжний покрив на рівнинах мінливий, тримається близько 2 тижнів, у Середньонімецьких горах місцями 4-5 місяців, в Альпах на висоті 1100 м - 6 місяців, на вершинах є сніжники.  
     На Північно-Німецькій низовині переважають ґрунти підзолистого типу, що чергуються з торф'яно-болотними; уздовж узбережжя Північного моря - ґрунти маршів. У поясі прибалтійських озер і на Баварському плато - бурі лісові ґрунти. В області Середньонімецьких гір ґрунтовий покрив мозаїчний. У деяких межигірських і передгірних районах, особливо на південному сході, поширені чорноземні ґрунти. До виходів карбонатних порід належать пере-гнійно-карбонатні ґрунти (рендзини). На схилах гір і в межигірських уло-говинах нерідко розвинуті бурі лісові ґрунти, що вище змінюються підзо-листими і гірсько-луговими, з окремими ділянками торф'яно-болотних ґрунтів. Подібна висотна поясність властива також Альпам. На значній території ґрунти піддавалися тривалому й інтенсивному сільськогоспо-дарському обробленню.

1.2.2. Кількість  та рівень кваліфікації трудових ресурсів.

 

Населення Німеччини  – більш ніж 83 мільйонів мешканців, з них 75 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів з іноземним громадянством. З точки зору етнографії у ФРН  живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів  іноземців (16%). Найбільші групи - турки та курди (3,5 мільйони), поляки (3,0 мільйони), росіяни (4,0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишньої Югославії. Середня густота населення становить 220 чоловік на 1кв.км. Міських жителів понад 85%. У країні налічується 15 великих міст з населенням понад 500 тисяч чоловік.

Демографічний розподіл по найбільшим містам Німеччини:

Берлін    - 3,5 млн. мешканців

Гамбурґ - 1,6 млн. мешканців

Мюнхен - 1,2 млн. мешканців

Кельн     - 928 тис. мешканців

Ессен      - 623 тис. мешканців

Франкфурт на Майні - 619 тис. мешканців

Дортмунд - 584 тис. мешканців

Дюссельдорф - 563 тис. мешканців

Штутґарт - 552 тис. мешканців

Трудовими ресурсами  є усе працездатне населення віком від 16 до 67 років (Німецький бундестаг 9 березня 2007 року, ухвалив рішення про підвищення пенсійного віку в Німеччині із 65-ти до 67-ми років). Зайнятість населення по галузям : промисловість  - 33,4%, сільське господарство - 2,8%, сфера послуг - 63,8%. Така структура відповідає структурі зайнятості трудових ресурсів найрозвинутіших країн світу завдяки впровадженню високотехнологічного обладнання, автоматизації і роботизації. Рівень безробіття у країні становить 9,9%.

     Частка  зайнятих у промисловості і  будівництві (45 % економічно активного  населення) значно вища порівняно з іншими західно-європейськими країнами. Крім того, багато людей працює у науково-дослідній сфері, на транспорті, в сфері послуг.

1.2.3. Рівень розвитку  виробничої інфраструктури (транспорт,  зв’язок та інше)

 

У ФРН розвинуті всі  види транспорту, але провідна роль у перевезенні пасажирів та вантажів належить автомобільному й залізничному транспорту. Вона забезпечує не тільки внутрішні перевезення, а й транзити, оскільки країна знаходиться в центрі Європи. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і трансєвропейських швид-кісних залізниць. Вантажо- і пасажироперевезення здійснюються заліз-ницями, автошляхами і водними шляхом. На водний транспорт припадає 1/5 вантажоперевезень, що виділяє країну за цим показником в Європі. Найважливішу роль відіграє річкова система Рейну. Канал Рейн – Ведер дав вихід Руру до Північного моря а межах державної території. середньо німецький канал, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Збудовані у 90-х роках канал Рейн-Майн-Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи транс-європейську водну магістраль. З північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канал, що за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Паромні переправи сполучають Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою. До другої світової війни найважливішим транспортним вузлом був Берлін, але за роки існування двох Німеччин він втратив свою роль. Основний транспортний коридор проходить по осі Рейну. Є локальні транспортні вузли. Найбільші – Гамбург, Лейпциг, Мюнхен, Госток та інші. Найбільший повітряний вузол – Франкфурт-на-Майні. В країні зареєстровано майже 42 млн. легкових і 2,6 млн. вантажних автомобілів. Країна вкрита густою мережею швидкісних автомагістралей високого класу. ФРН має потужний морський флот, який обслуговує частину зовнішньої торгівлі.

Найбільший аеропорт Німеччини – це Міжнародний Рейн-Майнський аеропорт Франкфурта-на-Майні. По кількості пасажирів (в 2006 році 52 810 683 людей) він посідає третє місце в Європі, після лондонського Хітроу (Heathrow Airport/London Heathrow Airport) (67 530 197 пасажирів в 2006 році)) і паризького Шарль-Де-Голь (Aéroport Roissy-Charles-de-Gaulle) (56 849 567 пасажирів в 2006 році)). По вантажоперевезеннях займає друге місце в Європі, уступаючи тільки паризькому Шарль-Де-Голь. Аеропорт Франкфурта-на-Майні був одним із перших аеропортів, де почали застосовувати автоматичну систему сортування багажу.

Система комунікацій  країни основується на цифрових технологіях. Порівняно з іншими промислово розвинутими країнами у суспільстві ФРН пропозиції мережі інтернет відносно пізно стали важливим фактором розвитку. Ключем до цього розвитку були, з одного боку устаткування приватними особами своїх домівок персональними комп′ютерами (ПК), але з іншого боку, також і соціально-економічне середовище.

У 2000 році кожен другий домашній бюджет Федеративної Республіки (53%) використав гроші на придбання щонайменше одного компактдискового плеєра , але в той же час тільки кожен п′ятий (21%) на придбання ПК. У 2003 р. вже у 67% домашніх бюджетів було витрачено кошти на ПК, кількість користувачів інтернету досягла цифри біля 33 мільйонів. Паралельно до цього процесу вже й Федеральний уряд обіцяв цій галузі, в якій зайнято зараз біля 800.000 працівників, додаткові імпульси для розвитку. До бажаного отримання близько 10000 спеціалістів у галузі інформаційної техніки за ініціативою ”зелена карта” додався також фактор професійного навчання в цій сфері, яке було підсилено і розширено.

Одночасно з цим блискавичним розвитком зросло також очікування комерційних досягнень в онлайновому  просторі. У супроводі відповідних процесів пропагувалось ведення своїх банківських угод напряму (Direct-Banking) і замовлення товарів та послуг в інтернеті. Однак обсяг операцій і очікувані суми від рекламної діяльності в багатьох галузях мали показники набагато нижчі за авізовані. Це стосувалось у медійному просторі в однаковій мірі як книжкового сектора (Амазон-Amazon), так і федеральних друкованих видань і телестудій, які послідовно вибудовували свої вебсторінки і постійно оптимізували їх. Хоча щомісячні відвідування онлайнових пропозицій на вебсторінці інформаційного журналу “Шпігель” (34 млн. у березні 2003), АОЛ (AOL) (23 млн.) і РТЛ (RTL) (15 млн.) виглядають імпозантно, все ж порівняно з значними витратами доходи й до цього часу залишаються скромними.

З оглядом на затишшя в традиційних медійних галузях (друкарство, телебачення, радіо) комерційні пропонувачі послуг в інтернеті виявилися напрочуд стійкими до кризи і змогли послідовно покращувати базу своєї діяльності. У першому кварталі 2004 зросли брутто обороти в рекламі до 66,8 млн. євро (+ 37% порівняно з минулим роком), що відповідає близько 1,7% загального обороту в рекламі. Тим часом кожний п′ятий німець купує в мережі інтернет і приніс галузі у 2003 році біля 8 міліардів євро, у 2004 р., не зважаючи на спад у торгівлі в роздріб, очікується приріст у 40% і товарообіг у 11 міліардів євро. Першим в галузі є онлайновий аукціон еБей (eBay) (з річним оборотом у 3 міліарди євро у 2003р.), за ним йде Амазон (книги, компакт-диски). Улюбленим товаром в інтернетній торгівлі вважаються книги, одяг і звуконосії, а також програмне забезпечення до персональних комп′ютерів, а також послуга бронювання місць у готелях.

Кращому комерційному використанню онлайнових пропозицій та користуванню інтернетом стоять на заваді (і не тільки) в Федеративній Республіці насамперед фінансові аспекти поряд з часовим бюджетом. Дослідження, проведені серед користувачів інтернет, показали, що пропозиції онлайн слугують насамперед як додатковий засіб, і що вони далеко не так інтенсивно використовуються, як їх “класичні” конкуренти. В той час, як середньостатистичний громадянин Федеративної Республіки Німеччина кожного дня добрі три години має включеним телевізор, три з половиною години слухає радіо і 30 хвилин читає газету, і тільки 8% від загального користування засобами масової інформації він витрачає на інтернет, хоча тенденція щодо користування інтернетом зростає. У перспективі очікується більше використання інтернету за рахунок коштів на друковану продукцію, тому що інтернет та радіо/телебачення краще доповнюють одне одного.

Перші місця серед  можливостей використання інтернету  займають відправлення і написання  електронних листів (80%) та ціленаправлений  пошук інформації (59%), банківські операціїї  на дому так само, як і новини про  економіку та біржу мають попит у 31% користувачів. При цьому необхідно підкреслити, що за останні п′ять років змінилося ставлення до користування інтернетом. Якщо у 1997 році тільки 27% користувачів користувались інтернетом вдома, а 59% на робочому місці чи в університеті, то сьогодні майже кожен другий (48%) спілкується у чаті і шукає інформацію біля домашнього дисплея і майже кожний (91%) на робочому місці за даними аналізу, проведеного на замовлення радіо “Зюдвест”.

1.2.4. Обсяги виробничих  потужностей

 

На межі ХХ-ХХІ ст. ФРН  є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце  в світі услід за США і Японією. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН  становить 36,5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці - 39%. Німеччина займає 5-е місце в світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії - захід Рурського кам'яновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді й інших центрах на периферії Рурського району. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості - Мюнхен; другий - Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.