Німеччина у світовій економіці

 

Індекс чистої торгівлі =  (EX-IM) / (EX+IM)

NT 2005  = (731,24 - 641,12 )/(731,24 + 641,12)= 90,12/1372,36 = 0,066

NT 2004 = (671,17 - 605,11  )/(671,17 + 605,11)= 66,06/1276,28 = 0,052

NT 2003 = (617,87 - 582,03  )/(617,87 + 582,03)= 35,84/1199,90 = 0,030

Отже, експорт покриває імпорт протягом останніх років, спостерігається тенденція щодо збільшення покриття експортом імпорту.

2.3. Аналіз структурних показників (товарна та регіональна структура експорту/імпорту товарів і послуг)

 

Економіка ФРН характеризується високим рівнем інтернаціоналізації  виробництва. Сім галузей промисловості (загальне машинобудування, автомобілебудування, точна механіка й оптика, виробництво ЕОМ та конторського обладнання, виробництво музичних інструментів, текстильна та шкіряна промисловість) вивозять за кордон більше половини продукції, що випускається ними. Багато експортних галузей є одночасно й крупними імпортерами.

За обсягом експорту ФРН займає друге місце в світі. Більше 55% експорту припадає на чотири товарні групи - автомобілебудування, загальне машинобудування, хімічні товари та електротехнічні товари. Добре розвинуте виробництво інструментів, приладів, в тому числі оптичних. Попитом в Європі користуються виготовлені в Німеччині музичні інструменти, хутряні вироби, фарби, мережива, поліграфічна продукція, мисливська зброя; країна посідає перше місце в Європі за випуском картону і паперу, за виробництвом пива Німеччина поступається тільки США, а за експортом пива утримує перше місце в світі.   Німеччина займає провідне місце в експорті текстиля - біля 12% світових постачань і третє місце в світі після КНР та Італії в експорті одягу - 6-7%. Країна займає четверте місце за експортом сільськогосподарської продукції після США, Франції й Нідерландів, будучи одночасно найбіль-шим її імпортером. Основу експорту складають молочні і м'ясні продукти. Німеччина займає друге місце в Європі (після Італії) і третє місце у світі (після США та Італії) у виробництві меблів. За обсягом меблевого експорту Німеччина поступається тільки Італії в Європі й Китаю та Італії у світі. При цьому Німеччина виступає найбільшим імпортером меблів у Європі й займає друге місце за величиною імпорту меблів у світі після США.  Таким чином, у Німеччині найбільший ринок меблів у Європі й другий у світі після США. За підсумками 2005 року загальний обсяг експорту склав понад 6 млрд. євро або біля третини від річного обороту меблевої промисловості Німеччини. Порівняно з попереднім роком обсяг експорту збільшився на 5,9%. Основними експортними ринками традиційно є сусідні з Німеччиною країни: Нідерланди, Австрія, Швейцарія, Франція. У той же час, з року в рік збільшуються продажі в країни Східної Європи та Азії. Так, експорт меблів до Росії збільшився у 2005 році в порівнянні з попереднім роком на 24% до 109 млн. євро, експорт меблів до Чехії - на 21% до 181 млн. євро.

 

 

 

Товарна структура  експорту товарів Німеччини, 2005 рік, у % до загальної суму експорту товарів

 Товарна структура імпорту товарів Німеччини, 2005 рік, у % до загальної суми імпорту товарів

                                               

Товарна структура експорту (1 діаграма) та імпорту (2 діаграма) товарів Німеччини, 2005 рік, у % до загальної суми імпорту товарів

2.4. Аналіз показників інтенсивності (К_е; К_і; Обсяг експорту/імпорту та ЗТО на душу населення)

 

К_{е =}  ЕХ/ ВВП * 100%

К експ. 2005 = 731,24/2,362,000 *100%=31 %

К експ. 2004 = 671,17/2,288,300*100%=29,3 %

К експ. 2003 = 617,87/2,219,000*100%=27,8%

 

К _ім..=  ІМ/ ВВП * 100%

К імп. 2005 = 641,12/2,362,000*100 = 27,1%

К імп. 2004 = 605,11/2,288,300* 100%=26,4 %

К імп. 2003 = 582,03/2,219,000* 100% = 26,2%

Простежується тенденція  щодо збільшення імпортної квоти, також  збільшується і експортна квота.

 

ЕХ на душу нас 2005 = 731,24/ 33,989 = 21,51 дол. на чол.

ЕХ на душу нас 2004 = 671,17/ 33,589 = 19,98  дол. на чол.

ЕХ на душу нас. 2003 = 617,87/ 33,141 = 18,64 дол. на чол.

ЕХ на душу населення  зростає через те, що темпи зростання  ВВП значно перевищують темпи  зростання населення.

 

ІМ на душу нас. 2005 = 641,12/33,989 =18,86 дол. на чол.

ІМ на душу нас. 2004 = 605,11/33,589 = 18,00дол. на чол.

ІМ на душу нас. 2003 = 582,03/33,141 =17,56 дол. на чол.

ЕХ на душу населення зростає більш високими темпами, ніж ІМ на душу населення.

 

ЗТО на д. нас. 2005 =  1372,36/ 33,989 = 40 дол. на чол.

ЗТО на д. нас. 2004 =  1276,28/ 33,589 = 38 дол. на чол..

ЗТО на д. нас. 2003 =  1199,90/ 33,141 = 36 дол. на чол..

Отже, ЗТО на душу населення  зростає через зростання обсягів  зовнішньої торгівлі і несуттєве  зростання населення.

3. Стан та  перспективи зовнішньоторговельного  співробітництва Німеччини з Україною

 

З моменту проголошення незалежності Україна почала вживати  енергійні заходи по встановленню і  розвитку зовнішньої торгівлі з Німеччиною. З огляду на економічний розвиток Німеччини, її потенціал, на її місце  серед інших розвинутих країн Заходу торговельно-економічні відносини з нею, безумовно, мають пріоритетне значення. У галузі зовнішньої торгівлі Німеччина була і залишається одним з найважливіших партнерів України, на неї припадає близько 7% загального обороту(торговельний оборот у 2005 році склав 4670,5 млн.дол.) нашої держави.  Варто зауважити, що серед 27 держав ЦСЄ та СНД тільки три (Росія, Словенія, Словаччина) спромоглися досягти позитивного торговельного балансу з Німеччиною. Фактично  щорічний обсяг торгівлі між Україною Німеччиною становив близько 669 млн дол, у якому експортна частка України була близько 228 мільйонів. Такий обсяг експорту взагалом характерний для невеликої країни, що розвивається, проте за своєю товарною структурою він був подібний до експорту високого розвинутих країн.

Питома вага України  у зовнішній торгівлі Німеччини  складає зараз майже 0,2 відсотка. Головним чином з України до Німеччини експортуються товари промислового сектора, їх питома вага у структурі експорту складає близько 90 %. Провідне місце загального українського експорту посідають текстильні вироби і одяг , виготовлені переважно із давальницької сировини (33%), дру-ге вироби фармацевтичної та хімічної промисловості (13%), а також вироби з заліза та сталі (13%). На вироби харчової промисловості припадає 8,5%. У німецькому експорті до України також переважають товари промислового сектора з питомою вагою близько 90%.

Перше місце посідають  машини (27%), друге - транспортні засоби (12%), далі сировина та вироби хімічної й фармацевтичної промисловості (10%), електротехнічні вироби (10%) і текстиль (9%). На продукти харчової промис-ловості припадає 10%. Для забезпечення німецького експорту до України через гарантії фірми «Гермес» щорічно створюється фонд розміром у 300 мільйонів німецьких марок. Передумовою надання гарантій є відповідні гарантії уряду України. Однак слід зважити на те, що становлення економічних і торговельних зв'язків між нашими державами відбувається у складних умовах стагнації внутрішньої кон'юнктури Німеччини, особливо у іі західних землях, та загальної кризи господарства України. Тому налагодження ефективних комерційних і виробничих зв'язків між фірмами і установами, підприємствами і підприємцями, створення СП,торговельних представництв потребує наявності відповідних умов для співробітництва, підписання необхідних договорів та угод, міжнародних контактів різних рівнів.  Торгівля між Україною та Німеччиною перебуває на переломному етапі товарообмін зазнає значних змін. але, як уявляється, поки що не виникла така його структура, яка була б взаємовигідною для національних економік обох сторін і відповідала їх потенційним можливостям. Головною задачею зовнішньоторгівельної політики України є подолання негативного сальдо торгового балансу України з Німеччиною, а також збільшення частини готових виробів в у структурі українського експорту. Наявність негативного сальдо у зовнішньоторгівельному обороті України з Німеччиною свідчить про те, що українські товари в цей час менш конкурентоздатні в порівнянні з продукцією німецьких виробників. За останнім часом активізувалася робота по сертифікації української продукції, впровадженню нових технологій, організації спільних виробництв. Реалізація цих і інших заходів вплине істотний чином на підвищення конкурентоздатності українських товарів і прискоренню термінів їх просування на ринки Німеччини. Аналізуючи динаміку зміни стану зовнішньої торгівлі України і Німеччини, можна констатувати, що є перспективи для їх подальшого розвитку. Основою цього є поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків, здійснюване не тільки на міжурядовому рівні але і окремими підприємствами України і Німеччини. У структурі зовнішньої торгівлі  Німеччини Україна посідає 51-е місце у списку країн-імпортерів та 40-е як експортер. Основу товарного імпорту з ФРН складає механічне обладнання; наземні транспортні засоби, крім залізничних; електричні машини і устаткування; полімерні матеріали, плачтмаси  Динаміка розвитку структури товарообігу наведено у таблиці 2. При цьому слід звернути увагу на тенденцію зростання від`ємного сальдо

Таблиця 2

Показники зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Німеччиною

 

	Експорт		Імпорт		Сальдо
	тис.дол. США	% до 2006 р.	тис.дол. США	% до 2006 р.
Усього(2005р.)	34286748,26	104,96	36141094,96	124,64	-1854346,70
Європа(2005р.)	1089274,05	92,59	12670066,96	128,15	-1777392,91
ФРН (2005р.)	1286236,92	68,02	3384244,01	122,06	-2098007,09
ФРН (2004р.)	1891042,57	132,86	2731840,53	120,17	-840797,96
ФРН (2003р.)	142824,22	У 1,9 р.б.	2273457,87	137,10	-849633,65
ФРН (2002р.)	755422,38	106,27	1658209,57	120,14	-902787,19

 

Джерело: Державний комітет статистики України

 

За обсягом прямих інвестицій Німеччина є для України  важливим донором – 631,6 млн.дол. станом на 01.01.2005 року (3-є місце серед  країн ЄС)  і  5505,5 млн.дол. станом 01.01.2006 року.                                                                      Крім того, Німеччина, незважаючи на економічні проблеми, надає найбільшу після США двосторонню допомогу Україні.                                                        

За обсягом прямих інвестицій Німеччина є для України важливим донором – 631,6 млн.дол. станом на 01.01.2005 року (3-є місце серед країн ЄС)  і  5505,5 млн.дол. станом 01.01.2006 року.                                                                      Крім того, Німеччина, незважаючи на економічні проблеми, надає найбільшу після США двосторонню допомогу Україні.                                                        

Аналіз сучасного стану  українсько-німецької торгівлі показує, що в загальному товарообороті України  і ФРН у 2003-2005р.р. торгівля товарами у матеріальній формі займала  91,5%, а торгівля товарами  у формі послуг -  8,5%. Таким чином ,  українсько-німецька зовнішня торгівля більше ніж на 90% відноситься до сфери матеріального виробництва, тоді як торгівля послугами займає зовсім незначну частину.

Аналіз товарної структури  зовнішньої торгівлі України показує, що найбільшу питому вагу в загальному експорті товарів до ФРН займали  метали та вироби з них (39,1%), включаючи  мідь та вироби з неї – 17,1%, чорні  метали – 12,8%; текстиль і текстильні вироби (28,5%); продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (7,3%).  Україна ви-ступає у торгівлі з Німеччиною виключним експортером товарами текстиль-ної промисловості (93,3%) та продукції металургійної промисловості (58,4%), виключним імпортером - продукція машинобудування (-75,1%) і хімічної промисловості (-59,3%). Найбільшу питому вагу в імпорті товарів з ФРН  займає продукція машинобудування (понад 35%); пластмаси та вироби з них (5,4%); мінеральне паливо (4,9%). В загальних обсягах імпорту продукція, що спрямовується на задоволення потреб вітчизняного виробництва, забезпечення його функціонування займає майже половину.    Протягом 2000-2006 рр. товарна структура українсько-німецької зовнішньої торгівлі не зазнала суттєвих змін. Український експорт до ФРН та, відповідно, імпорт з цієї країни формувалися переважно з промислових виробів. Україна за структурою експорту і надалі залишається монокультурною державою, експорт якої на 3/5 формується із товарів текстильної та мета-лургійної промисловості. В той же час на європейський ринок вона прак-тично не експортує високотехнологічні конкурентноздатні товари. Протягом досліджуваного періоду структура українського експорту до ФРН була і , на на жаль, залишається неефективною. В імпорті переважають товари, які в достатній кількості виробляються або можуть вироблятись в Україні.

Аналіз українсько-німецької  торгівлі послугами показує, що майже  на 80% український експорт послуг формується за рахунок надання транспортних (понад 63%) та ділових, професійних і технічних (13-18%) послуг. В свою чергу  імпорт послуг з Німеччини складається також більшою частиною із транспортних послуг (22-31%), ділових, професійних і технічних послуг (15-22%), державних послуг (20-25%), фінансових послуг (15%). Незважаючи на більшу різноманітність номенклатурних позицій імпорту послуг з Німеччини, у вартісних обсягах експорт послуг з України майже вдвічі перевищує їх імпорт, за рахунок чого формується позитивне торговельне сальдо. У географічній структурі української зовнішньої торгівлі Німеччина була і залишається важливим зовнішньоторговельним партнером України серед інших країн світу і регіону, роль якої протягом останніх років помітно зросла. Так, на початок досліджуваного періоду (2004 р.) частка Німеччини у зовнішній торгівлі України товарами становила 3,5% в експорті і 7,1% в імпорті, у зовнішній торгівлі послугами – відповідно 2,2% та 3,1%. А вже у 2006 р. ці показники виглядали наступним чином: у зовнішній торгівлі товарами – 5,5% в експорті і 8,7% в імпорті, у зовнішній торгівлі послугами – 5% в експорті і 8,5% в імпорті.