Інтегрування України в світогосподарський простір

       Досить  серйозні можливості існують для значного розширення експорту послуг, насамперед науково-технічних, інжинірингових, туристичних (особливо за рахунок включення в світову туристську систему таких регіонів, як Карпатський та Крим), транспортно-експедиційних. Повинно відбутися істотне збільшення обсягів продажу ліцензій на запатентовані технічні рішення і ноу-хау, насамперед у тих сферах, де Україна не має реальних можливостей їх використання у власному виробництві або таке використання недостатньо ефективне.

       Разом з пріоритетною увагою щодо ефективної експортної політики необхідно зосередитись і на прогресуючому впровадженні в практику взаємних економічних відносин, їх найбільш сучасних форм, що ведуть до тісної взаємодії економічних потенціалів України з країнами Світу. Тут насамперед мова йде про розвиток міжнародної промислової і науково-технічної кооперації.

       Звичайно, за нинішніх умов основні потенційні можливості для розвитку кооперації України з країнами Світу можуть концентруватися лише в досить обмеженій  кількості галузей науково-технічного співробітництва.

       При цьому необхідно враховувати  той факт, що в світі останнім часом у галузі науково-технічної  політики спостерігається тенденція до більшого урахування потреб ринку і до орієнтації на можливості практичного застосування наукових розробок. В зв’язку з цим важливим елементом економічного зростання України в перспективі може бути встановлення кооперативних зв’язків як з відомими фірмами і науковими центрами, так і з невеликими та середніми компаніями, в тому числі “венчурними”, що займаються питаннями розробки окремих передових технологій та їх швидким впровадженням  у  виробництво. Проте  на  перших  фазах  налагодження  такої  взаємодії можливе лише вибіркове застосування моделі науково-виробничої кооперації, при якій сфера виробництва буде представлена головним чином фірмами з країн  Західної Європи

       Головною  перспективою стосовно науково-технічної  кооперації України з країнами Західної Європи є підключення України  до робіт, спрямованих на вирішення  фундаментальних науково-технічних  проблем і досягнення на цій основі якісно нового рівня виробничого  потенціалу, участь у створенні і  роботі міжнародних дослідницьких  центрів.

    Отже, європейська інтеграція передбачає складний і тривалий процес внутрішнього реформування, а також реформування відносин із третіми сторонами. До інтеграційного процесу належать багато обов'язкових  стадій, які має пройти будь-яка  країна, що має намір навіть у  майбутньому стати складовою  єдиної Європи. Це стосується і України: зволікання не додає дивідендів, а  лише ускладнює процедури узгодження. Сам процес інтеграції повинен допомогти  Україні розвинути сильнішу економіку, підвищить ефективність системи  демократії та рівень внутрішнього розвитку. Звичайно, сильна економіка, ефективне  господарювання потрібні, незалежно  від того, до якого союзу країна воліла б пристати. Радше навпаки: чим вищий рівень економічної  динаміки продемонструє країна, тим  бажанішим партнером вона зможе  стати у міжнародних відносинах.Загалом  оцінюючи досягнення України у процесі  європейської інтеграції, зазначимо, що відбулось часткове входження України  до означених структур, закладено  підвалини для подальшої інтеграції в європейський економічний простір  і сферу безпеки. 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

    Україна як незалежна держава об’єктивно не може стояти осторонь міжнародних  інтеграційних процесів і повинна  обрати свій шлях у цьому процесі. На сьогоднішній день перед країною  постають завдання ефективного входження  у світову економіку на основі загальних принципів, вироблених світовим співтовариством, проте з обов’язковим урахуванням національної специфіки, з метою реалізації національних інтересів через взаємовигідне  співробітництво з іншими країнами.

     Міжнародна  інтеграція — це вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної торговельно-економічної політики.

     У теорії інтеграції виділяється ряд напрямків, які відрізняються перед усе різними оцінками інтеграційного механізму. Це неолібералізм, корпораціоналізм, структуралізм, неокейнсіанство, диріжистські напрямки та ін., але незважаючи на глибину сучасної наукової думки щодо різних аспектів створення передумов для включення країн в процеси інтеграції, питання визначення напрямків інтеграційної взаємодії і розробки відповідних механізмів залишаються недостатньо дослідженими.

     Україна є великим і динамічно зростаючим ринком Східної Європи, який характеризується великою кількістю споживачів (46 мільйонів), стратегічно зручним  географічним розташуванням, широко розвиненою транспортною інфраструктурою, високим  науково-освітнім потенціалом, розвиненими  високо- технологічними галузями і  наявністю кваліфікованої конкурентноспроможної  робочої сили.

         На даному етапі Україна здійснює економічну і торгівельну взаємодію із більш як 150-ма країнами світу з різною інтенсивністю. Серед напрямів економічної інтеграції можна виділити азіатський, американський, африканський, східноєвропейський, західноєвропейський вектори. Пріоритетним серед них для України є західноєвропейський вектор, представлений країнами Європейського союзу.

     Але на шляху інтеграції у світовий економіку  стоїть і чимало проблем, основними  з яких є низька конкурентоспроможність української продукції, неефективна  структура вітчизняного експорту і  як наслідок від’ємне зовнішньоторговельне сальдо. не надто сприятливий інвестиційний  клімат, певні законодавчі перешкоди  та інші. Вони потребують негайного  вирішення, інакше будуть надалі продовжувати гальмувати процеси інтеграції України  у світовий економічний простір.

    Сам процес інтеграції повинен допомогти  Україні розвинути сильнішу економіку, підвищить ефективність системи  демократії та рівень внутрішнього розвитку. Звичайно, сильна економіка, ефективне  господарювання потрібні, незалежно  від того, до якого союзу країна воліла б пристати. Радше навпаки: чим вищий рівень економічної  динаміки продемонструє країна, тим  бажанішим партнером вона зможе  стати у міжнародних відносинах. Загалом оцінюючи досягнення України у процесі європейської інтеграції, зазначимо, що відбулось часткове входження України до означених структур, закладено підвалини для подальшої інтеграції в європейський економічний простір і сферу безпеки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Власюк О.С. Експортна стратегія України як чинник конкурентної боротьби на світовому ринку//Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. - №4. – С. 20-27.
2. Дедеркал Г.П. Напрямки інтегрування України в сучасну світову економічну систему// Актуальні проблеми економіки, 2008. – №8, - С. 64-66.
3. Мартиненко В.Ф. Залучення зовнішніх інвестицій в економіку України: методологічний аспект// Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. - №4. – С. 91-97.
4. Пирожков С.І. Східноєвропейський геоекономічний вектор зовнішньої політики України// Формування ринкових відносин в Україні, 2008. - №6.- С. 145-151.
5. Стеценко Ж.В. Формування експортного потенціалу в Україні// Економіка та держава, 2008. - №7. – С. 22-25.
6. Тульчинська С.О. Місце України за міжнародними рейтингами конкурентоспроможності// Формування ринкових відносин в Україні, 2008. - №8. – С. 30-35.
7. План дій Україна-ЄС// прийн. 2005 року.
8. Офіційний сайт Держкомстату України [ Електронний ресурс ]. - Режим доступу до сайту : http://www.ukrstat.gov.ua
9. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського [ Електронний ресурс] : http://www.nbuv.gov.ua
10. Основи економічної теорії/ За ред. С.В. Мочерного: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Видавничий центр „Академія”,2002.-472с.(Альма-матер) Єщенко П.С., Палкін Ю.І.Сучасна економіка:Навч.посіб.-К.: Вища шк.,2005.-325 с.
11. Підручник з міжнародної економіки. Автор Дахно I.I. 74 c.
12. Козак Ю.Г., Логвінова Н.С., Ржепішевський К.І. Основи міжнародної торгівлі: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 377 с.
13. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – К.: Знання, КОО, 2001. – 305 с.
14. Несторенко О. Створення зони вільної торгівлі та її наслідки для України // Економічний вісник, №7, 2004р. – с.17-19
15. Парасій К. Україна на ринку ЄС: тенденції та перспективи // Сучасна торгівля, №1, 2005р. – с.10-14
16. Потапенко П. Стратегія євроінтеграції та питання участі України у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП) // Економічний вісник, №8, 2004р. – с.19-22
17. Фіалко А. Проблеми та перспективи співпраці України з ЄС // Національна безпека і оборона, №9, 2004р. – с.15-19
18. Шевченко Ф. Економічна iнтеграцiя та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС // Економічний вісник, №1, 2005р. – с. 16-18
19. Смолий Е. Приоткрылась дверь в Европу // Деньги ua, № 25-26, 2007р. –

      с.8-9

20. Бадрак В. Європейські перспективи української оборонки // «Дзеркало тижня», №24, 2007р. – с.4
21. Смілевський А. Двері в об’єднану Європу не зачинені // Високий замок, № 110, 2007р. – с.1
22. Базилевич В., Базилевич К., Баластрик Л.; Макроекономіка, Підручник. – К.: «Знання» 2006. – с.623
23. Заболоцький Б. Ф.; Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 368с. (Альма-матер).
24. Будкін В. Україна на геоекономічних перехрестях // Національна безпека і оборона, №3, 2004р. – с.27-30
25. Литвин В. Економічні аспекти ролі України у формуванні Європи сьогодення та Європи майбутнього // Національна безпека і оборона, №5, 2004р. – с.4-8
26. Марченко А. Регіональна політика Європейського Союзу: історія і сучасність // Світова економіка, №5, 2004р. – с. 24-27

 

Додаток А 

      Таблиця 1

«Динаміка зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС» [8]

(млрд. дол.) 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток Б 

     Таблиця 2

«Зовнішня торгівля між Україною та країнами СНД» [8]

(млрд. дол.) 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток В

Рис. 2 «Динаміка  частки зовнішньоторговельного обороту  України з країнами світу» [8]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток Д

     Таблиця 3

«Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну»

(млн  дол.) [8]