Оцінка якості стратегії України за останні 10 років

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 19:47, курсовая работа

Описание

За часів існування Радянського Союзу Україна володіла потужним промисловим потенціалом, основу якого складали добре розвинені машинобудування, металургія і металообробка, а також ряд інших галузей. У період з 1992-1999 в українській економіці спостерігалося падіння виробництва у всіх галузях, а реальний ВВП країни скоротився на 55.4%. І лише в кінці 1999 року було відмічено позитивне зростання економіки і з цієї миті економіка України демонструє стійке зростання. У 2000 році ВВП зріс на 5.9%, в 2001 році - на 9.2%, в 2002 році - на 5.2%. Наглядно динаміка ВВП України в процентах у 1990—2010 роках на підставі даних Всесвітнього банку приведена на Рис 1.

Работа состоит из  1 файл

Иваниенко Карина - Word 2003 - Оценка якості стратегії України за останні 10 років.doc

— 686.50 Кб (Скачать документ)

     (Джерело: Держкомстат, Національний банк України )

     Загалом за останні 10 років державний борг України зріс з 77 млрд.грн. до 432 млрд. грн., тобто більш ніж в 5 разів.

     

     Рис. 7. Динаміка державного боргу Україні у 2000-2010рр.

     Стрімке нарощування державних запозичень спостерігається починаючи з 2007 року, що є наслідком збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів, кризових процесів у світовій економіці,  важливим фактором є також вплив політичних бізнес-циклів – значне збільшення державних видатків перед виборами.

     У період з 2000 по 2004 зовнішній борг складав  близько 70%, у той час як з 2005 по 2008 рік його частка в запозиченнях країни зросла до 80-90%, що є, безумовно негативною тенденцією до зростання залежності від фінансуючих організацій (Рис.8).

Рис.8. Структура державного боргу України 2000-2010рр.

(Джерело:  Міністерство Фінансів України)

     Кількісні показники динаміки державного боргу, а також існуючий сьогодні дефіцит бюджету, свідчать про негативне явище самовідновлення боргу, оскільки має місце не тільки зростання державного боргу, але й витрат на його обслуговування. Зростання державного боргу сприймається кредиторами як збільшення ризику відносно кредитування держави, що призводить до дорожчання нових запозичень з характерним зростанням бюджетного тягаря, що у подальшому стримує внутрішній попит та економічну базу зростання.

     З 2005 року підтримувалися компрадорський капітал і іноземні інвестори, при цьому основна доля прямих іноземних інвестицій йшла у фінансовий сектор, торгівлю і посередництво. У 2002 р. в промисловість було спрямовано  50,4 % прямих іноземних інвестицій, в 2004 р. — 45,8 %, у 2005 р. — 30,9 %, у 2008 р. — 22,6 %. Доля прямих іноземних інвестицій в основні фонди, які забезпечують розвиток економіки, в 2005 році склала лише 5,0 %, у 2006 р. — 3,7 %, 2007 р. — 3,5 %, за 2008 р. — 5,2 % (на підставі даних Інституту економічних досліджень та політичних консультацій) .

     

     Рис. 9. Прямі іноземні інвестиції до України 2000-2010рр., млн.длр.США.

     (Джерело:  Держкомстат, Додаток 9)

     За даними Держкомстату, негативне сальдо України в зовнішній торгівлі за передкризових 7 місяців 2008 років склало 11 051,3 млн доларів США (за січень-липень 2007 року — 5 111,4 млн), таким чином, збільшившись більш, ніж удвічі. За даними Міністерства фінансів сукупний державний (прямій) і гарантований державою борг України за перше півріччя 2008 року, яке передувало настанню економічної кризи, у валютному вираженні збільшився на 16,6 %, до $28,683 млрд.

     В українській економіці, що демонструвала протягом вересня 1999 р., — вересня 2008 р. позитивну динаміку, в той же час спостерігалися ознаки порушення макроекономічної рівноваги, оскільки зростання не було обумовлене стабільними довгостроковими чинниками. Економічне зростання стало не результатом системних внутрішніх реформ, а наслідком впливу сприятливих чинників короткочасного характеру як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

     Падіння української економіки в 2009 р. стало закономірним підсумком якості економічного зростання в докризовий період, що було обумовлене, переважно, такими чинниками. Це — нарощування негативного зовнішньоторговельного сальдо і зовнішнього боргу, ускладнюючись політичною кризою і кризою споживчого кредитування. У 2009 році згідно з аналізом Всесвітнього банку економіка України різко погіршала із-за негативних умов торгівлі і перепрофілювання потоків капіталу, а найбільший ризик для України представляв фіскальний дисбаланс, що був викликаний падінням бюджетних доходів, витратними бюджетними зобов'язаннями і значними фінансовими потребами Нафтогазу.

     Погіршення економічної ситуації в світі закономірно, враховуючи високий рівень вразливості української економіки, привело до розгортання в нашій країні системної економічної кризи. Істотне зниження обсягів виробництва сталося у всіх основних секторах економіки, окрім сільського господарства (завдяки рекордному урожаю 2008 р.), що привело до падіння ВВП на 20,3% в I кв. і на 17,8% в ІІ кв. 2009 р. в порівнянні з відповідними періодами попереднього року (Рис.1).

     Кризисні явища в банківській сфері почали виявлятися в другій половині 2008 років. Українські банки, особливо, контрольовані іноземним капіталом, мали можливість легко отримати дешеві і, як правило, короткострокові кредити в іноземних банків, і за рахунок цих ресурсів видавати дорожчі і більш довгострокові кредити на Україні. Після початку іпотечної кризи в США, ситуація почала поступово змінюватись, оскільки західні банки вимушені були підвищувати ставки по кредитах (Додаток 10), що привело до дорожчання кредиту українських банків, скорочення кредитування будівництва, особливо житлового.

     Наслідком скорочення доходів і неможливості узяти кредит під час кризи, девальвації гривни (і дорожчання кредитів, узятих в іноземній валюті) стало різке падіння цін на придбання і оренду нерухомості. Криза в будівельній індустрії України стала помітна вже в травні 2008 року, коли знизилися об'єми будівництва (Додаток 11). Спад в будівництві прийняв обвальний характер, зробив неминучим поглиблення кризи в металургії, оскільки будівельна галузь була одним з основних споживачів металу.

     Значна залежність української економіки від експорту, зокрема, продукції металургії, ускладнило протікання кризи. Падіння цін на українську металургійну продукцію було пов'язане із зростаючою конкуренцією виробників з Китаю і сезонним скороченням попиту в основних країнах-споживачах. На початку літа 2008 року зростання цін на чорні метали сповільнилося, а в кінці липня почалося зниження цін на продукцію чорної металургії. На початку жовтня Мінпромполітики України оголосило про початок серйозної кризи в чорній металургії: було зупинено 17 з 36 українських доменних печей, розглядалася можливість повної зупинки роботи підприємств.

     У вересні 2008 року почалося падіння курсу гривні по відношенню до долара США, яке в жовтні переросло в паніку на валютному ринку.  У листопаді-грудні багато комерційних банок в однобічному порядку підняли процентні ставки по раніше виданих валютних і гривневих кредитах — в середньому в півтора рази (Додаток 10). За станом на 11 грудня по офіційному курсу 7,47 грн../долл. валютні кредити лише фізичним особам склали 191,7 млрд гривень, збільшившись з 130 млрд грн. в жовтні виключно за рахунок падіння гривни. З листопада кредитування населення банками практично повністю було припинене.  Протягом 2008 року українська гривня девальвувала на 38 % по відношенню до долара США, що було кращим показником лише в порівнянні з ісландською кроною і сейшельською рупією.

     Із-за економічної кризи, починаючи з вересня, середня заробітна плата зменшувалася. Проте, більш всього знизилися доходи працівників металургійного сектора, машинобудівників і фахівців коксохімічної промисловості, в яких заробітні плати стали знижуватися починаючи з серпня. Середня заробітна плата за даними Державного комітету статистики в 2008 році склала 1806 гривень в місяць (Додаток 12).

     Економічна криза продовжила розвиток протягом 2009 року. За січень-квітень 2009 року падіння промислового виробництва на Україні склало 31,9 % порівняно з середнім показником по СНД 9 %; приріст інфляції склав 19,1 % (у річному численні) порівняно з 14 % інфляція по СНД; об'єм роздрібного товарообігу на Україні впав на 14,4 % при 3 % в середньому по СНД (на підставі даних Статистичного Комітету СНД). Кабінет міністрів заборонив Держкомстату публікувати дані зміни ВВП в I кварталі 2009.

     За даними Всесвітнього банку протягом першого кварталу 2009 року, приток інвестицій в основний капітал знизився на 48,7 %, приток інвестицій в приватний бізнес знизився на 11,6 %, реальний експорт впав на 15,9 %, тоді як зменшення внутрішнього попиту і корекція обмінного курсу зумовили різке скорочення імпорту (-36.6 %).

     Негативне сальдо в зовнішній торгівлі зберігалося кожного місяця в першому кварталі 2009 року, проте істотно знизилося в порівнянні з першим кварталом 2008 року.  Інфляція в січні-травні склала 7,4 % (за аналогічний період 2008 років — 14,6 %), в основному із-за обмежувальних дій Національного банку України, завдяки яким грошова маса за січень-травень зменшилася на 9,2 % (за аналогічний період 2008 років — збільшилася на 8,5 %). (Додаток 13,14) В той же час цей порівняльний успіх виглядав гнітюче на загальносвітовому фоні, оскільки по підсумку першої половини 2009 років на Україні була зафіксований найбільш високий показник інфляції в світі — 8,6 відсотка. Дефіцит держбюджету в першому півріччі 2009 років склав 10,61 мільярда гривень.

     У III кварталі Держкомстат зафіксував двократне — до $432 млн. — прискорення відтоку прямих інвестицій з України. Опит керівництва провідних іноземних інвестиційних компаній, який був проведений в жовтні 2009 року дослідницьким центром компанії Appleton Mayer, показав значне погіршення інвестиційного клімату на Україні.

     За перше півріччя 2009 років в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року скорочення в промисловості склало 30,4 %, при цьому в добувній і оброблювальній промисловості — 32,1 %, хімічною — 33,2 %, у металургії — 41,2 %, машинобудуванні — 46,7 %, об'єми будівництва скоротилися на 54,3 %, вантажообіг транспорту — на 33,3 %, пасажирообіг — на 22,3 %, експорт — на 43,6 %, імпорт — на 51,3 %, оптова торгівля — на 23 %, роздрібна торгівля — на 15,9 %. За перше півріччя 2009 років загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно до відповідного періоду 2008 років виросло на 3,8 %.  Не дивлячись на загальне падіння промислового виробництва за підсумками першого півріччя в цілому, вже в травні почався його невеликий приріст до попереднього місяця (1,3 %), і зростання продовжилося в червні (3,1 %) і липні (4,9 %), при цьому основним «локомотивом» промислового зростання була металургія. В цілому за перше півріччя 2009 року за даними Держзовнішінформу постачання українського прокату в США знизилися на 70 % (до 2,86 мільйонів тонн), у ЄС — на 50 % (до 1,43 мільйонів тонн), на Близький Схід — на 10 % (до 0,5 мільйонів тонн), на внутрішній ринок України — знизилися на 60 відсотків, проте до Китаю — різко виросли (у 90 разів, до 0,9 мільйонів тонн). (Додаток 16) Збільшення експорту металопрокату до Китаю було пов'язане з низькою собівартістю української продукції. У липні 2009 року металургійні підприємства України збільшили випуск сталі на 16 % в порівнянні з попереднім місяцем, що дозволило сподіватися на закінчення кризи в цій галузі.

     В 2010 році в Україні за оцінкою Держкомстату відбулося зростання ВВП на 4,2 відсотка порівняно з 2009 роком. Падіння у 2009 році становило 14,8 відсотка, що стало одним з гірших показників динаміки ВВП в світі. (Рис 1) За той же рік промислове виробництво впало на 25,0 % (сильніше падіння було лише в Ботсвані і Естонії).(Рис 2)

     Проводячи міжнародні порівняння ВВП слід зазначити, що Україна у 2010 році потрапила до групи країн світу, в яких відбувалось  відновлення економічного зростання. (Табл. 1)

Таблиця 4

Індекси фізичного обсягу ВВП по окремих  країнах світу, у відсотках порівняно з попереднім роком

Країна 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Швеція 3,2 4,3 3,3 -0,6 -5,3 5,5
Україна 2,7 7,3 7,9 2,3 -14,8 4,2
Японія 1,9 2,0 2,4 -1,2 -6,3 3,9
Польща 3,6 6,2 6,8 5,1 1,7 3,8
Німеччина 0,8 3,4 2,7 1,0 -4,7 3,6
Фінляндія 2,9 4,4 5,3 0,9 -8,2 3,1
США 3,1 2,7 1,9 0,0 -2,6 2,8
Швейцарія 2,6 3,6 3,6 1,9 -1,9 2,6
Данія 2,4 3,4 1,6 -1,1 -5,2 2,1
ЄС-27 2,0 3,2 3,0 0,5 -4,2 1,8
Нідерланди 2,0 3,4 3,9 1,9 -3,9 1,7
Литва 7,8 7,8 9,8 2,9 -14,7 1,3
Великобританія 2,2 2,8 2,7 -0,1 -4,9 1,3
Словенія 4,5 5,9 6,9 3,7 -8,1 1,2
Норвегія 2,7 2,3 2,7 0,8 -1,4 0,4
Іспанія 3,6 4,0 3,6 0,9 -3,7 -0,1
Румунія 4,2 7,9 6,3 7,3 -7,1 -1,3
Ісландія 7,5 4,6 6,0 1,4 -6,9 -3,5

Информация о работе Оцінка якості стратегії України за останні 10 років