Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 19:47, курсовая работа
За часів існування Радянського Союзу Україна володіла потужним промисловим потенціалом, основу якого складали добре розвинені машинобудування, металургія і металообробка, а також ряд інших галузей. У період з 1992-1999 в українській економіці спостерігалося падіння виробництва у всіх галузях, а реальний ВВП країни скоротився на 55.4%. І лише в кінці 1999 року було відмічено позитивне зростання економіки і з цієї миті економіка України демонструє стійке зростання. У 2000 році ВВП зріс на 5.9%, в 2001 році - на 9.2%, в 2002 році - на 5.2%. Наглядно динаміка ВВП України в процентах у 1990—2010 роках на підставі даних Всесвітнього банку приведена на Рис 1.
(Джерело: Держкомстат, Національний банк України )
Загалом за останні 10 років державний борг України зріс з 77 млрд.грн. до 432 млрд. грн., тобто більш ніж в 5 разів.
Рис. 7. Динаміка державного боргу Україні у 2000-2010рр.
Стрімке нарощування державних запозичень спостерігається починаючи з 2007 року, що є наслідком збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів, кризових процесів у світовій економіці, важливим фактором є також вплив політичних бізнес-циклів – значне збільшення державних видатків перед виборами.
У період з 2000 по 2004 зовнішній борг складав близько 70%, у той час як з 2005 по 2008 рік його частка в запозиченнях країни зросла до 80-90%, що є, безумовно негативною тенденцією до зростання залежності від фінансуючих організацій (Рис.8).
Рис.8. Структура державного боргу України 2000-2010рр.
(Джерело: Міністерство Фінансів України)
Кількісні показники динаміки державного боргу, а також існуючий сьогодні дефіцит бюджету, свідчать про негативне явище самовідновлення боргу, оскільки має місце не тільки зростання державного боргу, але й витрат на його обслуговування. Зростання державного боргу сприймається кредиторами як збільшення ризику відносно кредитування держави, що призводить до дорожчання нових запозичень з характерним зростанням бюджетного тягаря, що у подальшому стримує внутрішній попит та економічну базу зростання.
З 2005 року підтримувалися компрадорський капітал і іноземні інвестори, при цьому основна доля прямих іноземних інвестицій йшла у фінансовий сектор, торгівлю і посередництво. У 2002 р. в промисловість було спрямовано 50,4 % прямих іноземних інвестицій, в 2004 р. — 45,8 %, у 2005 р. — 30,9 %, у 2008 р. — 22,6 %. Доля прямих іноземних інвестицій в основні фонди, які забезпечують розвиток економіки, в 2005 році склала лише 5,0 %, у 2006 р. — 3,7 %, 2007 р. — 3,5 %, за 2008 р. — 5,2 % (на підставі даних Інституту економічних досліджень та політичних консультацій) .
Рис. 9. Прямі іноземні інвестиції до України 2000-2010рр., млн.длр.США.
(Джерело: Держкомстат, Додаток 9)
За даними Держкомстату, негативне сальдо України в зовнішній торгівлі за передкризових 7 місяців 2008 років склало 11 051,3 млн доларів США (за січень-липень 2007 року — 5 111,4 млн), таким чином, збільшившись більш, ніж удвічі. За даними Міністерства фінансів сукупний державний (прямій) і гарантований державою борг України за перше півріччя 2008 року, яке передувало настанню економічної кризи, у валютному вираженні збільшився на 16,6 %, до $28,683 млрд.
В українській економіці, що демонструвала протягом вересня 1999 р., — вересня 2008 р. позитивну динаміку, в той же час спостерігалися ознаки порушення макроекономічної рівноваги, оскільки зростання не було обумовлене стабільними довгостроковими чинниками. Економічне зростання стало не результатом системних внутрішніх реформ, а наслідком впливу сприятливих чинників короткочасного характеру як зовнішнього, так і внутрішнього походження.
Падіння української економіки в 2009 р. стало закономірним підсумком якості економічного зростання в докризовий період, що було обумовлене, переважно, такими чинниками. Це — нарощування негативного зовнішньоторговельного сальдо і зовнішнього боргу, ускладнюючись політичною кризою і кризою споживчого кредитування. У 2009 році згідно з аналізом Всесвітнього банку економіка України різко погіршала із-за негативних умов торгівлі і перепрофілювання потоків капіталу, а найбільший ризик для України представляв фіскальний дисбаланс, що був викликаний падінням бюджетних доходів, витратними бюджетними зобов'язаннями і значними фінансовими потребами Нафтогазу.
Погіршення економічної ситуації в світі закономірно, враховуючи високий рівень вразливості української економіки, привело до розгортання в нашій країні системної економічної кризи. Істотне зниження обсягів виробництва сталося у всіх основних секторах економіки, окрім сільського господарства (завдяки рекордному урожаю 2008 р.), що привело до падіння ВВП на 20,3% в I кв. і на 17,8% в ІІ кв. 2009 р. в порівнянні з відповідними періодами попереднього року (Рис.1).
Кризисні явища в банківській сфері почали виявлятися в другій половині 2008 років. Українські банки, особливо, контрольовані іноземним капіталом, мали можливість легко отримати дешеві і, як правило, короткострокові кредити в іноземних банків, і за рахунок цих ресурсів видавати дорожчі і більш довгострокові кредити на Україні. Після початку іпотечної кризи в США, ситуація почала поступово змінюватись, оскільки західні банки вимушені були підвищувати ставки по кредитах (Додаток 10), що привело до дорожчання кредиту українських банків, скорочення кредитування будівництва, особливо житлового.
Наслідком скорочення доходів і неможливості узяти кредит під час кризи, девальвації гривни (і дорожчання кредитів, узятих в іноземній валюті) стало різке падіння цін на придбання і оренду нерухомості. Криза в будівельній індустрії України стала помітна вже в травні 2008 року, коли знизилися об'єми будівництва (Додаток 11). Спад в будівництві прийняв обвальний характер, зробив неминучим поглиблення кризи в металургії, оскільки будівельна галузь була одним з основних споживачів металу.
Значна залежність української економіки від експорту, зокрема, продукції металургії, ускладнило протікання кризи. Падіння цін на українську металургійну продукцію було пов'язане із зростаючою конкуренцією виробників з Китаю і сезонним скороченням попиту в основних країнах-споживачах. На початку літа 2008 року зростання цін на чорні метали сповільнилося, а в кінці липня почалося зниження цін на продукцію чорної металургії. На початку жовтня Мінпромполітики України оголосило про початок серйозної кризи в чорній металургії: було зупинено 17 з 36 українських доменних печей, розглядалася можливість повної зупинки роботи підприємств.
У вересні 2008 року почалося падіння курсу гривні по відношенню до долара США, яке в жовтні переросло в паніку на валютному ринку. У листопаді-грудні багато комерційних банок в однобічному порядку підняли процентні ставки по раніше виданих валютних і гривневих кредитах — в середньому в півтора рази (Додаток 10). За станом на 11 грудня по офіційному курсу 7,47 грн../долл. валютні кредити лише фізичним особам склали 191,7 млрд гривень, збільшившись з 130 млрд грн. в жовтні виключно за рахунок падіння гривни. З листопада кредитування населення банками практично повністю було припинене. Протягом 2008 року українська гривня девальвувала на 38 % по відношенню до долара США, що було кращим показником лише в порівнянні з ісландською кроною і сейшельською рупією.
Із-за економічної кризи, починаючи з вересня, середня заробітна плата зменшувалася. Проте, більш всього знизилися доходи працівників металургійного сектора, машинобудівників і фахівців коксохімічної промисловості, в яких заробітні плати стали знижуватися починаючи з серпня. Середня заробітна плата за даними Державного комітету статистики в 2008 році склала 1806 гривень в місяць (Додаток 12).
Економічна криза продовжила розвиток протягом 2009 року. За січень-квітень 2009 року падіння промислового виробництва на Україні склало 31,9 % порівняно з середнім показником по СНД 9 %; приріст інфляції склав 19,1 % (у річному численні) порівняно з 14 % інфляція по СНД; об'єм роздрібного товарообігу на Україні впав на 14,4 % при 3 % в середньому по СНД (на підставі даних Статистичного Комітету СНД). Кабінет міністрів заборонив Держкомстату публікувати дані зміни ВВП в I кварталі 2009.
За даними Всесвітнього банку протягом першого кварталу 2009 року, приток інвестицій в основний капітал знизився на 48,7 %, приток інвестицій в приватний бізнес знизився на 11,6 %, реальний експорт впав на 15,9 %, тоді як зменшення внутрішнього попиту і корекція обмінного курсу зумовили різке скорочення імпорту (-36.6 %).
Негативне сальдо в зовнішній торгівлі зберігалося кожного місяця в першому кварталі 2009 року, проте істотно знизилося в порівнянні з першим кварталом 2008 року. Інфляція в січні-травні склала 7,4 % (за аналогічний період 2008 років — 14,6 %), в основному із-за обмежувальних дій Національного банку України, завдяки яким грошова маса за січень-травень зменшилася на 9,2 % (за аналогічний період 2008 років — збільшилася на 8,5 %). (Додаток 13,14) В той же час цей порівняльний успіх виглядав гнітюче на загальносвітовому фоні, оскільки по підсумку першої половини 2009 років на Україні була зафіксований найбільш високий показник інфляції в світі — 8,6 відсотка. Дефіцит держбюджету в першому півріччі 2009 років склав 10,61 мільярда гривень.
У III кварталі Держкомстат зафіксував двократне — до $432 млн. — прискорення відтоку прямих інвестицій з України. Опит керівництва провідних іноземних інвестиційних компаній, який був проведений в жовтні 2009 року дослідницьким центром компанії Appleton Mayer, показав значне погіршення інвестиційного клімату на Україні.
За перше півріччя 2009 років в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року скорочення в промисловості склало 30,4 %, при цьому в добувній і оброблювальній промисловості — 32,1 %, хімічною — 33,2 %, у металургії — 41,2 %, машинобудуванні — 46,7 %, об'єми будівництва скоротилися на 54,3 %, вантажообіг транспорту — на 33,3 %, пасажирообіг — на 22,3 %, експорт — на 43,6 %, імпорт — на 51,3 %, оптова торгівля — на 23 %, роздрібна торгівля — на 15,9 %. За перше півріччя 2009 років загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно до відповідного періоду 2008 років виросло на 3,8 %. Не дивлячись на загальне падіння промислового виробництва за підсумками першого півріччя в цілому, вже в травні почався його невеликий приріст до попереднього місяця (1,3 %), і зростання продовжилося в червні (3,1 %) і липні (4,9 %), при цьому основним «локомотивом» промислового зростання була металургія. В цілому за перше півріччя 2009 року за даними Держзовнішінформу постачання українського прокату в США знизилися на 70 % (до 2,86 мільйонів тонн), у ЄС — на 50 % (до 1,43 мільйонів тонн), на Близький Схід — на 10 % (до 0,5 мільйонів тонн), на внутрішній ринок України — знизилися на 60 відсотків, проте до Китаю — різко виросли (у 90 разів, до 0,9 мільйонів тонн). (Додаток 16) Збільшення експорту металопрокату до Китаю було пов'язане з низькою собівартістю української продукції. У липні 2009 року металургійні підприємства України збільшили випуск сталі на 16 % в порівнянні з попереднім місяцем, що дозволило сподіватися на закінчення кризи в цій галузі.
В 2010 році в Україні за оцінкою Держкомстату відбулося зростання ВВП на 4,2 відсотка порівняно з 2009 роком. Падіння у 2009 році становило 14,8 відсотка, що стало одним з гірших показників динаміки ВВП в світі. (Рис 1) За той же рік промислове виробництво впало на 25,0 % (сильніше падіння було лише в Ботсвані і Естонії).(Рис 2)
Проводячи міжнародні порівняння ВВП слід зазначити, що Україна у 2010 році потрапила до групи країн світу, в яких відбувалось відновлення економічного зростання. (Табл. 1)
Таблиця 4
Індекси фізичного обсягу ВВП по окремих країнах світу, у відсотках порівняно з попереднім роком
Країна | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
Швеція | 3,2 | 4,3 | 3,3 | -0,6 | -5,3 | 5,5 |
Україна | 2,7 | 7,3 | 7,9 | 2,3 | -14,8 | 4,2 |
Японія | 1,9 | 2,0 | 2,4 | -1,2 | -6,3 | 3,9 |
Польща | 3,6 | 6,2 | 6,8 | 5,1 | 1,7 | 3,8 |
Німеччина | 0,8 | 3,4 | 2,7 | 1,0 | -4,7 | 3,6 |
Фінляндія | 2,9 | 4,4 | 5,3 | 0,9 | -8,2 | 3,1 |
США | 3,1 | 2,7 | 1,9 | 0,0 | -2,6 | 2,8 |
Швейцарія | 2,6 | 3,6 | 3,6 | 1,9 | -1,9 | 2,6 |
Данія | 2,4 | 3,4 | 1,6 | -1,1 | -5,2 | 2,1 |
ЄС-27 | 2,0 | 3,2 | 3,0 | 0,5 | -4,2 | 1,8 |
Нідерланди | 2,0 | 3,4 | 3,9 | 1,9 | -3,9 | 1,7 |
Литва | 7,8 | 7,8 | 9,8 | 2,9 | -14,7 | 1,3 |
Великобританія | 2,2 | 2,8 | 2,7 | -0,1 | -4,9 | 1,3 |
Словенія | 4,5 | 5,9 | 6,9 | 3,7 | -8,1 | 1,2 |
Норвегія | 2,7 | 2,3 | 2,7 | 0,8 | -1,4 | 0,4 |
Іспанія | 3,6 | 4,0 | 3,6 | 0,9 | -3,7 | -0,1 |
Румунія | 4,2 | 7,9 | 6,3 | 7,3 | -7,1 | -1,3 |
Ісландія | 7,5 | 4,6 | 6,0 | 1,4 | -6,9 | -3,5 |
Информация о работе Оцінка якості стратегії України за останні 10 років