Організація діяльності міжнародних бірж, аукціонів та торгів

       Аукціони  організовуються підприємствами (фірмами), які спеціалізуються на їх проведенні. Аукціони можуть проводитися підприємствами, для яких торги не є основним видом  діяльності, проте статутом передбачено право на їх проведення. До цієї організаційної форми належать аукціони, що проводяться біржами, салонами художників, музеями, постійно діючими виставками, торговельними організаціями та підприємствами тощо.

       Спеціалізовані  фірми займаються організацією аукціонів і продажем на них аукціонних товарів як за свій рахунок, так і на комісійних засадах і беруть на себе виконання всіх функцій з підготовки та проведення аукціонів. Організацією і проведенням аукціонів можуть займатися і брокерсько-комісійні фірми, які продають на аукціонах товари на комісійних засадах за дорученням своїх клієнтів. Брокерська фірма, що проводить аукціон, може виступати одночасно представником і продавця і покупця. При цьому продавець може не знати покупця, а покупець продавця, але обидва вони знають одного брокера.

       Аукціони  є комерційними організаціями з  відповідним розташуванням приміщень, устаткуванням і кваліфікованими  фахівцями. Управління аукціоном здійснює аукціонний комітет, до складу якого  входять директор аукціону, представники місцевої муніципальної влади. Директору аукціону підпорядковуються виконавчі служби – фінансова, правова, експертна, комерційна, транспортна, загального господарства та ін. Аукціонний комітет розробляє і затверджує правила аукціонних торгів з графіком їх проведення та призначенням ведучого торгів – аукціоніста [16; 138].

       Залежно від порядку організації аукціони бувають:

       1) примусові – які проводяться, як правило, державними організаціями з метою продажу конфіскованих, незатребуваних і неоплачених товарів, закладеного і не викупленого в строк майна;

       2) добровільні – які проводяться за ініціативою власників товарів з метою найбільш вигідного їх продажу [16; 138-140].

       Аукціони  бувають на підвищення або зниження ціни у гласній або таємній формах.

       При так званому аукціоні на підвищення ціни (одностайний аукціон, або англійський) торги починаються з оголошення мінімальної ціни, встановленої продавцем. Після цього покупці роблять добровільні надбавки на величину не нижче за мінімальну надбавку, вказану в правилах проведення торгів. При цьому номер покупця й остаточна ціна гласно оголошується. При негласному (німому) аукціоні покупці подають аукціоністу наперед встановлені знаки згоди на додаткові ціни. Аукціоніст кожного разу оголошує нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення аукціону дозволяє зберегти в таємниці покупці.

       Аукціони  можуть проводитися і на зниження ціни, так звані голландські аукціони («вейдлинг») (Додаток Б). Прикладом «голландського аукціону» може бути аукціон з продажу квітів в Амстердамі. З понеділка по п’ятницю сюди до 8 год. ранку надходять великі партії квітів, продаж яких ведеться відразу в 5-ти великих залах. Квіти рухаються по конвеєру через зал. Оптові покупці сидять за розташованими амфітеатром спеціально обладнаними столами. Перед кожним є кнопка, пов’язана з великим циферблатом, що висить на протилежній стіні, на якому стрілка рухається від максимальної до мінімальної ціни. У міру руху транспортера, на якому встановлені візки з квітами (лотами), що продаються, рухається і стрілка. Для ухвалення рішення даються лічені секунди. Хто першим натисне кнопку, той і набуває право на квіти. Покупка фіксується й оформляється комп’ютером за 15 секунд – від натиснення кнопки до видачі рахунку. Непродані квіти йдуть у компост. Щодня в Амстердамі продається за 4 год. роботи до 12 млн. зрізаних квітів.

       Аукціони  зручні для продавця з наступних причин: концентрований попит на товари; можливість продавати товари за найвищою із запропонованих цін; відсутність необхідності пошуку покупця; використання досвіду та спеціальних знань аукціоністів.

       Зручність аукціонів для покупців полягає в наступному: можливість підбору потрібного асортименту товарів; полегшення орієнтації в кон’юнктурі.

       Для участі в аукціоні кожен бажаючий повинен оформити заявку та пропозицію на висунення товару на аукціон. У пропозиції вказується: повне найменування товару; його короткий опис; характеристика споживчих властивостей і якості; дані про кількість екземплярів; відомості про власника товару [16; 141].

       Експертна оцінка товарів завершується встановленням  стартової ціни. У деяких випадках продавець і працівники аукціонного  комітету можуть домовлятися про  «резервну» ціну, нижче за яку товар не може бути проданий. Всі умови аукціонного продажу товарів фіксуються в аукціонній угоді, яка підписується зацікавленими сторонами.

       Техніка проведення аукціонів по окремих  товарах має свої специфічні особливості, що визначаються насамперед характером товару. Проте сам порядок проведення аукціонів приблизно однаковий  і включає чотири стадії: підготовка аукціону, перед-аукціонна демонстрація товарів, аукціонний торг, оформлення і виконання аукціонної угоди (Додаток В).

       Отже, з вищенаведеного можна зробити  наступні висновки, що поява і розвиток аукціонної торгівлі були пов'язані з перевагами, які отримували як продавці, так і покупці товару: можливість швидко реалізувати значну кількість товару, особливо з обмеженими термінами зберігання; висока вірогідність продажу товару за найвигіднішою ціною завдяки присутності великої кількості покупців і створенню умов конкуренції; можливість (для покупця) самостійно перевірити якість товару; забезпечення гарантії поставки товару внаслідок того, що він уже знаходиться на складі аукціону. 

    1.3. Сутність та етапи проведення міжнародних торгів 

       Міжнародні  торги є методом міжнародної торгівлі, сутність якого полягає в конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через організованих товарних ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь встановленої дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов) та укладання контракту з тим з них, пропозиції якого найповніше задовольняють потреби і вимоги імпортерів-замовників.

       Термін  “тендер” (від англ. tender) – офіційна пропозиція, замовлення на підряд; ( від англ. to tender) – подавати замовлення (заявку) на участь у торгах. Посередником між покупцем і продавцем при цьому методі торгівлі є тендерний комітет, який утворюється імпортером. Основною функцією його є організація надходження замовлень на участь у торгах та робота з ними [15; 94].

      Найпоширенішими об’єктами тендерів у міжнародній торгівлі є:

• підряди на спорудження підприємств, будівель і споруд виробничого і невиробничого призначення, в т.ч. тих, що споруджуються “під ключ”;
• виконання комплексів будівельних і монтажних робіт та іх окремих видів;
• виконання комплексу пуско-налагоджувальних робіт;
• постачання комплектного устаткування;
• концесії на розробку корисних копалин;
• імпортні закупівлі;
• проекти на основі підприємств з іноземними інвестиціями;
• надання державних кредитів;
• розробка проектів і виконання робіт у сфері природоохоронної діяльності;
• залучення експертів і консультантів;
• поставки, підряди, закупівля для створення об’єктів національної економіки.

       З точки зору особливостей міжнародної  торгівлі торги являють собою  один з різновидів угод з використанням  механізму пропозиції та акцепта. На відміну від двосторонніх угод, де ці два акти є не тільки необхідними, а й достатніми для укладання  та здійснення угоди, практика проведення міжнародних торгів включає в себе чотири етапи, на кожному з яких відбувається складання та підписання відповідних документів (Додаток Г).

       Як  уже зазначалося, для проведення торгів замовники створюють тендерний  комітет, до складу якого входять технічні спеціалісти (залежно від предмета торгу), комерційні фахівці та представники адміністрації. Відомчі або регіональні тендерні комітети складаються з постійних членів (голови, членів комітету та секретаря) та консультантів (експертів), які залучаються до роботи на тимчасовій основі. На підставі угоди із замовником тендерний комітет виконує такі функції[17; 121-122]:

• організує публікацію повідомлення про проведення тендеру бо розсилає відповідні запрошення фірмам — потенційним експортерам;
• провадить збір замовлень на участь у передкваліфікаційних торгах;
• організує і провадить кваліфікаційний відбір учасників;
• організує розробку та розповсюдження тендерної документації серед можливих учасників торгів;
• здійснює реєстрацію та зберігання тендерних пропозицій, що надходять від фірм;
• організує розгляд і оцінку тендерних пропозицій та визначає переможця або приймає інше рішення за результатами торгів;
• готує і подає на затвердження замовнику рішення за результатами торгів та організує висвітлення в засобах масової інформації процесу торгів.

       Тендерні  комітети, як правило, мають право  делегувати частину своїх повноважень  інженерно–консультаційній фірмі, відносини з якою будуються на договірній основі. Найчастіше такі фірми  беруть участь у розробці тендерної документації, тобто комплекту документів, що містять інформацію щодо предмета торгів, а також умови та вимоги тендерного комітету, які мають бути безумовно прийняті та враховані учасниками торгів при підготовці тендерних пропозицій.

       Таким чином з викладеного, саме тендери на сьогодні дуже поширені в світовій практиці торгівлі, особливо на ринках машинно-технічної продукції (за оцінками експертів, вартість замовлень на поставку обладнання та об’єктів капітального будівництва, отриманих за допомогою проведення торгів, становить близько 1/3 загальної вартості експорту машинно-технічної продукції з промислово розвинутих країн).

РОЗДІЛ 2.Оцінка і аналіз міжнародних товарних ринків: біржі, аукціони та торги 

2.1. Оцінка організації міжнародних бірж, аукціонів та торгів 

       Сьогодні  у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, налічується близько 50 міжнародних товарних бірж із загальним  оборотом понад 10 трлн дол., що становить  приблизно 25% від їх валового національного  продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. У СНД уже створені сотні національних бірж, із яких більшість – товарні [12; С. 34].

       У державах зі зрілою ринковою економікою, зокрема в США, що є сьогодні еталоном організації біржової справи, товарні біржі переважно функціонують як безприбуткові установи, інституції і підприємства з корпоративною структурою, тобто товариства закритого типу з обмеженою відповідальністю і відносно невеликим числом членів.

       Світовий  біржовий товарооборот (Додаток Д) на сьогодні складається із 25% насіння олійних і продуктів їх переробки, 19% енергоносіїв, 14% зернових культур [12; С. 35].

       Товари, які продаються на міжнародних товарних біржах, охоплюють понад 70 найменувань  товарного асортименту на біржах реального товару і 148 – на ф’ючерсних біржах.

       Аукціони  як форма організованих товарних ринків відома раніше, ніж товарні  біржі.

       Для того, щоб оцінити міжнародні аукціони, пропоную засоредити увагу на основні предмети торгу на міжнародних аукціонах, якими є хутряні товари (у вигляді сировини та вже перероблених товарів), немита вовна, щетина, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні породи лісу, худоба, прянощі, антикваріат, витвори мистецтва та інші. Для таких товарів, як хутро, немита вовна, чай, тютюн, аукціон є найважливішою формою реалізації на міжнародному ринку. Наприклад, через міжнародні аукціони в США і Канаді реалізується понад 70 % усього хутра, що продається цими країнами, в Данії – 90 %, у Швеції і Норвегії – приблизно 95 %. Через міжнародні аукціони реалізується близько 70 % чаю, що продається на світовому ринку, 90–95 % немитої вовни, що експортується Австралією і Новою Зеландією [22; С. 43].

       Для кожного аукціонного товару склалися свої центри аукціонної торгівлі. З  продажу хутра в усьому світі  щорічно проводиться майже 150 міжнародних аукціонів. Головними центрами аукціонної торгівлі хутром норки є Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт-Петербург. Для останніх років характерно значне збільшення обсягів продажу хутра норки на аукціонах у Скандинавських країнах при одночасному зменшенні значення Нью-Йорка і Лондона.