Передумови інтеграції України до ЄС

торгівлю та збільшувало ринок збуту.

Таким чином  ЄЕС виділив із бюджету на вирішення економічних проблем коштів у розмірі 2,3% ВНП  Греції, 2,5% ВНП Португалії; та 0,4 ВНП Іспанії.[15] Зокрема, після вступу в ЄС в 1981 році Греція стала одержувати фінансову допомогу, що також сприяла зміцненню економічного становища. Стійкий розвиток туризму, судноплавства й сфери обслуговування забезпечило Греції стабільне економічне становище: відповідно до "Індексу розвитку людського потенціалу", що використовувався ООН для оцінки якості життя в різних країнах, Греція в 2005 й 2006 роках зайняла 24 місце серед 177 країн світу [30]. Щодо сільського господарства ЄК відмітила, що зі вступом Іспанії зона сільськогосподарського виробництва Співтовариства збільшилась на 30%, а кількість населення, зайнятого в цій сфері – на 31%. 1980-х років економіка Іспанії була найбільш динамічною в Європі, середньорічний приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) становив 4,1% у 1986-1991 роках. [11] Програма реструктуризації промисловості була спрямована на відтік ресурсів і робочої сили з неефективних галузей промисловості, що переживали спад (суднобудування, чорна металургія, текстильна промисловість), і забезпечення нових, більш конкурентоспроможних підприємств інвестиційними кредитами і субсидіями. Приєднання до ЄС також стимулювало зростання економіки: на початку 1990-х років Іспанія одержала майже 1/5 регіональних субсидій ЄС. [11]

На теперішній час країни ЄС переживають досить складний період. За підсумками 2009 року загальний борг країн Єврозони  €7,1 трлн, чи 78,7% ВВП. В середньому по Єврозоні дефіцит державного  бюджету в 2009 г.  6,3% ВВП. [12]

Економіки країн Північної Європи  жили в умовах високих інфляції і високих процентних ставок і очевидно були не готові до введення євро. Швидкий розвиток, після вступу до ЄС, Середземного  регіону в 1999-2007 рр. в значній мірі був викликаний масштабною кредитною експансією і збільшенням державних витрат. Як тільки довіра була підірвана  кризою, ставки пішли вгору (для Греції вони досягли 11,2% річних), і обслуговувати  борг стало немислимо. А девальвувати  свою валюту було неможливо. Так виникла масштабна, але все ж і регіональна проблема.

Втеча з активів, пов'язаних з Грецією, вдарить по банках країн Єврозони, підірве довіру до євро і створить боргові проблеми для інших країн ЄС, в першу чергу Іспанії та Португалії. Німецьким банкам Греція та грецькі компанії винні в цілому 43 млрд. доларів.

Загроза була не тільки для стійкості  єдиної валюти, але і стабільності фінансових інститутів: адже  головні власники облігацій Греції, Італії, Іспанії і Португалії - це французькі  (на €850 млрд.) і німецькі (на €520 млрд.) банки та пенсійні фонди. Ось чому заходи по підтримці  євро стали і заходами спасіння національних банківських систем .

Німеччина надала майже  30% виділених Греції засобів, на кожного німця приходиться по 272,38 євро. При цьому борг на душу населення греків перед країнами Єврозони - 7104,54 євро. Зокрема фінансова допомога Люксембурга Греції в рамках екстрених кредитів на 80 млрд. євро, дозволених властями Євросоюзу, дорівнює 417,54 євро на душу населення, що являється максимальним  показником серед країн Єврозони, повідомляє агентство Bloomberg. При цьому на долю Люксембурга приходиться всього 0,3% грецького "плану спасіння".[27]

Таким чином, на прикладі Греції, Італії, Іспанії і Португалії ми можемо зробити висновки, що  очевидно українська економіка вступивши в ЄС розвивалась би за таким же принципом. Адже економіка України також не відповідає стандартам ЄС, зокрема дефіцит державного бюджету  8,2% ВВП проти 3% ВВП стандарту ЄС. Для ЄС у той же час Україна є лише привабливим ринком збиту і не розглядається, як повноцінний економічний партнер.

Європейський Союз  просто  не в змозі прийняти Україну, тільки для зняття диспропорції в інфраструктурі, приведення її до євро стандартів виявилася непотрібним  пів бюджету ЄС. Тому прийняв Україну ЄС може просто розвалитися, адже економічно сильніші країни ЄС не зможуть утримувати  настільки слабкі.

2.3  . Шляхи вдосконалення соціально-економічної політики України в межах  системоутворюючих критеріїв інтеграції до ЄС

План дій Україна – ЄС схвалено 21 лютого (2005-2008) р. у Брюсселі на позачерговому засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС. [26]

Урядом України щороку визначаються заходи з його виконання. Питання виконання Плану дій Україна – ЄС постійно розглядаються Українською Стороною.

Відповідно до міжнародних зобов’язань України та її стратегічної мети щодо подальшої європейської інтеграції Україна продовжуватиме внутрішні перетворення на основі зміцнення демократії, верховенства права, поваги до прав людини, принципу розподілу влади та незалежності суду, демократичних виборів відповідно до норм і стандартів ОБСЄ та Ради Європи (політичний плюралізм, свобода слова та ЗМІ, повага до прав осіб, що належать до національних меншин, недискримінація за ознакою статі та політичної, релігійної та етнічної приналежності). У соціально-економічній сфері передбачається:

1. Подальший прогрес у створенні повністю функціонуючої ринкової економіки, включаючи ціноутворення, контроль за державною допомогою, законодавче середовище, яке забезпечує чесну конкуренцію між суб’єктами господарювання

2. Подальший прогрес у поступовому  наближенні законодавства до існуючого в ЄС, забезпечення його  ефективної імплементації

      Імплементація стратегії адаптації законодавства в пріоритетних сферах, визначених у статті 51 УПС, включаючи удосконалення якості та послідовності законопроектної роботи

      На основі спільного розуміння, завершити спільну роботу з підготовки плану-графіку та визначення пріоритетів для моніторингу і сприяння імплементації

      Усунути протиріччя між чинними Господарським і Цивільним кодексами

3. Покращення інвестиційного клімату, включаючи забезпечення прозорості, передбачуваності та спрощення механізму його регулювання та застосування

      Провести консультації з національними та іноземними суб’єктами господарської діяльності щодо розроблення робочої програми подальшого впровадження регуляторної реформи, спрямованої на зменшення адміністративних бар’єрів розвитку бізнесу

      Забезпечити  однакове застосування регуляторних норм по всій Україні на центральному та регіональному рівнях

      Прийняти та впровадити систему оцінки впливу регуляторних заходів, консультацій із заінтересованими сторонами, попереднього інформування суб’єктів господарської діяльності про нормативні зміни з метою забезпечення прозорих умов (передбачуваності регуляторного середовища)

      Забезпечити повне застосування статті Х ГАТТ (посилання на яку робиться у статті 16 УПС), зокрема:

      застосування органами державної влади України (включаючи усі адміністративні структури) законодавства у сфері торгівлі та інвестицій у єдиному порядку на всій території України без дискримінації суб’єктів господарювання

      спрощення судового перегляду торговельних та інвестиційних справ, в першу чергу, шляхом збільшення матеріально-технічного забезпечення господарських судів і удосконалення кваліфікаційної підготовки суддів  з метою забезпечення швидкого, об’єктивного і уніфікованого перегляду адміністративних  дій та процедур подання апеляцій щодо торговельних та інвестиційних питань

4. Закріпити прогрес у реалізації політики макроекономічної стабілізації та зростання 

      Посилити незалежність Національного банку України, у т. ч. у разі необхідності, внести зміни до Закону України “Про Національний банк України ” з метою приведення його у відповідність до стандартів ЄС

      Зміцнити стабільність фіскальної системи, у т. ч. шляхом проведення податкової реформи та реалізації заходів середньострокового характеру в пенсійній системі

5. Здійснення послідовної та довгострокової програми структурної реформи з метою подальшого зміцнення функціонування ринкової економіки

      Впровадити програму приватизації, включаючи приватизацію великих підприємств, та підвищити прозорість процесу приватизації

      Зменшити участь держави у ціноутворенні з метою запобігання погіршення умов торгівлі та функціонування економіки

      Підсилити регулювання та контроль банківської діяльності. Активізувати реформування фінансового сектору, включаючи покращення діяльності Державного ощадного банку України

      Розвивати внутрішній ринок цінних паперів, надалі вдосконалювати регуляторну та наглядову системи для небанківських фінансових установ

      Прийняти новий закон про акціонерні товариства з більш чітким визначенням відповідальності керівників, менеджерів, зборів акціонерів, посилення вимог  стосовно розкриття інформації, посилення захисту прав дрібних акціонерів

      Прийняти супровідні акти  законодавства, необхідні для ефективного  застосування Земельного кодексу. Скасувати існуючі обмеження, закріплені статтею 82 Земельного кодексу, на володіння земельними ділянками несільськогосподарського призначення українськими юридичними особами із часткою іноземного капіталу, включаючи ті, в яких іноземний капітал становить 100 %

6. Посилення діалогу та співробітництва з соціальних питань (як передбачено в статті 1 УПС); забезпечення наближення стандартів України до стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості та соціальної політики

      Розпочати діалог з питань зайнятості та соціальної політики для аналізу та оцінки ситуації, визначення основних проблемних питань і шляхів наближення політики та практики, що існує в Україні, до стандартів ЄС (соціально-громадський діалог, охорона здоров’я та безпека на виробництві, гендерна рівність, трудове законодавство, політика зайнятості, соціальний захист, включаючи питання соціального забезпечення та охоплення соціальними програмами)

      Здійснювати моніторинг відповідних законодавчих і політичних змін

7. Запровадження ефективних заходів зменшення бідності та збільшення зайнятості, спрямованих на суттєве зменшення кількості населення, що перебуває за межею бідності, та посилення соціальної інтеграції, включаючи стабільну систему освіти, охорони здоров’я та інших соціальних послуг для всіх верств населення

8. Зменшення розриву між рівнями розвитку регіонів та покращення можливостей для місцевого розвитку   

      Запровадити стратегічне планування на державному та регіональному рівнях в Україні, розробити проект Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 року та створити нормативно-правову базу для стимулювання розвитку регіонів, включаючи депресивні території

9. Сприяння сталому розвитку

      Вжити подальших заходів у напрямку завершення створення адміністративних структур і процедур для забезпечення стратегічного планування сталого розвитку та узгодженості дій між відповідними задіяними сторонами

      Завершити розробку та прийняти державну стратегію сталого розвитку та здійснити заходи для забезпечення її імплементації. Вжити заходів у напрямку виконання довготермінової стратегії

      Вжити подальших заходів  щодо включення  питань захисту навколишнього середовища до політики у інших сферах, зокрема у галузі промисловості, енергетики, транспорту, регіонального розвитку та сільського господарства

Нещодавно була ухвалена Програма економічних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", розроблена і схвалена Комітетом з економічних реформ при Президенті України, що  реалізовуватиметься в три етапи: 2010 рік, 2011-2012 рр. і 2013-2014 рр..  Це програма-відповідь на передані єврокомісаром з питань розширення ЄС і політики сусідства Штефаном Фюле документи, які називають в Єврокомісії "матрицею співпраці". У документі зазначено обсяги фінансової допомоги Євросоюзу і кроки, необхідні для отримання Києвом дорожньої карти безвізового режиму восени 2010 року.[14]

Перший етап (2010 рік) буде направлений на законодавче забезпечення економічних реформ. Впродовж цього періоду планується, зокрема, прийняття податкового кодексу, а також низки інших законодавчих актів, які формуватимуть основу для здійснення економічних реформ.

В рамках другого етапу (2011-2012 рр.) передбачається формування базових принципів для впровадження другого етапу пенсійної системи, перехід до принципу адресності всіх видів соціальної підтримки і створення в медичній сфері так званих госпітальних округів. В реальному секторі програмою передбачено ліквідувати перехресне субсидування в тарифній політиці, при цьому тарифи встановлюватимуться на економічно обґрунтованому рівні.

Крім того, запланована лібералізація ринку вугілля, реструктуризація НАК "Нафтогаз України" і початок реструктуризації "Укрзалізниці". У вказаний період також планується створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення.

"Будуть гармонізовані з вимогами ЄС системи технічного регулювання, і відбудеться спрощення митних процедур. На цьому етапі очікується підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною і ЄС", - сказала перший заступник глави адміністрації Президента України Ірина Акімова.

Третій етап реалізації Програми економічних реформ - етап отримання перших результатів і коректування плану реформ відповідно до отриманих результатів.