Стилі мовлення

   3) обов'язкова відсутність будь-якої  авторської мовної індивід дуальності  та емоційно-експресивної лексики;

   4) синонімія має бути зведена до мінімуму й не викликати двозначності сприймання;

   5) наявність безособових і наказових  форм дієслів у формі теперішнього  часу із зазначенням послідовності,  постійності дії;

   6) чітко регламентоване розміщення  та будова тексту; обсяг основних частин, наявність обов'язкових стандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користуватися готовими бланками);

   7) використання складних речень  із сурядним і підрядним зв'яз  ком має бути зведено до  мінімуму, натомість слід широко  Використовувати безсполучникові, прості поширені речення (кілька підметів при Одному присудкові, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів речення тощо).

   Офіційно-діловий  стиль має такі функціональні підстилі:

   Законодавчий  — використовується в законотворчій сфері, рег ламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними та службовими особа ми. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, поста новах тощо.

   Дипломатичний — використовується у сфері міждержавних офі ційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжна родних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах та ін.

   Юридичний використовується у юриспруденції  судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслуго  вує й регламентує правові  та конфліктні відносини:

   Ø між державою і підприємствами та організаціями всіх форм власності;

   Ø між підприємствами, організаціями, установами;

   Ø між державою і приватними особами;

   Ø між підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та приватними особами;

   Ø між приватними особами.

   Реалізується  в актах, позовних заявах, протоколах, постано вах, запитах, повідомленнях  тощо.

   Адміністративно-канцелярський  — використовується у профе сійно-виробничій

   сфері, правових відносинах і діловодстві. Він обслуговує та регламентує:

   Ø службові (офіційні) відносини між  підприємствами одного й різного  підпорядкування;

   Ø службові відносини між структурними підрозділами одного підпорядкування;

   Ø службові відносини між приватною  особою та організацією, установою, закладом і навпаки;

   Ø приватні (неофіційні) стосунки між окремими громадянами.

   Реалізується  в офіційній кореспонденції (листах), договорах, контрактах, заявах, автобіографіях, характеристиках, доручен нях, розписках  тощо.

   Сучасна людина так чи інакше долучена до наукової чи вироб ничої сфери. Це є однією з передумов злиття наукового й офіційно-ділового стилів унаслідок їхнього спільного функціонування в одному часі й просторі. Ці два стилі не лише функціонально близькі — вони є спорідненими з походження, що принципово уможливлює їхнє зближення в умовах історичної потреби. У пері од становлення ці два стилі поряд із процесами дивергенції зав жди показували багато пунктів конвергенції, у результаті чого утворився складний конгломерат схожих спільностей і пізніших сходжень і взаємопроникнень. Нині відбувається процес відро дження — на якісно новому рівні — книжної мови (а українці, як відомо, мали високорозвинену книжну мову ще в XIV—XVI ст.). . Той факт, що більшість сучасних людей функціонує в науко во-виробничій сфері, є причиною взаємопроникнення двох інших різновидів мови — писемної (книжної) та розмовної (яку не вар то обмежувати лише розмовно-побутовим стилем). Розмовний стиль уже має досить істотно виявлений різновид — розмовно-офіційний (професійний), тобто мову, якою спілкуються не в побуті, а у виробничій, освітній та інших сферах.

   Формулюючи  поняття «ділова мова», слід мати на увазі при наймні три сучасні  стилі — офіційно-діловий, науковий, роз мовний, оскільки ділова мова містить  близькі, взаємопрониклі й навіть спільні  мовні засоби різних рівнів. Уміле використання цих засобів є безперечною умовою досягання успіхів у професійній сфері.