Аналіз факторів, які впливають на потреби в меблях

Гуманізація виробництва, властива постіндустріальному суспіль­ству, зумовлює підсилення взаємовпливу потреб і виробництва, адже вона передбачає безпосереднє підпорядкування потребам людини як процесу праці, так і його результату.

Це означає, з одного боку, що процес праці повинен забезпечи­ти задоволення потреб у творчій праці, інтелектуальній, відпові­дальній, змістовній діяльності. Задоволення таких потреб вимагає адекватної зміни змісту і характеру праці, а досягнення відповід­ності результату (продукту) праці потребам людини — визначення потреб ще до початку процесу праці та забезпечення виробництва лише тієї продукції, яка цим потребам відповідає. [4,c 23]

З другого боку, розвиток змісту і характеру праці та виробни­цтва обумовлює розвиток, збагачення потреб, створює людину, що здатна працювати по-новому і сприймати нові продукти виробни­цтва. Цей процес подано на схемі, наведеній на рис. 8.

Як вже зазначалося, потреби є безмежними за своєю суттю. Безмежність їх має різні форми прояву. Вона полягає, по-перше, в тому, що потреби постійно відтворюються (не можна, поївши, за­довольнити потребу в їжі раз і назавжди); по-друге, розвиток сус­пільства і виробництва породжує все нові й нові потреби; по-третє, не має меж процес удосконалення структури потреб, їх облагородження, як не має меж і процес удосконалення людської особис­тості.

Безмежність потреб обумовлена як безмежністю фантазії, про­дуктом якої вони є, так І розвитком виробництва, яке в умовах конкуренції постійно удосконалюється, створює нові споживчі блага, а отже, і нові потреби. Широкому розповсюдженню потреб сприя­ють і сучасні комунікації, розвинена реклама, яка намагається за­певнити нас в тому, що ми потребуємо нескінченну кількість пред­метів, які без цієї реклами ми купували.

Отже, якщо розглядати систему потреб у цілому, досліджувати зміни, що в ній відбуваються протягом тривалого часу, тобто дослі­джувати розвиток системи потреб, то останні постають перед нами.

Причому специфіка процесу гуманізації виробництва полягає в тому, що він обумовлений причинами, що лежать не зовні, а в самому виробництві — в особ­ливостях сучасних технологій, засобів виробництва, які підвищують роль люди­ни у виробництві. Виконання людиною цієї ролі вимагає підпорядкування виробництва потребам розвитку людини

Рис.2.1  Взаємозв'язок змін змісту праці та потреб

по-перше, як безмежні і, по-друге, як підпорядковані дії загального закону зростання потреб. Якщо ж розглядати потребу в конкретно­му споживчому блазі, то в кожен певний момент у міру її задоволен­ня, що відбувається в процесі споживання цього блага, потреба наси­чується. Тому кожна додаткова одиниця цього споживчого блага при­носить людині менше задоволення, отже, має меншу додаткову (гра­ничну) корисність, ніж попередня. Це означає підпорядкування про­цесу насичення конкретної потреби в кожен певний момент часу дії закону спадної граничної корисності. Значення цього закону полягає в тому, що він впливає на попит, отже, на поведінку споживача.

Аналіз взаємодії потреб і попиту здійснили представники теоре­тичної течії, що має назву маржиналізм ( граничний). Зародилась вона в другій половині XIX ст. і залишила глибокий слід у світовій економічній науці (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Ба-верк, А. Маршалл, В. Парето, Д. Хікс).

Маржиналісти розробили теорію споживацької поведінки, сут­ність якої полягає ось у чому: [3,c 35]

І. В умовах стабільної економіки кожна людина прагне поводи­ти себе раціонально, тобто оптимізувати свій добробут — макси­мально задовольнити особисті потреби.

2. Щоб досягти цієї мети, покупець виключно суб'єктивно оці­нює нагальність тієї чи іншої потреби, інтенсивність її. Відповідно до цих оцінок він розподіляє свій доход між різними споживчими благами. Чим вища інтенсивність потреби, тим вищі суб'єктивні оцінки, а тому й більший попит на це благо.

3. Для визначення суб'єктивних оцінок використовують явище спадної граничної корисності споживчого блага, тобто суб'єктивна оцінка того блага, яке купують, формується на рівні його гранич­ної корисності.

Правило, за яким можна оптимізувати задоволення потреб, полягає в такому розподілі грошового доходу споживача, при якому останній, наприклад, долар, витрачений на придбання кожного виду продукту, приносив би однакову додаткову (граничну) корисність, або (другий закон Госсена)

Проілюструвати його дію можна за допомогою такого абстракт­ного прикладу. Споживач з обмеженим доходом (5 г. о.) приходить в магазин, щоб купити молоко та хліб. Звичайно, кожна додаткова пляшка молока та буханка хліба мають для нього меншу граничну корисність, ніж попередні, виходячи з його доходу (табл. 2.2).

Тому споживач придбає першу пляшку молока, що має для нього найбільшу граничну корисність, а також другу пляшку молока і бу­ханку хліба, що мають однакову граничну корисність. При цьому він витратив весь свій доход і оптимізував добробут згідно з доходом.

Отже, через виведення закону спадної граничної корисності намагаються пояснити, чому споживачі купують одні і не купують інші товари, чому різні товари вони купують у різній кількості. При цьому дійсно важливим є те, що на підставі зв'язку між суб'єк­тивною оцінкою певного споживчого блага та ступенем задоволен­ня потреби в ньому можна передбачити момент насичення ринку певним споживчим благом і прогнозувати переключення попиту на інші споживчі блага.

У чому ж полягає дійсне практичне значення вивчення потреб?

1. Глибоке дослідження потреб, визначення ієрархії їх широко використовується в менеджменті, при розробці теорій мотивації. Згідно з цими теоріями, менеджер має вивчати потреби різних ка­тегорій робітників і застосовувати такі стимули до праці, які відпо­відають найбільш нагальним потребам кожної категорії; робітник А буде добре працювати, якщо йому підвищити заробітну платню (бо на першому плані в нього фізіологічні потреби); Б — якщо йому запропонувати вищу посаду (у нього на першому плані пот­реба у визнанні, повазі); В — якщо йому запропонувати відповідальнішу творчу роботу, де він міг би розвинути свої здібності.

Вивчення потреб набуває великого значення в сучасній мар­кетинговій діяльності, адже концепція маркетингу передбачає виз­начення потреб як передумови виробничого процесу. Згідно з нею виробляти слід лише такі товари, які необхідні споживачам, тоді не треба докладати великих зусиль для реалізації їх. Герман Генріх Госсен (1810—1858) — німецький економіст, один з основопо­ложників теорії граничної корисності, один з перших представників математичної школи

Таблиця 2.2. Динаміка граничної корисності платоспроможних потреб

Потреби є вихідним пунктом розробки національної еконо­мічної, соціальної і науково-технічної політики розвинутих країн. Так, суспільні потреби є основою для прийняття рішень у найваж­ливішій для розвитку виробництва структурно-інвестиційній сфері. 3/4 комерційних нововведень у США були впроваджені вже в 70-х роках за результатами вивчення потреб ринку і тільки 1/4 — породжені стихійним інноваційним процесом. Великі фірми врахо­вують перспективні потреби та орієнтуються на технічні й продук­тові зміни, що доступні та вигідні споживачу. В арсеналі фірм США є приблизно 20 базових методів моделювання технічних процесів з орієнтацією на споживача. В країнах з розвинутою ринковою еко­номікою існує система соціальних технологій і визначення суспіль­ної оцінки нових потреб. Починаючи з 60-х років промислове ви­робництво в США орієнтується на широку індивідуалізацію пот­реб. Отже, в умовах сучасного ринкового господарства потреба є і вихідним пунктом, і кінцевою метою виробництва.

Виробництво в умовах адміністративно-командної системи грун­тувалося на плані і спрямовувалося на виконання плану (адже го­ловним було не те, задовольняє чи не задовольняє вироблена про­дукція потреби людей, а те, виконало чи не виконало підприємство план). Хоч формально планування повинно було грунтуватися на визначенні потреб, але фактично воно здійснювалося методом від досягнутого, бо ринковий механізм визначення потреб був відсут­ній (внаслідок державного ціноутворення). Безпосередньо ж визна­чити всю гаму суспільних потреб в рамках єдиного центру на пев­ному етапі економічного розвитку стає практично неможливим. [7,c 41]

У кінцевому підсумку виробництво в умовах адміністративно-командної системи задовольняло суспільні потреби, проте воно за­довольняло: 1) лише вузьке коло потреб; внаслідок хронічного дефіци­ту, властивого цій системі, значна частка потреб взагалі не задоволь­нялася; 2) лише уніфіковані потреби, адже тільки останні, розраховані на забезпечення лише необхідних потреб пересічної людини, мо­жуть бути закладені в централізований директивний план.

Таким чином, виробництво в умовах адміністративно-командної системи гальмувало розвиток широкого спектру потреб, обумов­лювало обмеженість їх та уніфікацію. В свою чергу, недостатньо розвинені потреби стримували розвиток виробництва, негативно впливали на можливості економічного зростання: знецінювали пра­цю; низька вартість робочої сили обмежувала можливості для на­громадження національного багатства, хоч і забезпечувала необ­хідні мінімальні потреби.

Наслідком низького рівня потреб було також відтворення нецивілізованого способу споживання (надмірне вживання алкогольних напоїв у ряді регіонів та серед певних прошарків суспільства), що стало великою соціальною проблемою суспільства. Низькі потреби спустошують побут, зводять до мінімуму добровільну працю в сім'ї, сімейне дозвілля. Отже, нерозвинуті потреби е результатом і при­чиною гальмування суспільного розвитку.

Структура економіки України на сучасному етапі значною мі­рою орієнтована на низькі потреби. Суттєво впливає на потреби глибока економічна криза, що продовжується в Україні. Низький рівень споживання більшості населення в цих умовах не забезпе­чує відтворення потреб, що вже були сформовані раніше. Напри­клад, вже сформувалась потреба в творчій самостійній праці, а існуючий рівень споживання низький. Тим самим деформується, не відтворюється на належному рівні й погреба в праці такого змісту.

Розглянемо як впливає на споживача потреба в поліпшенні умов свого життя, статусі.

Шведська компанія IKEA є масовим виробником дешевих стильних меблів для будинку, що поставляється в багато країн світу. Компанія була заснована в 1943 р. ремісником з невеликого шведського міста й у свою назву увібрала його ініціали і перші букви з назви ферми і приходу, де він виріс. ІКЕА робить меблі різноманітної номенклатури і функціонального призначення, що продається по досить низьких цінах, що дозволяє купити її більшості людей.

Уперше вийшовши на закордонний ринок у 1973 р., ІКЕА продовжувала нарощувати продаж за рубежем (рис. 2.3).

Показники діяльності компанії IKEA

Здатність ІКЕА домагатися успіху на багатьох ринках вражає. Дослідження показали, що одна з можливих причин успіху компанії полягає в тому, що низькі ціни легко переборюють культурні бар'єри сприяючи росту обсягу продажів у різних країнах. Для підтримки низки витрат компанії необхідно продавати меблі схожого стилю у всіх своїх магазинах.

Однак низькі ціни не є єдиною причиною успіху компанії. При розробці дизайну своїх магазинів і меблів вона враховувала запити споживачів, що визначають їхній вибір. Компанія розуміє, що покупка меблів — це цілеспрямований процес: люди купують меблі для того, щоб зробити своє життя комфортніше. У випадку з ІКЕА проблема полягала в тому, щоб зробити явні достоїнства шведського способу життя — красиві будинки і високу якість життя — доступними за прийнятними цінами.

Інтерес споживачів до меблів ІКЕА оживив діяльність роздрібних торговців меблями. У тих місцях, де були відкриті нові магазини ІКЕА, оживилася торгівля домашніми супутніми товарами. Дослідження також показали, що частка сімейного бюджету, яку готові витратити споживачі на супутні товари, зросла. ІКЕА вважає, що конкуренція скоріше має місце за ту частину сімейного бюджету, що споживачі витрачають на дорогі придбання (автомобілі, відпочинок і т.д.), а не з іншими роздрібними торговцями меблями.

Хоча компанія спеціально не використовувала демографічні і психографічні перемінні при сегментації своїх споживачів, продукти ІКЕА особливо активно купувалися 20- і 30-літніми людьми. Для того щоб розширити продаж меблів серед споживачів інших вікових груп, що знаходяться на інших стадіях сімейного життєвого циклу, ІКЕА намагалася розширити обсяг продажів, використовуючи відповідну стратегію продажів, серед родин, що мають дітей підліткового віку, а також серед родин, які діти вже залишили.

Визнавши, що споживачі роблять покупки для поліпшення свого життя, ІКЕА також одержала більш детальну інформацію про їхні практичні запити. Люди звичайно більше відвідують ті магазини, що зручно розташовані й у який сам процес покупки робить приємність. Для задоволення цих важливих потреб ІКЕА розміщала свої магазини близько до автомагістралей, забезпечуючи паркування, турботу про дітей, ресторанне обслуговування. Різноманітні меблеві гарнітури були представлені в реальних кімнатах у супроводі як дорогих, так і більш дешевих меблевих аксесуарів (килимів, світильників, картин та ін.)

Економічний інтерес — це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціаль­них дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних по­треб. Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідом­люється як конкретна мета (максимізація прибутку, привласнен­ня товару, користування або володіння певним товаром тощо), Отже, економічні інтереси — це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у від­борі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, реаліза­ції їх.

Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволен­ню. По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Пот­реби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів. По-друге, економічний інтерес завжди ви­ражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків (схимники тощо), бути інтересом суб'єкта зниження рівня задоволення потреб.