Аналіз інвестиційної діяльності

     активізація використання існуючого виробничого  потенціалу по видобуванню та переробці  енергоресурсів, особливо в тих ланках, де можна в короткі строки здобути від хорошу віддачу вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу заходів щодо введення в експлуатацію великого масиву сьогодні недіючих вугільних шахт Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського басейнів з покриттям видатків за рахунок виручки від продажу додатково видобутого вугілля;

     різке зниження питомих видатків палива та енергії у народному господарстві на основі переходу до енергозберігаючих технологій;

     комплексна  модернізація діючих і створення нових виробничих фондів і процесів на базі сучасної техніки та прогресивних технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки виробництва, а також докорінне поліпшення умов праці;

     зниження  негативного впливу металургійного та нафтохімічного комплексів на навколишнє середовище на основі застосування екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні та сферах споживання енергоресурсів.

     Участь  іноземного капіталу могла б істотно  активізувати конверсію військового виробництва. Для цього є великі можливості. Це, перш за все, освоєння на конверсованих підприємствах виробництва товарів народного споживання, машин та обладнання для агропромислового комплексу та легкої промисловості, міського транспорту, літаків для цивільної авіації, нафтогазового обладнання, приладів медичного та екологічного призначення та багато іншого, Сюди ж можна віднести інвестиційну співпрацю із зарубіжними фірмами в питанні адаптації до цивільних цілей військової електроніки, радіотехніки, виробництва засобів та систем зв'язку.

     Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є:

     Західний  регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих природних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

     Донецько-Придніпровський  регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування.

     Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

     Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у яких, поряд із запровадженням унікальних наукових досліджень, необхідно впровадити найновітніші технології та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціального відродження територій.

     Одночасно з пріоритетними сферами та зонами для іноземного капіталу визначаються об'єкти з особливими умовами інвестування, куди іноземні інвестиції залучаються з дозволу уряду України. До таким об'єктів належать:

     підприємства  атомного машинобудування;

     підприємства  та об'єднання паливно-енергетичного  комплексу, у тому числі вугільно-, нафто- та газопереробні підприємства;

     об'єкти нафтопродуктозабезпечення, нафтосховища міжобласного та республіканського значення;

     підприємства  залізничного, морського, річкового, авіаційного  та автомобільного транспорту загального користування;

     підприємства  та об'єкти електроенергетики, гідростанції, теплоелектростанції;

     об'єкти освіти, науки, що фінансуються з державного бюджету;

     автомобільні  дороги загального користування;

     метрополітени;

     магістральні  лінії електропередачі;

     нафто- та газопроводи, трубопровідний транспорт;

     соледобуванні підприємства та багато інших.

     До  числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести й створення  в Україні сучасної інфраструктури, включаючи транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри, банки даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс. Без цього практично неможливі перехід до повноцінного ринку та широкий розвиток міжнародної інвестиційної діяльності. Розвиток цієї сфери не тільки актуальний, але й досить привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки в ній, як правило, у відносно короткі строки окупаються початкові затрати й одночасно створюється сприятлива матеріальна основа для подальшої ділової активності іноземного капіталу. Акцент на коротких строках окупності початкових витрат при розгляді пріоритетів іноземного інвестування продиктований відомими причинами. Сьогодні, як ніколи, потрібна швидка віддача від вкладених коштів з тим, щоб максимально сприяти найшвидшому виходу економіки з кризового стану. У той же час це буде піднімати авторитет міжнародної інвестиційної співпраці на території СНД. Поруч із зазначеними сферами, зонами та об'єктами для пріоритетного залучення іноземного капіталу все більшого значення та актуальності набувають екологічні проблеми національного, регіонального та глобального характеру. Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі й зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках. При цьому далеко не останню роль для багатьох держав, особливо тих, що вириваються з економічного та соціального неблагополуччя, відіграє залучення іноземного капіталу у вигляді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій та інших активів.

 

 

• Нову программу інвестиційної діяльності досліджуємо за наступним документом:

 
                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  

                        П О С Т А Н О В А  
                    від 2 лютого 2011 р. N 389  
                               Київ  

                Про затвердження Програми розвитку  
        інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні  
 

     Кабінет Міністрів України   п о с т а н о в л я є:  

     Затвердити Програму розвитку  інвестиційної  та  інноваційної  
діяльності в Україні, що додається.  
 

     Прем'єр-міністр України                              М.АЗАРОВ  

     Інд. 70  
 

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО  
                             постановою Кабінету Міністрів України  
                                   від 2 лютого 2011 р. N 389  

                             ПРОГРАМА  
                      розвитку інвестиційної  
               та інноваційної діяльності в Україні  
 

                         Загальна частина  

     Пріоритетами розвитку  економіки   на  інноваційній  основі  є  
провадження  освітньої,  наукової та науково-технічної діяльності,  
здійснення  заходів  з  концентрації  інвестиційних  ресурсів   на  
реалізації інвестиційних та інноваційних проектів.  

     Відсутність державної     підтримки     виконання     програм  
науково-технічного   та   інноваційного   розвитку   призвела   до  
погіршення стану багатьох галузей економіки,  зокрема їх технічної  
та технологічної відсталості, зношеності основних фондів, низького  
рівня  використання виробничих потужностей,  їх високої енерго- та  
ресурсоємності,  відсутності  або  низького   рівня   впровадження  
інновацій.  

     Валове нагромадження основного  капіталу становило у 2008 році  
43,5 відсотка його обсягу за 1990  рік,  а у 2009  році  -  лише  
21,5 відсотка.  Частка валового нагромадження основного капіталу у  
внутрішньому валовому   продукті    у    2009    році    становила  
18,3 відсотка.  

     На даний  час  не  визначено   інституційних  засад формування  
національної інноваційної системи,  не створено  сприятливих  умов  
для  збільшення кількості підприємств,  що впроваджують інновації,  
зокрема їх питома вага зменшилася у 2009 році до 12,8 відсотка,  а  
частка  реалізованої  інноваційної  продукції в обсязі промислової  
продукції - до 4,8  відсотка,  обсяг  імпорту  високотехнологічної  
продукції перевищує обсяг її власного виробництва,  темпи приросту  
основних фондів уповільнилися, зокрема у 2009 році до 2,6 відсотка  
порівняно з 5 відсотками у 2005-2008 роках.  

     За даними   Всесвітнього   економічного  форуму,  Україна   за  
технологічною конкурентоспроможністю серед 139 країн світу посідає  
83 місце, а за інноваційною спроможністю - 63 місце.  

     Загальна кількість   зареєстрованих   проектів  технологічних  
парків у 2009 році становила лише 17, тоді як у 2004 році - 63.  

     Проблемами розвитку інвестиційної  та інноваційної  діяльності  
є:  

     недостатній обсяг   заощаджень  населення,  коштів  суб'єктів  
господарювання  та  держави  для  здійснення  інвестицій  з  метою  
реалізації інвестиційних та інноваційних проектів;  

     невизначеність правового  інструменту   залучення  недержавних  
інвестицій з метою розвитку  економіки,  у  тому  числі  механізму  
забезпечення розвитку державно-приватного партнерства;  

     низькі темпи впровадження високих  технологій;  

     висока енергоємність внутрішнього  валового продукту;  

     зношеність основних фондів;  

     недосконалість законодавства   щодо   розвитку   інноваційної  
діяльності;  

     невиконання суб'єктами  господарювання  вимог   законодавства  
щодо  взяття  на облік об'єктів права інтелектуальної власності та  
відсутність  механізму  заохочення  введення  таких   об'єктів   у  
комерційний обіг;  

     нерозвинутість інноваційної     інфраструктури,    недостатня  
кількість   інноваційних   підприємств   (інноваційних    центрів,  
технопарків,   технополісів,   інноваційних   бізнес-інкубаторів),  
наукових  парків,  центрів  трансферу  технологій  і   промислових  
кластерів;  

     недосконалість механізму комерціалізації  результатів наукових  
досліджень та розробок;  

     невизначеність пріоритетів розвитку  базових галузей економіки  
та  відсутність  сприятливих умов для залучення інвестицій з метою  
забезпечення розвитку високотехнологічного виробництва;  

     незначна кількість вітчизняних  виробників високотехнологічної  
продукції,  що беруть участь у міжнародному обміні технологіями, у  
зв'язку з недосконалістю законодавства щодо трансферу технологій;  

     недостатня державна  підтримка   впровадження  інновацій   для  
забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва.  

     Розв'язання зазначених     проблем    потребує    активізації  
інвестиційної   та   інноваційної   діяльності,   спрямованої   на  
забезпечення розвитку базових галузей економіки.  

             Мета, шляхи та етапи виконання  Програми  

     Метою Програми  є  перехід   на  інноваційну  модель  розвитку  
економіки,       модернізація       виробництва,        підвищення  
конкурентоспроможності  вітчизняної  продукції  на  внутрішньому і  
зовнішньому ринку, запобігання впливу міжнародної фінансової кризи  
на розвиток економіки.  

     Виконання Програми здійснюється шляхом:  

     створення сприятливого регуляторного  середовища,  зокрема для  
забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва;  

     надання державної  підтримки   реалізації   інвестиційних   та  
інноваційних  проектів,  зокрема  з  метою  забезпечення  розвитку  
високотехнологічного виробництва;  

     удосконалення механізму комерціалізації  результатів  наукових  
досліджень та розробок і впровадження їх у виробництво;  

     забезпечення розвитку   державно-приватного   партнерства  як  
інструменту залучення інвестицій;  

     реалізації інвестиційних та  інноваційних проектів, що пройшли  
конкурсний   відбір   і   забезпечать   розвиток  базових  галузей  
економіки.