Аналіз та прогнозування розвитку складових суспільної системи

МІНІСТЕРСТВО  НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

Національний  авіаційний університет

Інститут  економіки та менеджменту

Кафедра міжнародної економіки  
  
  
  
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

 з дисципліни „НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”

тема: „Аналіз та прогнозування розвитку складових суспільної системи”  
  
  
  
  
  
  
 
 
 
 

 
 

                                                                                   Виконала:

                                                                                   студентка групи ФЕП 312

                                                                                   Мазко Ю.О.

                                                                                   Перевірила: ассистент

                                                                                   Ларікова А.В.  
 
 
 

 
 

Київ 2010

Зміст 

Вступ

1. Теоретична частина

2. Практична  частина

Висновки

Список літератури

 

Вступ 

      Український туризм на теперішній час функціонує в умовах жорсткої світової конкуренції. Будучи важливою складовою економіки нашої держави як фактор, що не лише залучає до вироблення туристичного продукту більшість галузей вітчизняної економіки, а й стимулює їх розвиток, туристична сфера вимагає ґрунтовних науково_методичних досліджень, зокрема аналізу нинішнього стану розвитку, вирішення різноманітних проблем державного регулювання, прогнозування та запобігання можливим ризикам та загрозам. Теперішній стан туризму в Україні потребує негайного вдосконалення механізмів державної туристичної політики. Розглядаючи досвід іноземних країн, можна констатувати, що динамічний розвиток туристичної сфери напряму залежить від сприйняття на рівні держави важливості туризму та використовуваних важелів державної підтримки. За рекомендаціями всесвітньої туристичної організації сучасний стан розвитку туризму в першу чергу потребує державної підтримки, а вже потім приватного сектора. Сприяння розвитку туристичної сфери повинно здійснюватися з урахуванням його місця в економіці країни.

      Але на теперішньому етапі розвитку вітчизняного туризму йому приділяється недостатньо уваги з боку держави. Сучасна державна політика не сприймає туризм як істотну і потужну складову національної економіки, тому й фінансування туризму обмежується незначними асигнуваннями, нездатними істотно впливати на існуючі процеси в туризмі. В той же самий час, розглядаючи темпи росту міжнародного туристичного ринку, а також обсяги вітчизняної туристичної сфери, можна констатувати, що туризм повинен стати об’єктом постійної уваги з боку державних органів.

      Метою виконання роботи є розгляд впливу туризму і туристичної сфери на економіку України та формування на основі цього аналізу переліку заходів державного управління, які контролюватимуть та стимулюватимуть розвиток туристичної сфери країни.

 

     Теоретична частина

    Туризм: види та форми

    Туризм - активна і невимушена форма спілкування  людей. Розширення і поглиблення  туристських зв'язків між країнами – важлива проблема сучасних міжнародних  відносин. Проблеми розвитку туризму, його політичний, економічний і культурний впливи на світове господарство та міжнародні зв'язки активно обговорюються в політичних, ділових та наукових колах.

    Сьогодні, починаючи від Наради з безпеки  та співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975), окреслилася тенденція до поліпшення міжнародного становища - зміцнюються контакти між країнами з різноманітними системами та рівнями розвитку, позитивний вплив туризму стає особливо помітним.

    Держави - учасники Наради з безпеки та співробітництва  в Європі, визнаючи внесок, який робить міжнародний туризм у розвиток порозуміння між народами, а також в економічний, соціальний і культурний прогрес, висловили намір заохочувати розвиток туризму як на індивідуальній, так і на колективній основі. Вони домовилися продовжувати співробітництво в галузі туризму на двосторонній і багатосторонній основі.

    На  світовому рівні характерною  ознакою туризму останніх років  є достатньо висока динамічність і стабільність його розвитку, а  також його активний вплив на економіку  багатьох країн, що мають сприятливі рекреаційні ресурси.

    Туристський обмін між країнами - це, по суті, один із видів міжнародних зв'язків, що охоплює важливі питання громадського життя. Сьогодні створено об'єктивні передумови для співробітництва в міжнародному масштабі.

    Міжнародний туризм і туризм взагалі відіграє велику роль у зміцненні миру в усьому світі, поліпшенні порозуміння і дружби між народами, розширенні торгового, наукового та культурного співробітництва, встановленні добрих відносин між державами. Ознайомлення зі звичаями, побутом, культурою народу іншої країни, з її історією та історичними пам'ятками спонукає до глибокого пізнання довкілля. Поєднання слів „відпочинок, оздоровлення + пізнання, враження" щонайкраще передає сучасний напрям у розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму.

    Туризм  дає людям змогу не тільки ознайомитися з життям один одного, а й порівняти різні економічні системи. Поряд із зростанням туристських потоків до найрозвинутіших районів туризму, підвищується інтерес до нових і ще малоосвоєних районів, незважаючи на високі транспортні витрати і дещо обмежені можливості туристського сервісу.

    Туризм  посідає чільне місце в міжнародних  зовнішньоекономічних зв'язках. Він є важливим стимулом розвитку світової торгівлі, що сприяє розширенню й активізації міжнародного торгового обміну. Водночас туризм слід розглядати і як самостійний вид міжнародних зв'язків.

    Поняття про туризм

    Туризм - одне з важливих соціально-економічних  явищ сучасності, що підпорядковане дії  об'єктивних законів розвитку людського  суспільства. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.

    Туризм - найдинамічніша галузь сфери послуг. Потреба у відпочинкові стимулюється урбанізацією, науково-технічною революцією, загальним підвищенням життєвого рівня тощо.

    Туризм - різновид рекреації, один із видів  активного відпочинку. Він відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага віддається розвиткові динамічного  відпочинку, у процесі якого відновлення  працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю.

    З економічного погляду туризм - це особливий  вид споживання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виокремлюється в самостійну галузь господарства.

    У деяких країнах туризм став вагомою  статтею доходів держави і  належить до найперспективніших галузей національної економіки. В Україні туризм визнано однією з галузей, що потребують пріоритетного розвитку.

    У законі України „Про туризм" зазначено, що туризм - це тимчасовий виїзд (подорож) осіб з постійного місця проживання з пізнавальною, оздоровлювальною, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.

    На  нашу думку, туризм - це вид рекреації, пов'язаний із виїздом за межі постійного місця проживання, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровлювальними, пізнавальними, спортивними і культурно-розважальними цілями.

      Класифікації туризму. Види і форми туризму

    Для територіальної організації та планування туристського господарства важливе значення мають класифікації туризму, сутність яких полягає у виокремленні класів, форм і видів туризму за найрізноманітнішими напрямами.

    Досі  немає чіткої загальноприйнятої  класифікації туризму. Це пояснюється насамперед тим, що практично неможливо виокремити чисті форми і види сучасного туризму.

    Класифікація  туризму за видами і формами дає  змогу розв'язати низку проблем  розвитку і територіальної організації  туристського господарства, визначати попит на окремі види туристських послуг і на цій підставі розробляти плани розвитку матеріально-технічної бази туризму.

    Туризм  можна класифікувати за найрізноманітнішими  показниками: за метою, засобами пересування, характером, термінами і тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифікації туристських подорожей і розподілі їх на види вирішальне значення має їхня мета. Щоправда, мандруючи, турист ставить перед собою не одну мету. Втім, залежно від індивідуальних потреб туриста, одна з них переважає.

    Форми і види туризму різноманітні. Вони залежать від низки чинників:

• наявності й тривалості вільного часу;
• віку, статі, стану здоров'я, рівня духовного розвитку, 
  особистих смаків людей і їхнього матеріального добробуту; розмаїтості природних умов і сезонності;
• наявності певних засобів пересування.

    З огляду на мету та умови можна виокремити форми і види туризму.

    Залежно від виду, туризм поділяють на:

• внутрішній або національний - подорожі у межах своєї 
  країни;
• іноземний або міжнародний - подорожі поза межами 
  країни.

    Розгляньмо  їх докладніше.

    Внутрішній  туризм обслуговує переважно громадян своєї країни, іноземний - туристів з-за кордону. Для кожної країни здійснення туристських подорожей її громадян за кордон буде пасивним туризмом, а  приїзд іноземців - активним.

    Плануючи  розвиток туристського господарства, зокрема, його матеріально-технічної  бази, не можна враховувати потреби  тільки якогось одного виду туризму - іноземного або внутрішнього, попиту тільки іноземних туристів або громадян своєї країни. Іноземний туризм перебуває під впливом політичних обставин, наприклад, загострення відносин між державами може призвести до скорочення або навіть згортання туристських зв'язків. За таких умов, коли сповільнюється або скорочується обсяг іноземного туризму, внутрішній туризм є „амортизатором" ДЛЯ туристського господарства загалом.

    Розпиткові  внутрішнього туризму не у всіх країнах  при-

    приділяється  достатня увага, проте щороку його економічне значення

    зростає.Хоча внутрішній туризм і  не забезпечує притоку

    Іноземної валюти, але він пожвавлює економічну кон'юнктуру,

    СПРИЯЮЧИ  розвиткаові туристського господарства.

    У Законі України „Про туризм" подається  інший поділ. Вказано, що туризм є  іноземний, внутрішній та зарубіжний. До першого належать іноземці, котрі подорожують територією України, до другої - особи, котрі подорожують в межах своєї країни, і до третьої групи належать громадяни України, які подорожують за кордоном. Вважаємо цю класифікацію (за напрямом здійснення туристичної подорожі) недостатньою для законодавчої бази, хоча цілком виправданою з погляду держави,

    адже  пріоритетним видом туризму для  України залишається іноземний (в'їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державного бюджету та створення додаткових робочих місць.

    За  характером організації туризм поділяють на:

• плановий (організований);
• самодіяльний (неорганізований).