Аналізу виробництва і реалізації продукції

46

міністерство науки і освіти україни

Дніпропетровський національний університет

імені олеся гончара

Кафедра обліку та аудиту

Представлено на кафедру____________________________________

(дата)

Рецензування: ______________________________

                                                                     ___________________________________________

(кількість балів,, дата, підпис керівника)

Захист: ____________________________________

(кількість балів, дата, підпис викладача)

Підсумкова оцінка___________________________

(кількість балів, оцінка, дата, підпис керівника)

Курсова робота

з дисципліни "Організація і методика економічного аналізу"

на тему ______________________________________________

              ______________________________________________

Студента (ки) _______________________

           (ПІБ студента)

Групи _______________________________

Керівник курсової роботи _____________________________________

(ПІБ, науковий ступінь, вчене звання)

Дніпропетровськ

20__

ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП

I.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1. Економічна сутність готової продукції

1.2. Планування обсягів виробництва та асортименту продукції

1.3. Мета, завдання та інформаційна база аналізу виробництва і реалізації продукції

I I.МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1. Аналіз конкурентоспроможності продукції

2.2. Аналіз якості продукції

2.3. Динамика показників продукції

2.4. Аналіз резервів зростання обсягу виробництва продукції

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

В умовах конкуренції економічний аналіз є особливою функцією управління виробництвом і комерційними структурами, знаряддям контролю з а раціональним та економним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов'язків перед державою. Дедалі більше зростає відповідальність фахівців сфери управління, бухгалтерів-аналітиків, перед ними постають нові проблеми. Саме тому сучасний спеціаліст в області економічного аналізу та обліку має бути глибоко обізнаним у питаннях виробництва продукції та її реалізації.

Обсяг виробництва і реалізації продукції –– найважливіші показники, що характеризують виробничо-господарську діяльність підприємства.
Кількість випущеної і реалізованої продукції визначається попитом на продукцію підприємства, його матеріально-технічною базою, організаційно-технічним рівнем, ефективністю використання виробничих ресурсів. У свою чергу обсяг продукції впливає на всі інші сторони діяльності –– трудові показники, показники використання основних засобів, собівартість, витрати, прибуток від операційної діяльності, фінансовий стан підприємства.

Готова продукція — це виріб або напівфабрикат, робота, послуга що пройшла всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві та відповідає затвердженим стандартам або технічним умовам, договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові-покупцеві відповідно до діючого порядку прийняття продукції.

Оцінка готової продукції в економічному аналізі як і в бухгалтерському обліку повинна відбуватися за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після зібрання всіх затрат та калькулювання. Разом з тим виникає потреба в щоденному обліку наявності й руху готової продукції та зазначенні її вартісних характеристик. Тому в поточному обліку готова продукція оцінюється за прийнятими на підприємстві "твердими" обліковими цінами. Ними можуть бути середньорічна, планова собівартість, оптово -розрахункова, договірна ціна або фактична собівартість.

Мета курсової роботи - розкрити процес економічного аналізу виробництва та реалізації продукції на базовому підприємстві за звітний період, можливі шляхи його удосконалення, зменшення собівартості продукції.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:

1.      розкрити сутність і зміст готової продукції;

2.      виявити механізми здійснення аналізу виробництва і реалізації продукції;

3.      виявити особливості аналізу виробництва і реалізації продукції.

I.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1.Економічна сутність готової продукції.

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за Допомогою знарядь праці до своїх потреб. Матеріальний Результат праці у більшості випадків виступає у формі конкретного продукта — продукції (виробу). Упродовж певного відтинку часу виготовлювана продукція перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це називається незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом).

Можна вважати загальновизнаним той факт, що у промисловому виробництві результатом (продуктом) праці є продукція, на підприємствах транспорту — відповідний обсяг виконаної роботи (перевезених вантажів або пасажирів на ту чи іншу відстань), а в установах зв'язку та банках надають послуги юридичним і фізичним особам. В окремих випадках продукт праці слугує одночасно виробленою продукцією, виконаною роботою, наданою послугою (наприклад, відремонтовані годинник або взуття, телевізор, холодильник тощо).

Загальновідомо, що продукти праці є придатними для різних сфер (способів) використання у народному господарстві. Зокрема зерно може слугувати сировиною для виробництва борошна або виготовлення пива та горілки, використовуватись як корм для худоби чи насіння для його відтворення. Продукт праці, що існує у готовій для споживання формі, може знову стати сировиною для виробництва продукту (наприклад, виноград — для виготовлення виноградного соку, вина). Чи стає конкретна споживна вартість засобом виробництва або кінцевим предметом споживання, цілком залежить від подальшої функції та її місця у процесі праці. Предмети праці, що підлягають обробці у процесі виробництва і змінюють свою форму, перетворюються у продукти праці, котрі розпадаються на засоби виробництва та предмети споживання; стосовно суспільного виробництва в цілому вони називаються продукцією відповідно І та II підрозділів. а у промисловості — продукцією груп "А" і "Б". Засоби виробництва, в свою чергу, діляться на засоби праці та предмети праці, а предмети споживання — на продовольчі і непродовольчі товари. Такий поділ продукції є її класифікацією за ознакою економічного призначення. Зрештою для загальної характеристики продукції (роботи, послуг) практичне значення має застосування системи вимірників її (їх) обсягу (рис. 1.1).

Вимірники обсягу продукції в умовах товарного виробництва та ринкової економіки виготовлена продукція, виконана робота або надана послуга є товаром, котрий має не лише споживну вартість, але й вартість (мінову вартість). Для постійного і повного задоволення потреб ринку планування та облік виготовлюваних для продажу товарів здійснюється в натуральних (фізичних) і вартісних (грошових) вимірниках.

При цьому важливо зважувати на те, що ступінь задоволення потреб ринку характеризує насамперед обсяг товарів певної номенклатури і асортименту у натуральному вигляді. Номенклатура продукції — це перелік найменувань виробів, завдання по випуску яких передбачається планом виробництва продукції.

Асортимент являє собою сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном тощо). Номенклатура і товарний асортимент включають в дроблювану у минулі роки продукцію, попит на яку зберігається, а також нову освоювану продукцію, дослідні зразки нових виробів.

Рис. 1.1. Загальна характеристика продукції (роботи, послуг).

Вимірниками обсягу продукції у натуральному вираженні є конкретні фізичні одиниці — штуки, тонни, метри тощо. У практиці планування та обліку обсягу продукції в окремих випадках використовують умовно-натуральні (наприклад, умовні банки консервів, умовні листи шиферу та штуки цегли) і подвійні натуральні показники (наприклад, виробництво сталевих труб може вимірюватися тоннами і метрами, тканин - погонними і квадратними метрами).

Обсяг продукції у вартісному вираженні на більшості підприємств різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої продукції. Товарна продукція є практично скрізь застосовуваним вартісним показником, що дозволяє підсумовувати виготовлення різних видів продукції і завдяки цьому визначати загальний обсяг виробництва на тому чи іншому підприємстві, а також обчислювати ряд макроекономічних та узагальнюючих похідних показників розвитку народного господарства. Вона являє собою загальну вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, що призначені для продажу або реалізації різним споживачам. Показник валової продукції, окрім елементів, які входять до .складу товарної продукції, включає також зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини і матеріалів замовника та деякі інші елементи в залежності від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства. Причому динаміка залишків незавершеного виробництва враховується на тих підприємствах машинобудування і металообробки, де тривалість виробничого циклу по переважній більшості видів продукції перевищує два місяці. Слід також знати, що обсяг товарної і валової продукції виробничого об'єднання, у складі якого підприємства або інші виробничі ланки знаходяться на самостійному балансі, визначається шляхом підсумовування відповідних їх показників.

З метою більш повної характеристики динаміки виробництва продукції та показників його ефективності (перш за все продуктивності праці) при складанні виробничої програми підприємства роблять також розрахунки чистої продукції. Вихідною базою для її обчислення слугує обсяг товарної продукції, з вартості якої виключають матеріальні витрати і суму амортизаційних відрахувань, тобто вартість так званої уречевленої праці і цим самим елімінують вплив останньої на величину загальної вартості вироблюваної підприємством продукції. За своїм економічним змістом показник чистої продукції відбиває наново створену на підприємстві вартість і завдяки цьому характеризує результати використання виключно власного трудового потенціалу. Саме тому показник чистої продукції доцільно застосовувати для об'єктивної оцінки рівня ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.

Ступінь задоволення попиту ринку у вироблюваній тим чи іншим підприємством продукції відбивають не самі розміри її виробництва у натуральному і вартісному вираженні, а обсяги фактично реалізованих (проданих) виробів за умови їх конкурентоспроможності за якістю (технічним рівнем) і відповідними цінами. З огляду на цю важливу обставину варто визначити і контролювати також планові (очікувані) і фактичні обсяги реалізованої продукції. Плановий (очікуваний) показник реалізованої продукції визначають, виходячи з обсягу товарної продукції, передбаченого виробничою програмою підприємства на відповідний рік, з урахуванням зміни залишків нереалізованих на початок і кінець розрахункового періоду, а фактичний — після оплати вартості одержаної споживачем, (замовником) продукції і надходження відповідних грошових сум на банківський рахунок постачальника.

1.2. Планування виробництва продукції та її реалізації

Розробка плану виробництва і реалізації продукції є в ринкових умовах провідним завданням комплексного планування соціально-економічного розвитку підприємства. План виробництва визначає генеральний напрямок перспективного зростання всіх підрозділів фірм та організацій, основний профіль планової, організаційної та управлінської діяльності підприємства, а також головні цілі та завдання поточного планування, організації та управління виробництвом тощо. Планування виробництва продукції, товарів і послуг має задовольняти на всіх діючих підприємствах конкретні потреби покупців, замовників чи споживачів і бути тісно пов'язаним з розробкою загальної стратегії розвитку фірми, проведенням маркетингових досліджень, проектуванням конкурентоспроможної продукції, організацією її виробництва і реалізації, а також виконання інших функцій і видів внутрішньогосподарської діяльності.

У сучасних умовах ринок вимагає виробництва адресної продукції споживачам, різноманітності виконуваних робіт і послуг, поновлення товарів за ініціативою покупців, проведення частих закупівель ресурсів, планування наступальних дій проти конкурентів, здійснення гнучких бюджетів і непередбачених витрат і т.д. Гнучка виробнича політика підприємств або фірм може при плануванні входити в конфлікт з цілями окремих підрозділів і функціональних служб, які прагнуть до масового виробництва товарів (виробничі служби), обмеженому числу видів продукції (конструкторські відділи), постійним бізнес-планів (планові служби), чітко визначеним бюджетам (фінансові служби), стандартизованим операціях (маркетингові служби), пасивним дій проти конкурентів (юридичні служби). У цих умовах вищі керівники-менеджери повинні домагатися тісної взаємодії функціональних підрозділів своєї організації у виборі конкретної стратегії для кожного з них. Залежно від виконуваних функцій кожен підрозділ при плануванні роботи може бути орієнтована на досягнення наступних стратегічних або тактичних завдань у сфері своєї діяльності:

маркетинг - залучення і збереження лояльної групи споживачів своєї продукції за допомогою унікального поєднання таких планових функцій і показників або ринкових сфер і характеристик, як товар, збут, просування, ціни, реклама та ін;

виробництво - повне використання наявних виробничих можливостей для задоволення потреб ринку у продукції, що випускається, забезпечення високої якості товарів і зниження окремих витрат на виготовлення і продаж продуктів;

проектування - створення конкурентоспроможної продукції, виявлення нововведень, пошук технологічних проривів, поліпшення показників якості продукції та робіт;