Міністерство  освіти і науки України

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 

Кафедра економічної  теорії 
 
 

Курсова робота

по  дисципліні «Макроекономіка» 

Тема: «Банківська система, її функції і роль у функціонуванні ринкової економіки» 

Виконала:

студентки гр.  2-эк-80

Первухина Ярослава

Перевірила:

викладач  Федорова Н. Є. 
 
 
 

Дніпропетровськ

2010 
 
 
 
 

Зміст

 
 

Введення

1.Банківська система та її роль в ринковій економіці:

     1.1 Банківська система:сутність, структура, функції.

     1.2 Механізм взаємодії центрального і комерційних

     банків

     1.3 Центральний банк, як суб’ект державного

     Регулювання грошово-кредитних  відносин.

2.Становлення та розвиток банківської системи України:

     2.1 Становлення і сучасні риси банківської системи

     України

2.2 Оцінка ефективності функціонування вітчизняної банківської системи.

2.3 Шляхи вдосконалення  банківської системи  в Україні

Висновок 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Вступ 

  В умовах переходу до ринкової економіки  всю більшу увагу надається банківській  системі. Банківська система на перехідному етапі має бути цілком безпечною з різних поглядів, зокрема, банки не повинні пропонувати продукти, які перевищують ступінь удосконалення їх інформаційних можливостей та не відповідають рівню економічної інфраструктури, що склався на цей момент у країні. На думку Алана Роу, "безпечність" банку визначається через складну взаємодію між інформаційними можливостями банку, його амбіціями щодо вдосконалення якості та ризикованості продуктів, які пропонуються цим банком і зовнішнім середовищем, в якому банку необхідно працювати.

    Як  і будь-яке підприємство, банк є  самостійним господарюючим суб'єктом, володіє правами юридичної особи, проводить і реалізує продукт, надає послуги, діє на принципах госпрозрахунку. Банк вирішує питання, пов'язані із задоволенням суспільних потреб в своєму продукті і послугах, реалізацією на основі отриманого прибутку соціальних і економічних інтересів як членів його колективу, так і інтересів власника майна банку. Банк має свою специфіку, перш за все в тому, що він діє у сфері обміну, а не виробництва. По своїй природі банки пов'язані з грошовими і кредитними відносинами. Саме на їх базі і утворилася така установа як банк, який в цілому можна визначити як систему особливих підприємств, продуктом яких є кредитна справа. Головним в єстві банку, його основою, можна рахувати організацію грошово-кредитного процесу.

       В даний час існуює багато різноманітних  банків. По характеру власності банки  можуть бути державні, акціонерні, кооперативні, приватні, муніципальні, змішані. При  цьому дуже важливо, щоб законодавство забезпечувало не тільки різноманітність типів банків, але і їх рівноправність. У будь-якому випадку необхідно, щоб банк був автономним підприємством.

       Банківська  система України до 1991 року (до проголошення незалежності України) була невеликою групою крупних державних спеціалізованих банків, де єдиним, касовим і розрахунковим центром був Держбанк СРСР. Функції банків, як фінансових посередників, були обмежені. Через банки здійснювався розподіл засобів між бюджетом і підприємствами в рамках виконання державного плану.

       Реформування  централізовано-планової економіки  зажадало відкриття можливостей  вільного підприємництва в кредитній  сфері, зміни ролі і функцій держави  в цій області.

       Сучасний  етап розвитку економіки України  був визнаний як перехідний період становлення нової моделі господарської системи, заснованої на ринкових відносинах, невід'ємною частиною якої є фінансово-кредитні інститути – банки.

       Банківська  система є важливим елементом  у функціонуванні ринкової економіки. Саме ця система є невід'ємною частиною інфраструктури ринкової економіки. Багато в чому хороший розвиток банківської системи обумовлює собою здоровий грунт для функціонування ринкової економіки.

1. Банківська система і її роль в ринковій економіці

1. Банківська система: сутність, структура,функції

     Банківська система є складовою  фінансової системи країни і підпадає під загальну дію економічних законів, що діють в громадянському суспільстві. Вона є внутрішньо організованою, взаємопов'язаною, має загальну мету та завдання. Банківську систему в Україні юридична наука визначає як внутрішньо організовану, взаємопов'язану, об'єднану загальною метою сукупність банківських та фінансово-кредитних установ, що утворені й діють на основі Конституції та законів України. Під системою як об'єктом регулювання банківським правом і важливою категорією управління слід розуміти внутрішньо організовану сукупність відносно самостійних, взаємодіючих складових частин (елементів), які виступають як одне ціле і в межах якого здійснюються процеси управління.

 Банківські  системи сучасних розвинених промислових країн мають багато спільного, що зумовлено однотипністю існуючої в цих країнах ринкової економіки. Ринковий характер економіки визначає та обставина, що кредитно-банківська система діє через ринок капіталів. При цьому приватний капітал користується підтримкою державного капіталу фіскального характеру. Причому ринок грошей і капіталу не обмежується вільним рухом таких своєрідних товарів у країні, але носить зовнішньоекономічний характер. Держави здійснюють регулюючий вплив на цей ринок шляхом проведення інтервенцій та протекціоністських заходів.

 Банківські  системи західних держав у сучасних умовах розвиваються головним чином за трьома напрямами: велике число банків з невеликою кількістю відділень; невелика кількість банків з багатьма відділеннями;багато банків, пов'язаних участю в діяльності. Більшість країн йде другим шляхом.

 Для будь-яких банківських систем, як правило, є характерною наявність універсальних та спеціалізованих фінансово- кредитних установ, одночасне існування та рентабельна діяльність великих і малих банків та інших кредитних установ, у тому числі позабанківських. При цьому кожна ланка банківської системи повинна мати високий рівень оперативної самостійності, не обмежуючись при цьому певною територією. У той же час має дотримуватися принцип чіткого розмежування компетенції, визначення системи відповідальності для учасників ринку позичкових капіталів. 
 

        В умовах ринкової економіки банківська система мобілізує грошові кошти, трансформує їх в позичковий капітал, здійснює їх рух і розподіл.

       Сучасна банківська система має дворівневу будову. Її підстава – нижній ярус –  складають комерційні банки, а вершину – верхній рівень – центральний банк.

        В Україні дворівнева банківська система стала формуватися на початку 90-х років. Вона зазнала значної зміни – перехід банківської системи на дворівневу структуру побудови зараз вже закінчився. Тепер вона відповідає моделі кредитної системи розвинутих країн: на першому місці – Національний банк України (НБУ), на другому – комерційні банки. Реорганізація банківської системи законодавчо закріпила трансформацію банків всіх рівнів і умови їх функціонування.  
 
 
 
 
 
 

       Національний  банк виконує традиційні функції, характерні для центрального банку держави – розробляє, проводить і регулює грошово-кредитну політику;  контролює діяльність комерційних кредитних установ відповідно до економічних нормативів і чинного законодавства; здійснює кредитно-розрахункове обслуговування уряду; формує і береже офіційні золотовалютні резерви країни.

 Безперечним є той факт, що для управління банківською системою на верхньому рівні системи необхідна наявність сильного та незалежного центрального банку, на який не може вплинути будь-яка гілка влади.

 Основними принципами, за якими має визначатися незалежність центрального банку:

 1) вона може і повинна носити винятково правовий характер і внаслідок визначатися законодавством    відповідної країни  про центральний банк.

  2) виходячи зі своєї суті, соціального призначення, виконуваних функцій, центральний банк не може бути необмежено незалежним. Він являє собою головний грошово-кредитний державний орган, що означає: здійснюючи свою діяльність, переслідуючи при цьому свої законодавчо закріплені цілі, центральний банк має виходити з вищих інтересів держави та суспільства, а також враховувати цілі та дії інших державних органів, координувати з ними свою діяльність та підтримувати робочі відносини;

3. оскільки    незалежність    центрального банку нерозривно пов'язана із загальною системою фінансів держави, то будь-які перетворення та реформи, що стосуються незалежності центрального банку, можуть і повинні проводитися лише після великої системної підготовчої роботи і мають носити поступовий характер.

       Можливо виділити наступні елементи, які складають у своїй сукупності обсяг поняття "незалежність центрального банку": інсти-туціональна незалежність; функціональна незалежність; майнова незалежність; інструментальна незалежність; бюджетна незалежність; фінансова незалежність; кадрова незалежність.

       Комерційні  банки належать до категорії підприємств  – фінансових посередників. Вони організовують  і здійснюють розрахунки і грошові  платежі, привертають капітали, заощадження  населення і інші грошові кошти, які вивільняються в процесі господарської діяльності і дають їх в кредит, вкладають в інвестиційні операції, операції з цінними паперами і т.д.

       Комерційні  банки є суб'єктами підприємницької  діяльності і функціонують згідно наступним  принципам:

• комерційний (господарський) розрахунок;

Доходи  повинні покривати витрати, відсутнє право на отримання державних  субсидій; ціль діяльності – отримання  прибутку при розумному ризику;

• автономія;

Банки отримали право самостійно здійснювати  ціноутворення у сфері банківських продуктів в рамках діючих обмежень, тобто самостійно встановлювати процентні ставки по депозитах, за надані кредити, за розрахунково-касове обслуговування і ін.

• самоврядування;

  Банки  самостійно визначають стратегію  і тактику свого розвитку, своєї  діяльності без втручання держави.

 Для нормального  функціонування банківська система України має відповідати таким вимогам.

1. У країні має бути достатня кількість діючих банків і кредитних установ. Систему слід розглядати як таку, що постійно розвивається і зазнає постійних кількісних і якісних змін.
2. Система   не  повинна  містити  зайвих елементів. У цьому секторі економіки не має бути банківських установ, які не розпочали виконувати банківські операції у встановлений термін, не мають належно оформлених ліцензій на здійснення банківських операцій або утворені всупереч чинному законодавству та акту засновника про створення.
3. У країні діє Центральний банк, який є основним координатором кредитних інститутів та ефективно виконує функції управління грошово-кредитними   і  фінансовими  процесами в економіці.
4. Поряд з центральним банком функціонують різні   комерційні  банки, які охоплюють усі сфери національної економіки і зовнішньоекономічні зв'язки, здійснюють широкий діапазон банківських операцій та надають фінансові послуги юридичним   і фізичним особам.
5. У країні діють банки й фінансово-кредитні установи, які не обмежуються акумуляцією і розподілом коштів підприємств, організацій, а сприяють накопиченню капіталу, активно втручаються в усі сфери економіки. Банківська система є складовою більш широкої економічної системи держави.