В Україні на початок 2001 р. зареєстровано 195 комерційних банків, з яких 38 банків перебуває в стані ліквідації, 20-у режимі фінансового оздоровлення, 1 - у режимі санації, 2-у процесі реорганізації. За організаційно-правовими формами: 2 - державні банки (Ощадбанк, Укрексімбанк); 167 - акціонерні товариства (118 - відкриті, 49 - закриті); 26 -товариства з обмеженою. У тому числі З1 банк за участю іноземного капіталу (7 банків - із 100%-вим іноземним капіталом). Фактично діють 153 банки (на кінець 1999 р. - 164 банки).

        Розглянемо динаміку фінансового стану банків України, починаючи від 2001 року: 
 

       

 

         Тож розглянувши еволюцію банків, слід зазначити, що на сучасному  етапі кількість банків дещо  зменшилася,але зросла якість  надання банками послуг,зросла  частка вкладів фізичних осіб  та суб`єктів господарювання, зменшилися витрати та збільшилися доходи українських банків. 

       2. Шляхи підвищення стабільності та ефективної діяльності банківської системи.

  Процес  здійснення ринкових реформ в економіці України включає, як один зі своїх головних напрямів, докорінні перетворення у фінансовій системі, появу нових кредитно-фінансових інститутів, зміну характеру кредитних відносин між суб'єктами господарювання.

  Ефективна кредитна діяльність комерційних банків є одним із найважливіших механізмів активного впливу на окремі економічні та соціальні процеси, формування здатності економіки ринкового типу до саморегулювання, забезпечення розвитку операційної та інвестиційної діяльності в державі.

  Однак, як свідчить практика останніх років, комерційні банки України, які ще не мають достатнього досавіду роботи в умовах перехідної економіки, нарощуючи обсяги кредитної діяльності, значною мірою знизили рівень її ефективності. Унаслідок неефективного управління цією діяльністю значна кількість комерційних банків зазнає фінансових труднощів, а деякі з них знаходяться на межі банкрутства. Усе це викликає об'єктивну необхідність в розробці й реалізації нових підходів до управління банківською діяльністю вцілому та кредитною зокрема. Одним із шляхів підвищення ефективності роботи банку є впровадження системи управлінського обліку, сутність якої полягає в інтегрованій у структуру управління банку системі обліку витрат і доходів, контролю та аналізу, нормування і планування, яка формує інформацію для прийняття оперативних управлінських рішень та визначення напрямів стратегічного розвитку підприємства у майбутньому.

  Бухгалтерський (фінансовий) облік як основна частина існуючої інформаційної системи банку не забезпечує управлінців всіх рівнів оперативною інформацією. У силу своєї специфіки, фінансовий облік не може надати інформацію для стратегії та тактики внутрішнього управління активами банка в умовах ринку.

       хгалтерський (фінансовий) облік як

  Управлінські  рішення підприємницької діяльності базуються на плановій, нормативній, технологічній, обліковій та аналітичній інформації, яка повинна знайти відображення в носіях управлінського обліку. Контроль та регулювання - основні функції управління - реалізуються у зіставленні планових даних та інформації оперативного обліку. Оцінка результатів управлінських рішень та відповідальність за їх виконання за даними внутрішньої звітності. Планування та координація подальшої діяльності банку базуються на аналітичних розрахунках, проведених за допомогою специфічних прийомів.

  Робота  бухгалтера повинна бути спрямована на   задоволення  специфічних  потреб   конкретних споживачів - управлінців. Саме такий методологічний підхід у країнах із ринковою економікою став підставою для поділу обліку на фінансовий та управлінський, - на системи, покликані задовольняти інформаційні потреби різних груп користувачів — відповідно зовнішніх і внутрішніх.

  Фінансовій  облік надає інформацію, яка дає  загальне уявлення про роботу банку, розглядаючи ресурси, що залучаються та використовуються, отримані результати, не аналізуючи при цьому процес ефективності використання ресурсів банку. А завдання управлінського обліку полягають у наданні інформації апарату управління для найефективнішого перетворення ресурсів банку як залучених, так і власних з метою досягнення найвищого фінансового результату. Але спільним завданням як фінансового, так і управлінського обліку є забезпечення економічного зростання фінансової установи. Отже, фінансовий та управлінський облік відрізняються пріоритетами напрямів провадження, проте, з іншого боку, їх об'єднують спільні завдання та ряд інших факторів.

  На  мою думку, досить суттєвим є таке твердження: "Управлінський облік відрізняється від фінансового (бухгалтерського) обліку за характером та напрямком. Головною метою фінансового обліку є вимірювання якості використання коштів; головна мета управлінського обліку полягає в удосконаленні якості використання тих самих коштів".

  У великих  банках системи фінансового обліку та інформаційні системи управлінського обліку можуть бути настільки пов'язаними, що ми не бачимо реальних шляхів їх організаційного розподілу.

  Основні об'єкти управлінського обліку - це доходи і видатки банку, фінансові результати, що раніше знайшли відображення у фінансовому обліку. Але в управлінському обліку доходи і видатки перегруповуються за видами виконуваних операцій, видами джерел коштів, що використовуються для виконання активних операцій, за структурними підрозділами, які одержують або здійснюють відповідні доходи і видатки тощо. Аналогічно відбувається групування фінансових результатів.

  У межах  управлінського обліку в банках здійснюється облік видатків і калькулювання собівартості проведених операцій. При цьому банк самостійно вибирає метод обліку видатків і калькулювання собівартості.

  Важливий  етап організації управлінського обліку - визначення внутрішньої звітності, її змісту, а також термінів подання керівництву.

  Не  менш важливу роль відіграє управлінський  облік при вирішенні завдань  прогнозного характеру: визначення рентабельності здійснення нових видів банківських операцій, визначення величини очікуваного доходу від запланованих заходів, ефективності нових інвестицій, прийняття рішень в умовах обмеженості ресурсів. Можна сказати, що управлінський обік - це синтез методів і принципів обліку доходів і видатків, формування фінансових результатів, а також прогнозування, планування (бюджетування), аналізу і контролю.

  Інформація, яку надає управлінський облік, зорієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і тактичного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності структурних підрозділів, зниження суб'єктивності в процесі прийняття рішень тощо.

  Світова практика доводить, ідо належну систему управлінського обліку можна побудувати лише на установі з добре організованою системою фінансового обліку.

  Багато  даних фінансового обліку можуть застосовуватися в системі управлінського обліку, тому доцільніше будувати інтегровану систему обліку, що дасть змогу уникнути дублювання інформації та пов'язаних із цим додаткових витрат; усунути розбіжності, породжені різними підходами до оцінки; безпосередньо застосувати інформацію фінансового обліку.

  Протягом  останнього десятиліття в усіх сферах господарської діяльності широко впроваджуються системи управлінського обліку та обліку витрат. Цей досвід покладено в основу програми заходів, основні аспекти якої такі:

1. Приймається   рішення   щодо   необхідності впровадження системи управлінського обліку після вивчення системи фінансового обліку в банку та з'ясування, чи підвищить ефективність управлінських рішень додаткова інформація.
2. Визначається  мета  впровадження системи управлінського обліку в банку та складається перелік організаційних питань, які доведеться вирішувати у ході її побудови, а саме:

- чи буде  введено систему управлінського  обліку  в загальну систему бухгалтерського обліку банку, чи вона функціонуватиме відокремлено;

- хто керуватиме  розробкою,  впровадженням та функціонуванням системи;

- які функціональні  обов'язки виконуватимуть відповідальні працівники системи;

- яких обсягів  та міри точності даних потребує менеджмент для прийняття управлінських рішень.

  Система  управлінського обліку впроваджується  з метою:

- побудови  детальної достовірної інформаційної бази з результативними даними щодо діяльності банку;

- виявлення  причини відхилень від обсягів бюджету та визначення шляхів її недопущення;

         - вибору найприбутковіших напрямів  діяльності;

         - визначення найперспективніших  клієнтів;

- виявлення  клієнтів, які завдають збитків,  та пошуку шляхів       підвищення ефективності співробітництва з ними.

3. Аби зробити систему управлінського обліку якомога ефективнішою, знизити витрати на її коригування та вдосконалення, проводиться експеримент щодо застосування системи в окремих структурних підрозділах банку.
4. Ретельним дослідженням виявляється коло користувачів інформації, її якісні й кількісні характеристики. На цьому етапі, можливо, доведеться залучити зовнішніх експертів із питань побудови структури системи та розробки автоматизованого забезпечення для її впровадження.
5. Розробляється графік упровадження системи управлінського обліку з детальним переліком заходів і зазначенням часу їх виконання.

Основними напрямами діяльності є:

• дослідження переліку ресурсів;

  • вивчення всіх активних та пасивних операцій банку;

  • віднесення ресурсів до операцій, де вони використовуються; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

 

       В даній роботі розглянуті основні  аспекти функціонування банківської  системи, її структура, основні елементи, функції і роль у функціонуванні ринкової економіки. Надано увагу банківським операціям, основним видам банків. Розглянуті головні функції структурних елементів системи – Центрального банку і комерційних банків.

       Після проведення певного аналізу розвитку банківської системи України  можна зробити наступний висновок:

       За  час незалежності побудована сучасна  кредитно-фінансова система, упроваджена  національна  валюта, створена законодавча  база функціонування банків. Є розроблений  і є упроваджений сучасні інструменти  і методи грошово-кредитної політики, завдяки яким подолана небачена за минулі роки гіперінфляція, забезпечена стабільність національної валюти. Центральний банк держави створив могутню електронну систему проведення розрахунків між банківськими установами і суб'єктами господарювання, новітнє виробництво по виготовленню грошей, державну скарбницю, інші установи, організації і підприємства, які забезпечують повноцінне функціонування системи банків країни.