Детінізація України

План

Вступ.

1.Загальна характеристика  корпоративного інвестиційного  фонду.

2.Загальна характеристика  пайового інвестиційного фонду.

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Одним із загальноприйнятих у світі способів інвестування, який поєднує прийнятну доходність із мінімізацією ризиків, є спільне інвестування. Згідно із Законом України  “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”  інститут спільного інвестування – корпоративний  інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність з об’єднання грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери  інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Отже,завдання системи  інституту  спільного інвестування полягає  у збиранні коштів у дрібних інвесторів, концентрації їх у спеціальних інститутах та вкладанні їх в об’єкти інвестування.

Згідно із ст.22 Закону України  “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”  пайові інвестиційні фонди – це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Отже пайовий інвестиційний фонд – це незвична в цивільному праві конструкція,яка передбачає відокремлену власність без чітко зафіксованого власника. За змістом норм Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, у випадку «класичної» спільної власності об’єкт права власності реєструється за конкретними співвласниками із зазначенням частки кожного.[3,133]

 

 

 

1.Загальна характеристика корпоративного інвестиційного фонду.

Корпоративний інвестиційний  фонд - це інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить  виключно діяльність із спільного інвестування.

Корпоративний інвестиційний  фонд створюється та проводить свою діяльність відповідно до законодавства  з питань діяльності акціонерних  товариств з урахуванням особливостей, встановлених  Законом України  “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”  .

Корпоративний інвестиційний  фонд не може бути заснований юридичними особами, у статутному капіталі яких частка держави або органів місцевого  самоврядування перевищує 25%.

Документами корпоративного інвестиційного фонду на основі яких він провадить свою діяльність є  статут та регламент.

Статут корпоративного інвестиційного фонду, крім положень, передбачених законодавством, повинен також містити відомості  про:

• тип корпоративного інвестиційного фонду (відкритий, інтервальний чи закритий);
• вид корпоративного інвестиційного фонду (диверсифікований, недиверсифікований);
• спільне інвестування як виключну діяльність корпоративного інвестиційного фонду;
• обмеження щодо діяльності;
• акції корпоративного інвестиційного фонду, які повинні бути тільки простими іменними;
• розмір початкового статутного капіталу та кількість акцій, що становлять початковий статутний капітал корпоративного інвестиційного фонду.

Регламент корпоративного інвестиційного фонду повинен містити відомості  про:

• умови, за яких може бути проведена заміна компанії з управління активами або зберігача, та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав акціонерів;
• порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) акцій;
• розмір винагороди компанії з управління активами та покриття витрат, пов'язаних із діяльністю фонду, що відшкодовуються за рахунок його активів;
• порядок розподілу прибутку корпоративного інвестиційного фонду;
• порядок та строки викупу корпоративним інвестиційним фондом своїх акцій на вимогу інвесторів;
• напрями інвестицій (інвестиційна декларація);
• мінімальну вартість договорів (угод) щодо активів інвестиційного фонду, укладених компанією з управління активами, які підлягають затвердженню наглядовою радою фонду.

Регламент корпоративного інвестиційного фонду затверджується його засновниками, В свою чергу, зміни до регламенту - загальними зборами акціонерів. Регламент  та зміни до нього підлягають реєстрації в Національній комісії цінних паперів  та фондового ринку.

Обов'язковим є зазначення слова "корпоративний інвестиційний  фонд" та типу і виду фонду у  його документах в його назві. Якщо фонд є венчурним, це також відображається у його назві.[1]

Статутний капітал корпоративного інвестиційного фонду

Початковий статутний  капітал корпоративного інвестиційного фонду формується за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів, цінних паперів інших емітентів, що допущені до торгів на фондовій біржі, та об'єктів нерухомості, необхідних для забезпечення статутної діяльності.

Розмір початкового статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду не може бути менше розміру, встановленого законодавством для  публічних акціонерних товариств (1250 мінімальних заробітних плат).

Збільшення статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду  здійснюється виключно за рахунок грошових коштів акціонерів, внесених шляхом придбання  ними акцій.

Діяльність корпоративного інвестиційного фонду

Корпоративний інвестиційний  фонд (крім венчурного) має право  на проведення своєї діяльності, якщо 60 або більше відсотків середньорічної вартості активів, що належать йому на праві власності, вкладені у цінні  папери, корпоративні права та нерухомість. Гранична вартість активів корпоративного інвестиційного фонду, які можуть бути вкладені у нерухомість, встановлюється Національною комісією з цінних паперів  та фондового ринку .

Управління активами корпоративного інвестиційного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами, яка у відносинах з третіми  особами діє від імені та в  інтересах інвестиційного фонду.

Договір між корпоративним  інвестиційним фондом і компанією  з управління активами, між корпоративним  інвестиційним фондом і зберігачем укладається на строк не більш  як три роки, і його дія може бути продовжена тільки за рішенням загальних  зборів акціонерів фонду або наглядової ради цього фонду з його обов'язковим  подальшим затвердженням рішенням загальних зборів акціонерів фонду.

Корпоративний інвестиційний  фонд не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями корпоративного інвестиційного фонду.

Вищим органом корпоративного інвестиційного фонду є загальні збори акціонерів, до компетенції  яких належить обрання членів наглядової ради, затвердження змін до регламенту, укладених договорів з компанією  з управління активами та зберігачем.

Наглядова рада корпоративного інвестиційного фонду забезпечує контроль за належним виконанням умов договорів  з компанією управління активами, зберігачем, реєстратором, аудитором  та незалежним оцінювачем майна. До компетенції  наглядової ради також належить скликання  загальних зборів акціонерів, прийняття  змін до проспекту емісії, підготовка пропозицій для закритих фондів про  розмір і порядок виплати дивідендів.[6]

Компанія з управління активами інституційних інвесторів — господарське товариство, яке  здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видає Національна  комісія з цінних паперів та фондового  ринку.[1,ст.3]

Договори між корпоративним  фондом і компанією з управління активами про управління активами укладаються  на строк не більше трьох років  і можуть бути продовжені тільки за рішенням загальних зборів акціонерів або наглядової ради.

Слід зазначити, що порядок  функціонування  інституту спільного  інвестування  передбачає створення  резервного фонду у розмірі, визначеному  установчими документами компанії з управління активами, але не менше  як 25 % статутного капіталу компанії з  управління активами. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду  не може бути меншим 5 % суми чистого  прибутку.

Компанія з управління активами може одночасно здійснювати  управління активами кількох інвестиційних  фондів. Винагорода компанії з управління активами  за діяльність з управління активами встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів інвестиційного фонду та сплачується грошовими  коштами.

Компанія з управління активами та торговець цінними паперами мають забезпечити вільний доступ інвесторів до інформації, що міститься  у проспекті емісії цінних паперів  інституту спільного інвестування, регламенті та змінах до них.

Активи інститутів спільного  інвестування у формі цінних паперів  зберігаються та обліковуються на рахунку  в цінних паперах у зберігача.

Зберігач активів —  банк, що має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності зберігача  цінних паперів. Кожен інститут спільного  інвестування може мати тільки одного зберігача.

Зберігач провадить діяльність на підставі статуту та договору про  обслуговування, укладеного з корпоративним  фондом або з компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду  на строк не більше трьох років. Він  зобов'язаний обслуговувати інвестиційні фонди з дотриманням регламенту та проспекту емісії цінних паперів, а також контролювати діяльність компанії з управління активами щодо розрахунку вартості чистих активів, розміщення та викупу цінних паперів, напрямів використання прибутків. Для цього зберігач зобов'язаний один раз на квартал перевіряти правильність розрахунків вартості чистих активів, виконаних компанією з управління активами.

Грошові кошти корпоративного фонду зараховуються на його рахунок  у банку відповідно до умов договору про обслуговування.

Реєстратор веде реєстр власників  іменних цінних паперів, випущених  у документарній формі, за договором  з корпоративним інвестиційним  фондом або компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду. Реєстр власників іменних цінних паперів може вести зберігач активів  без отримання ліцензії.

Якщо чисельність акціонерів інституту спільного інвестування не перевищує 500 осіб, ведення реєстру  власників іменних цінних паперів  може здійснювати компанія з управління активами такого фонду без отримання ліцензії. Компанія з управління активами  відкритого типу може самостійно реєструвати власників іменних цінних паперів.

Незалежний оцінювач майна  інституту спільного інвестування — це суб'єкт оціночної діяльності — суб'єкт господарювання, який оцінює нерухоме майно під час його придбання  або відчуження в порядку, встановленому  законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Незалежний оцінювач майна  проводить оцінку відповідно до договору, що укладається між ним та компанією  з управління активами. Винагорода незалежному оцінювачу майна  інституту спільного інвестування  виплачується за рахунок активів  інституту спільного інвестування в порядку, встановленому законодавством.

Аудитор (аудиторська фірма) залучається компанією з управління активами щорічно з метою перевірки  і підтвердження правильності річної фінансової звітності.[7]

Корпоративний інвестиційний  фонд не має права:

— емітувати та розміщувати  цінні папери, крім акцій;

— залучати позики або кредит у розмірі, що перевищує 10 % його активів;

— надавати активи під заставу  в інтересах третіх осіб;

— розміщувати акції за ціною, нижчою від номінальної вартості;

— розміщувати акції за ціною, нижчою від вартості чистих активів  корпоративного інвестиційного фонду  в розрахунку на одну акцію;

— розміщувати акції понад  проголошену кількість;

— створювати будь-які спеціальні або резервні фонди.[2,154]

Свою діяльність корпоративний  інвестиційний фонд розпочинає тоді, коли не менше 60 % середньорічної вартості активів, що належать йому на праві  власності, вкладено в цінні папери, корпоративні права та нерухомість.

Після реєстрації корпоративного інвестиційного фонду в реєстрі  інституту спільного інвестування починається розміщення його акцій  за грошові кошти. Акцій можуть бути тільки простими іменними. Розміщення здійснюється відповідно до Положення  про порядок розміщення, обігу  та викупу цінних паперів інституту  спільного інвестування, затвердженого  рішенням НКЦПФР від 9 січня 2003 р. № 3.