Економічне прогнозування

Суспільне життя неможливе без  передбачення майбутнього, без прогнозування  перспектив розвитку. Економічні прогнози необхідні для визначення шляхів розвитку суспільства й економічних  ресурсів, що забезпечують його досягнення, для виявлення найбільш імовірних  і економічно ефективних варіантів  довгострокових, середньострокових  і поточних планів, обґрунтування  основних напрямків економічної  і технічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень і  здійснюваних у даний момент заходів. В умовах науково-технічного прогресу й удосконалення економічної  системи держави, прогнозування  стає одним з вирішальних наукових факторів формування стратегії і  тактики суспільного розвитку.

Таким чином, сучасні умови вимагають  максимального розширення фронту прогнозування, подальшого удосконалення методології  і методики розробки прогнозів. Чим  вищий рівень прогнозування процесів суспільного розвитку, тим ефективнішим є планування і керування цими процесами в суспільстві.

Процес прогнозування складається  з ряду етапів, кожний з яких вирішує  певну задачу:

- визначення задачі - уточнюється  об'єкт прогнозу, формуються мета  і задачі, визначається точність  і час випередження прогнозу;

- формування об'єкта прогнозу  відповідно до поставленого завдання - визначається структура об'єкта, виділяються основні фактори,  з'ясовується їх підпорядкованість,  ієрархічність, взаємозв'язок;

- збір ретроспективної інформації  про об'єкт - визначаються джерела  інформації, розробляється методика  переробки і подання інформації, встановлюються її обсяги;

- формалізація задачі - розробляється  методика формалізованого подання  інформації і здійснюється вибір  класу моделей опису об'єкта  прогнозу;

- вибір методів і алгоритму  - серед відомих вибирається найбільш  придатний метод прогнозування,  розробляється відповідний алгоритм  і оцінюється точність прогнозу;

-  моделювання на основі ретроспективних  даних оцінки якості моделі;

- видача результатів прогнозу.

Існує кілька основних понять в галузі прогнозування.

Прогнозування - специфічний вид пізнавальної діяльності, що припускає дослідження ще не існуючого об'єкта.

Прогнозування - процес формування прогнозу про розвиток об'єкта на основі вивчення тенденцій його розвитку.

Одним з важливих напрямків прогнозування  суспільного розвитку є економічне прогнозування.

Прогнозування, у тому числі економічне, співвідноситься з більш широким  поняттям передбачення як випереджуючого відображення дійсності, заснованого  на пізнанні законів природи, суспільства  і мислення. В залежності від ступеня  конкретності і характеру впливу на хід досліджуваних процесів розрізняють  три форми передбачення: гіпотезу (загальнонаукове передбачення), прогноз, план.

Це означає, що вихідну базу побудови гіпотези складають теорія і відкриті на її основі закономірності і причинно-наслідкові зв'язки функціонування і розвитку досліджуваних об'єктів. На рівні  гіпотези цим останнім дається якісна характеристика, яка виражає загальні закономірності їх поведінки.

Прогноз у порівнянні з гіпотезою  має більшу визначеність, оскільки ґрунтується не лише на якісних, але  й на кількісних параметрах, і тому дозволяє характеризувати майбутній стан об'єкта також і кількісно. Таким чином, прогноз відрізняється від гіпотези більшою вірогідністю. В той же час, зв'язки прогнозу з досліджуваним об'єктом, явищем не є твердими, однозначними - прогноз має імовірнісний характер.

Між прогнозом і планом існують  розбіжності. Головна з них полягає  в тому, що план має директивний, а прогноз — імовірнісний характер. План — це однозначне рішення, у  тому числі й тоді, коли він розробляється  на варіантній основі. Прогноз же за самою своєю природою має альтернативний, варіантний зміст. У цьому сенсі  прогнозування являє собою-дослідницьку базу планування, що має, однак, власну методологічну і методичну основу, багато в чому відмінну від планування. Розробка прогнозів заснована на прогностичних методах, у той час як планування, спирається на більш суворі і точні методи балансових та інших розрахунків.

Ще одна відмінність прогнозування  від планування полягає в тому, що воно, будучи складовою частиною планування, існує самостійно. Виражається  це, зокрема, в тому, що існують економічні процеси, які не завжди піддаються плануванню, але є об'єктами прогнозування. До них відносяться, наприклад, демографічні процеси, існуючий попит населення  на предмети споживання, рівень розвитку приватного господарства, склад родин, статевовікова структура населення  тощо.

За масштабом прогнозування  виділяють:

- макроекономічний і структурний  (міжгалузевий і міжрегіональний)  прогнози;

-прогнози розвитку галузевих  комплексів (паливно-енергетичного,  агропромислового, сфери обслуговування  населення та ін.);

- прогнози галузеві і регіональні;

-  прогнози на рівні окремих  підприємств;

- прогнози виробництва окремих  продуктів.

По тривалості періоду  упередження загально прийнято розрізняти три види прогнозів:

- оперативні (термін упередження  1 місяць);

- короткострокові (термін  упередження 1 місяць - 1рік);

- середньострокові (1 рік  – 5 років); - довгостроковий (від  5 до 15-20 років);

- дальностроковий (понад  15-20 років).

Оперативний прогноз має період попередження до одного місяця короткостроковий — від одного місяця до року середньостроковий  — від року до п'яти років, довгостроковий — від п'яти і більш років.

Оперативні прогнози засновані  на припущенні про те, що в прогнозованому періоді не відбудеться істотних змін у досліджуваному об'єкті, як кількісних так і якісних. Короткострокові  прогнози припускають тільки кількісні  зміни. Оцінка подій дається тільки кількісна. Середньострокові і довгострокові  прогнози виходять як з кількісних, так і якісних змін у досліджуваному об'єкті, причому в середньострокових  прогнозах кількісні зміни домінують  над якісними.

Зазначені типи прогнозів відрізняються  один від одного також за своїм  змістом і характером оцінок досліджуваних  процесів. Оперативні прогнози ґрунтуються  на припущенні щодо того, чи відбудуться  в прогнозований період істотні  зміни в об'єкті, що досліджується, як кількісні, так і якісні. В них  переважають детальні кількісні  оцінки очікуваних подій. І короткострокові  прогнози припускають лише кількісні  зміни. Оцінка подій відповідно дається  кількісна. Середньострокові і довгострокові  прогнози виходять як з кількісних, так і з якісних змін у досліджуваному об'єкті, причому в середньострокових  кількісні зміни домінують над  якісними. У середньострокових прогнозах  оцінка подій дається кількісно-якісна, у довгострокових - якісно-кількісна. Довгострокові прогнози виходять насамперед з якісних змін, причому мова йде  переважно про загальні закономірності розвитку досліджуваного об'єкта.

Розподіл прогнозів в залежності від характеру досліджуваних  об'єктів пов'язаний з різними  аспектами відтворювального процесу. За цією ознакою виділяють такі прогнози:

- розвитку виробничих відносин;

- соціально-економічних наслідків  науково-технічного прогресу;

- розвитку економіки в цілому (її темпів, факторів і структури);

Як всяка самостійна наука  економічне прогнозування є діалектичним взаємозв'язком: системи понять. категорій, термінів тощо; характеру предмета; методу пізнання. специфічних умов дослідження; цілі, які породжують наукові  знання і яким ці знання служать; зв'язку з практикою як вихідним пунктом, вищою метою і критерієм істинності пізнання.

Отже, економічне прогнозування  як наука має свій предмет дослідження, свій метод пізнання, свою систему  понять і категорій, термінологію і  т.д.

Основу науки складає  предмет, а метод має вторинне підпорядкування, по відношенню до предмета значення.

Між предметом і методом  існує зв'язок: "що" і "як".

 

 

3. Практичне  завдання " Прогнозування за показниками  динаміки ряду."

 

1) Прогнозування  за середнім рівнем

Прогнозування за середнім рівнем полягає в тому, що за прогнозоване значення у_t:

де n – кількість спостережень;

у_і – спостерігаєме значення рівня динамічного ряду.

Допустима похибка прогнозу визначається за формулою:

 

t – довірчий коефіцієнт, що вибирається в залежності від рівня надійності (Р).

При  Р ≈ 68% t=1

P ≈ 95% t=2

P ≈ 98% t=3

δ – середня квадратична  похибка, яка обчислюється таким  чином:

Довірчий інтервал прогнозованого значення показника знаходиться  в межах:

нижній рівень: y_н = ỹ_t - Δу;

верхній рівень: y_в = ỹ_t + Δу.

Визначимо середнє значення ряду динаміки:

Обчислимо середню квадратичну  похибку:

_{=0,035 (грн/грн)} 

з надійністю 95% прогнозоване значення фондовіддача буде коливатися в межах:

у_н = 0,68-2∙0,035=0,61 (грн/грн)

у_в = 0,68+2∙0,035=0,75 (грн/грн)

2. Прогнозування на основі абсолютного приросту за останній рік (метод від досягнутого).

Абсолютний приріст показника  характеризує абсолютний розмір збільшення (зменшення) рівня ряду за певний проміжок часу і обчислюється як різниця між  двома рівнями ряду.

Прогнозування за цим методом  здійснюється так:

1. на підставі вихідних даних визначається абсолютний приріст за останній рік (різниця між значенням за останній та попередній роки).

Δу=у_n-y_n-1

2. визначається прогнозоване значення показника через Δt років:

y_t+Δt=y_t+ Δt∙Δy,

де у_t – значення показника ряду за останній рік;

Δt – кількість років прогнозу.

Визначимо абсолютний приріст  за останній рік:

Δу = 0,67-0,64=0,03 (грн/грн)

Прогнозоване значення показника  фондовіддачі через 3 роки становить:

У₂₀₁₃ = 0,67+0,03∙3=0,76 (грн/грн)

3) Прогнозування  за середнім абсолютним приростом

Середній абсолютний приріст (Δỹ) – показник, що оцінює на скільки одиниць у середньому збільшується (зменшується) рівень ряду динаміки порівняно з попереднім за одиницю часу:

Прогнозоване значення показника  через Δt років визначається за формулою:

У_t+Δt = y_n + Δt·ỹ

Визначимо середній абсолютний приріст:

Прогнозоване значення показника  фондовіддачі через 3 роки дорівнює:

У₂₀₁₃ = 0,67 + 3·(-0,02) = 0,66%

4) Прогнозування  на основі темпу росту за  останній рік (метод від досягнутого).

Темп росту (К) показує, у  скільки разів рівень росту динаміки більший (менший) за інший рівень ряду.

Прогнозування на підставі темпу росту здійснюється так:

1) на підставі вихідних  даних обчислюється темп росту  значення показника за останній  рік:

де y_n – значення показників за останній рік;

y_n-1 - значення показників за попередній рік.

2) знаходиться прогнозоване  значення показника через Δt років:

у_t+Δt = y_n·K^Δt

Обчислимо темп росту показника  фондовіддачі за останній рік:

Прогнозоване значення показника  фондовіддачі через Δt=3 роки дорівнює:

У₂₀₁₃ = 0,67·(1,05)³ ≈ 0,77(грн/грн)

5) Прогнозування  за середнім темпом росту

Середній темп росту ( ) – це показник, що оцінює у скільки разів у середньому збільшується (зменшується) рівень ряду динаміки порівняно з попереднім за одиницю часу.

Прогнозоване значення показника Δt років обчислюється за формулою

У_t+Δt = y_n(

) ^Δt

Визначимо середній темп росту  показника фондовіддачі:

Прогнозоване значення показника  фондовіддачі через Δt=3 роки дорівнює:

У₂₀₁₃ = 0,67*(0,99)³ ≈ 0,65(грн/грн)

6) Прогнозування  за темпом приросту для останнього  року

Темп приросту Т – це показник, що характеризує, на скільки одиниць один рівень ряду динаміки більший (менший) за інший рівень: