Економіка

Менеджер нижнього рівня витрачає більшу частину свого часу на мотивацію  та контроль підлеглих. На цьому рівні  управління функції планування та організації  менш важливі для менеджера, ніж  функції контролю та мотивації. І  все-таки більшість керівників виконує  всі чотири функції управління. Слід зауважити, що ясно та чітко визначати  кожний з трьох рівнів керівництва  неможливо.

Критерії ефективного управління

Керування людьми, здійснюване менеджером, ґрунтується на ряді принципів:

    підтримка в підлеглих  почуття самоповаги. Спочатку потрібно  похвалити підлеглого і тільки  потім — давати вказівки щодо  поліпшення роботи;

    увага проблемам, а  не особистостям;

    активне використання  методів підкріплення позитивних  реакцій на бажані дії чи  негативних — на небажані. На  зміну поведінки людей реагувати  потрібно відразу ж, тому що  відстрочена реакція викликає  зайву плутанину;

    висування ясних вимог,  підтримка постійного контакту  з людьми, міцних зворотних зв'язків.

Ґрунтуючись на цих принципах, менеджер повинний домагатися від підлеглих бажаних результатів:

    наводити на думки  тих, хто бідує лише в підказці;

    давати поради тим,  хто має потребу в тому, щоб  їх постійно наставляли, консультували,  спонукали до дій;

    давати прямі вказівки, нагадувати про необхідність  діяти некмітливим;

    у категоричній формі  наказувати, наполегливо вимагати  виконання від тих, хто нехтує  порадами, вказівками, рекомендаціями;

    звільняти, якщо немає  іншого засобу змусити людей  підкорятися, і, навпаки, заохочувати  за сумлінне виконання усіх вказівок керівника.

Як і з ким працювати —  багато в чому залежить від особливостей характеру людей, не тільки підлеглих, але і керівників. Цей момент менеджер обов'язково повинний враховувати.

Стиль керівництва

    Докладніше у статті Стиль керівництва

Стиль керівництва — це процес узгодження роботи своїх підлеглих. Успіх застосування того чи іншого стилю залежить від багатьох обставин:

    змісту задачі і термінів  її розв'язання;

    особистості керівника;

    особливостей колективу  і виконавця;

    специфіки «поточного  моменту»;

    інші фактори.

Під стилем розуміється манера поведінки  керівника стосовно підлеглих, що дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в цей час потрібно. Існують дві основні стильові шкали:

    шкала влади, діапазон  якої простирається від повної  демократії до абсолютної автократії. Тут розглядається відношення  керівника до своїх підлеглих  як до суб'єктів управління;

    шкала переваг, на  якій відбивається відношення  керівника до підлеглих як  до об'єктів управління.

Маркетинг — це аналіз, втілення в життя, а також контроль за прийняттям рішень щодо комплексу маркетингу (продукт, ціна, просування, розповсюдження) для задоволення потреб клієнта та його очікувань як ключових моментів на шляху досягнення цілей і виконання завдань організації[2].

Маркетингові цілі підприємства —  це конкретні якісні та кількісні  зобов'язання підприємства у показниках обсягу продажу або прибутку, які  можуть бути досягнуті за певний період часу. Маркетинговими цілями можуть бути: прибутковість інвестицій, прибутковість  акцій, збільшення ринкової частки, збільшення частки нових продуктів [3].

Стратегія маркетингу — основний спосіб досягнення маркетингових цілей, формуючи та конкретизуючи відповідну структуру комплексу маркетингу. Стратегія маркетингу показує з  яким продуктом, на які ринки, з яким обсягом продукції необхідно  виходити для досягнення поставлених  цілей.

Маркетинговий менеджмент (англ. marketing management) — це процес, основними складовими якого є аналіз, планування, реалізація планів та контроль за здійсненням заходів, спрямованих на встановлення, зміцнення і підтримання взаємовигідних обмінів з цільовими ринками для досягнення цілей підприємства (отримання прибутку, збільшення обсягів збуту, збільшення частки ринку тощо)[4].