Еволюція та економічна природа грошей

Опрацьована Радою  НБУ за участю наукових експертів  принципово нова модель базувалася на інших методологічних засадах. Вона мала на меті, насамперед, істотне підвищення рівня монетизації національної економіки як однієї з базових передумов її стабільного зростання. Це передбачало, з одного боку, відчутне перевищення пропозиції грошей (зростання основних монетарних агрегатів) щодо очікуваних темпів зростання ВВП та інфляції, а з іншого - використання курсового якоря як одного з визначальних інструментів цінової стабілізації. Для цього було запроваджено режим не просто плаваючого, а керованого плаваючого валютного курсу, і на цій основі забезпечено надійну номінальну курсову стабільність гривні. Водночас було проголошено необхідність здійснення політики інтенсивного нарощування обсягів міжнародних валютних резервів НБУ.

Нині НБУ - одна з найавторитетних інституцій державного управління економікою, її грошово-кредитним сегментом [ст. 47].

У XX ст. товарне виробництво переростає у кредитне. Це означає, що вся система оптової торгівлі будується на кредиті. Продаж товарів тривалого користування здійснюється в основному в кредит. Вводяться кредитні картки. З введенням кредитних карток кредит став опосередковувати зростаючу частку обороту товарів повсякденного попиту. Акти купівлі-продажу все більше заміщуються актами платежу. У довголітньому процесі взаємодії грошей (золота) і кредиту (кредитних грошей) настав стан, коли золото втратило свої позиції, а їх зайняли кредитні гроші.

В останні  десятиліття тенденція до розширення кредитних відносин проявилася з великою силою. Кредит охопив не лише великі, але і середні та дрібні фірми. Кредитний характер грошей проявляється у докорінній зміні структури грошового обігу шляхом швидкого зростання ролі, значення і питомої ваги безготівкового (кредитного) обороту по відношенню до готівкового (касового). Для сучасного етапу характерними є нова структура грошового обігу і нові закони його руху. Важливою тенденцією в розвитку грошей є злиття їх функцій як засобу обігу і як засобу платежу. В умовах значного поширення електронних карток при купівлі товарів чи послуг не відбувається безпосереднього еквівалентного відшкодування ціни товару у вигляді певної суми грошей. Замість звичайної раніше функції засобу обігу гроші виконують функцію платежу. Тобто, по суті їх функція як засобу платежу зливається з їх функцією як засобу обігу.

Всі ці особливості відбилися і на характеристиці сучасної грошової системи. Сучасна грошова система характеризується такими рисами: її основу становлять кредитні гроші; широкого розвитку набув безготівковий обіг і скоротився обіг готівки; відбувається хронічне знецінення грошей; здійснюється регулювання грошового обігу.

3.3. Шлях забезпечення  стабільності гривні.

Є кілька ключових позицій, які визначатимуть зміцнення  грошової стабілізації не лише у короткостроковій, а й у середньостроковій перспективі. Це насамперед курсова політика. Вже вказувалося на некоректність намагань штучно девальвувати гривню. Стимулювання експорту з використанням зазначеного інструментарію, використання девальвації як компенсуючого інструменту експортних втрат може дати лише тимчасові вигоди.

На відміну від девальвації, зміцнення валютних позицій національної грошової одиниці більш вигідне для України. Йдеться, по-перше, про здешевлення критичного імпорту енергоносіїв, що посідає дуже важливе місце в нашому торговому балансі. По-друге, ми здешевлюємо технологічний імпорт машин та обладнання, що повною мірою відповідає стратегії інноваційного розвитку української економіки на наступне десятиріччя. По-третє, поступова ревальвація гривні, що нині відбувається, здешевлює обслуговування зовнішнього боргу. По-четверте, стабільний валютний курс — це надійна основа зниження інфляції. По-п’яте, ревальвація — важливий чинник підвищення не лише реальних доходів населення, а й вартості активів підприємств та фінансових (зокрема банківських) установ, номінованих у доларах. Нарешті, по-шосте, сильна гривня — це важлива передумова зміцнення інвестиційного потенціалу, зокрема залучення в національну економіку іноземних капіталів. Ми розраховуємо саме на такі результати, добре розуміючи, що вони можливі лише в довгостроковій перспективі. Ті ж, хто живе сьогоднішнім днем, опікується лише поточними проблемами (це закид на адресу уряду), обстоюють протилежне — девальваційне знецінення національної грошової одиниці.

У контексті  проблеми, що розглядається, для нас  дуже важливе удосконалення немонетарних інструментів грошової стабілізації. Нині це має стати головною турботою уряду, його економічного блоку. Тут є багато позицій, однак зупинимося лише на визначальних. По-перше, збереження політики бездефіцитного і водночас збалансованого бюджету. У нас немає альтернативи цьому. Бездефіцитний бюджет — не лише основа стабільності гривні, а й головний інструмент зниження боргового навантаження на економіку. По-друге, відчутне зниження податкового тягаря. Податкова складова в структурі витрат, а відтак і в ціновій динаміці, залишається надзвичайно високою. По-третє, створення ефективного антимонопольного конкурентного середовища і насамперед — подолання свавілля природних монополій, які весь час штучно завищують тарифи. Зазначу, що це найслабше місце у політиці реформ. По-четверте, детінізація української економіки та ін.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Розгляд еволюційної концепції походження грошей показує, що:

а) гроші виокремилися з товарної маси як носії специфічних суспільних відносин;

б) процес становлення грошей охоплює тривалий період розвитку і поглиблення суспільного поділу праці та спеціалізації виробництва і суспільної діяльності. Ось чому гроші не можна відмінити декретом чи знищити процесом відмирання. Навпаки, вони вдосконалюють свій зміст і форми існування;

в) не торкаючись економічної суті грошей, держава здатна визначати номінали, порядок їх емісії та інші елементи грошово-кредитної політики. З настанням демонетизації золота роль держави у контролі й регулюванні грошово-кредитної сфери суттєво зростає, але це не означає, що вона продукує гроші. І в сучасних умовах гроші створюють грошовий ринок; їх обіг і кількісна маса визначаються об'єктивними законами, які 
держава мусить враховувати.

Роль грошей неможливо переоцінити, бо саме дієздатна грошова система сприяє ефективному використанню ресурсів, стійкому зростанню виробництва, його збалансованості. І навпаки, деформована грошова система може бути головною причиною розбалансованості виробничих процесів, різких коливань рівня цін і зайнятості, порушення рівноваги всієї економічної системи країни.

Сучасний стан економічної  ситуації в Україні визначається процесами ринкової трансформації, що зумовлює складність та неоднозначність  при формуванні економічної політики держави та обумовлюється відсутністю адекватної законодавчої, інституційної бази, факторами протистояння ринковим перетворенням окремих соціальних груп населення. Основною проблемою є вибір правильної економічної політики, яка б включала фіксальну та грошово – кредитну політику держави.

Важлива роль у  цьому процесі відводиться грошовому  обігу, його регулюванню та використанню в коригуванні поведінки суб’єктів грошово – кредитного ринку.

Гроші відносяться  до тих особливих історичних категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового обігу найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб’єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв’язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. Порушення цього взаємозв’язку неодмінно призводить до виникнення протиріч в економічному житті. Грошовий ринок є найбільш чутливим і вразливим елементом системи економічних відносин, що в свою чергу означає можливість його використання для впливу та регулювання окремих макроекономічних показників і економіки в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІБЛІОГРАФИЧНИЙ СПИСОК

1. Андрєєв Б. Ф. Систематичний курс економічної теорії. Мікроекономіка. Макроекономіка. Учбовий посібник., СПб .: Леніздат, 1998. -  574 с.

2. Башнянин Г. І. Шевчук Є. С. Та ін. Політична економія: Навчальний посібник. – К.: Новий світ-2000, 2004. -  480 с.

3. Башнянин Г.І. Богиня Д.П., Загорський В.С. Національна грошова система і проблеми формування номінальної і реальної вартості грошей // Фінанси України. – 1999. - № 1. – 12-16 с.

4. Білецька Л.В. Білецький О.В., Савич В.І.  Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 652 с.

5. Боринець С.Я.  Міжнародні валютно-фінансові відносини: підручник К.,  – 1999 – 256 с.

6. Ватаманюк З.Г., Панчішин С.М., Грабинський І.М. Економіка: Підручник. -  К.: Либідь, 1999. -  346 с.

7. Гальчинський  А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань – К.: Вища школа,  1999. -  544 с.

8. Гроші,  банки та кредит у схемах  і коментарях. Навч. посіб. / За ред.  Б.Л. Луціва. – 3-є вид., стереотипне. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 219 с.

9. Гроші  та кредит: Підручник / За ред.  М.І.Савлука.- К.: КНЕУ, 2001.-602 с.

10. Демківський  А. Гроші та кредит: Навч. посіб.  – К.: Дакор, 2003. -  528 с.

11. Добринін  А.І., Тарасевич Л.С., Економічна теорія.: Навч. посіб.: СПб: Пітер, 2003. -   337 с.

12. Юхименко  П.І., Леоненко П.М. Історія економічних  учень. – К.: Знання-Прес, 2000. –  514 с.

 

 

 

 

Додаток А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Д