Формування каналів розподілу на прикладі ПП «СМІО»

Щодо системи управління якістю, то на підприємстві впроваджено систему ISO. Система ISO дозволяє дотримуватися головного принципу цивілізованого виробництва - що екологічно, то економічно“, адже споживач, який купує продукцію, хоче бути впевненим, що вона є екологічно чистою. Приватне підприємство "СМіО" багаторазово відзначено почесними нагородами:

• фіналісти регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції , "100 кращих товарів України  2004р." (2005 р.)
• фіналісти Всеукраїнського конкурсу якості продукції, "100 кращих товарів України " (2005 р.)
• 8-ма міжнародна спеціалізовані виставка Укрм'ясомолпром (2005 р.): Сосиски "Шкільні" – Гран-прі , ковбаса "Докторська" в/г – золота медаль, Львівська в/г- срібна медаль
• лауреат загальнонаціонального конкурсу "Вища проба" (2005 р.)

М’ясні та ковбасні вироби ПП "СМіО" - натуральна високоякісна продукція, яка користується стабільним попитом як на регіональному рівні так і в інших областях України.

Львівська область:

• Борислав.

• Дрогобич.

• Львів.

• Миколаїв.

• Стрий.

• Східниця.

• Трускавець.

Івано-Франківська область:

• Івано-Франківськ.

• Калуш .

• Рожнятів.

Оцінка конкурентоспроможності

Першим етапом у дослідженні  конкурентів повинна з'явитися  оцінка ступеня конкуренції на обраному ринку.

Далі варто переходити до самих конкурентів. Варто визначити: яку частину ринку контролює  конкурент, наскільки швидко відбувається його розвиток, якість товару конкурента, його ціну, форму реклами і збуту, технічну підтримку.

При правильно проведеному  дослідженні можливо відкрити недоліки і переваги конкурента, довідатися про його слабкі і сильні сторони, що згодом безсумнівно позначиться  на прибутку і розвитку фірми.

Отже, на Українському ринку  м’ясних виробів виробів основними конкурентами нашого підприємства є ЗАТ «ЛЬВІВСЬКИЙ М’ЯСОКОМБІНАТ», «Бродівський м'ясокомбінат», «Ходорівський м’ясокомбінат» і м’ясокомбінат «Ювілейний». У таблиці 11.приведена порівняльна характеристика по факторах конкурентоспроможності. Кожен фактор у таблиці одержує оцінку від 1 (найбільш слабкі позиції) до 5 (домінуючі позиції). Для проведення експертної оцінки була сформована група з споживачів продукції даних виробників.

Таблиця 11. Оцінка конкурентоспроможності підприємств

№	Фактори конкуренто-спроможності	Оцінки (1 – найнижчий бал, 5 –  найвижчий бал)
		ПП «СМіО»	ЗАТ «ЛЬВІВСЬКИЙ М’ЯСОКОМБІ- НАТ»	«Бродівський м'ясокомбінат»	«Ходорівський м’ясокомбінат»
	Товар	5	4	4	3
	Якість	5	4	4	4
	Престиж торгової марки	5	5	3	3
	Захищенність патентами	5	4	3	2
	Ціна	3	3	4	4
	Упаковка	4	4	3	3
	Сервіс	5	5	3	4
	Загальна кількість балів	32	29	24	23

Таким чином, конкурентоспроможність ПП «СМіО» висока, порівняно з іншими підприємствами. Подальше збільшення конкурентоспроможності можливо за рахунок ретельно виробленої маркетингової стратегії підприємства і цінової політики.

2.3. Цінова політика

Ціни тісно пов’язані з іншими складовими комплексу маркетингу підприємства, передусім із самим товаром, його якісними характеристиками, рівнем сервісу  тощо. Рівень цін пов’язаний також  з обраною системою розподілу  товару і витратами на його просування. Групу товарів із різними рівнями  цін залучають різні сегменти ринку. Формування цінової політики підприємства передбачає прийняття  великої кількості стратегічних і тактичних рішень. Найскладніші рішення пов’язані із встановленням  цін на нові товари. Після виходу товару на ринок відбувається пристосування  ціни до змін кон’юнктури ринку  на різних стадіях життєвого циклу  товару. Фірма завжди прагне встановити на товар ціну, яка повністю покриває усі її витрати на виробництво  і збут, а також дає можливість отримати справедливу норму прибутку. Коли ж ці витрати не покриваються, подальша комерційна діяльність втрачає  сенс. 

Згідно маркетингу ціна є:

• Одним із основних інструментів в конкурентній боротьбі ;
• Однією з головних передумов купівлі – продажу товарів;
• Чітко і просто вимірювальною змінною, яка традиційно використовується в економічних розрахунках фірми;
• Важливою передумовою досягнення підприємством своїх стратегічних цілей;
• Надійним зрівнювачем попиту і пропозиції.
• Основними цілями цінової політики є:
• Максимізація поточного прибутку;
• Збільшення частки ринку торгового підприємства;
• Завоювання лідерства за якістю товарів;
• Забезпечення виживання фірми.

Визначаючи ціну на певний вид товару підприємство повинно  враховувати основні фактори, які  впливають на ціну:

• Витрати на закупівлю товарів;
• Витрати обігу;
• Визначення попиту на товари та його еластичність;
• Аналіз цін та товарів конкурентів.

Визначення ціни є дуже складним етапом в діяльності підприємства.

Розмір доходів торговельного  підприємства, який отримується від  різних видів діяльності, є функцією від обсягу проведення відповідних  операцій (торговельних, виробничих, посередницьких) (О) та рівня цін, які встановлюються на них (Ц);

Д=f(0, Ц).

Обґрунтування визначення цін  на товари (продукцію, роботи, послуги) підприємства належать до визначальних рішень, від яких залежить успіх  усієї комерційної діяльності підприємства, ефективності його функціонування.

Практична реалізація самостійності  підприємств з питань встановлення цін на товари (продукцію, роботи, послуги), які реалізуються, пе­редбачає розробку його цінової політики, яка являє  собою систему рі­шень підприємства, пов'язаних з визначенням рівня  цін.

Розробка цінової політики підприємства покликана забезпечити  умови досягнення його стратегічних цілей і завдань та окреслити  принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умови і розміри  їх диференціації та коригування.

Також дослідження конкурентоспроможності продукції ПП «СміО» показали, що підприємство обґрунтовано може орієнтуватися на становлення цін вище, ніж у конкурентів, оскільки продукція користується високим попитом та хорошими відгуками споживачів стосовно її якості.

2.4. Маркетингові комунікації

Інтегровані маркетингові комунікації  поєднують у собі всі елементи маркетингових комунікацій —  від реклами до упаковки — та сприяють отриманню цільовою аудиторією взаємоузгоджених та переконливих маркетингових  звернень, які мають максимально  ефективно сприяти досягненню цілей  підприємства на ринках продажу товарів  та послуг.

Самі маркетингові комунікації  є однією з чотирьох складових  маркетинг-міксу. Це процес передавання  інформації про товар цільовій аудиторії. Підприємства використовують різні  способи переконання потенційних  споживачів про переваги свого товару всюди, де можливий інформаційний контакт  між цільовою аудиторією та підприємством-виробником або торговим посередником і товарною (торговою, сервісною) маркою.

План маркетингових комунікацій  визначає цілі, аналізує можливості виникнення контактів та використовує елементи маркетингових комунікацій для  поширення маркетингових повідомлень  своїй цільовій аудиторії.

Маркетингові комунікації  поряд із трьома іншими складовими маркетингу є ключовим фактором стратегічних рішень із маркетингу. Товар, його ціна та спосіб розподілу несуть важливу  для ринку інформацію. Але маркетингові комунікації використовуються підприємством  для надання важливих характеристик  трьох інших складових маркетинг-міксу  з метою поширення інформації про ці характеристики та заінтересування  споживача у покупці товару підприємства. Тобто всі маркетингові комунікативні  заходи спрямовано на те, щоб надати цільовій аудиторії певну інформацію про товар, його ціну (знижки з ціни) та канали розподілу або переконати цю цільову аудиторію змінити  ставлення до свого товару та поведінку  на ринку (купувати даний товар даного підприємства). Таким чином, маркетингові комунікації пов’язують докупи усі  складові маркетингу.

ПП «СМіО» має свою товарну  марку (ТМ «Стрийські делікатеси»(рис.2.1)), фірмове ім′я та фірмовий знак. Фірмовий лозунг – «Смакуйте разом з нами!»

Рис.2.1 Торгова марка ПП «СМІО»

Реклама здійснюється в основному  через засоби масової інформації та у місцях продажу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3 Аналіз і удосконалення каналів розподілу

3.1 Аналіз маркетингової  політики розподілу ПП «СМІО»

Для того щоб задовольнити потреби споживачів підприємство «СМіО» повинно не тільки виробляти якісну продукцію але і доставити її з належними якостями у певній кількості у визначене місце з мінімальними витратами і з найбільшою значущістю для споживача. Тому дане підприємство ефективно використовує елементи збутової політики. Перш за все я охарактеризую основних постачальників сировини. Сировину для виробництва ковбасних виробів закуповують від:ПП «Кімак»(натуральні та штучні оболонки, спеції); ТзОВ «Карпат Агро Продукт»(м′ясо, субпродукти, шпик, грудинку); ЗАТ «Агропродукт» (м′ясо яловичини та свинини і підшкірний яловичий і свинний жир); ПП «Світанок» (молоко, коров′яче масло, яйця, молочний знежирений білок, крохмаль, пшеничне борошно, бобові) а також від населення (пред′являється довідка про те, що м′ясо придатне для реалізації).

Рух товару від виробника до споживача  здійснюють канали розподілу які являють собою сукупність юридичних або фізичних осіб, що приймають на себе або беруть участь у передані іншим права власності на товар на їхньому шляху від виробника до споживача. Дане підприємство здійснює збут продукції на основі прямого і однорівневого каналів збуту.

    ПП «СМіО»

                                                           Роздрібний торговець

                         Споживач                               Споживач

               Канал нульового рівня                   Однорівневий канал

Рис.3.1.  Канал розподілу ПП «СМіО»

На сьогоднішній день продукція  підприємства знаходить свого покупця як у Дрогобицькому районі, так і в містах Трускавець, Стрий і Стебник. Зокрема: ЗАТ «Дрогобицька народна торгівля», «Меденицьке споживче товариство» КПРТ «Універмаг», ЗАТ «Гуртівня продуктів харчування Вишенька» ТзОВ «Океан» ТзОВ «Альфа» а також власні спеціалізовані магазини «Стрийські делікатеси»

Перед збутом продукції «покупцю»  дане підприємство «продавець» укладає  договір купівлі – продажу  в якому вказується предмет договору, кількість та асортимент, обов′язки  сторін, порядок передачі та розрахунків, строки і порядок відвантаження  продукції, відповідальність сторін, юридичні адреси та підписи сторін. А також  видається свідоцтво про якість на готову продукцію.