Географічна структура зовнішньої торгівлі Японії

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту  України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

з курсу «Регіональної економіки»

на тему:

«Географічна структура зовнішньої торгівлі Японії»

                                                                              Студентки 1-го курсу 3 групи ОЕФ

                                                     Денної форми навчання

                                                         Горової Ірини Вікторівни

                                                       Науковий консультант:

                                     Дудчак О. В.

Київ-2011

Зміст

    Вступ……………………………………………………………………………….........3

1. Значення і види зовнішньоекономічних зв’язків Японії, загальні закономірності та принципи їх розвиту………………………………............................................................5

2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Японії……………………………………………………………..………………………11

3. Зовнішня торгівля Японії, її товарна і територіальна структура. Участь у міжнародних торговельних та економічних союзах…………………………………..19

          3.1. Територіальна структура зовнішньої торгівлі……………………………...19

          3.2. Товарна структура зовнішньої торгівлі Японії……………………………..21

          3.3.Участь Японії у міжнародних торгівельних та економічних союзах………………………………………………………………………………….....24

4. Зовнішні зв’язки країни в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічній сферах…………………………………………………………………………………….28

5. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Японії……………………………………………………………………………………..33

Висновки…………………………………………………………………………………35

Список використаної літератури……………………………………………………….36

Додатки………………………………………………………………….………………..38

Вступ

     Актуальність теми. Японія - економічно найрозвинутіша країна Азії. Наявність значного економічного потенціалу, високі темпи економічного зростання, вигідне геополітичне положення в північно-західній частині Тихого океану дають підставу вважати цю країну одним із найважливіших центрів світового господарства. Японія має потужну промисловість з найновішими технологіями, значні валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції в системі міжнародних економічних відносин. У другій половині XX ст. вона пройшла період небаченого в її історії економічного піднесення і вступила в етап постіндустріального розвитку.  Країна розташована на невеликих за площею островах біля узбережжя Східної Азії. Це морська країна, для якої Тихий океан - найбільш універсальна та зручна дорога у всі кінці світу.  

        Японія - друга в економічному плані держава капіталістичного світу. За розмірами валового національний продукт, обсягу промислового виробництва та деяких інших макроекономічних показників вона поступається лише США. На Японію припадає понад 14 % світового валового продукту. Вона лідирує за темпами економічного розвитку, в 1,5 - 2 рази перевищуючи показники в інших країнах. У той самий час з суто кількісним макроекономічним показниками Японія залишається дещо слабкою стороною трикутника США - Західна Європа - Японія, але за багатьма якісним характеристикам вже зараз випереджає більшість своїх суперників. На нашу думку, обрана нами тема є  досить актуальною.

       Метою даної курсової роботи є проаналізувати сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи їх розвитку.

      Предметом дослідження даної курсової роботи є міжнародна діяльність Японії.

     Об’єкт дослідження – показники зовнішньоекономічної діяльності країни.

Поставлена нами мета передбачає виконання ряду наступних завдань:

                  розглянути структуру економіки Японії;

                  проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність Японії;

                  дослідити проблеми та перспективи розвитку  зовнішньоекономічних зв’язків Японії

1.Значення і види зовнішньоекономічних зв’язків Японії, загальні закономірності та принципи їх розвитку

        Внаслідок швидкого економічного зростання Японія зайняла одне із провідних місць в міжнародних економічних відносинах.

        Для сучасної Японії характерний надзвичайно високий ступінь розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Основними пріоритетами японської зовнішньоекономічної політики є: забезпечення економічної безпеки країни, її лідируючих позицій у світовій економіці та інтеграційних процесах.

       Результатом японської зовнішньоекономічної політики стало перетворення японського експорту у важливе джерело фінансування розвитку економіки. Головною метою імпортної політики є заохочення ввозу в країну необхідних сировинних і інших ресурсів [6; 124].

      У разі дефіциту сировинних ресурсів  традиційним є забезпечення промисловості необхідними паливними і сировинними матеріалами. Експорт служив засобом отримання валюти, яка потрібна на оплати життєво важливого імпорту. Таким чином, зовнішня торгівля завжди була основний формою участі Японії системі світо - господарських зв’язків.

        Розглянемо ті обставини, які найбільшою мірою впливають на формування зовнішньоекономічної стратегії Японії. Передусім спеціалізацію Японії в системі міжнародних господарських зв'язків визначають чинники «внутрішнього порядку», саме - не структурна перебудова японського господарства, перехід до переважного розвитку наукомістких, ресурсо- і енергозберігаючих галузей, що випускають високотехнологічні продукції.

        По-друге, Японія активно нарощує «офіційну допомогу» мало розвинутим країнам, що дозволяє їй «прокладати шлях» на подальший розвиток експорту японських товарів.

         По-третє, Японія стала одним із найбільших експортерів як підприємницького, так і позичкового капіталу. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку Японії у 2008 році становив приблизно 18,76 млрд. дол., що на 14% менше ніж у 2007 р. Найбільшими країнами-інвесторами японської економіки є: США (питома вага 32,4%),  Кайманові о-ви (19,1%), Нідерланди (14,2%), Швейцарія (10%), Німеччина (6,3%),  Люксембург (2,5%).  Японія вкладає капітали у торгівлю, банківську справу, кредити, обробну і видобувну промисловість [18] .

      По-четверте, однією з найважливіших ознак зовнішньоекономічної діяльності Японії є розширення її участі у міжнародну торгівлю технологіями. Частка Японії світовому імпорті технологій становить близько 20 %. Більше половина всіх закупівель ліцензій Японія здійснює за США.

       Попри перелічені вище зміни у зовнішньоекономічній стратегії Японії, японські корпорації продовжують розглядати товарний експорт як одна з необхідних напрямів господарської активності.

       Зовнішні економічні зв’язки держави – це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці.

        Зовнішньоекономічні зв’язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку [8; 377].

         За географічною ознакою сучасні зовнішньоекономічні зв’язки Японії доцільно поділяти на:

-         відносини з США – головним торговельним партнером (експорт – 27,8%, імпорт – 22,3%);

-         відносини з країнами Західної Європи;

-         відносини з іншими зарубіжними державами.

       Основні види зовнішньоекономічних зв’язків Японії є зовнішня торгівля, експорт та імпорт капіталів та робочої сили, інвестиційна діяльність, кредитування, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно посередницьких, юридичних), міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва,  проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо (дод. А).

       Однією з найважливіших форм зовнішньоекономічної діяльності є міжнародна торгівля. Вона характеризується такими основними показниками: обсяг товарообігу, структура експорту та імпорту, сальдо зовнішньоторговельного балансу, географія торгівлі. Найбільш істотною її характеристикою є товарообіг – обіг товарів, який забезпечує рух товарних мас зі сфери виробництва до сфери споживання. Показниками міжнародного товарообігу є експорт (вивезення) та імпорт (ввезення) товарів або капіталів.

      Для будь-якої країни дуже важливим є співвідношення суми експорту та імпорту – зовнішньоторговельне сальдо. В Японії цей показник  позитивний і складає $ 140,6 мільярда (оцінка 2009 рік) [20].

      Динаміку основних економічних показників Японії наведено у таблиці 1.1.

                                                                                                                 Таблиця 1.1

Динаміка економічних показників Японії