Географічна структура зовнішньої торгівлі Японії

В галузях машинобудування на даній час випускається 44% всієї промислової продукції , в тому числі 17% —в радіоелектронній і радіотехнічній промисловості, 14,5% — в транспортному машинобудуванні, 10,5% — в громадському машинобудуванні. Із інших галузей найбільш виділяється металургійна промисловість (чорних і кольорових) — 7%, хімічна і харчова — по 7,1% кожна. По деяким підрахункам в межах Тихоокеанського промислового пояса на 13% території країни випускається трохи менше, ніж 80% промислової продукції. В останні десятиліття держава намагається перерозподілити виробництво і в інші регіони, але ці намагання досить малоефективні.

Чорна металургія є однією з найбільш розвинених галузей японської промисловості. Екологічно шкідливі частини металургійного виробництва були винесені за кордон, в Японії зосереджені найбільш чисті і економічно рентабельні. На сьогоднішній день об’єм виплавки сталі складає 100 млн. т. на рік, чавуна — 75 млн. т. на рік (2009 г.) Доля Японії на світовому ринку чорних металів — приблизно 23%. Найбільші заводи галузі зосереджені біля Осаки і Токіо, вони орієнтуються на великі центри споживання металу. Чорна металургія практично повністю працює на привізній сировині і паливі, тому більшість великих заводів розмішена поблизу великих портів.

Останнім часом дуже скоротилися об’єми виплавки кольорових металів. Заводи по їх виплавці залишаються майже в усіх центрах промислового поясу, деякі великі підприємства знаходяться в історичних центрах кольорової металургії, що виникли на основі переробки місцевих руд – Нііхама на Сікоку, Хітаті і Асіо в північній частині Хонсю і Ямагаті.

Підприємства хімічної і нафтопереробної промисловості також тяготіють до основних центрів тихоокеанського промислового поясу (Кавасакі, Тіба, Ітіхара, Йокогама). Інші великі центри хім. промисловості: Йоккаіті (в районі Нагойя), Убе і Токуяма (на півдні Хонсю), Нобеока(на Кюсю). Сучасне хімічне виробництво в Японії спеціалізується на нафтохімії. В країні розвинене виробництво синтетичного каучуку, хімічних волокон, пластмаси. В останні роки значна роль приділяється біохімії.

В машинобудуванні Японії велику роль зберігає постійна модернізація галузей масового експорту (суднобудування, автомобілебудування), активно розвиваються нові наукомісткі галузі (авіаційно-космічна, приладобудівна тощо)Основні центри: Токіо, Кадома, Хадокате, Хіросіма, Куре, Футю, Йокодука, тощо.

Розміщення підприємств радіоелектронної та електротехнічної промисловості орієнтовано на найбільші міста тихоокеанського узбережжя. Найважливішим фактором стала орієнтація на науково-технічний потенціал великих міст. Найбільші підприємства налузі зосереджені в Токіо, Осака, Йокогама, Фукуока, Хітаті та інших містах

Підприємства інших промислових галузей розподілені по території Японії досить рівномірно, орієнтовані як на місцеву, так і на привізну сировину. В основному, вони обслуговують внутрішній ринок.

Основним видом транспорту є автомобільний 52.1 % вантажних й 59.4 % пасажирських перевезень довжина автодоріг - 1.2 млн. км, з них близько 5000 км- швидкісних шосе. Тоннаж морського торговельного флоту - 57 млн. реєстрових тонн (друге місце у світі). Морський флот, незважаючи на великий тоннаж, не справляється з міжнародними перевезеннями, об’єм і кількість яких швидко зростає і країні доводиться фрахтувати іноземні судна. Щоб уникнути порожніх рейсів Японія сконструювала комбіновані судна: на їх спеціально обладнаних палубах везуть промислові товари, експортовані Японією (наприклад автомобілі), а в дорогу назад трюм завантажують вугіллям, рудою або іншими товарами. У каботажному флоті поряд із сучасними зберігаються й вітрильні судна, на частку яких доводиться чимало вантажоперевезень по внутрішньому морю. Довжина залізниць 30 тис. км.. Більша частина залізниць належить державі, половина їх електрифікована, найважливіші залізничні магістралі проходять по прибережним низинам, побудований найдовший у світі, 54 км. підводний тунель під Цугарскою протокою, він з'єднує острови Хоккайдо й Хонсю [14].

Японія, в силу свого географічного положення, багатовікової історії і, як наслідок, традицій відзначається досить специфічними особливостями ринку праці. Головними з них є пожиттєвий найм в великих корпораціях і оплата праці залежно від стажу. Як правило, тільки компанії-гіганти можуть дозволити собі забезпечити гарантіями зайнятості свій персонал до кінця їх стажу, однак, в жодному колективному договорі немає положення про пожиттєвий найм, воно є негласним правилом, дотримуваним обома сторонами. Це дозволяє досягнути певної єдності інтересів робітників і роботодавців у межах компанії, але при погіршенні економічної кон'юнктури досить значно знижує дохід робітників, оскільки їх не звільняють, а «консервують», тобто переводять на скорочений робочий день або перерозподіляють на різні робочі ділянки. Але зараз спостерігається процес переходу до більш традиційних для Заходу форм бізнесу - підприємства більше не нагадують замкнуті родинні компанії, спостерігається жорстка конкуренція. Водночас в умовах мегаконкуренції, тобто міжнародної конкуренції, комп'ютеризації та росту ризиків у бізнесі, які накладаються на умови фінансової кризи, компанії вимушені оголошувати про примусові звільнення. Причому під скорочення попадає саме та категорія населення, яка є найбільш високооплачуваною і якій найскладніше знайти роботу, - «білі комірці», тобто управлінці, а також працівники середнього та похилого віку. Внаслідок цього безробіття за останні роки сильно зросло, і в серпні минулого року склало майже 6% за офіційними даними, тоді як спеціалісти говорять про більші значення - 7-9%, що для Японії є практично катастрофою безробіття. Також в останні роки спостерігається тенденція до зростання рівня так званого добровільного безробіття. Дана категорія складає практично третину з усіх безробітних. У своїй більшості це представники вікової категорії 15-29 років. Таке безробіття серед молоді говорить про зміну пріоритетів молоді щодо вибору роботи, відтепер замість авторитет компанії, її перспектив, їх цікавить можливість проявити свої знання і здібності для отримання високої зарплати в даний конкретний момент, а не в майбутньому. Звернімо тепер увагу на структуру зайнятості (табл. 2.2). Перш за все слід зазначити, що положення японок на ринку праці завжди є менш стійким, ніж японця, в основному через конфуціанство, згідно якого жінка займає підпорядковане положення відносно чоловіка. Саме тому зайнятих чоловіків практично в 1,5 рази більше, ніж жінок. Також слід звернути увагу на перевищення кількості людей з постійною роботою іншими категоріями найнятих. В даній таблиці не наведена кількість людей, що самі є роботодавцями для себе, але її можна обчислити за даною кількістю зайнятих.

                                                                                                       Таблиця 2.2

Структура зайнятості в Японії

Ринок праці в Японії є своєрідним і неповторним. Але в умовах глобалізації, посилення міжнародної взаємодії для Японії стають важливими і глобальні економічні проблеми, а саме безробіття, причиною зростання якого в Японії є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Таким чином, причиною нестабільності є зміни в усталеному порядку ведення господарства. Як тільки перехід буде завершено, відбудеться стабілізація.

            В основі успіхів японських компаній на світових ринках лежить конкурентноздатність продукції, що формується за рахунок високої якості, новітньої технології, кадрової політики, авторитету фірми. Японські фірми відомі ефективно розвитий системою всебічного й послідовного контролю й керування якістю продукції, що зв'язана насамперед з характером організації виробництва. Ритмічність і гнучкість виробничого процесу, його здатність до переналагодження й випуску нової продукції, поставки комплектуючих виробів і сировини точно в строк істотно підвищують якість продукції й ефективність роботи підприємств. Ріст рівня автоматизації й роботизації, використання систем контролю за якістю встаткування, високий рівень нормування технологічних меж також дозволяють значно поліпшувати якість товарів, що випускають. Принцип автономізації виробництва припускає випуск кінцевого виробу з повним контролем якості й гарантіями без дефектності.

        Один з методів конкурентної боротьби японських фірм — швидка зміна моделей. Період розробки нової продукції в них коротше, ніж у США.

        При всій важливості зазначених вище факторів високої конкурентоздатності японських товарів на світових ринках варто мати на увазі, що вартість робочої сили в одиниці продукції в Японії була нижче, ніж у США й ряді інших промислово розвинених країн. Вартісний компонент компенсував відставання японських компаній в одному з найважливіших факторів конкурентоздатності — продуктивності праці.

Отже, можна зробити висновок, що Японія перетворилася, у свого роду, гігантську майстерню по переробці промислової сировини й виробництву готових виробів. Країна торгує, фактично, з усім світом.  Перетворившись в один з полюсів притягання міжнародних платіжних засобів, Японія стала одним з найбільших кредиторів.

3. Зовнішня торгівля Японії, її товарна і територіальна структура. Участь у міжнародних торговельних та економічних союзах

3.1 Територіальна структура зовнішньої торгівлі

      Зовнішньоторгова діяльність - життєво важливий елемент господарства Японії. Основні статті експорту та імпорту збігаються дуже мало. Країна довозить сировину, напівфабрикати, відсутні види обладнання та хімікатів, товари легкої промисловості, а вивозить винятково промислові товари. При цьому в економічно розвинуті країни, які є основними зовнішньоекономічними партнерами, йдуть переважно високоякісні вироби наукомістких галузей, а в країни, що розвиваються, - масова продукція машинобудування та легкої промисловості.

       Японія отримує сировину фактично з усіх кінців світу. Однак сегментація ринку надходження сировини склалася із врахуванням потреб економічної безпеки країни - за невеликими винятками на ринку Японії немає монополістів У поставках окремих видів сировини. Наприклад, нафта, хоч і йде в основному з Південно-Західної Азії, але з різних країн - Об'єднаних Еміратів, Саудівської Аравії, Кувейту, Оману, Ірану та ін., а також з Індонезії, Китаю, Мексики, Малайзії, Брунею й ін.; ліс надходить із США, Росії, Канади, Індонезії, Філіппін, Малайзії; залізна руда - з Австралії, Бразилії, Індії, Чилі, ПАР та ін.

        У географії сировинної бази Японії склалося декілька секторів. Найбільш важливе місце в поставках сировини займає Південно-Західна Азія, позаяк цей район - головний постачальник нафти для Японії. Важливими сировинними базами є також США та Канада: звідси йдуть вугілля, ліс, пшениця, кукурудза, соя, кольорові метали. Традиційно важлива база - Південно-Східна Азія, з якої надходять ліс, нафта, кольорові метали, продукція тропічного землеробства тощо. Дедалі більш важливого значення набувають Австралія і країни Океанії та країни Латинської Америки. Австралія, окрім традиційних вовни, м'яса та пшениці, дає залізну руду, вугілля, кольорові метали або концентрати їхніх руд. Із Латинської Америки надходить залізна руда й кольорові метали, бавовна та продовольство.

     Таким чином, географічна спрямованість зовнішньої торгівлі Японії характеризується її орієнтацією переважно на США, країни Західної Європи і країни АСЕАН.  На країни Південно-Західної Азії припадає 38% японського експорту і 25% японського імпорту [19].

3.2. Товарна структура зовнішньої торгівля Японії

       Провідна роль у міжнародній торгівлі товарами належить трьом центрам світового господарства — США, країнам ЄС та Японії, — на які припадає близько 60% світового експорту й імпорту. Причому біля половини світового товарообігу припадає на «велику сімку» (США, Канада, Японія, Франція, Великобританія, Німеччина й Італія) провідних промислово розвинутих країн.       

        Японія - одна із найбільших торгових держав світу і зовнішньоекономічна діяльність відіграє важливу роль в її економічному розвиткові.  На цю країну припадає експорту 441 млрд. дол. США та 367 млрд. дол. США імпорту за даними на 2009 рік. На рис. 3.2.1 зображено країни, які відіграють важливу роль у експортно-імпортній діяльності Японії.