Географічна структура зовнішньої торгівлі Японії

Серед японських банків лідируючі рейтингові позиції у світі займають «Бенк оф Токіо-Міцубісі», «Сумітомо Бенк», «Санва Бенк», «Фудзі Бнк», «Токай Бенк»[23].

          Розвиток науково-технічних зв'язків. У останні роки Японія, яка довгий час була переважно споживачем науково-технічних знань та відкриттів, стала продавати ліцензій, "ноу-хау" та інжинірингових послуг. Розгорнулась вперта боротьба японського науково-промислового комплексу з науково-виробничими системами економічно розвинутих країн. За сумами надходжень від експорту технологій Японія поступається лише США та Великобританії, але загальний баланс торгівлі технологічними знаннями для Японії поки що від'ємний через необхідність великих виплат за раніше закуплені ліцензії (ще на початку 90-х на Японію припадало 20% світового імпорту ліцензій).

На світовому ринку науково-технічних знань і технологій Японія виступає з ліцензіями у галузі радіоелектроніки, електротехніки, автомобіле- та суднобудування, хімії та виробництва нових конструкційних матеріалів, будівництва. Розширення експорту науково-технічних знань та технології розглядається підприємцями й науковими колами країни як засіб вирішення зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних проблем.

           Токіо — світовий фінансовий центр. Зовнішньоекономічна експансія сприяла появі в Східній Азії потужного фінансового центра. Токіо не уступає Нью-Йоркові й Лондону по обсязі валютно-біржових операцій, кількості котіруємих на фондовій біржі найменувань цінних паперів й обсягу купівлі-продажу, але має й слабкі сторони діяльності. Він відстає по обробці синдикованих позик. У Токіо акредитовано менш 100 іноземних банків, що в чотири рази менше, ніж у Нью-Йорку й Лондоні.

     Слабості Токіо як міжнародного фінансового центра стримують процес зміцнення позицій єни в якості міжнародного платіжного засобу. Вона займає невисокі позиції у валютних резервах світу, майже у два рази уступаючи німецькій марці й у вісім разів долару. Більш широко використається японська грошова одиниця в розрахунках по зовнішній торгівлі. Якщо в 1970р. менш 1% розрахунків по японському експорті здійснювалося в єнах, то в 2007р. -  уже 45%. Значне зрушення також відбулося в обслуговуванні єной імпортної торгівлі - 34%.

Необхідність зміцнення міжнародних позицій єни для японської економіки зростає. Під сильним тиском долара й інших валют курс єни росте. За 1997-2007р. стосовно долара він здійнявся в 3,6 рази, стримуючи експортну експансію японських компаній. По оцінках підвищення співвідношення єна - долар на одну одиницю приводить до стримування ВВП Японії на 0,06% [16; 400]

           Роль транснаціональних корпорацій для Японії. Транснаціональна компанія (корпорація) або ж скорочено ТНК — компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах.

       Особливістю організації управління в японських компаніях є те, що вони першорядне значення надають удосконалення стилю і методів управління. Японські компанії, як правило, більш централізовані, ніж американські і західноєвропейські. Проте в рамках високої централізації широко поширені принципи узгодження, координації дій, прийняття рішень після їх ретельного попереднього обговорення і схвалення виконавською ланкою. Вважається, що японський стиль управління, заснований на прийнятті групових рішень, є більш ефективним, оскільки передбачає:

      участь у виробленні рішень не тільки керівників, але і всього персоналу;

      дотримання принципу одностайності у прийнятті рішень;

      відсутність чітких посадових інструкцій;

      використання специфічної системи управління персоналом, заснованої на довічному наймі і вислуги років;

      постійне вдосконалення мистецтва управління.

        Японські ТНК найбільшу увагу концентрують на функціонуванні материнської компанії, проте відрізняються тенденцією посилення уваги до діяльності корпорації як цілого.
       Примітно, що японці переносять свій стиль управління і на дочірні компанії зарубіжних ТНК, що базуються в Японії. Так, що знаходяться в Японії дочірні компанії американських корпорацій "ІБМ", "Ксерокс" використовують японський стиль і досвід управління, контроль якості продукції. Це забезпечується тим, що японські фахівці з управління вільно володіють англійською мовою, знають, як використовувати японський стиль управління, і відрізняються високою компетентністю.
Для багатьох країн саме японська, а не американська система організації управління стала еталоном. Японія створює унікальну, що базується на самих передових технологіях інфраструктуру, є лідером в області якості продукції, а за темпами зростання продуктивності праці випередила всі інші країни.
З 2009 по 2010 роки продовжується зростання зовнішньоекономічної діяльності, в якій ТНК є торгівцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, а також вони стимулюють міжнародну трудову міграцію. Основною формою експансії ТНК є вивіз капіталу у вигляді інвестицій. Міжнародна міграція довгострокового капіталу прискорила процес взаємопроникнення і переплетіння фінансового капіталу, підсилила потужність ТНК. Все зростаюча роль закордонних інвестицій як найважливішого і необхіднішого засобу забезпечення процесу відтворення є наслідком прискорення об'єктивного процесу усуспільнення продуктивних сил у міжнародному масштабі. Завдяки системі міжнародного виробництва, заснованій на вивозі капіталу, ТНК забезпечують собі значні доходи навіть в умовах загострення кризових явищ в світовій економіці [13; 189].

Японія одна з країн «тріади», найпотужніших економічних центрів, в яку входять: США, Японія та країни ЕС.

Роль постачань і послуг від вітчизняних компаній своїм закордонним філіям також велика в експорті Японії. У 2008-2009 рр. на подібну внутрішньо фірмову торгівлю доводилося від 30 до 40% експорту Японії.

Найвідоміші Японські ТНК: «Toyota Motor Corporation», «Sony», «Nissan» (японська автомобільна компанія створена в 1931 році), «Panasonic», «Square Enix» (японське видавництво та виробник комп`ютерних та відеоігор), «Nintendo» (японська компанія, спеціалізована на створені комп'ютерних ігор та гральних консолей).

Тойота — японська автомобільна компанія, що входить до складу фінансово-промислової групи «Тойота». Одна з найбільших автомобільних компаній світу. Випускає свою продукцію під різними марками, зокрема «Дайхацу», «Лексус», «Тойота». Штаб-квартира знаходиться у місті Тойота, префектура Айті, Японія. Компанія Тойота за своїм рівнем ринкової капіталізації (бл. 220 млрд доларів США у травні 2007 р.) є найдорожчою у світі серед автомобілебудівних компаній  .

Sony Corporation— транснаціональна корпорація зі штаб-квартирами в Японії і США, що виникла в Японії в 1946. Сьогодні Sony Corporation — одна з операційних підрозділів, що входять до складу холдингу Sony Group.

Panasonic — найбільший японський виробник електроніки, що робить величезний вплив на всю IT-промисловість. Компанія відома своїми торговими марками Panasonic, National, Technics і Quasar, є світовим лідером в розробці і виробництві побутової електроніки і електронного устаткування для широкого круга споживачів, бізнесу і промисловості. [23]

5. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Японії

         14 березня 2011р. – ця дата назавжди залишиться темним п’ятьом в історії населення Японії та й і в усього світу. Саме в цей день в Японії стався руйнівний землетрус магнітудою 9,0. Після цього на узбережжі країни обрушилося цунамі. Збиток, заподіяний економіці Японії руйнівним землетрусом, перевищить 20 трлн ієн (300 млрд дол.) Таким чином, за оцінкою глави Міністерства фінансів країни Каору Йосано, втрати будуть більше ніж у 1995р. після землетрус в Кобе - одного з найбільших землетрусів в Японії і визнаного самим "дорогим" стихійним лихом за всю історію. Схожі цифри також озвучують експерти. За їх підрахунками, на відновлення інфраструктури та промисловості країни буде потрібно не менше 200 млрд дол, тобто 3-4% ВВП Японії. За останніми даними, число загиблих і зниклих без вісті в результаті землетрусу в Японії перевищило 21 тис. чоловік. За даними національного поліцейського управління підтверджена загибель 8 тис. 133 осіб [18].

       Землетрус і цунамі, крім безпосередніх руйнівних наслідків, загальмували відновлення японської економіки після світової кризи та рецесії. 

       Toyota Motor, Honda і Nissan припинили роботи на всіх заводах. У Panasonic руйнування на двох заводах. У Sony не працюють 8 підприємств, Toshiba зупинила завод з виробництва мікрочіпів, і коли їх можна буде запустити – поки не відомо. У Mitsubishi Chemical, Maruzen Petrochemical і Kyokuto Petroleum не ведуться роботи на НПЗ. Mitsubishi Material і Pan Pacific Copper за браком електроенергії зупинили виробництво міді, Sumitomo Metal Industries - припинила роботу сталеливарного заводу, у Nippon Steel Corp один завод з виробництва сталі закритий, решта відновили постачання.

       Весь виробничий ланцюжок у сфері електроніки - від виробників напівпровідників і комплектувальних до складальних виробництв - зазнає серйозних втрат.

        Відновлення зруйнованого і запуск виробництв обійдуться економіці, за різними підрахунками, від 2% ВВП і більше - при тому, що ВВП Японії в 2010 році, за оцінками МВФ, становив 5,4 трлн доларів.

        Проте процес відновлення дасть поштовх економіці, що переживає стагнацію, - за рахунок будівельного буму, вказують фахівці. Акції японських будівельних компаній піднялися в ціні в очікуванні замовлень, частково фінансованих страховими виплатами.

       Аналітики банку Nomura прогнозують, що спад, триватиме, мінімум, до третього кварталу 2011 року.

       Експерти Global Insight налаштовані оптимістичніше і прогнозують початок зростання вже в другому кварталі 2011 року.

       Центробанк Японії миттєво зреагував на стихійне лихо і заявив про готовність надати додаткові кошти для стабілізації ринку, пообіцявши при цьому підтримувати низькі ставки за короткостроковими запозиченнями. У понеділок, 14 березня було оголошено, що Банк Японії надав рекордні 15 трлн єн (183 млрд доларів) у вигляді короткострокових позик, а також удвічі збільшив викуп облігацій і інших активів. Курс єни, збільшений одразу після землетрусу і цунамі, дещо знизився до долара після повідомлень про дії центробанку. Японська валюта почала зростати на тлі очікувань, що японським інвесторам і страховим компаніям знадобляться єни, щоб направити кошти на виплату премій і відновлення країни.

        Фондовий ринок провалився на рекордні за останні два роки 6,25%, проте зростання, яке намітилося в будівельному секторі, скоригувало падіння. При цьому міністр економіки Каору Йосано заявив, що уряд боротиметься із спекулятивними настроями на ринку.

         Рейтингове агентство Moody`s заявило, що наслідки землетрусу не вплинуть на рішення переглянути суверенний рейтинг Японії - для визначення рівня кредитоспроможності важливіше те, як уряд справляється з державним боргом, який перевищує 200% ВВП [17].

Висновки

В умовах глобалізації світової економіки все більшого значення для розвитку держави набуває її ефективне співробітництво із іншими діячами системи світового господарства.

В глобальній економіці зовнішньоекономічна діяльність Японії як однієї з найактивніших учасниць світових ринків відігравала і відіграє важливу роль. У 2009 р. на цю країну припадало 6,9% світового імпорту та 8,2% світового експорту товарів, 6,7% світового імпорту і 5,4% світового експорту послуг. Обсяг прямих зарубіжних інвестицій Японії на 2009 р. становив 9,0% загального показника по світу.

На фоні інтернаціоналізації, що впливає на всі сторони господарського і соціально-політичного життя японського суспільства, в останні два десятиріччя особливої зміни зазнали як форми, так і напрямки ЗЕД цієї країни. Залишаючись стратегічно важливим партнером для США і країн ЕС, Японія все більшого значення надає співробітництву з Китаєм і країнами ПСА. Чимало економістів говорять про те, що очікуваний ріст експортних постачань у Китай може стати «чарівною паличкою», котра допоможе Японії перебороти затяжну дефляцію.

          Таким чином, глобалізація економічних стосунків призвела до зміни структури і перерозподілу ролей країн у світовому господарстві. Віддаючи місця на торговельних ринках НІК Азії, Японія набуває все більшої сили як експортер капіталу у різних його формах і експортер технологій. При цьому основна активність японських підприємств все більше концентрується, знову ж, на азіатських країнах.

           Зберігаючи роль світового лідера по багатьом важливим напрямкам науково-технічного прогресу, Японія при цьому демонструє високу степінь адаптації до постійно змінних умов розвитку економіки. Ці зміни проходять не просто на базі технологічних інновацій, але й в неперервній і досить складній взаємодії техніки, технології і економічних і соціально-політичних факторів.

Список використаної літератури

1.      Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник - К.: Вид. центр "Академія", 2003. - 687 с.

2.      Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі// К.: - Основи, 2000 р.

3.      Бэттлер А. Контуры мира в первой половине ХХІ века и чуть далее. / А.Бэттлер // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. - №1.

4.      Дахно І.І., Бовтрук Ю.А. Міжнародна економіка// К.: - МАУП, 2002 р.

5.      Економіка зарубіжних країн: Підручник /А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, І.В. Бураковський. – К.: КНДУ, 2003. – 384 с.