Концепція економічної ролі держави на різних етапах розвитку суспільства

2

ЗМІСТ

Реферат.....................................................................................................................              2

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і
термінів.....................................................................................................................              3

Вступ.........................................................................................................................              4

1. Сутність держави……………………….............................................................              5

    1.1 Роль держави в житті суспільства..............................................................              5

     1.2 Визначення сутності держави……………………………..........................6

2. Історія еволюції уявлень про роль держави в економіці.................................9

     2.1 Меркантилісти…………………………………… ………………………..9

      2.2 Класична теорія …………………………………………………………...13

    2.3 Кейнсіанська теорія……………………………………………..………....19

    2.4 Сучасні кейнсіанська і неокласична концепції………………….… …..22

3. Економічні функції держави………………………………………………….28

Висновки.................................................................................................................32

Перелік посилань....................................................................................................33

Додатки....................................................................................................................34

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 34 с., 5 мал.,  22 джерел.

Об’єкт дослідження – Концепція економічної ролі держави на різних етапах розвитку суспільства.

Мета роботи – визначення економічної ролі держави на різних етапах розвитку суспільства, та її економічної функції.

Метод дослідження – описовий порівняльний.

Важливу роль в економічній діяльності держави відіграє правова база, що є передумовою ефективного функціонування ринкової економіки. Необхідна правова база передбачає такі заходи, як надання законного статусу підприємцям, визначає права фізичних та юридичних осіб і гарантує дотримання контрактів.

Державна влада та її апарат повинні служити суспільству, в першу чергу, виконувати законні та правомірні потреби, інтереси і прагнення суспільства і народу.

Кожна держава має свою специфіку реалізації основних завдань і функцій держави і державної влади. У наш час органи державної влади мають складну структуру і надзвичайно великий державний апарат управління і примусу.

Поняття «держава» — це не просто юридичне або правове поняття, це — така наукова категорія, яку можна порівняти із суспільством, із поняттям людини, особи і громадянина. Ця категорія має універсальний філософський, соціологічний, політичний, психологічний, історичний, юридичний, а також і космічний характер. Держава — це є соціологічний, політичний і історичний феномен, який поки що важко повністю усвідомити і дати повне визначення.

Кожне правове або державознавче поняття повинно бути однозначним, чітким і зрозумілим для всіх, і відповідно застосовуватись у практичному житті й літературі.

Кожне поняття містить не лише основні й факультативні (другорядні) ознаки, але й має свою суть, свій зміст, об'єм і структуру, відтворює типи і види держав, їхні основні завдання і функції тощо. Лише після цього можна дати правильне наукове визначення «держави» або інших державно-правових понять. Проаналізувавши лише основні ознаки держави, ми розглянули це поняття як соціально-політичне явище з позицій формальної логіки.

ДЕРЖАВА, СУСПІЛЬСТВО, ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ, РОЛЬ, МЕРКАНТИЛІСТИ, КЛАСИЧНА ТЕОРІЯ, КЕЙНСІАНСТВО, НЕОКЛАСИЧНА ТЕОРІЯ,

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ООН - Організація Об'єднаних Націй

ФРН – Федеративна Республіка Німеччини

СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік

СНД –Співдружність Незалежних Держав

  ВНП – валовий національний продукт

ВСТУП

Тема даної курсової роботи – "Концепція економічної ролі держави на різних етапах розвитку суспільства".

На мою думку, лише за умови грунтовного аналізу можливо спрямувати економіку країни в правильному напрямку та вдало використовувати ці концепції для подалання економічних криз. 

Ця тема достатньо актуальна, а її практична значимість для сучасної економічної науки незаперечна. Держава виникла у процесі розпаду первіснообщинного ладу та появи рабовласницького устрою. Зокрема, первісна община поступово трансформується у селянську, яка базуєть­ся на приватній власності окремих сімей на засоби виробництва, що поступово спричинило економічну нерівність сімей, розшарування членів общини, появу родової знаті, а згодом і поділ суспільства на протилежні класи і появу держави.

Вона була необхідною, насамперед, для того, щоб зламати опір знедоленого класу, мати можливість постійно його експлуатувати, захищати приватну нетрудову власність. Для цього потрібен був спеціальний орган насильства, уособленням якого стала армія, чиновницький апарат, суди, тюрми тощо. Найбільшого розвитку рабовласницька держава набула у стародавній Греції і Стародавньому Римі.

Мета написання даної роботи – визначити основні концепції економічної ролі держави протягом усього періоду існування економічної науки.

Курсова робота логічно розділена на три частини. В першій – розглянута сутність держави та її роль в житті суспільства. Друга частина розглядає самі концепції. Третя – її економічні функції.

Теоретична частина даної курсової роботи основана, головним чином, на підручникові «Історія економічних вчень»,Л. Я. Корнійчук На мою думку, даний посібник досить глибоко аналізує питання, що вивчається. Також були використані підручники інших авторів, зокрема відомого українського економіста Ткаченко А. А. При написані другого розділу використовувалися, в основному, матеріали періодичних видань.

1.Сутність держави

Насамперед з’ясуємо сутність таких понять як «концепція» та «економічна роль держави». Згідно з «Економічним енциклопедичним словником» за редакцією С.В. Мочерного, термін «концепція» означає, по-перше, сукупність поглядів, спосіб розумінні, тлумачення окремого предмета дослідження, явищ і процесів, провідну ідею їх системної теоретико-методологічної характеристики; по-друге провідний задум, що визначає стратегію у здійсненні реформ, програм і планів. Термін «економічна роль держави» трактується як виконувані державою основні економічні функції у їх взаємозв’язку з метою забезпечення розвитку економічної системи, її розширеного відтворення і передусім сукупного капіталу.

Однак, в економічній літературі немає такого поняття, як «концепція економічної ролі держави» На мою думку, це сукупність поглядів ідей, які комплексно розкривають різноманітні підходи до визначення економічних функції держави в житті суспільства.[22, C.85]

1.1 Роль держави в житті суспільства

Сутність держави, її роль у житті суспільства повніше розкриваєть­ся у її функціях. Зокрема, у країнах Стародавнього Сходу держава ви­конувала такі загальні для всього суспільства економічні функції, як будівництво іригаційних споруд, прокладання доріг, запровадження єди­ного грошового обігу. З виникненням і розвитком держави здійснюється розподіл населення за адміністративно-територіальними одиницями, територіальне верховенство, що забезпечувало зв'язок органів влади з населенням на всій території. З економічного погляду такий зв'язок забезпечувало вилучення податків, виконання державою загальних економічних функцій.

За феодалізму в VIII—IX ст. основними формами експлуатації селян були панщина та податки (у грошовій та натуральній формі), які централізовано збирали державні органи.

У Візантії в X—XI ст. держава передавала приватним особам право на землю та експлуатацію залежних селян, але залишала за собою право вершити суд, описувати майно тощо. Корпорації, в які об'єднувалися ремісники і купці, перебували під контролем держави, їхніх керівників призначали державні посадові особи, держава регламентувала діяльність іноземних купців.

За часів становлення і розвитку капіталістичного способу виробництв роль держави, у т. ч. економічна, значно розширяється. Насамперед, вона сприяє первісному нагромадженню капіталу. Важливими економічними завданнями держави у цей період стають збереження конкуренції, обмеження іноземного впливу на місцеву промисловість, утримання пошти, портів, транспортних засобів, організація географічних досліджень. Держава регулює також тривалість робочого дня, частково розмір заробітної плати за допомогою відповідного законодавства. Ці завдання на нижчій стадії розвитку капіталізму держава виконувала за умов панування приватної капіталістичної форми власності, залишаючись, переважно, елементом надбудови. її перетворення на елемент базису здійснювалося лише частково, тією мірою, якою вона була влас­ником засобів виробництва.

1.2 Визначення сутності держави

Щоб дати економічне визначення сутності держави, розглянемо попередньо, як тлумачиться ця категорія в сучасній економічній літературі. Так, у "Великому економічному словнику" за редакцією А. Азріліяна стверджується, що держава — це "певний спосіб організації суспільства, основний елемент політичної системи, організація публічної політичної влади, що поширюється на все суспільство, є його офіційним представником і опирається в необхідних випадках на засоби і заходи примусу". Як бачимо, у даному визначенні взагалі відсутні будь-які аспекти держави як економічної категорії. Аналогічне за змістом визначення дається і в "Економічній енциклопедії" за редакцією Л. Абалкіна: держава розглядається як "апарат влади, який управляє справами суспільства і реалізацією інтересів пануючого класу (клану, соціальної групи, союзу класових сил або всього народу), в якому знаходить своє відображення і закріплення співвідношення політичних сил, що склалися у суспільстві".

У "Сучасному економічному словнику" держава як економічний суб'єкт характеризується як

1) "сукупність органів і осіб, які зосередили у своїх руках економічну владу, ухвалюють економічні рішення у державному масштабі і розпоряджаються державною власністю;

2) всі види економічних ресурсів, факторів виробництва, грошових коштів, що знаходяться у державній власності, у розпорядженні і підпорядкуванні державних органів влади (державна економіка)".

У "Короткій економічний енциклопедії", підготовленій петербурзькими вченими, взагалі нема поняття "держава", що свідчить про безпідставне ігнорування ними одного з найважливіших суб'єктів економічної діяльності. В інших наведених джерелах, в яких нема економічного аспекту держави, допускається аналогічна теоретико-методологічна вада.

Стосовно характеристики сутності держави в "Сучасному економічному словнику", то в ньому; по-перше, відсутні такі ознаки економічної категорії, як суб'єктно-об'єктні відносини; по-друге, коли називаються окремі об'єкти державної власності (всі види економічних ресурсів та ін.), то цей матеріально-речовий зміст власності поєднується не з суспільною формою, а з правовим аспектом власності, тобто йдеться про розпорядження державною власністю.

Водночас при визначенні економічної сутності держави слід враховувати окремі сторони соціологічного визначення держави, які затор-кують економічний аспект проблеми. Якщо у контексті сказаного дати економічну характеристику держави, то це важливий суб'єкт економічної діяльності, організація економічної влади в суспільстві, виконання якої базується на державній власності, з приводу формування та розвитку якої виникають та еволюціонують відносини привласнення між державою та іншими суб'єктами господарської діяльності.[18,C.75]

Наявність економічної власності (на засоби виробництва, частку національного доходу, валютні резерви та ін.) у руках держави перетворюється на економічну владу держави і навпаки, внаслідок діалектичної взаємодії власності і влади у будь-якому суспільстві. Водночас це означає, що держава як суб'єкт економічної діяльності здійснює управління власністю.

Характеристика держави як суб'єкта економічної діяльності конкретизується у виконуваних нею економічних функціях.

Наведене визначення економічної сутності держави враховує її основні ознаки (властивості) у будь-якому суспільстві, де існує ця організація. Проте залежно від типу економічної системи, етапів її розвитку значною мірою змінюється її сутність, зокрема обсяг її функцій, співвідношення між загальнолюдськими та класовими функціями. Так, навіть за умов капіталістичного способу виробництва на нижчій стадії абсолютно домінуючими були класові експлуататорські функції держави, що особливо наглядно виявляється у процесі первісного нагромадження капіталу, співвідношенні витрат на військові та інші класові цілі з одного боку, на економічні та соціальні цілі з другого боку. Переважання останніх у нині розвинених країнах світу настало лише в останні десятиріччя XX ст., про що буде сказано далі.