Конкуренція як засіб реалізації підприємництва

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ  УКРАЇНИ

 АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО  УПРАВЛІННЯ

 

 

Факультет менеджменту

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з курсу : «Мікроекономіка» 
 
 
Тема: « Конкуренція як засіб реалізації підприємництва» 

 
 
 
 
 

 

 

 

 

 

                                                              Виконала:

  Студентка групи М-23

                                                              Рогуль А. Б.

 

 

Київ 2010

Зміст

Вступ…………………………………………………………………….……..3

1. Суть, види і функції  конкуренції, та їхня роль у  розвитку 

    підприємництва. Державне регулювання конкуренції …………...7

2. Основні проблеми конкуренції як засобу реалізації

    підприємництва на Україні………………………………………………16

3. Шляхи вирішення проблем конкуренції на Україні ………………25

     Висновки……………………………………………………………….…….30

     Список використаних джерел….……………………………….……..32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

  Конкуренція у повсякденному житті проявляється як "конкурентоспроможність", "конкурентна боротьба", "конкурентний ринок". Цим термінам інколи надаються різні значення, але всі вони можуть бути зведені до двох понять - "конкурентна боротьба" й "конкурентний ринок". Перше стосується способів поведінки окремих фірм на ринку, друге - ринкових структур і охоплює всі аспекти ринку будь-яких товарів, які впливають на поведінку й діяльність фірм (кількість фірм на ринку, технологію виробництва, типи товарів, що продаються і т.д.).

Конкурентність ринку  визначається тими межами, в рамках яких окремі фірми здатні впливати на ринок, тобто на умови реалізації своєї продукції, насамперед на ціни. Чим менше окремі фірми впливають  на ринок, де вони реалізують свою продукцію  тим більш конкурентним вважається ринок. Найвищий ступінь конкурентності ринку досягається тоді, коли окрема фірма на нього не впливає зовсім. Це можливо лише в разі, коли на ринку  товарів діє так багато фірм, що кожна з них зокрема ніяк не може вплинути на ціну товару, й сприймає її як таку, що визначається ринковим попитом  і пропозицією. Такий ринок називається  досконало конкурентним. А фірми, що діють в умовах досконало конкурентного  ринку, не ведуть між собою конкурентної боротьби. Якщо ж окремі фірми мають  можливість впливати на умови реалізації своєї продукції (в першу чергу  на ціни), то вони ведуть між собою  конкурентну боротьбу, але ринок, де ця можливість реалізується, досконало  конкурентним уже не вважається.

Мета дослідження – дослідження сутності конкуренції як засобу реалізації підприємництва.

Об`єкт дослідження – конкуренція та її види.

Значущість даної теми полягає в тому, що вивчення конкуренції на всіх її етапах розвитку надає можливість удосконалювати ринок надаючи споживачам кращі умови для задоволення своїх потреб, і звісно розвивати науково технічний прогрес.

Актуальність даної теми полягає в тому, що створення конкурентного середовища й подолання монополізму у наш час є одним з найважливіших напрямів економічної реформи в Україні. Конкуренція сприятиме природному відбору ефективних підприємців які зможуть принести економічний розквіт нашій країні.

В моїй роботі розглядаються такі основні проблеми:

• суть, види і функції конкуренції, та їхня роль у розвитку підприємництва;
• державне регулювання конкуренції;
• основні проблеми конкуренції як засобу реалізації підприємництва на Україні;
• шляхи вирішення проблем конкуренції на Україні;

Вчені які досліджували питання формування та розвитку конкуренції:

• Адам Сміт «Дослідження природи та причин багатства народів»

У формуванні ринкових конкурентних цін: конкуренція між учасниками ринку призводить до формування конкурентних цін і усунення такого небажаного для суспільства явища, як монопольні ціни.

• Едвард Чемберлін «Теорія монополістичної конкуренції»

 

Ринок монополістичної конкуренції визначають три нові чинники: ціна, особливості продукту, витрати на рекламу. Регулювання цін, зазначає вчений, є лише незначна частина процесу конкуренції.

 

• Ізраел Кірцнер «Конкуренція і підприємництво»

 

Конкурентний процес повністю залежить від свободи тих, хто  володіє прогресивнішими ідеями чи має сильне бажання  прислужитися ринку, пропонуючи кращі можливості.

 

• А.Маршалл «Принципи економіксу»

 

Зміст конкуренції полягає в тому, що одна людина змагається

з іншою, особливо під час продажу або купівлі чого не-будь. Вчений розробив основи теорії монополістичної конкуренції, яку розглядав як окремий випадок необмеженої конкуренції,

закономірності ціноутворення якої залишаються перева-жаючими.

 

• Девід Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування».

 

Теоретичні основи конкурентоспроможності продукції базуються на основі порівняльних переваг, за якими країна повинна експортувати вироби, на які затрачено менше праці та коштів порівняно з іншими товарами, які вона виробляє.

• Й. Шумпетер « Капіталізм, соціалізм і демократія»

Визначав конкуренцію як суперництво старого з новим, з інноваціями. Вчений розробив концепції «ефективної конкуренції» та «ефективної монополії», яка відображає взаємодію конкуренції і монополії. Стрижнем конкуренції нового типу, вважав він, є потік нововведень. «Ефективна конкуренція» набагато результативніша, ніж традиційна цінова конкуренція і є дієвою лише за умов динамічної економіки – економіки безперервних нововведень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть види і функції конкуренції та їхня роль у розвитку підприємництва. Державне регулювання конкуренції

 

Термін „конкуренція” походить від латинського слова „соncurrentia”, що означає змагання, суперництво. У підприємницькій практиці суперництво розгорається між виробниками за ринок збуту товарів, завоювання певного сегмента ринку. Воно може також мати місце і між окремими підприємцями, менеджерами, іншими особами, зацікавленими в досягненні певної мети кожний для себе. Конкуренція завжди пов'язана з обмеженістю інтересів підприємця, його дій на ринку з боку інших підприємців. Вона виступає як зовнішня спонукальна сила, яка змушує кожного підприємця в найкращий спосіб вести свій бізнес: одержувати найбільш вигідні умови виробництва й збуту товарів, найбільший прибуток, дбати про подальший розвиток фірми.

Конкуренція виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо. Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача. Конкуренція виконує в ринковій економіці наступні функції:

• функція регулювання;
• функція мотивації;
• функція розподілу;
• функція контролю.

Функція регулювання. Для того, щоб утриматися в боротьбі, підприємець має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Тому і фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в ті галузі, де в них відчувається найбільша потреба.

Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс та ризик одночасно:

• підприємства, які пропонують кращу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду в вигляді прибутку. Це стимулює технічний прогрес;
• підприємства, які не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання в вигляді збитків або витісняються з ринку.

Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до вищої продуктивності, але і дозволяє розподіляти доход серед підприємств і домашніх господарств у відповідності з їхнім ефективним внеском. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами.

Функція контролю. Конкуренція обмежує й контролює економічну потужність кожного підприємства. Наприклад, якщо монополіст може призначати єдино можливу ціну, то конкуренція надає покупцеві можливість вибору серед декількох продавців. Чим досконаліше конкуренція, тим справедливіше ціна.

Масштаб інтенсивності конкуренції визначається тим, наскільки швидко переваги в прибутку втрачаються в результаті успішного відтворення інновацій конкурентами. В першу чергу це залежить від того, наскільки швидко конкуренти реагують на ривок вперед сильної конкурентної фірми і наскільки динамічним є попит.

Види конкуренції.

Мал.1

 

Розглянемо детальніше види конкуренції за кількісними ознаками.

Внутрішньогалузева конкуренція являє собою суперництво підприємств однієї галузі, що випускають однакову продукцію: продукти харчування, одяг, меблі тощо. Вона спричинює виникнення ринкової вартості товару.

Міжгалузева конкуренція охоплює суперництво за сферами більш вигідного застосування капіталу. Внаслідок постійних вкладень капіталу зі сфер менш прибуткових до сфер більш прибуткових, формуються ціни виробництва.

Вихід продукції великих корпорацій на міжнародні ринки є свідченням міжнародної конкуренції. Цей вид суперництва пов'язаний з глобалізацією світової економіки, пануванням транснаціональних об'єднань.

 За якісними ознаками конкуренцію поділяють на досконалу або чисту конкуренцію та недосконалу, (детальніше мал.2).

Досконала або чиста конкуренція зустрічається в закінченому вигляді досить рідко. Це ринкова ситуація, за якої велика кількість підприємців виробляють і продають однакову продукцію. Ознаки досконалої конкуренції такі:

- ринкова структура характеризується значною кількістю

продавців і покупців товару;

- спостерігається однорідність, стандартизованість продукції;

Мал.2

- відбувається мобільний рух ресурсів, відсутні перепони для 

входження в галузь і вихід з неї;

- жоден з учасників конкурентної боротьби не має влади над цінами й можливості контролювати їх;

- повна інформованість учасників про ціни та умови виробництва.

Монополістична конкуренція уособлює ситуацію, за якої на ринку панує відносно велика кількість виробників. Вони створюють різновиди товарів, що задовольняють в принципі одну і ту саму потребу. Кожен з учасників цієї конкуренції має обмежений контроль над ринковою ціною. Суперники можуть використовувати як цінові, так і нецінові методи конкуренції. Це пов'язано з диференціацією продукту, можливостями удосконалення якості товарів, умов їх продажу, дизайну, реклами тощо.

Олігополія означає панування на ринку декількох фірм, що пропонують стандартизовані або схожі товари й послуги. Це можуть бути, зокрема, комп'ютери, автомобілі, засоби зв'язку, сучасна побутова техніка. Підприємства-олігополісти ведуть виробництво в значних масштабах. На ринках, де вони займають панівне становище, спостерігається складність входження в галузь нових підприємств, наявність стимулів до злиття, домовленостей на усунення конкурентів.

І нарешті, існують так звані, чисті або абсолютні монополії. Це така ринкова ситуація, за якої є тільки один продавець товару, який практично здійснює контроль над цінами.

Своєрідною модифікацією чистої монополії є так звана природна монополія. Вона має місце в тих сферах господарської діяльності, в яких конкуренція небажана або несприйнятлива форма економічних відносин. Прикладом природної монополії є транспортування нафти, газу та інших речовин трубопровідним транспортом, передача та розподіл електричної енергії, користування залізничними коліями, управління повітряним рухом, централізоване водопостачання.

Наведена характеристика різних видів конкуренції дає підставу стверджувати, що гонитва підприємців за прибутком, намагання посилити свої позиції на ринку може не тільки викликати позитивні зрушення, а й призвести до домовленостей, злиття фірм із метою усунення обмежень, зумовлених конкуренцією. Нечесні дії, або дії, що спричиняють збитки, пригнічують конкуренцію, утворюють недобросовісну конкуренцію, її засобами можуть бути цінова дискримінація, фальшива реклама, різні види прямого втручання. Саме тому головною конструкцією сучасної ринкової системи  господарювання стає перехід від примітивної до культивованої конкуренції, тобто такої, що свідомо підтримується державою.