Конкуренція як засіб реалізації підприємництва

У контексті проблем монополізації торгівлі слід також відзначити суттєві негативну діяльність посередників, які за безцінь скуповують товари виробництва, а потім перепродують їх за набагато вищою ціною. Особливо болючою ця проблема є в агропромисловому комплексі. Обурює те, що перекупники отримують надприбутки, а безпосередні товаровиробники нерідко ледь-ледь зводять кінці з кінцями: вони змушені вирізати продуктивну худобу, розпродавати майно, зменшувати посівні площі, тобто, по суті банкрутувати на фоні безпідставного збагачення посередників. Але проблема не лише в цьому. Головне - монополізується процес реалізації вироблених товарів, усувається конкуренція товаровиробників, що призводить до зростання цін.

Слід зазначити, що обмежена діяльність посадових осіб органів влади - це окрема надзвичайно болюча проблема. Антнконкурентні дії органів влади нині є головною перешкодою для формування в Україні ефективного ринкового середовища.

Натомість, шляхом ухвалення письмових чи усних рішень вони стають на заваді утворення нових підприємств, установлюють обмеження на здійснення окремих видів діяльності, змушують підприємців вступати до різних об'єднань, до здійснення узгоджених дій, вимагають від них пріоритетного укладення договорів чи першочергового постачання дефіцитної продукції. У міру своїх повноважень посадовці створюють дискримінаційні умови для діяльності суб'єктів господарювання. Вони надають незаконні пільги для окремих підприємців, спрямовують зусилля на централізований розподіл товарів і ринків, установлюють заборони та обмеження, не передбачені законодавством. Особливо масового характеру набуло встановлення заборон щодо реалізації товарів з одного регіону в інший, а це суперечить ст. 132 Конституції України, відповідно до якої територіальний устрій країни має ґрунтуватися на засадах єдності й цілісності державної території. Законодавство України не передбачає встановлення кордонів чи будь-яких завад для вільного переміщення товарів із регіону в регіон. Однак ці вимоги дуже часто порушуються. Практично кожен рік у період збирання врожаю місцеві адміністрації встановлюють заборони на вивезення зерна за межі підпорядкованої їм території, примушуючи при цьому зернотрейдерів до постачання своєї продукції у першу чергу підприємствам, відповідальним за формування та використання зазначених регіональних ресурсів. Органи АМК регулярно ведуть з цим непримиренну боротьбу, надаючи обов'язкові для розгляду рекомендації, що вимагають скасувати всі бар'єри на вивезення зерна. Однак поки ці загрозливі рішення готуються та приймаються, їх актуальність автоматично втрачається. Коли оскаржувані вказівки чиновників нарешті скасовуються напередодні новорічних свят, зерна вже давно немає.

На разі й проблеми підтримки малого бізнесу на сьогодні залишаються надзвичайно гострими. Наприклад, понад половини валового продукту виробляється у малому бізнесі на Заході, у якому зайнято 70 відсотків населення. А в Україні підприємці малого бізнесу виробляють лише 10 процентів ВВП. Статистика свідчить, що через великі ризики всього третина українців бажає відкрити власну справу, оскільки існують надто високі шанси банкрутства, необґрунтований тиск з боку державних контролерів, а податкове законодавство недосконале. Останнім часом непоодинокі випадки, коли влада, ігноруючи навіть вимоги Конституції про недоторканність приватної власності, демонтує кіоски та офіси, не забезпечує належним чином захист від рейдерських атак .

Перелік проблем в економіці держави, які призводять до порушення вимог конкуренції, можна наводити безліч. На жаль, далеко не всі усвідомлюють реальні причини цих проблем.

• недотримання вимог законодавства з питань конкуренції;
• недостатня увага держави до питань формування конкурентного середовища;
• загальна проблема монополізації торгівлі;
• негативна діяльність посередників;
• проблеми підтримки малого бізнесу

 

 

 

 

3. Шляхи вирішення проблем конкуренції на Україні

 

У нашій країні начебто є всі необхідні передумови для формування ефективного конкурентного середовища: крім загальних вимог Конституції України, прийнято ряд важливих законів України та створено відповідні державні органи, що мають опікуватися цими проблемами.

Водночас поки не можна стверджувати, що завдання, надані в Конституції, нині виконуються повною мірою. У сфері конкуренції залишається дуже багато невирішених проблем, які, у свою чергу, є причиною більшості гострих кризових явищ в економіці.

Існує офіційна думка, щодо можливості подальшої демонополізації багатьох із цих сфер практично вичерпано, й основним завданням нового етапу конкурентної політики є захист уже створеного конкурентного середовища. Про припинення демонополізації стверджувати поки що рано, оскільки цілий ряд сфер господарської діяльності все ще потребує її продовження. Крім того, процес монополізації вітчизняної економіки, на жаль, ще не припинено. Для попередження виникнення нових монополій у державі запроваджено контроль за процесами економічної концентрації, який має ефективно протидіяти будь-яким спробам монополізації ринків. Хоча ця процедура надзвичайно складна й обтяжлива, однак вона далеко не завжди створює перешкоди для монополізації ринків. Незважаючи на суттєві витрати коштів і часу підприємців на проходження такого контролю, він все-таки залишається малоефективним з погляду інтересів суспільства. Реалії життя свідчать, що насправді багато галузей економіки у нас фактично монополізовані, оскільки контролюються окремими особами, як правило, наближеними до влади.

Крім демонополізації та вдосконалення процедури контролю за економічною концентрацією, важливим чинником формування конкурентного середовища є сприяння розвитку малого та середнього підприємництва. В умовах суттєвого розшарування населення на занадто багатих і занадто бідних, сподівання лише на великий бізнес означає орієнтування на подальшу монополізацію суспільного виробництва. Великий бізнес має розвиватися з малого та середнього, а не формуватися на привілеях наближених до влади осіб. А без створення такого прошарку малого бізнесу не може бути іншого шляху появи великого бізнесу, аніж надання йому таких привілеїв.

Оскільки потреби суспільства суттєво змінюються, а в межах старої структури виробничих потужностей їх задовольнити практично неможливо, на перехідному етапі розвитку економіки конче необхідно створювати нові підприємства, орієнтовані на нові потреби, тобто умови для розвитку малого підприємства. Іншими словами, держава має зробити все необхідне для розвитку малого бізнесу й формування сприятливого режиму для іноземних інвестицій, для того, щоб максимально швидко створити конкурентне середовище. Безумовно, протягом останніх 15 років усі ці заходи намагалися активно запроваджувати. Було затверджено низку законодавчих актів щодо сприяння іноземним інвестиціям, дозволено створювати різні кооперативи, активно розвиваються орендні відносини та мала приватизація, вживаються заходи щодо спрощення системи реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Таким чином, ринкові відносини в Україні насамперед стали розвиватися у малому бізнесі. Однак пріоритети надавалися не в належних пропорціях.

Центральні та місцеві органи влади повинні всіляко сприяти формуванню конкурентного середовища, створенню рівних умов для всіх підприємців.

Порушення органів влади можна було б зменшити або взагалі припинити, якби вони дотримувалися вимоги ст. 20 Закону «Про Антимонопольний комітет України»  щодо необхідності погодження з АМК рішень, що можуть призвести до обмеження чи спотворення конкуренції. Коли орган влади приймає рішення, що може вплинути на конкуренцію, він повинен надіслати його до АМК, де фахівці, проаналізувавши його на предмет створення перешкод у конкуренції, запропонують внести зміни, заборонять чи дозволять його прийняття. На жаль, далеко не всі органи влади виконують ці вимоги закону. Особливо це стосується сільських, селищних, районних, міських владних структур, тобто органів влади місцевого рівня. Масовий характер фактів дискримінації підприємців органами влади свідчить, що на розгляд АМК потрапляють далеко не всі рішення зазначених органів, які спотворюють конкуренцію.

Важливу роль у формуванні конкурентного середовища можуть відігравати попереджувальні заходи держави, особливо заходи, спрямовані на попередження порушення законів, на створення оптимальних умов функціонування суспільного виробництва.

Насправді потрібно створювати об'єктивні регулятори суспільно-економічних процесів. Таким об'єктивним регулятором і є конкурентне середовище, що може бути створене як завдяки демонополізації окремих суб'єктів господарювання, так і шляхом усунення бар'єрів доступу на проблемні ринки.

Замість того, щоб їх попередити та заздалегідь створити дійсно конкурентні умови у різних секторах суспільного виробництва, щороку витрачаються величезні і часто марні зусилля на боротьбу з наслідками різноманітних кризових явищ.

Антимонопольна служба України ще дуже молода, але вже зроблені її перші кроки до нормалізації ситуації за даними проблемам. Їй ще багато потрібно зробити рішучих дій, та ці дії повинні здійснюватися одночасно з удосконаленням антимонопольного законодавства України. У даному напрямку потрібно звернути особливу увагу на більш ніж віковий досвід антимонопольного законодавства США і на антимонопольну практику інших розвитих країн.

З метою формування в Україні ефективного ринкового середовища і на загальнодержавному рівні, і на рівні окремих регіонів слід приділити серйозну увагу питанням захисту конкуренції у підприємницькій діяльності і опікуватися цим повинен не лише Антимонопольний комітет, а й інші державні органи, які також покликані захищати конкуренцію в Україні.

-центральні та місцеві органи влади повинні всіляко сприяти формуванню конкурентного середовища;

        - приділити серйозну увагу питанням захисту конкуренції у підприємницькій діяльності;

        - створення потенційно рівних умов для всіх учасників виробництва

- підтримка малого бізнесу

- під час прийняття законів органами влади чинник конкуренції повинен обов’язково враховуватись.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Конкуренція, з одного боку – це економічні змагання за досягнення найкращих результатів у сфері певної діяльності, боротьба товаровиробників за вигідніші умови господарювання, отримання найбільшого прибутку, з іншого, - це невід’ємна складова та найважливіший елемент ринкового механізму, що забезпечує взаємодію суб’єктів ринку.

Функції конкуренції:

1. функція регулювання;
2. функція мотивації;
3. функція розподілу;
4. функція контролю.

         Види конкуренції.

За кількісними ознаками – внутрішньогалузева, міжгалузева, міжнародна.

За якісними ознаками – досконала (чиста) конкуренція, недосконала конкуренція. В свою чергу недосконала поділяється на : монополістичну, олігополію, чисту монополію.

Держава здійснює правовий захист підприємців і споживачів від недобросовісної конкуренції. В Україні діє Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», який спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних засобів ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин.

Основні проблеми конкуренції в Україні:

• недотримання вимог законодавства;
• недостатня увага держави до питань формування конкуре-нтного середовища;
• загальна проблема монополізації торгівлі;
• негативна діяльність посередників;
• проблеми підтримки малого бізнесу.

    Шляхи вирішення:

Для виникнення конкуренції потрібні певні умови. Серед них найважливіші такі:

- наявність на ринку великого числа незалежно діючих виробників одного і того ж продукту чи послуг,

- свобода вибору господарської діяльності виробників, відповідність між попитом і пропозицією,

- наявність ринку засобів виробництва, який дає можливість вільного вибору господарської діяльності.

 З точки зору конкуренції вони мають створювати потенційно рівні умови для всіх учасників виробництва. Загалом під час обговорення та прийняття законів чинник конкуренції повинен обов'язково враховуватися. Центральні та місцеві органи влади повинні всіляко сприяти розвитку малого та середнього підприємництва, а також сприяти формуванню конкурентного середовища, дотримуватися вимоги ст. 20 Закону «Про Антимонопольний комітет України»  щодо необхідності погодження з АМК рішень, приділити серйозну увагу питанням захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Гончарук Т.І. Конкуренція: сучасна економічна характеристика та особливості // Актуальні проблеми економіки. - 2006.