Контролінг і управлінський облік у банку

2

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

ДИПЛОМНА РОБОТА

КОНТРОЛІНГ І УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК у банку

Керівник роботи, ст. викладач О.М.Сидоренко

Студент факультету банківської справи,

обліку і фінансів V курсу групи 54-БС-з

спеціальності 7.050105

“Банківська справа” Ю.А.Спичак

Харків - 2008

Анотація

Процес переходу до якісно нової форми економічних відносин зумовлює необхідність внесення кардинальних змін до управління діяльності банку, основною ланкою якої є банківська система. Тому дослідження питання контролінгу і управлінського обліку для розвитку банківської системи набуває особливого значення.

У дипломній роботі вивчено теоретичні аспекти і організації контролінгу і управлінського обліку; розглянуто проблеми банківського управлінського обліку; техніко-економічна характеристика “ПриватБанку”; проведено аналіз управлінського обліку та контролінгу в банках України; розглянуто дослідження інструментів банківського контролінгу; розглянуто систему збалансованих показників банківського контролінгу; розроблено конкретні рекомендації щодо вдосконалення управління банківською діяльності на сучасному стані, які містять у собі рекомендації щодо використання контролінгу і управлінського обліку; запропоновані концептуальні основи організації банківського контролінгу; розраховано математичне очікування прибутку у випадку обліку чинників ризику.

Наведені пропозиції та рекомендації сприятимуть реформуванню банківської діяльності в контексті управління банківською діяльністю і ефективне функціонування на ринкових засадах відповідно до сучасних стандартів Європейського Союзу, а також підвищенню обгрунтування управлінських рішень в банками при введенні контролінгу і управлінського обліку.

Ключові слова: банківських контролінг, система збалансування показників, інструменти банківського контролінгу, організація управлінського обліку.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ

1.1 Сутність контролінгу як економічної категорії

1.2 Організація контролінгу та управлінського обліку

1.3 Проблеми банківського управлінського обліку

1.4 Техніко-економічна характеристика ЗАТ КБ “ПриватБанку

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНТРОЛІНГУ ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ УКРАЇНИ

2.1 Дослідження інструментів банківського контролінгу

2.2 Система збалансованих показників банківського контролінгу та її впровадження банками України

2.3 Аналіз та особливості організації управлінського обліку в ЗАТ КБ “ПриватБанку”

2.4 Використання інформаційних систем та технологій в ЗАТ КБ “ПриватБанку”

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

3.1 Концептуальні основи організації банківського контролінгу

3.2 Вдосконалення управлінського обліку в банку

3.3 Контролінг ризиків. Математичне сподівання прибутку у випадку обліку чинників ризику

РОЗДІЛ 4. ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в установі банку

4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

4.3 Розрахунок загальнообмінної вентиляції приміщення з урахуванням кількості працюючих

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

За останні роки в економіці і в банківський системі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Контролінг є системою фінансового контролю, оскільки основна інформація, щодо основних індикаторів економічного розвитку країни та її банківської системи, для покращення управління банківської діяльності. Управлінський облік в банківських установах здійснюється з метою формування спеціалізованих звітів, необхідних для прийняття управлінських рішень у конкретному організаційно-функціональному структурному підрозділу банку та у банківській установі в цілому.

У цьому зв’язку досліджень питань контролінгу і управлінського обліку в банку набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми, та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Об’єктом дослідження є контролінг і управлінський облік як процес управління банківською діяльністю.

Предметом дослідження є система контролінгу та управлінського обліку в банку .

В даній роботі використовувалися такі методи дослідження як системний підхід та метод економічного аналізу.

Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні основ організації, розкритті діючої практики з контролінгу і управлінського обліку в банку, а також пошуку напрямків удосконалення цієї роботи на основі систематизації існуючих пропозиції, щодо цього питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішується такі завдання:

                  досліджено роль контролінгу, як економічної категорії;

                  обґрунтовано проблеми банківського управлінського обліку;

                  розглянуто контролінг та управлінський облік;

                  викладено техніко-економічну характеристику “ПриватБанку”;

                  досліджено аналіз та особливості організації управлінського обліку в “ПриватБанку”;

                  розглянуто систему збалансованих показників банківського контролінгу;

                  наведено концептуальні основи організації банківського контролінгу;

                  запропоновано шляхи вдосконалення контролінгу і управлінського обліку у банку в сучасних умовах.

Вказаному питанню приділяється значна увага Національного банка України та Кабінету Міністрів України, що знайшло своє відображення у законах “ Про банки і банківську діяльність ”, “ Про Національний банк “ і Інструкція “ Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку баків України “, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280.

Принципові проблеми контролінгу суб'єктів господарювання знайшли відображення в працях німецьких вчених Д. Хана, X. Фольмуга, А. Дайлс, Е. Майєра, Р. Манна, К. Хомбурга, Г. Піча, Е. Шерма, російських дослідників -С. Данілочкіної, О. Карминського, М. Оленсва, О. Примака, С. Фалько, Ф. Пісчанова, Д. Попова, Е. Уткіна, І. Маринюка та інших. Певні дослідження у сфері контролінгу були проведені вітчизняними фахівцями - М. Пушкарьом, Л. Кіндрацькою, С. Петренко, Л. Сухарєвою та іншими.

Вище зазначені факти свідчать про необхідність розглянутої теми за сучасних умов розвитку України, та доводять перспективність розвитку застосування контролінгу і управлінського обліку у банку для прийняття управлінських рішень.

Впровадження пропозицій та рекомендацій, наданих у роботі, дозволить підвищенню ефективності управління банківською діяльністю.

Це надасть можливість організовувати діяльність банківських установ у відповідності з цілісною системою управління контролінгу та управлінського обліку в банку.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В БАКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ

1.1 Сутність контролінгу як економічної категорії

За твердженням А. Дайле термін контролінг (англ. to control) означає регулювати чи управляти. Авторський колектив під керівництвом О.М. Карминського вважає, що цей термін можна перекласти як керівництво, регулювання, управління, контроль. Д. Хан дотримується думки, що з економічної точки зору цей термін визначається як управління та спостереження. У праці підкреслюється, що слово контролінг походить від англійського to control - контролювати, управляти, яке, у свою чергу, з французького слова controle, що означає "реєстр, превірний список". Контролінг тлумачиться як позафункціональний інструмент управління, який завдяки цілеспрямованням збору та обробці інформації допомагає у процесі прийняття рішень та управління підприємством 81.

У словнику іншомовних слів контролінг (англ. controlling) розглядається як функція менеджменту, систематична перевірка виконання завдань та аналіз стану справ на підприємстві.

У новому тлумачному словнику української мови наводиться термін "контролер", під яким розуміється особа, що контролює чи перевіряє, що значно звужує його сутність.

Еволюція контролінгу в банківській сфері відбувалася в декілька етапів: зародження, становлення, помірного та активного розвитку.

Етап зародження характерний для кінця 60-х - початку 70-х років XX ст. У цей період спостерігалося стрімке збільшення мережі філій, розширення спектру банківських послуг, значне зростання валюти балансу, що вимагало від банків запровадження калькуляційних розрахунків маржі та здійснення управлінського обліку затрат. На даному етапі служба банківського контролінгу функціонувала лише в деяких банках. Основна діяльність контролера була зосереджена на облікових процедурах.

Загострення конкуренції між банками привело до зміни акцентів у роботі банків - від забезпечення механічного зростання масштабів діяльності до підвищення її ефективності Це обумовило перехід до етапу становлення, який тривав із початку 80-х до початку 90-х років. Особливостями контролінгу на цьому етапі була орієнтація на підтримку рентабельності як у цілому по банку, так і за його калькуляційними одиницями. Цільова спрямованість контролінгу визначила сфери професійної діяльності контролерів банку. Почали налагоджуватися бізнес-планування, бюджетування, дієвий контроль за досягненням ключових параметрів результативності поточної діяльності банків, а також система комплексного інформаційного забезпечення менеджменту. Контролер з простого реєстратора економічних подій поступово переходив до виконання функцій консультанта менеджерів та організатора інформаційних потоків усередині банку. Все більше банків за рубежем починали створювати самостійну службу контролінгу.

Етап помірного розвитку - розпочався із середини 90-х років і ознаменувався появою стратегічного контролінгу, орієнтація якого - майбутнє. Контролер значну увагу став приділяти виявленню сильних та слабких сторін діяльності банку, можливостей та загроз. Внаслідок цього виникла потреба у проведенні спеціальних досліджень ринкової ситуації, виявленні конкурентного стану банку, розрахунках рівня ризиків тощо. Поступово зростала значущість роботи контролера, який був помічником менеджерів у процесі стратегічного та оперативного планування.

Етап активного розвитку притаманний нинішньому періоду. Ключовим моментом є орієнтація банків на зростання економічної доданої вартості, тому зусилля контролера зосереджені на сервісній підтримці цього процесу. Контролер не тільки надає цінну інформацію менеджменту щодо детермінантів отримання банком економічної доданої вартості, але є партнером менеджерів при вирішенні питань щодо доцільності придбання, злиття та поглинання банків [ 84 ].

В Україні у середині 90-х років XX ст. у зв'язку із численними банкрутствами банків, суттєвим зниженням рівня банківської маржі внаслідок стабілізації курсу національної грошової одиниці, посиленням конкуренції банків за перерозподіл ринків збуту банківських продуктів та клієнтури виникла необхідність суттєвим чином реструктурувати процес управління банком з метою забезпечення його стійкості та надійності. Безумовно, все це вимагало значного підвищення ефективності управління банком і, зокрема, його контролінгової підтримки.

Вперше елементи контролінгу у вітчизняних банках з'явилися в кінці 90-х років. На відміну від зарубіжних у вітчизняних банках впровадження елементів контролінгу розпочалося із бюджетування. Цьому пронесу сприяла активна технічна допомога, яка була надана іноземними фахівцями в рамках програми реструктуризації банківської системи України На початку нового тисячоліття найбільш прогресивні українські банки запровадили стратегічне планування, що, безумовно, сприятиме розвитку стратегічного контролінгу. Однак служби контролінгу з її власними функціями ще не сформував жоден вітчизняний банк, хоча в деяких з них з'явився підрозділ з відповідною назвою. Тому за розвитком контролінгу вітчизняна банківська система знаходиться на рівні початку 90-х років минулого століття, який вже пройшли зарубіжні банки. Значною мірою це обумовлено необізнаністю фахівців щодо закордонного досвіду, а також відсутністю серйозних напрацювань вітчизняних учених щодо проблем контролінгу

Контролінг як сервісна підтримка менеджменту має розплатися з позиції системи та процесу (додаток А ).

Контролінг здійснює забезпечення певних процесів (етапів) -аналізу,планування та контролю.