Кредитование и контроль

     Якщо  банк виявляє проблемну позичку, він негайно повинен вжити  заходів для забезпечення повного  і своєчасного її повернення. Найдоцільнішим кроком буде розробка разом з позичальником  заходів щодо покращення фінансового  стану підприємства. Якщо цей спосіб не дасть результатів, банк повинен  забезпечити свої інтереси шляхом реалізації забезпечення, пред'явлення претензії  до гаранта і т. д. Крайній захід  – це порушення питання про оголошення позичальника банкрутом.

     Реструктуризація  кредитної заборгованості – це зміни в умовах повернення кредиту, у відповідності з якими позичальнику тимчасово надаються пільгові умови погашення кредиту, наприклад, зменшення розміру щомісячного платежу, тимчасова відстрочка з погашення основної суми кредиту та/або відсотків, зміна графіку погашення, збільшення строку кредитування.

      Окрім стандартних вищезазначених схем, банк може пропонувати позичальникам додатковий варіант, за яким їм надається можливість відстрочити виплату відсотків за кредитом з використанням адаптаційного графіку платежів. Цей графік передбачає значне зниження щомісячної суми платежу з подальшим поступовим її збільшенням. 

      Завдання 16 

      Банк  видав кредит на 120 тис. грн. строком  на 10 місяців за умови щомісячного  погашення рівними частинами  суми кредиту та відсотків. Відсоткова ставка за кредит 26%. Термін погашення  кредиту, зазначений в кредитному договорі 25.05.2005р.

      Позичальник своєчасно погашав кредит і відсотки протягом двох місяців. На 1.06.2005р. останній внесок і відсотки за третій місяць не були сплачені. Визначити:

      1. Суть неустойки. Види та форми.

      2. В якій сумі кредитор може  пред’явити претензію до позичальника, якщо в кредитному договорі  була обумовлена:

      а) штрафна неустойка в розмірі 15% від суми невиконаних зобов’язань  і пеня в розмірі 0,5%?

      б) виключна неустойка в розмірі 25% від суми невиконаних зобов’язань ? 

      Розв’язання: 

     Неустойка є найпопулярнішою формою штрафних санкцій в сфері договірних зобов’язань, незважаючи на проблеми в її застосуванні. Адже, вона є зручним засобом спрощеної компенсації втрат кредитора, які викликані невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов’язань. Насамперед, необхідно зазначити, що на законодавчому рівні неустойка визначається в Цивільному кодексі України (далі – ЦК України) та Господарському кодексі України (далі – ГК України).

     Згідно  ЦК України, неустойка є видом забезпечення виконання зобов’язань. У ГК України неустойка розглядається через призму відповідальності, а саме, як штрафні санкції. На перший погляд утворюється колізія між двома кодексами. Але ст. 199 ГК України у частині визначення способів забезпечення виконання зобов’язань відсилає до ЦК України. Так, «до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України».

     Проте, слід наголосити, що в свою чергу ЦК України в розділі 51 «Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання» розглядає неустойку як міру відповідальності.

     Отже, аналіз вказаних норм дозволяє зробити  висновок, що чинне законодавство  України розглядає неустойку  і як спосіб забезпечення виконання  зобов’язань, і як санкцію за виконання  чи неналежне виконання зобов’язань.

     Слід  наголосити, що у законодавстві чітко  не визначені форми неустойки. Так, ст. 230 ГК України закріплює наступні форми – штраф, пеня і власне неустойка. У Цивільному кодексі закріплюються такі форми неустойки, як пеня та штраф.

     У ГК України закріплюються лише форми неустойки, проте, відсутні визначення штрафу і пені як неустойки у розумінні господарського права. Натомість, згідно приписів ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

     Слід  наголосити на деяких особливостях застосування неустойки. Так, згідно з ЦК України, неустойка виступає як у грошовій так і майновій формі. Проте, аналіз складових частин неустойки, закріплених ЦК (пеня та штраф) дає підстави стверджувати, що законодавець мав на увазі лише їх грошову форму. Напроти, ГК України не обмежує у можливості стягнення неустойки у майновій формі, але разом з тим при визначенні неустойки чітко вказує, що нею є саме грошова сума.

      За  співвідношенням до збитків розрізняють  чотири види неустойки: залікову, штрафну, альтернативну і виключну. Залікова неустойка – найбільш поширений вид неустойки. Кредитор стягує в повному обсязі неустойку в залік збитків, а якщо неустойка не покриває збитків, то стягує і збитки в тій частині, що не покрита заліковою неустойкою. Прикладом залікової неустойки є неустойка, яка традиційно передбачається за порушення строків поставки продукції. Штрафна неустойка дає змогу кредиторові стягнути і неустойку, і збитки в повному обсязі. Цей вид неустойки покладає на боржника додаткову відповідальність.

      Сторони можуть передбачити в договорі й  альтернативну неустойку, умови  якої надають кредиторові право  вибору: вимагати відшкодування заподіяних збитків чи стягувати зазначену  в договорі неустойку.

      Виключна  неустойка надає змогу кредиторові  стягувати з боржника лише неустойку, можливість вимагати відшкодування  збитків виключається.

     Підсумовуючи  викладене, можемо зробити наступні висновки. Згідно чинного законодавства  та вітчизняної наукової доктрини неустойка  має подвійну правову природу  і виступає як спосіб забезпечення виконання зобов’язань та штрафною санкцією. Аналізуючи законодавство  та юридичну практику доводиться що неустойка  у сфері господарських зобов’язань  має особливості при застосуванні та індивідуальний характер.

      Згідно  умов завдання, невиконані зобов’язання становлять:

      - останній внесок 120/10 = 12 тис. грн.

      - відсотки за третій місяць: (120 – 12 – 12) х 26 % / 12 = 2,08 тис. грн.

      Якщо  в кредитному договорі була обумовлена:

      а) штрафна неустойка в розмірі 15 % від суми невиконаних зобов’язань і пеня в розмірі 0,5 %, сума претензії до позичальника становитиме (12 + 2,08) х 15% + 210 х (12 + 2,08)  х 0,5 % = 16,896 тис. грн.

      б) виключна неустойка в розмірі 25 % від суми невиконаних зобов’язань, сума претензії до позичальника становитиме (12 + 2,08) х 25% = 3,52 тис. грн.