Кредитування підприємств

 

 

№	Назва теми	Години	Обсяг аудиторних годин	Самостійні роботи
Ш 1.	Зміст фінансів підприємств	3	2	1
В2.	Грошовий обіг на підприємстві, в т.ч.:	9	6	3
2 2.1	Грошові розрахунки	3	2	1
22.2	Грошові надходження	3	2	1
22.3	Формування та розподіл прибутку	3	2	1
1 3.	Кредитування підприємств	3	2	1
Й4.	Основні та оборотні кошти підприємств, в т.ч.:	6	4	2
44.1	Основні фонди та їх відтворювання	3	2	1
44.2	Оборотні кошти та їх організація	3	2	1
І5.	Аналіз фінансової звітності підприємств	3	2	1
	Всього	39	26 14	13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3  Форми організації та методи навчання.

 

У зв’язку з обмеженою  кількістю годин, виділених на розгляд  даної теми  урок буде комбінованим, де буде поєднано як виклад нової інформації, так і її закріплення. Вибір такого типу уроку дозволить більш глибоко і комплексно розглянути дану тему, зробить її доступнішою і зрозумілішою для учнів, а також дозволить більш ефективно використати навчальний час. 

  У даній курсовій  роботі увага приділяється таким  словесним методам як міні-лекція (для ознайомлення учнів з новим матеріалом), що дозволить ефективніше використати відведений на виклад нової інформації час; пояснення (аби діти могли більш краще зрозуміти викладений матеріал та вміти аналізувати його, робити певні висновки, вміти пояснювати відповідні процеси та явища); робота з книгою (для самостійного опрацювання учнями матеріалу з даної теми); дискусія (щоб учні могли не просто відтворювати викладений матеріал, але й застосовувати набуті знання на практиці, вміти аналізувати та робити свої висновки, висловлювати свою думку з приводу різних процесів та явищ).

Форма навчання буде в  основному класно-урочна. Класно-урочна форма навчання полягає в тому, що навчальна робота проводиться  з групою учнів постійного складу, однакового віку і рівня підготовки, протягом певного часу і за встановленим розкладом (у формі уроку).

Перевагами у класно-урочній  формі навчання є:

а) керівна роль вчителя;

б) зміна видів занять;

в) можливість використання різних методів навчання;

г) забезпечення активності учнів;

д) раціональне використання часу;

е) забезпечення послідовного, систематизованого вивчення матеріалу.

 

2.4. Форми та методи контролю знань

Під час роботи з учнями існує багато різноманітних видів  контролю, які можна поділити на поточний контроль та підсумковий контроль. Для поточного контролю пропонуються такі його форми, як тести (допоможуть вчителю чітко з’ясувати “білі плями” та незрозумілості, які виникли при розгляді теоретичного матеріалу), “лєтучки” (дадуть змогу вчителю за короткий термін (5-15 хвилин) отримати реальну картину знань учнів, наприклад, економічний диктант), задачі для самостійного розв’язку (допоможуть учням на практиці реалізувати свій потенціал знань та умінь). Крім цього вважається за доцільне проведення таких форм контролю знань, як розв’язування кросвордів, проведення ділових ігор та опитування, бажано, у формі диспуту. Підсумковий же контроль пропонується проводити у формі іспиту, який би включав в себе теоретичні питання, тестові завдання та задачі. Таким чином учні зможуть якнайповніше показати рівень своїх знань з предмету в багатограному контрольному розрізі. Щодо критеріїв оцінювання екзаменаційної роботи, то їх пропонується взяти в такому вигляді, в якому вони застосовувалися протягом останніх трьох сесій в КНЕУ (згідно нової системи навчання), так як вони (критерії), як вважається, дають най об’єктивнішу картину набутих студентами знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5. Перелік рекомендованої літератури.

1.  Брігхем, Основи  фінансового менеджменту/ - К.: Молодь, 1997.

2. Закон України "Про банки та банківську діяльність"/ Вісник НБУ. - К.: 2004.
3. Закон України "Про підприємства" / Галицькі контракти. -К.: 1991.
4. Деньги, кредит, банки/ Под ред. Кравцовой Г.И.- Минск: Меркаванне,1999 .
5. Основи банковского дела/ Під ред. Мороза А.М.- К.: Лібра,1999 .
6. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. та ін. “Фінанси підприємств”: підручник, - К.: КНЕУ, 2000.
7. Финансы / Под ред. Родионовой В.М. - М.: Финансы и статистика, 2000
8. Гроші і кредит/ Під ред. М.І.Савлука - К.: Либідь, 1992.
9. Податкова система України/ Під ред. В.М.Фєдосова, К.: Либідь, 1994 .
10. Волков С.Н. Оценка кредитного риска // Финансы Украины. – 2003. – № 7.
11. Волошин И. Оценка риска ликвидности банков-заемщиков // Банковское дело. – 2002. – № 3.
12. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения. – М.: ДИС, 2000.
13. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. – М: Финансы и статистика, 1998.
14. Оскільки зараз майже у кожного громадянина є комп’ютер то також рекомендується бібліографічні електронні джерела.

 

 

 

3. Розробка  навчально-методичного блоку до теми "Кредитування підприємств".

3.1. Актуальність і  місце теми у програмі дисципліни.

Дана тема розкриває  діяльність підприємств з приводу  надання-залучення кредитних ресурсів в системі сучасних ринкових відносин. Пошук шляхів та джерел залучення  вільних грошових коштів, які і  виступають позичковим капіталом, є  чи не найболючішим питанням українських підприємців, які, маючи великий науковий та інтелектуальний потенціал, не мають змогу реалізувати його через обмеженість, а часом і помилкову оцінку ефективності використання кредитних ресурсів. Таким чином, питання кредитування економіки України через систему фінансово-кредитних інституцій зараз стоїть дуже гостро. І проблема полягає навіть не в тому, що “українські” кредити є досить дорогими, а в тому, що люди ще не переконалися. Що використання кредиту – це позитивне явище в економічному розвитку підприємства. Погляд, який поширений в українському суспільстві про те, що краще одразу повністю заплатити за певне благо (продукт, послуга) і спокійно знати, що це вже твоя власність, а не виплачувати цю суму поступово, дуже важко перебороти. Але крок за кроком це завдання має виконуватись, і безумовною його важливою частиною є викладання і роз’яснення даної теми серед школярів, які вже будуть формувати нове економічно освічене українське суспільство.

Дана тема не випадково  розміщена посередині курсу дисципліни. Справа в тому, що в ній вже мова йде про реальну економіку суб’єктів господарювання, а не про суто теоретичні засади функціонування економічних суб’єктів. Після ознайомлення з сутністю, отримання загальних відомостей та уявлення стосовно фінансів підприємств взагалі, та осмислення конкретних форм, способів і цілей грошових розрахунків та діяльності підприємства, учні підготовлено підходять до проблеми подальшого розвитку підприємства при відсутності чи обмеженості власних коштів на здійснення діяльності, що головним чином пов’язано із процесом кредитування.

Знання твердих правил здійснення та організації кредитних  відносин являється одним з найважливіших  елементів подальшого вивчення курсу, а також роботи підприємства. І  саме тому необхідно якомога краще "розжувати" необхідні знання і правила кредитування учням, щоб вони влаштувавшись на роботу пов’язану з діяльністю підприємства, а саме з кредитуванням, чи просто прийшовши на підприємство, не почувались ніяково, а були впевненими і кваліфікованими працівниками, і вносили свої прогресивні пропозиції щодо кредитного розвитку як “свого” підприємства, так і України в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Структурно-логічна  схема.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3.Модель засвоєння бази знань. Розробка уроку за темою “Кредитування підприємств”.

 

Модель засвоєння  бази знань по темах курсу.

Рівні засвоєння  знань	Основні вміння і навички	Форми та методи роботи	Форми і засоби контролю
Понятійний	Вміти відрізняти категорії: кредитор, позичальник, суб’єкт кредитування, сума кредиту, відсоток по кредиту (відсоткова ставка), вміти назвати види кредитів, вміти назвати принципи кредитування підприємств та фактори, що впливають на потреби підприємств у кредиті.	Лекція, бесіда, наочність.	Тестування, розгадування кросворду.
Репродуктивний	Вміти дати визначення основним термінам: кредит,  ціна кредиту, загальна кредиторська заборгованість, вміти класифікувати  види кредиту за різними ознаками, вміти пояснити сутність принципів  кредитування, вміти встановити зв’язок  між факторами і потребою в  кредиті і самим кредитом, вміти обгрунтувати механізм отримання креиту.	Семінар, бесіда.	Бесіди, тестування.

 

 

 

 

Алгоритмічно-дійовий	Вміти упорядкувати етапи прийняття  кредитних рішень, вміти розрахувати  основні елементи кредитної угоди (процентну ставку, строк кредитування тощо). Учні вирішують задачі стосовно даної теми.	Практична робота.	Розгадування кросворду
Творчий	……………………………………………..

 

Форма уроку.

Урок з даної теми проводиться у комбінованій формі, тобто являє собою комбінацію з подачі нового матеріалу та контролю. Крім того, це найбільш розповсюджена форма уроку в сучасній школі. А тому, з урахуванням обмеженості часу на викладання теми і пристосування учнів до такої форми навчання, і проведення саме такого уроку вважається за доцільне.

 

Мета: Навчитися основам кредитування підприємств, надати загальне уявлення стосовно раціональності отримання кредитів.

 

Цілі  уроку: полягають у тому, щоб учні повинні…:

• вміти орієнтуватися у таких категоріях, як кредитор, позичальник, сума кредиту, відсоток по кредиту, ціна кредиту, загальна кредиторська заборгованість, принципи кредитування;
• вміти розрізняти і визначати види кредитів;
• вміти розраховувати процентну ставку (місячну і річну), загальну кредиторську заборгованість, ціну кредиту, обирати на основі даних розрахунків найбільш сприятливий варіант отримання кредиту.

 

Завдання  уроку:

• на підставі викладеного матеріалу розкрити сутність основних понять теми;
• обґрунтувати економічну необхідність кредитування підприємств;
• розвивати уміння і навички відстоювати власну точку зору, приймати обґрунтовані рішення з приводу кредитування підприємств

Методи  проведення:

Уроки пропонується провести з використанням таких методів  навчання, як:

Лекційно-пояснювальний  – носить інформаційно-дидактичний характер.

Евристична  бесіда – передбачає розмову викладача з учнями на основі чіткої системи продуманих питань (“Чому”, “Як ви вважаєте?”, “Чим можна пояснити” тощо) що підводить учнів до активного засвоєння системи факторів, нового поняття або закономірності (запитання).

Вправи (пробні, тренувальні, контрольні) – цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій та операцій для формування навичок і вмінь (задачі).