Методи обчислення ВВП та аналіз ВВП України, обчисленого за категоріями доходів

Табл.1. ВВП України у 2003 році, обчислений за виробничим методом

(у фактичних цінах, млн. грн.)

Дані щодо ВВП, обчисленого  на базі виробничого методу (табл. 1), дають змогу виділити дві особливості, притаманні цьому методу:

І. Валова додана вартість усіх галузей та економіки в цілому обчислюється в основних (базисних) цінах, які не включають продуктові податки, але враховують субсидії виробникам продукції. ВВП обчислюється в ринкових цінах, до складу яких мають входити ці податки. За цих умов ВВП у ринкових цінах дорівнює сумі валової доданої вартості та чистих продуктових податків. Із даних табл. 2.3 видно, що в Україні у 2003 р. сума валової доданої вартості в основних цінах становила 235 589 млн. грн., а ВВП у ринкових цінах дорівнював 264 165 млн. грн. Це означає, що ринкові ціни вищі за основні на величину чистих продуктових податків, тобто на 28 576 млн. грн. [(264 165 - 235 589) млн. грн.].

Але ВВП може обчислюватися і  в інших цінах. Якщо для оцінювання випуску використовуються ціни виробників, які охоплюють певні продуктові податки, то ВВП у ринкових цінах визначатиметься як валова додана вартість усіх галузей економіки плюс податки на імпорт, мінус субсидії на імпорт, а також плюс продуктові податки, які не входять до складу цін виробників, тобто податки, аналогічні податку на додану вартість.

ІІ. При обчисленні валової доданої вартості всієї економіки і ВВП оплата послуг фінансових посередників відображується зі знаком «-». Це пояснюється тим, що згідно з концепцією сучасної системи національних рахунків (1993) послуги фінансових посередників не створюють додану вартість, а відносяться до проміжного споживання. Але оскільки фактично вони знаходять відображення в кінцевих результатах діяльності відповідних галузей економіки, то валова додана вартість, створена в економіці, має бути зменшена на величину вартості цих послуг.

За оперативними даними Держкомстату України, у 2006р. порівняно з 2005р. реальний валовий внутрішній продукт становив 107,0%.

Рис. 1. Зміни реального ВВП у 2006р.

(наростаючим  підсумком у % до відповідного  періоду попереднього року)

Протягом 2006р. найбільше зростання валової  доданої вартості спостерігалось у  торгівлі, транспорті та будівництві.

Приріст реального ВВП у січні–липні 2007р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 7,7%.

Рис. 2. Зміни реального ВВП у січні–липні 2007р.

(наростаючим  підсумком у % до відповідного  періоду попереднього року)

За даними Держкомстату України  від 15.08.2007 №203 реальний валовий внутрішній продукт у січні–липні 2007р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 107,7%, у липні – 107,2%. Номінальний ВВП за орієнтовною оцінкою за січень–липень склав 354152 млн. грн., за липень – 64207 млн. грн.

	Випуск товарів та послуг		Валова додана вартість
	січень–червень	січень–липень	січень–червень	січень–липень
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	106,0	105,4	105,7	105,2
Добувна промисловість	103,8	102,8	103,9	102,9
Переробна промисловість	113,7	113,0	113,7	113,1
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	100,5	101,1	99,3	99,9
Будівництво	114,4	114,5	111,8	111,9
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових  виробів та предметів особистого вжитку	115,3	116,0	115,5	116,1
Діяльність транспорту та зв’язку	106,2	105,8	105,3	105,0
Освіта	100,2	100,1	100,4	100,3
Охорона здоров’я та  надання соціальної допомоги	100,8	100,7	101,2	101,1
Інші види економічної  діяльності	102,9	103,0	102,0	102,1
Чисті податки на продукти	116,8	116,9	116,8	116,9
Валовий внутрішній продукт	х	х	107,9	107,7

Табл. 2. Індекси випуску та валової доданої вартості за видами економічної діяльності (відсотків; у порівнянних цінах)

Зростання ВВП у січні–липні  поточного року порівняно з відповідним  періодом минулого року на 7,7% відбулось  в основному за рахунок збільшення валової доданої  вартості у торгівлі на 16,1%, переробній промисловості –  на 13,1%, будівництві – на 11,9%.

2. Метод витрат (метод кінцевого використання)

За цим методом ВВП визначається як сума всіх видів кінцевого використання (кінцеве споживання, валове нагромадження, чистий експорт). Згідно з таким визначенням ВВП можна обчислити за формулою:

ВВП = Кінцеве споживання + Валове нагромадження + Чистий експорт        1.2

Як уже зазначалося, до кінцевого споживання входить споживання домашніх господарств, некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства та органів державного управління.

Валове нагромадження розраховується як сума валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів оборотних коштів (товарно-матеріальних запасів) та чистого придбання цінностей (придбання за мінусом вибуття цінностей). Витрати, пов'язані з валовим нагромадженням основного капіталу та зміною товарно-матеріальних запасів, є інвестиціями, оскільки вони спрямовані на збільшення виробничого потенціалу економіки.

Що стосується витрат, пов'язаних із чистим придбанням цінностей, то вони не відносяться до інвестицій. Це пояснюється тим, що в даному разі під цінностями розуміють дорогоцінні метали і камені, антикварні вироби, мистецькі товари тощо. Вони являють собою непродуктивні активи, які використовуються не для виробництва, а з метою збереження чи збільшення реальної вартості зазначених цінностей. Враховуючи, що чисте придбання цінностей становить конче малу частку в складі валового нагромадження, при визначенні ВВП за методом кінцевого використання валове нагромадження прирівнюють до валових інвестицій.

Слід розрізняти реальні та фінансові  інвестиції. Інвестиції як макроекономічна категорія — це реальні інвестиції, оскільки вони збільшують обсяг реального (фізичного) капіталу. Фінансові інвестиції є вкладанням грошових коштів в акції, облігації та інші фінансові активи. Вони не збільшують реальний капітал, а відображують передавання фінансових ресурсів від одних економічних суб'єктів до інших.

У широкому розумінні до інвестицій можна віднести будь-яку поточну діяльність, яка збільшує майбутній виробничий потенціал економіки. Під таким кутом освіту також можна розглядати як інвестицію в людський капітал, оскільки вона збільшує можливості робочої сили країни щодо виробництва валового внутрішнього продукту.

За впливом на основний капітал  у складі валових інвестицій вирізняють два елементи:

• чисті інвестиції — це та частина валових інвестицій, що спрямовується на приріст основного капіталу;
• відновлювальні інвестиції — та частина валових інвестицій, що використовуються на відновлення зношеного капіталу. Ці інвестиції дорівнюють амортизації, яка відображує величину споживання основного капіталу.

Отже, якщо від валових інвестицій відняти амортизацію, то отримаємо чисті інвестиції:

Чисті інвестиції = Валові інвестиції - Амортизація          1.3

Чистий експорт відображує вплив  зовнішньої торгівлі на ВВП. Експорт відображає витрати нерезидентів на закупівлю і виробництво національних товарів і послуг, а імпорт, навпаки — витрати резидентів на закупівлю і виробництво іноземних товарів і послуг. Це означає, що зростання експорту збільшує витрати на виробництво ВВП за рахунок іноземців, а зростання імпорту зменшує витрати національної економіки на виробництво ВВП. У підсумку ВВП збільшується на таку величину, на. яку іноземні витрати на закупівлю національних товарів і послуг (експорт) перевищують витрати національної економіки на іноземні товари і послуги (імпорт). Цією величиною є чистий експорт, який визначається за формулою:

Чистий експорт = Експорт - Імпорт          1.4

Дані табл. 3 щодо ВВП України, обчисленого за методом кінцевого використання виявляють, що найвищими темпами зростають кінцеве споживання домашніх господарств, валове нагромадження основного капіталу та чистий експорт. Завдяки цьому їх частка в структурі ВВП за аналізований період зросла при зменшенні частки інших складових. У вітчизняній статистиці ВВП, обчислений за методом кінцевого використання, називається ВВП за категоріями кінцевого використання.

Показники	Рік .
	2001	2002	2003	2004	2005
	У фактичних цінах (млн. грн.)
Валовий внутрішній продукт	204 190	225 810	267 344	345 113	441 452
Кінцеві споживчі витрати:	156 344	170 325	201 624	245 556	337 879
домашніх господарств	112 260	124 560	146 301	180 399	252 624
некомерційних організацій, що обслуговують домашні  господарства	4 017	4 226	4 493	4 547	4 727
сектору загального державного управління	40 067	41 539	50 830	60 610	80 528
Валове нагромадження основного  капіталу	40 211	43 289	55 075	77 820	96 965
Зміна запасів матеріальних оборотних коштів	4 229	2 209	3 661	-4 883	2 736
Придбання за виключенням вибуття цінностей	85	96	115	133	175
Сальдо експорту-імпорту товарів і послуг	3 321	9 891	6 869	26 487	1 697
	У процентах до ВВП
Валовий внутрішній продукт	100	100	100	100	1000
Кінцеві споживчі витрати:	76,6	75,4	75,4	71,2	76,5
домашніх господарств	55,0	55,1	54,7	52,3	57,2
некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства	2,0	1,9	1,7	1,3	1,1
сектору загального державного управління	19,6	18,4	19,0	17,6	18,2
Валове нагромадження основного  капіталу	19,7	19,2	20,6	22,6	22,0
Зміна запасів матеріальних оборотних  коштів	2,1	1,0	1,4	-1,4	0,6
Придбання за виключенням вибуття  цінностей	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Сальдо експорту-імпорту товарів  і послуг	1,6	4,4	2,6	7,6	0,9

Табл.3. Обсяг ВВП України у період з 2001 по 2005 роки, обчислений за методом кінцевого використання

Обчислення ВВП за формулою (1.1) відповідає принципам СНР—93. Але в процесі макроекономічного аналізу з метою розмежування кінцевих витрат приватного та державного секторів ця формула модифікується. Так, споживчі витрати домашніх господарств і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, можна об'єднати в категорію «приватне споживання», а кінцеві споживчі витрати сектору загального державного управління можна визначити як «державне споживання». Отже, кінцеві споживчі витрати складаються з двох елементів — приватного споживання та державного споживання. Аналогічно, складовими валового нагромадження є валові приватні інвестиції та валові державні інвестиції.

Враховуючи наведену. реструктуризацію кінцевого використання, отримуємо аналітичну формулу ВВП, обчисленого за методом кінцевого використання:

Y = C +I + G + NX,                (1.5)

де Y — валовий внутрішній продукт (ВВП); С — приватне споживання; І — валові приватні внутрішні інвестиції; G — державні закупівлі; NX — чистий експорт.

Елементи рівняння (1.5) потребують певних пояснень. Так, приватне споживання (С) — це витрати на споживання всіх суб'єктів приватного сектору економіки, які переважно складаються зі споживання домогосподарств. У різних країнах частка приватного споживання у складі ВВП дуже суттєво коливається. До складу витрат на приватне споживання входять: товари поточного споживання (продовольчі товари, одяг, взуття, санітарно-гігієнічні товари тощо); товари тривалого користування (транспортні засоби, побутова техніка тощо); послуги (житлово-комунальні, юридичні, медичні, освітні тощо).

Валові приватні внутрішні інвестиції (І) охоплюють лише ті інвестиції, що фінансуються резидентами всередині країни. Інвестиції, що фінансуються нерезидентами, називаються іноземними інвестиціями, які впливають на чистий експорт.

Державні закупівлі (С) охоплюють витрати державних органів (центральних і місцевих) на закупівлю споживчих та інвестиційних товарів і послуг. Державні витрати на закупівлю споживчих товарів і послуг (державне споживання) пов'язані з утриманням органів державного управління, армії, міліції, освіти, науки тощо. Державні інвестиції спрямовуються на закупівлю зброї, офісної техніки, на будівництво доріг, службових будинків тощо.

Слід наголосити, що до державних закупівель не входять видатки держави, пов'язані з виплатою трансфертних платежів (пенсії, стипендії тощо), а також видатки з обслуговування державного боргу (процентні платежі). Це пояснюється тим, що ці видатки не відображують закупівлю товарів і послуг, а слугують інструментом перерозподілу доходів. Виходячи з цього слід розрізняти два поняття: державні закупівлі та державні видатки. Державні закупівлі є елементом сукупних витрат на виробництво ВВП, а державні видатки відображують видатки державного бюджету. Державні видатки перевищують державні закупівлі на величину трансфертів і видатків з обслуговування державного боргу.