Методи обчислення ВВП та аналіз ВВП України, обчисленого за категоріями доходів

Валовий корпоративний прибуток — це частка валової доданої вартості, що залишається у виробників після відшкодування витрат на заробітну плату і чистих неприбуткових податків.

Змішаний доход — це доход, що отримують домашні господарства, індивідуальні підприємці від функціонування не корпоративних підприємств. До цих підприємств належать невеликі фермерські та особисті підсобні господарства, майстерні, ресторани, магазини, перукарні, що є власністю окремих сімей або осіб, у яких вони самі й працюють, а також інші види вільної професійної діяльності. Змішаний доход створюється факторами виробництва безпосередньо в процесі виробництва. Розподілити його на окремі елементи первинних доходів (заробітну плату, прибуток та ін.) та відокремити один від одного практично неможливо. Тому він дістав назву змішаного доходу.

Валовий корпоративний прибуток і змішаний доход визначаються на валовій основі, тобто до відрахування споживання основного  капіталу (амортизації).

Для економіки в цілому валовий корпоративний прибуток і змішаний доход розраховують як різницю між ВВП і оплатою праці найманих працівників та чистими неприбутковими податками. Це є особливістю розподільчого методу. Звичайно, показники корпоративного прибутку і змішаного доходу можна було б обчислити на основі бухгалтерської звітності. Але це є дуже трудомісткою і складною справою. Тому в економічній практиці розподільчий метод має другорядне значення і обмежене застосування.

Висновки

Головною  метою створення даного реферату стало дослідження методів розрахунку валового внутрішнього продукту, а також розміру ВВП в Україні за розподільчим методом. Звичайно, робота була розпочата з дослідження сутності поняття ВВП.

З метою  дати наочне відображення стану національної економіки за певний період в цілому було розроблено систему національних розрахунків (СНР), адже роль кожної держави в сучасному світі визначається, насамперед, її економічною могутністю, яка є наслідком реалізації економічного потенціалу. Саме він характеризує можливості національної економіки виробляти матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства. Ці можливості дають всі наявні в країні ресурси –виробничі, матеріальні, трудові, природні, фінансові, науково-технічні, інформаційні та інші.

Як  раніше вже було сказано, що одним з основних, найбільш універсальних показників СНР є валовий внутрішній продукт (ВВП). Він дає можливість визначити в грошовому вираженні обсяг річного виробництва країни, а також відображає і загальну суму доходів виробників товарів та послуг, і загальну суму витрат на їхню оплату. Водночас вважається, що хоча ВВП на душу населення і характеризує середні доходи і витрати абстрактного жителя країни, проте не може бути мірилом його добробуту, а отже, і мірилом реального економічного добробуту нації.

ВВП характеризується як ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, виготовлених (здійснених) за рік у всіх галузях  економіки на території держави  для споживання, експорту та накопичення, в незалежності від національної належності використовуваних факторів виробництва.

Валовий внутрішній продукт обчислюється трьома різними методами: виробничим, розподільчим (за доходами) і за методом кінцевого використання (за витратами). Ці методи спираються на різну інформацію, але дають однаковий результат. Тобто, величина ВВП не залежить від методу його обрахунку.

Слід  сказати, що в економічній практиці більш поширеними методами обрахунку  ВВП є метод доданої вартості (виробничий метод) та метод витрат(метод кінцевого використання). А от розподільчий метод має другорядне значення і обмежене застосування, адже він є найскладнішим і найбільш трудомістким.

Список використаної літератури

1. Макроекономіка: Підручник / Савченко А.Г. — К.: КНЕУ, 2005. — 441 с.
2. Україна у цифрах у 2006 р.: Статистичний довідник / За ред. О.Г. Осауленка. — К.: Консультант, 2007. . — 238 с.
3. Україна-2006: статистичний буклет / Відповідальний П.П.Забродський. — К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2007.
4. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; За ред. А. А. Чухна. — К.: Вища шк., 2001. — 606 с.
5. Макроекономіка Базілінська О. Я.Макроекономіка: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 442 с.