Монополія

                    Міністерство освіти та науки  України

                     Національний авіаційний університет

                       Інститут економіки та менеджменту

                                 Кафедра економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

                     КУРСОВА РОБОТА З КУРСУ

                          «МІКРОЕКОНОМІКИ»

                                   Варіант № 6,7

 

 

 

 

                                                                         

 

 

 

                                                                         Виконала:

                                                                                    Студентка 117гр. ФЕП

                                                                                    Ейсмонт А.М.

                                                                                    Перевірила:

                                                                                    Хриптулова І.Л.

 

 

 

 

 

                                                Київ 2009

                                   

                                   ЗМІСТ

І. Теоретична Частина

Вступ.........................................................................................................................3

1. Чиста монополія............................................................................................4

1.1 Характерні риси чистої монополії..............................................................4

1.2 Бар’єри для вступу в галузь.........................................................................4

    1.3 Види чистої монополії..................................................................................5

     1.4 Короткострокова та довгострокова рівновага............................................7

     1.5 Цінова дискримінація.................................................................................11

2. Монополістичнаконкуренція......................................................................15

2.1 Загальні відомості.......................................................................................15        

2.2 Основні теоретичні концепціі....................................................................15

2.3 Короткострокова та довгострокова рівновага..........................................19

2.4 Диференіяція продукту та умови входу в галузь.....................................22

2.5 Крива попиту фірми....................................................................................24

2.6 Максімізаця прибутку в умовах монополістичної  конкуренції.............26

ІІ. Практична частина.........................................................................30

Висновок..................................................................................................................31

Список літератури..................................................................................33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

                                          

                                                ВСТУП

 

Метою курсової роботи є  дослідження двох типів ринку, аналіз їх структури. На даний час існує дуже багато різних типів ринку таких як: монополія, олігополія, досконала конкуренція тощо.

У своїй курсовій роботі я буду аналізувати ринок чистої монополії та ринок монополістичної  конкуренції.Це два різних типи монополії.

Монополія – тип структури ринку, в якому існує лише один продавець, який контролює всю галузь виробництва окремого товару, що не має близь-когозамінника.       
     . В основу виникнення монополій покладено об'єктивний процес розвитку продуктивних сил наприкінці XIX – на початку XX ст. Становлення розвинутої підприємницької економічної системи вимагало адекватної виробничої бази у вигляді великого машинного виробництва. З розвитком техніки, в свою чергу, прискорювався процес витіснення дрібних підприємств: нова техніка могла бути використана лише на великих підприємствах.

Технічні переваги давали змогу краще організувати виробничий процес, що разом з економією на загальних витратах, високою продуктивністю праці, розширенням можливостей у використанні кредиту сприяло розвитку великих підприємств і поступово збільшувало їхню роль у промисловому виробництві.

З часом настав період, коли розвиток концентрації й централізації  капіталу і виробництва на основі вільної конкуренції спричинив якісні перетворення у господарській системі. Основна частина суспільного виробництва виявилася зосередженою на небагатьох великих підприємствах, конкуренція між якими мала особливо руйнівний характер і загрожувала значними негативними наслідками. Щоб запобігти руйнівним силам конкуренції, мати змогу встановлювати високі ціни на товари й отримувати максимальний прибуток, великі підприємства стали групуватися, утворюючи монополістичні об'єднання. На зміну вільній конкуренції прийшла монополія. Вона заперечувала ринкову стихію і внесла елемент свідомого регулювання ринкових відносин. Аналіз виникнення і розвитку процесів монополізації був проведений у широковідомій праці В.І. Леніна "Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            1.   ЧИСТА МОНОПОЛІЯ

 

Абсолютна, або  чиста, монополія існує коли одна фірма являється єдиним виробником продукту, в якої нема близьких аналогів.

 

                    1.1 Характерні риси чистої монополії:

 

• Єдиний продавець – споживач повинен купувати товар у монополіста, або обходитись без нього;
• Нема близьких замінників – продукт унікальний, так як на ринку не існує певних подібних аналогів;
• “Диктуючий ціну” – на відміну від ринку чистої конкуренції, коли фірма “згоджується з ціною” при ринку із чистою монополією монополіст диктує свою ціну, тому що він випускає і контролює загальний об’єм пропозиції;
• Заблоковане входження – якщо монополіст немає конкурентів, то існує вагома причина цьому. Існування монополії залежить від існування певних бар’єрів для вступу в галузь.

Приклад монополії: служби комунальних послуг, хоча все ж таки існує деяка конкуренція: свічки та керосинові лампи – деякі замінники електроенергії, замінник телефону – листи, телеграми. Найяркіший зразок чистої монополії – діамантовий синдикат “Де Бірс”, який ефективно контролює від 80 до 85% світової пропозиції діамантів.

 

                             1.2 Бар’єри для вступу в галузь:

 

1. Економія, зумовлена зростанням масштабів виробництва: витрати. Автомобільна промисловість. Сучасна технологія в деяких галузях така, що ефективне маловитратне виробництво може бути досягнуте, тільки якщо виробники являються надзвичайно крупними як в абсолютному вимірі, так і стосовно ринку. Досягнення низьких витрат на одиницю продукції, і, відповідно, низьких цін одиниці продукції для споживачів залежить від існування невеликої кількості фірм, чи, в крайньому випадку, тільки однієї фірми. Чим більші масштаби фірми, тим ефективніше вона розподіляє свої ресурси, матеріал, свій потенціал, тобто, ефективно скорочує свої витрати.
2. 2.Підприємства суспільного користування: дійсні монополії. Електричні та газові компанії, підприємства водопостачання, автобусні фірми, кабельне телебачення, зв’язку. Ці галузі переважно представляють державу, вони мають певні привілеї. Проте, держава здійснює жорсткий контроль над діяльністю монополістів, з метою того, щоб уникнути зловживання монопольною владою, яку вона надала.

3. Легальні бар’єри: патенти і ліцензії.

Патенти. Патенті закони націлені на захист винахідника від   незаконного захоплення   продукту     чи     технологічного   процесу

конкуруючими підприємства, які не брали участі у витратах часу, зусиль та грошей, котрі пішли  на його розробку. Патенти можуть забезпечувати  винахідника монопольним становищем на час дії патенту.      

Ліцензії. На державному рівні федеральна комісія США по зв’язку видає ліцензії радіо- та телестанціям. В багатьох великих містах необхідно отримати муніципальну ліцензію щоб водити таксі.

4. Власність на важливі  види сировини. Фірма, володіюча чи контролююча сировину, яка необхідна в процесі виробництва може перешкоджати створенню конкуруючих фірм (нові спортивні ліги – існуючі старі мають контракти з кращими гравцями і договори про оренду головних стадіонів і арен).

5. Нечесна конкуренція. Вступ нових конкурентів чи усунення конкурентів-суперників може бути здійснено внаслідок агресивних жорстоких дій. (наприклад, обливання брудом продукції, давка на постачальників ресурсів та банків, переманювання ведучого персоналу, різке зниження цін, з метою того, щоб довести до банкротства конкурентів – багато з цих аспектів є не законними).

Візьмемо, наприклад, монополіста, який має контроль над патентами  і сировиною, йому не грозить створення  державою регулюємої комісії – тобто  має ідеальне становище для панування на ринку. Чистий монополіст буде оприділяти об’єм виробництва максимізуючи прибуток, виходячи із своїх витрат і попиту.

Крива попиту монополіста  представляє собою криву галузевого попиту, так як чиста монополія  – це ціла галузь. Згадаймо, що крива галузевого попиту має спадний характер.

            Рис.1.2.1. Попит монополіста

                             1.3 Види чистої монополії

Існує два основних види чистої монополії: природна монополія  та білатеральна монополія.

Якщо виробництво будь-якого обсягу продукції однією фірмою обходиться суспільству дешевше, ніж його виробництво кількома фірмами, то галузь є природною монополією.

Цей вид монополії вигідний для  суспільства, тому відношення до природних  монополій зовсім інакше, ніж до інших видів монополії. У природній монополії економія від масштабу проявляється на всіх рівнях виробництва.   Рис.1.3.1    показує,   що   збільшення   обсягів    виробництва

супроводжується зниженням  середніх витрат, граничні витрати  на всіх обсягах нижчі за середні. Згідно з правилом MR = МС оптимальним обсягом випуску буде Q_М з рівновагою в точці Е_М, якій відповідає ціна Р_М. В умовах рівноваги монополія одержує прибуток, рівний заштрихованій площині Р_МС_МFЕ_М.

Рис.1. 3.1. Модель природної монополії

Якби в галузі було дві фірми, кожна з яких виробляла б половину випуску, то середні витрати кожної фірми були б вищими, ніж у монополії. Тоді ринковий механізм сприяв би об'єднанню фірм, оскільки один продавець завдяки економії від масштабу виробляв би з меншими витратами. Отже, природна монополія є наслідком вільної дії ринкових сил. Для суспільства було б марнотратством розпорошувати подібне виробництво між багатьма конкурентними фірмами. Тому існування природної монополії є економічною необхідністю, вона утворює ринкову структуру, яка забезпечує мінімізацію витрат. Для зменшення негативних наслідків, породжених монопольною владою, держава регулює діяльність природної монополії. Згодом ми детально розглянемо способи, за допомогою яких держава усуває безповоротні втрати суспільства від монополії різних видів, в тому числі і природної монополії.

Ще одним значним  наслідком панування монополій  є їх вплив на технічний прогрес. Широко відома точка зору, що монополія  має подвійний вплив на нововведення та технічний прогрес: з одного боку, вона сприяє розвитку науки і техніки, забезпечуючи впровадження новітніх досягнень у виробництво, з іншого – призводить до гальмування технічного прогресу, оскільки має можливість скуповувати винаходи і не використовувати їх.                   Сучасні економісти не мають єдиної точки зору на взаємозв'язок між монополією і технічним прогресом.

Існуюча практика захисту  винаходів патентами, які дають  право лише одній фірмі використовувати  певну технологію, сама слугує причиною виникнення монополій. Чимало крупних фірм починали, власне, як патентні монополії. Вважають, що патенти необхідні, вони сприяють прискоренню науково-технічного прогресу, тому що забезпечують одержання високих прибутків протягом тривалого часу. Разом з тим, інтересам суспільства більше відповідала б система, за якої винахідники одержували б винагороду, але не могли б перешкоджати поширенню нововведень. Це дозволило б уникнути обмеження випуску, характерного для патентних монополій.

 

Деякі економісти вважають, що фірми, які мають значну монопольну владу, прискорюють технічні зміни, тому що мають для цього більші фінансові можливості: вони витрачають свої монопольні прибутки на наукові дослідження, які можуть захистити або укріпити їх монопольне положення, в той час як середні та дрібні фірми не мають великих доходів і тратять значно менше коштів на науково-дослідні роботи.

Проте є практичні  докази того, що чимало найцінніших  винаходів здійснюється на дрібних  підприємствах, або винахідниками-одинаками, або в університетських лабораторіях. Вивчення найбільш вагомих винаходів виявляє, що фірми середніх розмірів часто переганяють галузевих лідерів. Так, на малі підприємства припадає 95 % радикальних винаходів, впроваджених американською промисловістю, серед яких аерозольні упаковки, штучний інсулін, гнучкі контактні лінзи, гірокомпас, а також нові типи комп'ютерів, ксерографія, біотехнології. Тому сучасні економісти приходять до висновку, що радше монополія сама є результатом науково-технічного прогресу, а не його причиною. Не існує переконливих доказів, що крупні монопольні фірми відіграють особливо важливу роль у прискоренні науково-технічного прогресу.