Інфляція: сутність, види, причини. Наслідки інфляції

міністерство  освіти Російської Федерації

>Тамбовский  державний університет

їм.Г.Р. Державіна

Академія  безперервної освіти

>КУРСОВАЯ РОБОТА 

 

Дисципліна: теорія економіки

На  тему: «Інфляція: сутність, види, причини. Наслідки інфляції» 

 

 

 

>Вип.: студентка

>МечетинаТ.А.

>Гр.: МОЗ – 04

>Спец.: «Менеджмент

організації»

Перевірив: Князєва Т. Ф.

р. Липецьк 2006 

 

План 

 

Запровадження

I Поняття  інфляції. Сутність інфляції у  різних економічних школах

1 Поняття  інфляції

2 Сутність  інфляції

2.1 Марксистська  теорія

2.2Кейнсианская теорія інфляції Крива Філіпса

2.3Монетаристская  теорія інфляції

2.4 Теорія  адаптивних очікувань

3 Механізм  на економіку інфляційних очікувань

4 Результати

II Причини  інфляції

1 Причини  інфляції

2 Результати

III Види  інфляції

IV Наслідки  інфляції

1 Вплив  інфляції різні економічні процеси

1.1 Вплив  на фіскальну систему

1.2 Вплив  на перерозподіл національного  доходу

1.3 Вплив  інфляції на накопичення

1.4 Вплив  інфляції на економічного зростання

1.5 Вплив  інфляції на платіжний баланс

2 Наслідки  інфляції.

3Антиинфляционние  державні заходи

4 Результати

Укладання

Список  літератури

 

Запровадження

Явище інфляції властиво у тому чи іншою  мірою будь-якої ринкової та перехідною до неї економікам, зокрема і економікам промислово розвинутих країн. Інфляція заходить в усі сфери економічного життя і їх руйнувати. Від нього страждають держава, виробництво, фінансовий ринок та ринкової економіки, але найбільше страждають люди.

Порушуються встановлені  пропорції між цінами товарів.Продавцу і покупцеві стає дедалі складніше прийняти оптимальне правильне економічне рішення. Ще важче фахівцям дати економічний прогноз і зробити довгострокові розрахунки. Відбувається перерозподіл доходів. Ті, хто має фіксовану зарплатню, нічим незахищеними від інфляційного підвищення цін. Виникають черги. З'являється «чорного ринку», де спекулюють дефіцитним товаром.

Як економічне явище  інфляція існують вже тривалий час. Вважається, що що з'явилася, хіба що з  появою грошей, з функціонуванням  яких нерозривно поєднана. Зацікавлення інфляції, інфляційним процесам, виник ще давнини, коли багато правителі з перемінним успіхом шукали рішення вічної проблеми балансування бюджетних доходів з постійно зростаючими видатками. Але адже раніше інфляція виникала, зазвичай, в надзвичайних обставин, (наприклад, в часи війни держава випускало дуже багато паперових грошей на фінансування своїх військових витрат), то останні десятиліття у багатьох країнах вона почала хронічної. Сьогодні у світі майже немає країни, де немає, або було інфляції.

За всього достатку інформації по цій проблемі, знання широкої населення поверхневі (звідси поява інфляційного очікування).

Тому, попри пожвавлене обговорення інфляційних питань зі сторінок економічної преси, актуальність їх зменшується.

Інфляція є дуже складним соціально-економічним явищем. Протягом двох століть зі зміною форм власності, типів ціноутворення, грошових систем змінювалися причини, слідства, форми прояви інфляційного процесу. Незмінною залишалася лише сутність інфляції — знецінення грошей.

Нині інфляція - одне із найбільш хворобливих і найнебезпечніших процесів, негативно які впливають на фінанси, грошову і економічне систему загалом. Інфляція як означає зниження купівельної спроможності грошей, а й підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець прагнення проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій.     

Метою згаданої роботи є підставою розкриття сенсу  процесу інфляції, у вигляді розгляду поняття інфляції, її про причини  і видів. 

 Досягнення даної  мети вирішити такі:  

- розглянути історію  інфляційних процесів виявити  їхнього впливу економіку;                          

- ознайомитися  з поглядами на інфляцію різних  економічних шкіл;

- виявити можливі  причини інфляції і, проаналізувавши  їх, розглянути заходи для їх  усунення;

Також, ми розглянемо наслідки інфляції, як економічні, і  соціальні. 

 Досягнення поставленої  мети існує низка труднощів.  Попри своєї актуальності у  сприйнятті сучасних ринкових  умов проблема інфляційних процесів  немає єдиного теоретичного підходу.  Це засвідчило наявність різних підходів до як зарубіжних, хоч російських дослідників на зазначену тематику.

У зв'язку з всім вищесказаним структура роботи представлена чотирма главами. У першій главі  розглядаються загальнотеоретичні питання, що стосуються визначення інфляції й історію інфляційних процесів, а як і теорії інфляції у різних економічних школах.

Другий розділ розглядає  безпосередньо причини інфляції. Також під2-ой главі розглядатимуться основні засоби її виміру. 

Види інфляції розгляне третьої главі, а четвертої, заключній, главі ми розглянемо наслідки інфляції.

Окреме підприємство, конкретний бізнес неспроможна боротися з інфляцією, тому така боротьба у  змозі лише державі.

 

Глава I

Поняття інфляції. Сутність інфляції у різних економічних школах.

1 Поняття інфляції.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їх купівельної  спроможності, дисбаланс попиту й  пропозиції. У буквальному перекладі  термін "інфляція" (від латів.inflatio) означає "здуття", тобто. переповнювання каналів звернення надмірними паперовими грошима, не забезпеченими відповідним зростанням товарної маси, що викликає знецінення грошової одиниці, і відповідно зростання товарних цін.

Термін  “інфляція“ з'явився в другої половини ХІХ ст., перекочувавши з медицини. Вперше він став вживатися у Північній Америці період громадянську війну 1861—1865 рр. й визначав процесразбухания паперово-грошового звернення. У ХІХ в. цей термін вживався й у Англії та Франції. Широке поширення економічної літературі поняття інфляція отримала XX в. після першої Першої світової. «Фактично цим терміном відзначалося грошова інфляція.— пише У. Дроздов,— Але потім під інфляцією… став розумітись будь-яке зростання цін, незалежно від що породжують йогопричин»[1].

Проте визначення інфляції як переповнювання каналів грошового зверненняобесценивающимися паперовими грошима не вважається повним. Інфляція, хоча він і проявляється у зростанні товарних цін, може бути зведена тільки в суто грошовому феномену. Це складне соціально-економічне явище, що породжується диспропорціями відтворення у різноманітних галузях ринкового господарства. Інфляція є ще однією з найгостріших проблем сучасного розвитку в багатьох країн світу.

Отже, проявом інфляції є збільшення цін, однак слід забувати, що зростання  цін може бути зв'язаний із повною відсутністю рівноваги між попитом й пропозицією, таке зростання ціни якомусь окремому товарному ринку - це інфляція. Інфляція проявляється у підвищенні рівня цін країні.

Для об'єктивного  погляду інфляцію, слід подивитися на різні теорії інфляції, які існують.

2 Сутність інфляції.

Історія економіки налічує досить багато різних економічних навчань, школами  та течіями: класики і неокласики, меркантилісти, фізіократи, марксистська економія, інституціональна, і, магістральна економіки, радикальна економіка, вульгарна економіка, чикагська школа і лібералізм,елбрейтевское протягом десятиліть і багатьох інших. Представники майже кожного з цих напрямів розробляли чи розробляють свої думки на глобальній економічній проблеми людства. Є й їх теорії щодо інфляції як однією з найбільш серйозні проблеми, що перешкоджають повноцінному економічного розвитку. Ось кілька нетаємних них.

2.1 Марксистська  теорія

У традиційної  марксистської економіці інфляція розумілася як порушення у процесі  громадського виробництва, у докапіталістичних формаціях й за умов капіталізму, що виявляється в переповненні сфери звернення грошовими знаками понад від реальних потреб господарства та його знеціненні. Інфляція, по марксистської школі, органічно пов'язані з особливостямивоспроизводительного циклу,государственно-монополистическим регулюванням господарських процесів, мілітаризацією економіки, безробіттям тощо.Порождается соціально-економічними протиріччями капіталістичного виробництва, диспропорцією між реальним обсягом суспільного продукту та їїстоимостним вираженням. І пануючими експлуататорськими класами для перерозподілу національного прибутку і національного багатства собі на користь з допомогою зниження реальних доходів трудящих. До безпосереднім її причин марксистська школа відносила об'єктивно що відбуваються зміни у обсязі, і структурі громадського виробництва, політику монополій і імперіалістичних держав, головне з якого вважала дефіцит бюджету.

2.2Кейнсианская  теорія інфляції

Крива Філіпса

Англійський економіст А. Філіпс в 1958 року, використовуючи дані статистики Великобританії за 1861-1956 рр., запропонував криву, яка відображатиме обернену залежність між рівнем ставок заробітної плати рівнем безробіття. Встановлено, що передвиборне збільшення безробіття в Англії понад 2,5 - 3% зумовлювало різкого уповільнення зростання цін зарплати. Звідси дотримувався висновок, що зниження супроводжується підвищенням цін, і зарплати. Отже, безробіття може бути зменшеним з допомогою прискорення темпів інфляції.

Економіст Р.Липси підвів теоретичну базу під розрахунки Філіпса. Пізніше американські економісти П.Самуельсон і Р.Солоумоди-фицировали криву Філіпса, замінивши ставки зарплати темпами зростання товарних цін. У такому стані криву використовують для економічної політики, передусім на визначення рівнів, у яких можливі високий рівень зайнятості і виробництва та певна стабільність цін.

На  осі абсцис показаний безробіття, на осі ординат - темпи зростання  товарних цін. Якщо уряд розглядає безробіття u₁ як зайве високий, то тут для його зниження проводяться бюджетні і грошово-кредитні заходи, стимулюючі попит, що веде до розширення виробництва та створення нових робочих місць. Рівень безробіття знижується до величини u₂, але водночас зростає темп інфляції до Р₂. Виниклі умови можуть викликати кризові явища, що змусить уряд вжити заходів зниження темпів зростання цін рівня Р₃, а безробіття збільшиться рівня u₃.

Насправді з'ясувалося, що крива Філіпса застосовна для економічної ситуації короткостроковий період, позаяк у довгостроковій перспективі, попри високий безробіття, інфляція продовжує наростати, що цілим комплексом обставин.

Однією  з таких обставин є політика стимулювання попиту. Прагнення уряду знизити  безробіття ціною збільшення інфляції успішне лише тоді, коли в населення  вдається створити звані «хибні очікування». Приміром, які працюють за найму, спостерігаючи зростання ставок зарплати, збільшують пропозиції праці. І тоді, як передбачалося в концепції кривою Філіпса, простежується зростання інфляції і що з ній номінальною зарплати. Проте щойно люди починають помічати, що таке реальна вести, на відміну номінальною, дедалі зменшується, то збільшення пропозиції праці припиняється.

Ще  у 60-х роках ці взаємозв'язку звернув  особливу увагу американський економіст  М. Фрідман, який підкреслював неефективність боротьби з безробіттям шляхом «накачування» попиту інфляційними заходами. Отже, коли подолає свої хибні очікування, інфляція супроводжуватиметься зменшенням пропозиції праці, тобто. зростанням безробіття.

Вважається  також, що крива Філіпса застосовна лише аналізу, у умовах помірної інфляції з їх постійним темпом. При несподіваних економічних потрясінь, темп інфляції зростає зненацька і може супроводжуватися різким збільшенням безробіття.

>Кейнсианци  виділяють три основні чинники  інфляції: експансіоністську фінансову і грошово-кредитної політики, стимулюючу попит; зростання витрат виробництва; практику монополістичного ціноутворення. Як справедливо зазначає сам Дж.М.Кейнс, «коли подальше збільшення ефективного попиту не веде більш до підвищення продукції, а повністю вичерпується у збільшенні одиниці витрат, суворо пропорційному збільшення ефективного попиту, ми досягаємо становища, що цілком доречно назвати справжньоїинфляцией».[2]

>Кейнсианци  розглядають грошову масу якендогенную  зміну, яка від політики органів грошово-кредитного регулювання й досяг рівня економічної активності. «Інфляція витрат» сприймається як результат впливу кількох чинників. Найголовнішим вважається, збільшення зарплати понад рівня, відповідного зростанню продуктивність праці. Хоча, на думку Кейнса, «повна чи… приблизно повна зайнятість є рідкісним іскоропроходящимсобитием».[3]

Рівень  зайнятості визначається Кейнсом точкою перетину функцій сукупного від  попиту й сукупного пропозиції. Саме в точці очікувана підприємцями прибуток буде найбільшої. Виступаючи за свідоме управління грошовим обігом, Кейнс вважав за необхідне використовувати різноманітних заходи лише за неповної зайнятості. Він застерігав від використання грошових важелів за умов повної зайнятості, вважаючи, у цьому випадку вони можуть викликати нестримну інфляцію. «Щойно спроба ще більше збільшити інвестиції незалежно від величини граничною схильність до споживання потягне у себе тенденцію до невтримним зростання цін, інакше кажучи, такій ситуації ми не досягли б стану справжньої інфляції»,— підкреслюєКейнс.[4]