Інтенсифікація виробництва свинини і шляхи підвищення її економічної ефективності

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Навчально-науковий інститут бізнесу

Факультет аграрного менеджменту

Кафедра аграрної економіки

                                                                               ім. проф. І. Н. Романенка

Курсовий проект

Інтенсифікація виробництва свинини і шляхи підвищення її економічної ефективності

Студент

6 групи 3 курсу                                          _________________    Р.В. Павленко

Керівник                                                     _________________    Л.О. Куцеконь

Київ - 2011

Зміст

Вступ

Актуальність теми дослідження. В  Україні м'ясо свиней є традиційним продуктом харчування і займає вагоме місце. В 1990 р., коли в Україні було досягнуто найвищого показника середньорічного споживання м'яса та м’ясопродуктів (68,2 кг за рік), частка вирощеного м'яса великої рогатої худоби становила 50,2 %, м'яса свиней – 32 %, м'яса інших тварин та птиці – 17,8 %. У 2002 р., незважаючи на майже трикратне скорочення обсягів м'ясних ресурсів, частка свинини, не поступаючись своїм місцем, дещо збільшилась: м’ясо великої рогатої худоби – 44,7 %, м’ясо свиней – 35,2 %, м’ясо  інших видів худоби та птиці – 20,1 відсотка. 

Разом з тим свинина як товар, за умови незабезпеченого попиту на неї, є збитковою.  У 2002 р. величина збитку від реалізації свинини становила 123,8 млн. грн., при рівні збитковості галузі -16,9 %. Реалізацію свинини в більшості випадків супроводжує явище декапіталізації, тобто “проїдання” вкладеного капіталу. За законами ринкової економіки виробництво такого товару має припинятися, або ж для продовження процесу виробництва необхідно мати додаткове джерело грошових надходжень для погашення збитку.

Вказані вище неузгодженості переросли в проблему, яка потребує невідкладного вирішення як в інтересах сільськогосподарських товаровиробників, так і в інтересах споживачів необхідного для харчування населення продовольчого продукту. Адже маючи сприятливі природні умови, достатню власну базу виробництва зерна, значний досвід вирощування свиней, високопродуктивні породи тварин, сільськогосподарські підприємства значно зменшили обсяги та ефективність виробництва свинини.

Дослідженням проблем економічної ефективності сільськогосподарського виробництва займалися багато науковців. Їх зусиллями визначено основні засади ефективного виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції. Проте недостатньо дослідженими залишаються організаційно–економічні важелі підвищення ефективності виробництва свинини в умовах переходу до ринкової економіки, зокрема, вплив спеціалізації та концентрації, порівняльна оцінка ефективності виробництва за організаційно-правовими формами господарювання та господарств населення, застосування промислових і традиційних технологій ведення свинарства, недосконалість економічного механізму на макро– та мікрорівнях. Це й зумовило вибір теми, визначає її актуальність та структуру курсового проекту.

Мета і завдання дослідження. Метою курсового проекту є аналіз можливосте підвищення економічної ефективності виробництва свинини за допомогою процесу інтенсифікації. Для досягнення даної мети визначено такі основні завдання:

– дослідити та узагальнити теоретичні підходи до аналізу підвищення ефективності виробництва свинини за допомогою процесу інтенсифікації;

– оцінити економічний стан свинарства в ВП «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка»;

– оцінити загальний стан справ на підприємстві та основні показники ефективності виробництва;

– визначити яким шляхом розвивається підприємство (інтенсивним чи екстенсивним);

– обґрунтувати основні напрями та розробити пропозиції, спрямовані на підвищення економічної ефективності виробництва і реалізації свинини на основі інтенсифікації.

Предметом проекту є теоретичні, методологічні та прикладні питання ефективності виробництва свинини в умовах процесу інтенсифікації.

Об’єктом курсового проекту є ВП «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка», а саме економічна ефективність виробництва свинини на даному господарстві.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ та їх еволюції, системний підхід, теорія перехідної економіки, наукові праці економістів–аграрників з питань економічної ефективності виробництва, менеджменту, маркетингу в умовах формування ринкових відносин, чинна законодавча і нормативна база.

Інформаційною базою курсового проекту були річні звіти ВП «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка», у яких містяться згідно форми №50-сг, основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств, звіти про фінансові результати, річні баланси. Всі документи бралися за період з 2007 року по 2009 рік. Також для знаходження додаткових показників використовувалися дані про структуру стада свиней, раціон годівлі та кормову базу вищевказаного підприємства за той же період.

Розділ 1. Наукові основи інтенсифікації свинарства.

1.1.Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Економічна наука розрізняє дві форми розширеного відтворення і збільшення виробництва продукції сільського господарства: екстенсивну і інтенсивну.

При екстенсивній формі збільшення виробництва продукції досягається за рахунок розширення посівних площ, або збільшення поголів'я тварин на незмінній технічній і агротехнічній основі.

При другій формі - зростання виробництва продукції відбувається за рахунок підвищення економічної родючості ґрунту і продуктивності тварин.

У сільському господарстві об'єктивна необхідність переходу від екстенсивної до інтенсивної форми розширеного відтворення зумовлена, по-перше, зростанням населення земної кулі та необхідністю збільшення сільськогосподарської продукції, по-друге, обмеженістю орнопридатних земель.

Об'єктивна можливість ведення інтенсивного виробництва ґрунтується на тій особливості землі, як засобу виробництва, що вона при правильному обробітку здатна підвищувати свою родючість, а в тваринництві - підвищувати продуктивні якості; наявності у суспільстві достатньої кількості засобів виробництва; рівні розвитку науково-технічного прогресу, інших факторів. [2, c.12]

Виділяють наступні ознаки інтенсифікації:

- проводяться додаткові вкладення засобів виробництва і живої праці на одиницю земельної площі;

- збільшення вкладень супроводжується підвищенням їх якості;

- вдосконалюються форми і методи організації праці і ведення господарства, підвищується кваліфікація кадрів.

Термін "інтенсивність" означає - "напругу", більш продуктивну діяльність. В економічній літературі це поняття трактується по-різному. Більшість економістів відійшло від розуміння інтенсивності лише як концентрації капіталу на одній і тій самій земельній площі.

Витратна концепція в умовах обмежених виробничих ресурсів у ринковій економіці не є раціональною. Не можна вважати, що із зростанням витрат на одиницю земельної площі може автоматично збільшуватися вихід продукції.

В останній час відбулася переорієнтація поглядів вчених-економістів на інтенсифікацію, як на процес, пов'язаний лише із збільшенням виробництва продукції, внаслідок чого було висунуто результативну концепцію. Взявши за основу лише результат виробництва, прихильники цієї концепції допускалися помилки, оскільки недооцінювали роль витрат і капітальних вкладень у розвиток землеробства і тваринництва. Не можна збільшити обсяг виробництва продукції при незмінних витратах на її одиницю, не залучивши додаткових ресурсів.

Тому більшість економістів трактують інтенсифікацію як концентрацію до оптимального рівня авансованого капіталу на одиницю земельної площі, що забезпечує випереджаюче збільшення виробництва продукції з цієї площі і підвищення раціональності вкладених ресурсів. Основною метою інтенсифікації аграрних підприємств є збільшення виробництва продукції, покращення її якості та зниження матеріально-грошових і трудових затрат на одиницю продукції внаслідок якісного удосконалення всіх сторін виробництва. Чинниками інтенсифікації можуть бути лише ті, які є продуктом НТП і забезпечують необхідне зростання ефективності підприємства. [8, c.59]

З огляду на це, інтенсифікація - це соціально-економічний процес, спрямований на збільшення виробництва продукції, підвищення її якості і зниження собівартості на основі впровадження у виробництво нових засобів, нових технологій, нових сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, нових форм організації праці та виробництва, підвищення кваліфікації кадрів тощо, що є складовою НТП.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва - основне джерело утворення диференціальної ренти. Якщо землі мають однакову площу і при однакових витратах дають неоднаковий прибуток, то це пояснюється відмінністю у родючості ґрунту, або в місцезнаходженні їх ділянок. Надлишок прибутку, який одержують за цих умов, становить диференціальну ренту

Інтенсифікація характерна для всіх цивілізованих країн. Наша Україна до початку 1990 рр. також розвивалась по шляху інтенсифікації.

В період реформування та пореформеного розвитку аграрного сектора інтенсивний тип розвитку притаманний лише тим підприємствам, які раціонально і швидко запроваджують в життя сучасні досягнення науково-технічного прогресу.

 Темою даної курсової роботи є інтенсифікація свинарства, тому важливо зазначити, що на інтенсифікацію свинарства найбільшою мірою впливають фактори природно-біологічного, техніко-технологічного, організаційно-економічного та соціального характеру, а її економічна сутність полягає в тому, що за рахунок додаткових вкладень коштів в удосконалення існуючих та створення нових генотипів свиней, у системи розведення та відтворення поголів’я, у технічне і технологічне забезпечення виробництва, в кормову базу і створення необхідних умов для утримання тварин тощо, відбувається підвищення їх продуктивності, зростають загальні обсяги виробництва при зменшенні витрат кормів, праці та інших ресурсів на одиницю виробленої продукції. Ефективний розвиток галузі можливий лише тоді, коли всі елементи цієї цілісної системи спрямовані на одержання високих кінцевих результатів і не суперечать один одному.[9, c.98]

Головним напрямом інтенсифікації свинарства в сучасних умовах є індустріальний розвиток галузі на інноваційно-інвестиційній основі, основний зміст якого полягає в перебудові виробництва за індустріальним типом, в якісних змінах у технології й організації виробництва, в його спеціалізації і концентрації, у перетворенні праці в різновид індустріальної й підвищення її продуктивності. Необхідність широкомасштабної реалізації науково-технічних та інноваційних розробок у свинарстві великою мірою зумовлюється його техніко-технологічною відсталістю, використанням переважно застарілих ресурсо- та енергомістких технологій, зруйнованістю матеріально-технічної бази, низькою конкурентоспроможністю продукції.