Інтенсифікація виробництва свинини і шляхи підвищення її економічної ефективності

              Дані показники свідчать про те, що господарство займається виключно виробництвом свинини, і не веде ніякої племінної роботи. Також можна зазначити, що протягом трьох років спостерігається скорочення продуктивності свиней, у середньому на 26% у 2009 році порівняно з 2007 роком. Це ще раз підтверджує гіпотезу про неефективність виробництва даної продукції у господарстві.

              Всі перераховані вище показники свідчать про загальний спад виробництва, що в свою чергу показує те, що підприємство не розвивається шляхом інтенсифікації. Остання в свою чергу могла б забезпечити господарству підвищення всіх показників не збільшуючи при цьому поголів’я свиней. Інтенсивного шляху розвитку можна досягти за допомогою впровадження нових, більш ефективних методів ведення господарства, використання нового обладнання, зокрема комплексної механізації всіх можливих виробничих процесів, впровадження прогресивних систем годівлі та використання більш продуктивних порід свиней.

              2.3. Економічна ефективність інтенсифікації виробництва свинини.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва базується на додаткових вкладеннях, але не можна пов'язувати її лише з абсолютним зростанням додаткових витрат. У процесі інтенсифікації додаткові вкладення повинні відображати якісне вдосконалення виробництва. Тому додаткові вкладення передбачають широке використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів'я худоби.

У процесі інтенсифікації додаткові вкладення треба розглядати в органічній єдності з результатами виробництва. Отже, інтенсифікація сільського господарства – це концентрація засобів праці на одиницю земельної площі з метою збільшення виходу сільськогосподарської продукції і поліпшення її якості.

Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва на основі вдосконалення і раціонального використання всіх його чинників зазвичай забезпечує високі кінцеві результати. При цьому темпи зростання виробництва продукції можуть перевищувати темпи збільшення додаткових витрат. Інтенсифікація всебічно впливає на розвиток сільського господарства, створює нові можливості підвищення економічної ефективності виробництва. Процес інтенсифікації передбачає створення високопродуктивного сільського господарства на основі підвищення його технічного рівня, широкого використання більш досконалих засобів виробництва і кваліфікованої праці.

Економічна ефективність свинарства характеризується системою натуральних і вартісних показників: продуктивністю тварин - середньодобовим приростом живої маси 1 гол. свиней, витратою корму на 1 ц приросту живої маси, собівартістю 1 ц приросту, середньою ціною реалізації 1 ц живої маси та іншими. [7, c.46]

Таблиця 9.  Показники економічної ефективності свинарства.

Всі перераховані показники свідчать про те, що в господарстві використовують неефективні методи виробництва свинини. Так витрати кормів на 1 ц приросту у 2009 році порівняно з 2007 оком зросли на 35,83%, хоча собівартість продукції знизилася на 21,27% за три роки, що при неефективних технологіях та недостатній механізації могло бути досягнуте за допомогою здешевлення кормів. Позитивною тенденцією можна вважати ціну реалізації свинини, яка у 2009 році склала 1571,88 грн., яка є більшою у порівнянні з ціною 2007 року майже у 2,5 рази. Підприємство працює у даній галузі із збитком, оскільки рівень рентабельності у 2009 році склав -51,12%, але спостерігається покращення окупності додаткових витрат, так якщо у 2008 році вони становили -4,82 грн., то у 2009 році склали вже 1,34 грн., що свідчить про раціональне використання додаткових вкладень.

Розділ 3. Перспективні напрямки і рівень інтенсивності свинарства та її економічна ефективність.

3.1.Обгрунтування перспективного рівня інтенсивності та економічної ефективності виробництва свинини.

Проведемо аналіз беззбитковості виробництва досліджуваного підприємства.  На норму беззбитковості й дохідність впливають чотири фактори: сума постійних витрат, змінні витрати на центнер продукції, ціна реалізації й рівень урожайності.

Для визначення беззбиткового об’єму виробництва та реалізації продукції необхідно постійні витрати поділити на маржинальний дохід за формулою:                                         Об = Вп : Мg

У нашому прикладі беззбитковий обсяг виробництва  становить 13491,53 ц, при валовому  виробництві продукції 19354 ц.

Важливо зазначити, що підприємство лише тоді починає одер­жувати прибуток, коли збільшує обсяг продажу понад його критичний рівень. Цей прибуток формується вже з першої одиниці приросту продукції в розмірі різниці між ціною і змінними витратами. Тому, очевидно, що підприємство одержуватиме тим більший прибуток, чим більше продукції буде реалізовано понад критичний обсяг продажу, і навпаки.

Таблиця10. Визначення беззбиткового обсягу виробництва і реалізації свинини (2009 р.)

Проведені вище розрахунки свідчать про те, що підприємство досягне беззбиткового обсягу виробництва, тобто коли прибуток від реалізації продукції буде дорівнювати витратам на її виробництво, при зменшенні рівня виробництва до 55,57 ц

Таблиця 11. Визначення економічної ефективності виробництва свинини.

Вищевказані показники свідчать про неефективне ведення виробництва свинини на досліджуваному підприємстві, оскільки:

1. Середньодобовий приріст 1 голови зменшився у звітному періоді з 361 г до 268 г;

2. Затрати праці на 1 ц приросту зросли з 14,47 люд.-год. до 19,7 люд.-год.;

3. Витрати кормів на 1 ц приросту збільшилися з 7,32 ц до 9,85 ц.;

4. Прибуток на 1 ц живої маси зменшився на 3,7 грн.

5. Рівень рентабельності виробництва свинини у звітному році склав -51,12% порівняно з -46,23% у базисному.

3.2. Розвиток кормової бази та підвищення рівня годівлі свиней.

Успішний розвиток тваринництва можливий тільки при створенні міцної кормової бази. При наявності достатньої кількості кормів можна забезпечити ріст поголів'я сільськогосподарських тварин і високу продуктивність їх.

Основною умовою зміцнення кормової бази є збільшення виробництва різних високоврожайних кормових культур у радгоспах і колгоспах.

Годівля - важливий фактор, за допомогою якого можна впливати на організм тварини. Знаючи природу тваринного організму, закономірності перетворення кормів у ньому і прийоми годівлі, можна керувати обміном речовин, удосконалювати тварин і підвищувати їх продуктивність.

Швидкість росту, маса тварин і розвиток їх перебувають у прямій залежності від умов годівлі. Недогодівля або неповноцінна годівля призводять до порушення гармонійності в будові тіла, зниження відтворної здатності їх, авітамінозів, порушення травлення, обміну речовин та ін.

Від годівлі залежить не тільки кількість, але й якість продукції. Від якості кормів залежить жирність, смак молока.

Погана годівля впливає не тільки на самих тварин, а й на їхнє потомство.

Від якості кормів значною мірою залежить собівартість продукції.

Для успішного ведення тваринництва треба знати потребу тварин у
різних поживних речовинах: протеїні, жирі, вуглеводах, мінеральних речовинах і вітамінах Про задоволення потреби тварин у поживних речовинах судять за зовнішнім виглядом, вгодованістю тварин і їхньою продуктивністю. Потреба тварин у кормі залежить від фізіологічного стану і господарського використання їх.

Недостатня і неповноцінна годівля призводить у маток до затримки овуляції, а в плідників -- до погіршення якості спермопродукції Потреба в поживних речовинах вагітних маток тісно пов'язана з розвитком плода, який найбільш інтенсивно розвивається в другій половині вагітності. Народження мертвих, слабких, нежиттєздатних тварин часто є наслідком незадовільної годівлі маток.