Обгрантування виробничої програми

Заробі́тна  пла́та – винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці здебільшого залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства. Зазвичай до додаткової оплати праці відносять премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а також надбавки й доплати, не передбачені чинним законодавством або встановлені понад розміри, дозволені останнім. Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинна і  відрядна. В нашому випадку  застосовується  відрядна  форма  оплати  праці, де праця  подається точному і повному обліку, де широко використовуються  норми виробітку. [6].

       Основна заробітна  плата за  виконання роботи в курсовій  роботі складає 370,30 грн.

       Додаткова заробітна плата визначається  в розмірі 30% від основної заробітної  плати згідно формули:

       (5)

де: %ЗПдод  відсоток додаткової заробітної плати.

2.2.1.3. Розрахунок суми  витрат на соціальні заходи (до Єдиного внеску) 

Відрахування  до Єдиного внеску складають витрати  на соціальні заходи включають збір до Пенсійного фонду (33,2%), внески до Фонду  страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (1,5%), внески до Фонду страхування на випадок безробіття (1,3%) та Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві (1,7%). Величина цих нарахувань встановлюється у відсотках до суми основної  і додаткової заробітної плати основних робітників:

  (6)

 

    (7)

 

   (8)

    (9)

де: Впф  – відрахування до Пенсійного фонду;

      Вфс - відрахування до Фонду  страхування на випадок тимчасової  втрати працездатності;

     Вфсб - відрахування до Фонду страхування на випадок безробіття;

      Вфнв - відрахування до Фонду страхування  від нещасних випадків на виробництві.

Загальна  сума витрат на соціальні заходи становить:

Всз = Впф+ Вфс+ Вфсб+ Вфнв, (10)

Всз=159,82+7,22+6,25+8,18=181,47грн 

2.2.1.4 Розрахунок витрат  на утримання і  експлуатацію устаткування (Вуеу). 

     Витрати на утримання і експлуатацію  устаткування охоплюють  такі  витрати, як амортизаційні відрахування  стосовно машин та устаткування, котрі належать до основних фондів, витрати на електроенергію, пальне для приведення їх у дію, стиснуте повітря, технологічний інструмент, ремонт, оплату праці з відповідними відрахуваннями на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини (наладчики, електрики, слюсарі та ін.). [10].

         Розраховуються витрати на утримання  та експлуатацію устаткування  згідно формули (11) розподілу накладних  витрат:

 

2.2.2. Розрахунок накладних  витрат  

     Накладні  витрати – витрати, не пов’язані безпосередньо з технологічним процесом виготовлення продукції, а утворюються під впливом певних умов роботи по організації, управлінню та обслуговуванню виробництва[14].

     Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата обслуговуючого персоналу (непряма), витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, амортизація та страхування основних засобів, орендна плата, оплата комунальних послуг.

     Розраховуються  накладні витрати за  формулою: 

  (11)

де: %В  – відсоток накладних витрат. 

2.2.2.1 Розрахунок загально  виробничих витрат (Взв) 

      Загальновиробничі — це витрати на управління, виробниче й господарське обслуговування в межах цеху (виробництва). Сюди входять витрати на зарплату з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування стосовно будовель і споруд, кошти на їхнє утримання, ремонт, охорону праці та ін. [13].

     

     Сума  вище розрахованих статей складає виробничу собівартість: 

СВвир = Вм + ЗПосн + ЗПдод + Всз + Веуе + Взв, (12) 

     СВвир = 5448,34+370,30+111,09+181,47+148,12+185,15=6444,47грн. 

2.2.2.2 Розрахунок адміністративних  витрат (Вадм). 

     До  адміністративних витрат належать витрати на управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу; витрати на утримання основних засобів і необоротних активів адміністративного призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона тощо); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); витрати на розв’язання судових спорів; податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, які включають до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати адміністративного призначення.  [7].    

        

2.2.2.3 Витрати на збут (Взб) 

    Витрати на збут включають витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах; витрати на ремонт тари для зберігання продукції; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу й дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг[11].

      До складу витрат на збут не відносять витрати, які, згідно з договором постачання, виконує постачальник за окрему плату (вартість тари, відпускна ціна доставки цінностей до споживача тощо).

      

 Розрахувати  повну собівартість послуги: 

СВпов = Вм  + ЗПосн + ЗПдод + Всз + Веуе + Взв + Вадм + Взб,   (13) 

СВп. =5448,34+370,30+111,09+181,47+148,12+185,15+88,87+37,03=6570,37 

2.3 Розрахунок ціни  послуги  

     Ціна  – це грошовий вираз вартості товару. При формуванні ціни реалізації  (відпускної ціни) підприємства до виробничої собівартості продукції додається величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір (для високорентабельних і монопольних  підакцизних товарів)[13].

     Розрахунковий прибуток встановлюється виходячи із заданого рівня рентабельності  до 25%, ставка ПДВ – 20%. Спочатку визначається гуртова ціна підприємства, потім ціна реалізації.

Гуртова ціна підприємства розраховується за формулою: 

(14) 

де: Пр – плановий прибуток, грн.

Ціна  реалізації послуги враховує   ПДВ:

Цр = Цгурт + ПДВ,  (15) 

де: ПДВ  – податок на додану вартість в  ціні (20%), грн.

Цр = 8055,59+1314,07=9369,66грн

     Результати розрахунків калькуляції собівартості і ціни занесли в таблиці 3. 

     Таблиця 3 -  Калькуляція собівартості та відпускної  ціни послуги по встановленню Wi-Fi в кафе

    

2.4 Розрахунок очікуваного  прибутку і рентабельності  послуги  

     Валовий прибуток – це різниця між виручкою  та виробничими витратами. Це поняття включає прибуток і невиробничі витрати (адміністративні, комерційні та інші витрати). Розрахувати валовий прибуток за формулою:

Пв = Цр – СВвир - ПДВ,   (16) 

Пв = 9369,66 - 6444,47 – 1314,07=1611,12грн

     Чистий  прибуток визначається як різниця між  валовим прибутком та адміністративними, комерційними та іншими витратами, що не включаються до собівартості реалізованої продукції:

Пч = Пв – Вадм – Взб - ПДВ,  (17)

Пч = 1611,12 – 88,87 – 37,03 – 1314,07= 171,15грн

     Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами, які забезпечують підприємницьку діяльність, тобто визначити рентабельність.

Рентабельність  продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою: 

   (18) 

де: Пч  - сума чистого прибутку, грн.;

     СВпов – повна собівартість  продукції, грн.

     Отже, розрахувавши собівартість, всі витрати а також разплату отримали 2,6% рентабельності цієї послуги. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ІІІ Аналіз дослідження  в курсовій роботі 

1. Обгрантування виробничої програми

 

     Сьогодні  виживання й розвиток організації  від уміння своєчасно передбачити  зміни на ринку й відповідно адаптувати свою діяльність, змінюючи асортимент продукції та послуг, форми обслуговування, збутову мережу, організаційну структуру, інші елементи внутрішнього потенціалу.

     Всі організації за умов конкурентного  середовища, що формується, мають не тільки концентрувати увагу на внутрішньому стані справ, але й розробляти довгострокову стратегію, яка дала б змогу їм встигати за змінами, що відбуваються. В минулому більшість організацій могла успішно функціонувати, звертаючи основну увагу на короткострокову перспективу, на внутрішні проблеми, пов’язані з підвищенням ефективності різних напрямів поточної діяльності.