Основні макроекономічні показники

Таблиця 2.

Динаміка основних економiчних показникiв України у 1991-1999 рр., % [10]

Показник | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1995/ 1990 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 1999/1995

Приріст ВВП | -8,7 | -9,9 | -14,2 | -22,9 | -12,2 | 47,8% | -10,0 | -3,0 | -2,9 | -0,2 | 84,6%

Приріст проми-слового вир-ва | -4,8 | -6,4 | -8,0 | -27,3 | -12,0 | 52,4% | -5,1 | -0,3 | -1,0 | 4,0 | 97,4%

у т.ч. товари народного споживання | -5,1 | -9,4 | -15,9 | -25,0 | -17,8 | 44,6% | -17,8 | -11,9 | 0,0 | 7,2 | 77,6%

Індекс споживчих цін (грудень  до грудня) (разів) | 3,9 | 21,0 | 102,6 | 5,00 | 2,80 | 117641 | 1,4 | 1,1 | 1,2 | 1,2 | 2,0

Приріст інвестицій | -7,0 | -37,0 | -10,0 | -12,5 | -18,5 | 37,6% | -12,0 | -8,8 | 6,1 | 0,4 | 85,5%

Характерною рисою стало випереджаюче скорочення інвестицій порівняно з промисловим виробництвом. Погіршилася й структура капіталовкладень. У 1991-1993 рр. понад 4/5 промислових iнвестицiй спрямовувались у важку iндустрiю як найбiльш рентабельну експортну галузь, у той час як виробництво товарів народного споживання та високотехнологічні галузі залишалися поза інвестиційними потоками.

Таблиця 2.

Динаміка деяких монетарних та фінансових показників в Україні у 1993-1999 рр., разів [28]

Рік | Індекс споживчих цін | М2 | Кредитна заборгованість підприємств

1993 | 102,56 | 19,28 | 67,20

1994 | 5,01 | 6,67 | 5,35

1995 | 2,82 | 2,13 | 4,50

1996 | 1,39 | 1,32 | 3

1997 | 1,10 | 1,38 | 1,40

1998 | 1,20 | 1,25 | 1,38

1999 | 1,23 | 1,40 | 1,48

Нерозвиненiсть монетарної сфери i її додатковi деформацiї під час гiперiнфляцiї (на початок 1995 р. понад 40 % карбованцевої маси оберталось поза банками, а за 1995 – І квартал 1996 р. ця маса зросла у 3,5 рази за зростання споживчих цін у 2,8 рази) також призвели до низької керованостi грошової системи, отже – слабкої її реакцiї на традицiйнi для свiтової практики iнструменти економічної тактики. Готівка в обігу, яка безпосередньо не підпадає під засоби банківського регулювання, на кінець 1998 року становила 45,6 % грошової маси М3. Це знизило ефективність заходів монетарної політики, потребувало значно більших регуляційних зусиль, що призвело до наростання негативних наслідків грошових рестрикцій.

2.2. Аналіз макропоказників  України за 2002 рік

Динаміка макроекономічних індикаторів у 2002 р. (табл. 2.3) була позитивною, але приблизно вдвічі уповільнилася порівняно з 2001 р. За попередньою

оцінкою Держкомстату, реальне  зростання ВВП становило 4,1%. Така динаміка є цілком природною, оскільки утримувати високі (9-10%) показники збільшення ВВП, якими ознаменувався 2001 р., вкрай складно. Щоправда, досвід деяких країн Південно-Східної Азії протягом 60-80-х років минулого сторіччя свідчить про таку можливість, але для цього необхідно невпинне потужне зростання, орієнтоване на експорт, якого в Україні сьогодні, на жаль, не відбувається.

Таблиця 2.

Динаміка макроекономічних індикаторів, зміна до попереднього року, % [10]

Показник | 1994 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р.

ВВП | -22,9 | -12,2 | -10,0 | -3,0 | -1,9 | -0,2 | 5,9 | 9,2 | 4,1

Продукція промисловості | -27,3 | -12,0 | -5,1 | -0,3 | -1,0 | 4,0 | 13,2 | 14,2 | 7,0

Сільськогосподарське виробництво | -16,5 | -3,6 | -9,5 | -1,9 | -9,8 | -6,9 | 9,8 | 10,2 | 2,7*

Інвестиції в основний капітал | -22,5 | -28,5 | -22,0 | -8,8 | 6,1 | 0,4 | 14,4 | 20,8 | 6,2

Баланс зведеного бюджету (% до ВВП) | -8,9 | -6,6 | -4,9 | -6,6 | -2,2 | -1,5 | 0,6 | -0,6 | 2,0

Реальні грошові доходи населення | -14,0 | 1,8 | -17,1 | 6,3 | -1,6 | -8,0 | 9,9 | 9,0 | 21,9

Індекс інфляції 
(до грудня) | 401,0 | 181,7 | 39,7 | 10,1 | 20,0 | 19,2 | 25,8 | 6,1 | -0,6

Реальний приріст виробництва у промисловості склав 7%. Загальний показник капіталовкладень становив лише 6,2%.

В цілому, 2002 р. розпочинався не зовсім благополучно через складну  зовнішньоекономічну кон'юнктуру (українська економіка дуже чутлива до її змін, оскільки на експорт припадає до 56% ВВП), практично вичерпану цінову конкурентоспроможність (наслідок девальвації 1997-1998 рр.) і недостатні темпи модернізації економіки, які спричинили уповільнення динаміки інвестицій в основний капітал і нарощування обсягів ВВП. Відповідно показники І кварталу, зокрема експорту та імпорту, були відносно низькими (табл. 2.4).

Таблиця 2.

Динаміка макроекономічної ситуації у 2002 р. [10]

Показник | 3 місяці | 6 місяців | 11 місяців | 2002 р. (очікув.)

ВВП, реальний приріст (%) | 3,8 | 4,3 | 4,1 | 4,1 факт

Індекс споживчих цін, грудень до грудня 2001 р. (%) | 98,9 | 98,2 | 98,1 | 99,4

Індекс цін виробників, грудень до грудня 2001 р. (%) | 99,5 | 104,4 | 105,7 | 105,7 факт

Промисловість, реальний приріст (%) | 3,1 | 5,8 | 6,3 | 7,0 факт

Сільське господарство, реальний приріст (%) | 11,1 | 7,7 | 2,7 | 3,8

Прибуток, млрд. грн. 
(1 – без банків) | 6,81 | 16,61 | 27,2* | 40,4

Інвестиції в основний капітал 
(у фактичних цінах, млрд. грн.) | 9,6 | 12,1 | 19,8** | 37,3

Середньомісячна зарплата, реальний приріст (%) | 19,2 | 18,4 | 18,4 | 18,6

Експорт, приріст 
(платіжний баланс), % | 1,5 | 2,4 | 6,9** | 8,0

Імпорт, приріст 
(платіжний баланс), % | -2,1 | 0,9 | 4,7** | 5,5

* Січень-жовтень; ** січень-вересень.

У другому півріччі зовнішньоекономічна ситуація почала виправлятися. Завдяки відновленню експорту металів та підвищенню зовнішнього попиту на зерно вдалося вийти на високі, навіть не очікувані показники: за попередніми підрахунками Мінекономіки, приріст експорту складе 8%, а імпорту – 5,5%. Крім того, українські експортери отримали конкурентні переваги на світових ринках з огляду на девальвацію гривні в умовах дефляції в Україні при суттєвому зростанні цін в країнах – основних торгових партнерах. Відбулася певна диверсифікація ринків збуту, збільшилася частка в структурі українського експорту ринків США, ЄС та деяких країн Азії, а питома вага країн СНД (у тому числі Росії) протягом року зменшувалась.

Щодо структури українського імпорту, протягом 10 місяців 2002 року частка чорної металургії скоротилася до 40%. На погляд Л. Мусіної, зменшення питомої  ваги цієї сировинної галузі є позитивним явищем, тоді як зменшення частки експорту продукції машинобудівної галузі до 9,7% і збільшення – мінеральних  продуктів не викликає захоплення.

За підсумками 11 місяців темпи зростання експорту товарів перевищували темпи зростання імпорту, сальдо торгівлі товарами склало 1039,8 млн дол. США. Це, а також суттєве збільшення надходжень в 2002 р. у валюті від трансфертів сприяло тому, що пропозиція валюти перевищувала попит на неї. Протягом 2002 р. НБУ на Міжбанківському валютному ринку (МБВР) викупив 1,73 млрд. дол. США і рівень міжнародних валютних резервів НБУ перевищив 4 млрд. дол. США. За оцінками Мінекономіки, міжнародні валютні резерви НБУ на кінець 2002 р. дорівнювали 10,3 тижня імпорту проти 7,9 тижня у 2001 р. Водночас номінальна девальвація гривні на 0,6% (реальна девальвація – 1,2%) забезпечила збільшення цінової конкурентоспроможності українських товарів на ринках інших країн.

Зростання заробітної плати  протягом усього року становило понад 18%, тобто приріст реальних доходів громадян у 5-6 разів перевищував приріст ВВП. Таким чином, дещо змінився вплив чинників зростання і уряд докладав зусиль для підвищення реальних доходів населення та внутрішнього попиту, щоб компенсувати втрати в зв'язку з погіршенням зовнішньоекономічної кон'юнктури.

У 2002 р. було двічі підвищено розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня до 140 грн. і з 1 липня до 165 грн.; на 20% збільшився розмір пенсій. Реальна заробітна плата за період з січня по листопад 2002 р. зросла на 18,4%, а реальні доходи громадян – на 21,9%. Це суттєво вплинуло на темпи зростання внутрішнього ринку. Пропозиція товарів на ньому, яка збільшувалась досить високими темпами, та сприятливі умови, що склалися протягом 2002 р. у сільському господарстві, зумовили зниження цін на продовольчі товари (-2,3%), що й стало основною причиною дефляції – певною мірою не очікуваної. Це було зумовлено, з одного боку, адміністративним впливом на місцеві органи влади щодо контролю динаміки цін, з іншого – високим врожаєм, завдяки чому ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися приблизно на 10%. Неабияке значення мало й те, що практично не підвищувалися тарифи на електроенергію, газ та житлово-комунальні послуги – для населення вони залишаються низькими, а для виробництва – високими. Таким чином, рівень перехресного ціноутворення у 2002 р. підвищився, протягом року індекс споживчих цін становив 99,4%.

Заступник держсекретаря  Мінекономіки визначила цінову ситуацію 2002 р. як принципово нову для економіки  України. Протягом усього періоду незалежності дефляція спостерігалась лише в окремі літні місяці, а в 2002 р. дефляційними були шість місяців. Але необхідно зазначити, що йдеться про дефляцію лише у групі продовольчих товарів (питома вага витрат на придбання цих товарів є найбільшою в загальних споживчих грошових витратах населення – 63,9%). Зростання доходів населення зумовлює зміни у структурі споживання, і приріст доходу реалізується головним чином на непродовольчому ринку, де спостерігалася інфляція.

Вагомим чинником, який також  частково зумовив дефляційну динаміку споживчих цін у 2002 р., була тривала стабільність курсу гривні відносно курсу долара США.

На цінах споживчого ринку  не позначилось значне збільшення монетарних агрегатів (у 2002 р. монетарна база зросла на 33,6%, грошова маса – на 41,6%), оскільки у відповідь на розширення пропозиції валюти на ринку емісія коштів була забезпечена відповідним зростанням виробництва і не носила інфляційного характеру.

Ситуація в бюджетній  сфері не створювала жодних передумов  для прискорення інфляційних  процесів. При формуванні державного бюджету передбачалося, що в 2002 р. дефіцит загального фонду державного бюджету становитиме 2,9 млрд. грн., що призвело б до збільшення грошової маси на споживчому ринку. За оцінками Мінекономіки, профіцит загального фонду становить більше 1 млрд. грн. Отже, сукупний попит державного сектора скоротився у порівнянні із запланованим майже на 4 млрд. грн.

З іншого боку, якщо розглянути явище у більш довгостроковій ретроспективі, то дефляційна динаміка споживчих цін у 2002 р. частково є наслідком близької до нульової (0,9% протягом року) динаміки цін виробників у 2001 р. За словами заступника держсекретаря, такий профіцит значною мірою є штучним, оскільки його було досягнуто за рахунок недофінансування багатьох видаткових статей бюджету – залишилася заборгованість по заробітній платі, по соціальних виплатах сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям, ще за 2001 р. недофінансовані видатки на науку. Рівень виконання річного плану по доходах склав 87,9%, а по видатках – 74,6%, і ця різниця є більш істотною за таку в попередньому році.

Кредити, надані комерційними банками, зросли на 38,4% (динаміка гірша, ніж у минулому році), тим часом  вклади населення в банках збільшились, за оперативними даними, приблизно  на 60%. Цей показник також трохи  менший, ніж у 2001 р. Однак вклади населення  все ж таки зростають, і одне з  головних завдань міністерства та суміжних відомств, як вважає Л. Мусіна, полягає в тому, щоб трансформувати їх в ефективні інвестиції і шляхом залучення до реального сектора "підживити" зростання економіки.

Розділ 3. Аналіз сучасного  становища динаміки макропоказників  в Україні

3.1. Огляд макроекономічних  показників за результатами 2004 року

ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ВВП)

У 2004 році в Україні збереглися високі темпи економічного зростання, що продовжило позитивні економічні тенденції останніх років (рис. .1).

Темпи зростання реального  валового внутрішнього продукту за підсумками 2004 року склали 112,1У 2004 році зафіксовано найвищий рівень економічного зростання за всі роки незалежності України (див. рис. .1).

Рис. 3.. Темпи зростання  реального ВВП протягом 13 років 
(у % до попереднього року) [17]

У номінальному вираженні  фізичний обсяг ВВП складає близько 345,9 млрд. грн., що більше відповідного показника у 2003 році на 81,7 млрд. грн., або на 30,9Порівняно з іншими країнам  світу, в України спостерігаються найвищі темпи економічного зростання (див. рис. 3.2).

Слід зауважити, що у даному випадку відбувається так званий "ефект бази". Оскільки з 1991 року до 2001 року в Україні спостерігалося падіння ВВП, база для приросту ВВП  в Україні залишається досить низькою (щорічний приріст ВВП розраховується у відсотках до попереднього року). У країнах Європи та деяких інших країнах світу економіка зростає рік у рік уже протягом багатьох років, тому незначний приріст розраховується вже з досить високої бази.

Рис. 3.. Темпи росту реального  ВВП у різних країнах світу за 2004 рік [17]

Найбільш показовим, з  погляду економічної сутності ВВП, є показник ВВП на душу населення. В розрахунку на душу населення України, обсяг ВВП за 2004 рік склав 7 ,0 грн. (або 1 дол. США) проти 5 ,9або 1 дол. США) у 2003 році та 4 грн. (або 884 дол. США) у 2002 році.

Для порівняння, в 2002 році в  Німеччині, Великобританії та Франції  ВВП на душу населення складав  понад 25 тисяч доларів. В Угорщині – 5 дол., Польщі – 4 570 дол., Словаччині – 3 дол., Росії – 2 дол., Румунії – 1 дол., Білорусії – 1 360 дол., Молдові – 460 дол. США.

Рис. 3.. Помісячні тенденції  номінального та реального ВВП за 2003 та роки [17]

Якщо розглядати динаміку ВВП з вересня 2003 року (після кризи у сільському господарстві, пов'язаної із засухою та неврожаєм сільськогосподарських культур, що позначилося на деякому

зниженні темпів росту  реального ВВП), то зростання ВВП  у 2004 році є продовженням динаміки останнього кварталу 2003 року (див. рис. 3.3).

Найбільше зростання валової  доданої вартості (ВДВ) у 2004 році спостерігалося у сільському господарстві, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, обробній промисловості. Але темпи зростання ВДВ у 2004 році є дещо нижчими, ніж у 2003 році (див. рис. 3.4).

Рис. 3.. Темпи зростання  валової доданої вартості за галузями економіки за 2003 та 2004 роки [17]

ІНФЛЯЦІЯ ТА ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

Високі темпи економічного зростання у 2004 році супроводжувалися досить високим рівнем інфляції (див. рис. 3.5). За підсумками 2004 року індекс споживчих цін за 2004 рік склав 12,3а індекс цін виробників – 24,1

Таке значне зростання  інфляції, на думку експертів, відбулося  за рахунок економічних та політичних чинників.

Економічні чинники були пов'язані з продовженням тенденції  зростання інфляції наприкінці 2003 року та здійсненими восени 2004 року значними соціальними виплатами населенню (збільшення розміру мінімальної заробітної плати, здійснення доплат до пенсій). Це збільшило наявні доходи населення, підвищило платоспроможний попит, що, в свою чергу, призвело до зростання цін (за 2004 рік номінальні наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання споживчих товарів та оплату послуг, збільшилися на 27,4порівняно з 2003 роком).