Основні риси сучасної інвестиційної політики в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. РЕГІОНАЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА

 

У регіонах України поки що не склалася мережа приватних інстутиційних  інвесторів. Найбільші потенційні приватні інституційні інвестори — це комерційні банки, які здійснюють переважно короткострокове кредитування найприбутковіших торгово-посередницьких операцій, а не інвестування.

До країни, де вітчизняний  інвестор практично не вкладає кошти  у розвиток виробництва, важко залучити й іноземного інвестора. Залучення  іноземних інвестицій має здійснюватися  з урахуванням цілей та завдань  державних програм структурної  переорієнтації виробництва, цільових програм міжгалузевого та галузевого розвитку, конверсії та розвитку експортного  потенціалу, а також внутрішньої  та зовнішньої кооперації продукції  виробничо-технічного призначення, приватизації державних підприємств із залученням іноземного капіталу.

За нинішньої ситуації Україна може зміцнити свої позиції  як покупець інвестицій за рахунок  диверсифікації останніх, отримуючи  іноземні інвестиції у вигляді технологічного обладнання, матеріалів, прав інтелектуальної  власності, ноу-хау, торгових знаків, деяких інших видів цінностей. Доцільність  такого варіанта дій підтверджують  не тільки деякі зарубіжні спеціалісти, а й досвід окремих країн, наприклад  Японії, де закупівля та використання зарубіжних ліцензій значною мірою  сприяли її економічному розвитку.

На весь період проведення великомасштабних інвестиційних заходів  було б доцільно створити фонд довгострокового  кредитування на підприємствах, в об'єднаннях — інвестиційний фонд. Створювати такі фонди доцільно і в регіонах з метою використання їхніх коштів на потреби розвитку об'єктів пріоритетних галузей регіону.

Сьогодні кожний регіон виробляє свої підходи до активізації інвестиційної  діяльності: одні мають надію на розширення дотацій із центрального бюджету щодо підтримки вугільної  промисловості, АПК, ВПК, інші намагаються  мобілізувати власні ресурси через  місцеві податки та інші канали, треті сприяють розвитку недержавного сектору і залученню його фінансових ресурсів у вигляді інвестицій в економіку. У кожному з цих випадків інвестиційна політика регіону будується з урахуванням специфічних чинників. При її проведенні намагаються використати наявні переваги для залучення інвесторів як вітчизняних, так і зарубіжних.

Найбільшу цінність з різних видів інвестицій для України  мають новітні технології та обладнання, ноу-хау, вільно конвертована іноземна валюта. Можливості ж вкладення тих  чи інших видів інвестицій у іноземних  інвесторів часто різні залежно  від країни походження. Через це проблему залучення зарубіжних капіталів  до економіки України доцільно розглядати диференційовано щодо інвесторів з  розвинених країн, країн на терені колишнього СРСР, з інших країн.

В Україні формується регіональна  інвестиційна політика, адекватна умовам ринкової економіки. Все більшою  мірою вона стає політикою самих  регіонів, а не лише центру. Без об'єднання  зусиль центральних, регіональних, місцевих органів влади, державного й альтернативного  секторів економіки важко розраховувати  на достатньо швидке подолання інвестиційного спаду в країні, на перехід економіки  в стадію оживлення, а згодом і  піднесення.

На загальнодержавному рівні  мають бути створені економічні умови  для активізації інвестиційної  діяльності завдяки використанню переважно  фінансово-економічних методів регулювання  та стимулювання інвестицій, адекватних ринковій економіці. До таких методів  належить регулювання ставок оподаткування  і рефінансування, норм обов'язкових  резервів у НБУ, валютного курсу, митних платежів тощо. Методами економічного регулювання є субсидіювання  позикового відсотка з кредитів для  фінансування інвестицій. Це відповідатиме  пріоритетам регіональної інвестиційної  політики, сприятиме заохоченню спільного  фінансування інвестицій з державних  і приватних джерел.

 

 

 

2.3. НАПРЯМОК ІНВЕСТУВАННЯ В КРИЗОВІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

 

Інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання вцілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.

Економічна ситуація, яка  склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, які сприяли  економічній кризі та утримують  її перехід на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є  низька інвестиційна активність. Сьогодні, в умовах кризи, почався відтік інвесторів з України через пошук максимальної прозорості інвестиційних схем, маючи сумніви у тому, що українська влада не зможе її забезпечити. Також це  пов’язано із  постійними змінами у чинному законодавстві, відсутністю в державі єдиного центрального органу з питань державного управління іноземного інвестування, недостатнім розвитком малого та середнього бізнесу, наявністю великої кількості «тіньових капіталів».

Загальний обсяг прямих іноземних  інвестицій, вкладених в Україну, на 1 січня 2010 р. склав 40 млрд. 26 млн. 8тис. дол. США, що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009 р. та в розрахунку на одну особу становив 872,6 дол. Інвестиції надійшли зі 125 країн світу. До десятки  основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 8 млрд.  593,2 млн. дол., Німеччина - 6 млрд. 613 млн. дол., Нідерланди - 4 млрд. 002 млн. дол., Російська Федерація - 2 млрд. 674,6 млн. дол., Австрія - 2 млрд. 604,1 млн. дол., Сполучене Королівство - 2 млрд. 375,9 млн. дол., Франція - 1 млрд. 640,1 млн. дол., Сполучені Штати Америки - 1 млрд. 387,1 млн. дол., Віргінські Острови, Британські - 1 млрд. 371 млн. дол. та Швеція - 1 млрд. 272,3 млн. дол.

За даними офіційної статистики найбільшою привабливістю для іноземних  інвесторів сьогодні володіють: м. Київ і Київська область, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Одеська, Львівська  і Харківська області й Автономна  Республіка Крим - у ці регіони вкладено біля 80 % іноземних інвестицій. Це свідчить про велику роль значення факторів, які створюють цим регіонам сприятливий інвестиційний клімат, а саме економічні, ресурсно-сировинні, трудові, виробничі, інфраструктурні, кримінальні, споживчі, законодавчі, інноваційні, екологічні, фінансові, політичні та інші фактори.

Пріоритетними зонами для  іноземних інвестицій в Україні  є:

Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з  використанням місцевих природних  ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також  розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних  комплексів.

Донецько-Придніпровський  регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно  здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних  та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких  виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування.

Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції  та технічного переоснащення портового  господарства, розвиток виробництва  обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

Пріоритетні галузі для залучення  іноземних інвестицій  в Україну  це:

• енергетика (енергозбереження, відновувальна та альтернативна енергетика);
• інфраструктурні проекти (транспорт, Євро‐2012-АПК;
• туризм, рекреація

Сприятливі умови для  притоку іноземних інвестицій до ЄВРО-2012:

• автошляхи;
• залізниці
• морські та річкові порти;
• аеропорти;
• мости;
• готелі;

Розглянемо статистичну  діаграму залучення інвестицій в  Україну по пріоритетним галузям  економіки:

До числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести також й створення  в Україні сучасної інфраструктури, включаючи транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри, банки даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс. Без цього  практично неможливі перехід  до повноцінного ринку та широкий  розвиток міжнародної інвестиційної  діяльності. Розвиток цієї сфери не тільки актуальний, але й досить привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки в ній, як правило, у відносно короткі строки окупаються початкові  затрати й одночасно створюється  сприятлива матеріальна основа для  подальшої ділової активності іноземного капіталу. Акцент на коротких строках  окупності початкових витрат при  розгляді пріоритетів іноземного інвестування продиктований відомими причинами. Сьогодні, як ніколи, потрібна швидка віддача  від вкладених коштів з тим, щоб  максимально сприяти найшвидшому  виходу економіки з кризового  стану. У той же час це буде піднімати  авторитет міжнародної інвестиційної  співпраці на території СНД. Поруч  із зазначеними сферами, зонами та об'єктами для пріоритетного залучення  іноземного капіталу все більшого значення та актуальності набувають екологічні проблеми національного, регіонального  та глобального характеру. Інвестиції формують виробничий потенціал на новій  науково-технічній базі й зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках. При цьому далеко не останню роль для багатьох держав, особливо тих, що вириваються з економічних та соціальних негараздів, відіграє залучення іноземного капіталу у вигляді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій та інших активів.

Таким чином, тільки при досягненні макроекономічної стабільності, активізації  міжнародного економічного співробітництва  можливо очікувати підвищення припливу іноземних інвестицій в розвиток пріоритетних галузей економіки. Стримуючим фактором тут являється інвестиційний  клімат, який продовжує залишатись несприятливим із-за політичної та економічної нестабільності, високого рівня криміногенності в підприємницькій  діяльності, що змушує іноземних інвесторів здійснювати обережну політику у  сфері інвестиційного співробітництва  з Україною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ  АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ.

 

Рівень інвестиційної  активності перебуває у безпосередній  залежності від стану економіки  в державі, функціонування фінансово-кредитної  системи, прибуткової діяльності підприємств, дохідної політики бюджетів усіх рівнів та доходів населення.

Позитивний вплив на інвестиційну активність може справити подолання  інфляції, що робить можливим забезпечення функціонування довгострокових інвестиційних  кредитів як основи капітального будівництва  за ринкових умов, сприяє нормалізації фінансового стану підприємств, активізації виробництва.

Отже, до шляхів активізації  інвестування в Україні можна  віднести такі:

Реформа підприємств, яка  передбачає перехід до загальноприйнятих  у світовій практиці стандартів бухгалтерського  обліку, оцінку основних виробничих фондів відповідно до їх реальної ринкової вартості, суттєве покращення корпоративного управління.

Страхування майна (особливо великих підприємств).

Розвиток інфраструктури, форм і методів залучення до інвестиційної  сфери заощаджень населення.

Іпотека. Необхідно активно  сприяти становленню системи  житлового іпотечного кредитування, формуванню вторинного ринку іпотечних  кредитів для залучення у сферу  банківського кредитування вагомих  довгострокових позабюджетних фінансових ресурсів.

За умов гострого дефіциту власних капіталовкладень, необхідних для проведення структурної перебудови економіки, розв’язання проблем  її інтеграції в світову економіку, важливого значення набуває залучення  в Україну зовнішніх джерел фінансування, зокрема іноземних інвестицій. Забезпечення зростання обсягу надходжень у країну іноземних інвестицій залежить, по-перше, від поліпшення макроекономічної ситуації в країні в цілому. Насамперед це стосується зміцнення фінансового  становища держави, включаючи скорочення дефіциту консолідованого бюджету, зменшення внутрішнього та зовнішнього державного боргу, реформування відносин власності, вдосконалення податкової системи, зміцнення економічної стабільності з подальшим зростанням темпів ВВП. По-друге, зростання обсягів іноземних інвестицій визначається здійсненням заходів економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного механізмів залучення іноземного капіталу, які здатні забезпечити стабільні умови для інвесторів.

Важливим кроком на шляху  до активізації процесів іноземного інвестування в економіку України  вважається впровадження дійових механізмів приватизації підприємств стратегічними  іноземними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціональні компанії (наприклад, із США, Німеччини, Південної Кореї  та ін.). Транснаціональні компанії (ТНК) мають на меті якомога ширше використовувати  потужний ресурсний потенціал країни та досягти прибутку від інвестування шляхом налагодження в Україні власного виробництва, дилерської мережі та експорту продукції.